🔍 Шпигунський скандал у Закарпатті
Служба безпеки України 9 травня 2025 року оголосила про розкриття шпигунської мережі, що діяла на користь Угорщини в Закарпатській області. За інформацією СБУ, до мережі входили двоє осіб — колишні військові, які передавали розвідувальні дані щодо оборонних об’єктів, переміщення військ і потенційно вразливих елементів української інфраструктури.
Слідство встановило, що затримані користувалися зашифрованими каналами зв’язку та передавали зібрані матеріали безпосередньо представникам угорської військової розвідки. Затримання відбулося у момент передачі даних, що дає підстави вважати, що шпигунська мережа діяла на постійній основі, можливо — з кураторством із території третьої країни.
💥 Різка відповідь Угорщини
Будапешт миттєво відреагував: міністр закордонних справ Петер Сійярто назвав звинувачення “політично мотивованими” і оголосив про вислання двох українських дипломатів. Це — відлуння часів Холодної війни, коли подібні інциденти призводили до “дзеркальних” заходів та обвалу дипломатичних каналів.
Сійярто звинуватив Україну у “навмисному нагнітанні конфлікту” та пообіцяв винести питання “української антиугорської риторики” на рівень Євросоюзу.
📜 Історичний контекст: тінь Будапешта
Це не перша криза між країнами. У 2017 році конфлікт спалахнув через ухвалення Закону “Про освіту”, який обмежував використання мов національних меншин. Угорщина почала блокувати євроатлантичні ініціативи України, включаючи засідання Комісії Україна–НАТО.
У червні 2023 року — нова криза: передача Угорщиною одинадцяти українських військовополонених без погодження з Києвом. А в 2024 році — демарш ЄС через рішення Будапешта пом’якшити візовий режим для громадян РФ і Білорусі, що було розцінено як відступ від колективної політики безпеки.
🌍 Регіональний і міжнародний резонанс
Попри офіційне мовчання з боку НАТО, низка країн — зокрема Польща, Чехія та Литва — вже неофіційно підтримали дії України. Дипломати в Брюсселі визнають, що шпигунський скандал, за участі країни-члена ЄС, несе загрозу розколу в самому Альянсі.
Низка міжнародних експертів, серед яких Ієн Бреммер (Eurasia Group), вважає, що інцидент сигналізує про глибші проблеми в самому Євросоюзі — де національні інтереси починають переважати колективну відповідальність.
🛡️ Для України — урок і виклик
Україна змушена буде:
- Посилити внутрішню безпеку, особливо в прикордонних регіонах.
- Відпрацювати на рівні дипломатії жорсткі механізми відповіді.
- Ініціювати перегляд процедур доступу дипломатів Угорщини до території України.
На політичному рівні Київ уже подав скаргу до Ради Європи, а в МЗС України офіційно заявили про “неприпустимість шпигунства з боку держави, що має статус союзника”.
🔁 Паралелі з іншими випадками
Схожі шпигунські скандали вже мали місце в Європі:
- У 2020 році Чехія звинуватила Росію у причетності до вибуху на військовому складі у Врбетіце.
- У 2023 році Польща арештувала агентів білоруського КДБ, які діяли під виглядом журналістів.
- У 2024 році Німеччина депортувала трьох працівників російського посольства за спробу підкупу чиновників.
📌 Висновок
Викриття шпигунської мережі в Закарпатті — не ізольований інцидент, а симптом глибшої кризи в українсько-угорських відносинах. Угорщина дедалі більше грає власну гру в регіоні, що суперечить інтересам НАТО та ЄС. Україна має не лише реагувати, а й формувати нову стратегію безпеки, яка враховуватиме можливу активну дестабілізацію не з боку ворогів — а з боку колишніх партнерів.
Слідкуйте за нашими оновленнями — ми надаємо верифіковані факти і професійну аналітику без політичного шуму.
About the Author
