Сі попереджає Трампа: «зіткнення» через Тайвань. Підсумки Пекіна

15 травня 2026 року Дональд Трамп завершив дводенний візит до Пекіна та залишає Китай із заявою, що угоди вийшли «фантастичними». На другий день перемовини перенесли із Великого залу народу до закритого комплексу Чжуннаньхай — резиденції китайського керівництва поруч із Забороненим містом. Лідери провели «робочий чай» і закритий обід, після чого Трамп вилітає до Вашингтона.

За двома днями переговорів стоїть розрив між тим, що говорять у Білому домі, і тим, що говорять у Пекіні. Сі Цзіньпін публічно попередив про «зіткнення і навіть конфлікти» над Тайванем. Команда Трампа повертається з обіцянкою «двозначних мільярдів доларів» сільгосппродаж та готовністю Китаю «бути прагматичним» щодо Ірану. Конкретних паперів — поки що нуль.

«Зіткнення і конфлікти»: Сі окреслив червону лінію по Тайваню

За підсумком двогодинної зустрічі 14 травня МЗС Китаю опублікувало позицію Сі Цзіньпіна: Тайвань — «найважливіше питання у відносинах Китай–США». Якщо його неправильно обробляти, відносини можуть піти у «дуже небезпечне місце» — а сторони можуть зіткнутися у «зіткненнях і навіть конфліктах». Це найгостріше формулювання Пекіна за весь рік.

Реакція Вашингтона була підкреслено сухою. Держсекретар Марко Рубіо повідомив NBC News: «Наша політика щодо цього не змінилась. Вона була доволі послідовною впродовж кількох президентських адміністрацій і залишається послідовною зараз». Тобто США не відмовляються від продажів зброї Тайбею і збереження стратегічної неоднозначності. Пекін розраховував, що Трамп під час візиту пом’якшить риторику або хоча б скоротить постачання — обидва сценарії не реалізувалися.

Те, що Трамп публічно мовчав про Тайвань після зустрічі, низка тайванських аналітиків розцінили як «найкращий можливий результат» для Тайбею. Мовчання у Вашингтоні майже завжди означає невзяття зобов’язань — а саме цього хотіли в Тайвані: щоб Трамп не торгувався островом за тарифи.

Іран: Пекін «прагматичний», уран — «для піару»

Найцікавіше визнання саміту прозвучало не у Великому залі, а в інтерв’ю Трампа Шону Геннеті на Fox News із Пекіна. На питання про іранський високозбагачений уран, який Ізраїль вимагає вилучити, Трамп відповів: «Я просто почував би себе краще, якби ми його мали, але — гадаю, це більше для зв’язків з громадськістю, ніж для будь-чого іншого». І додав: «Інше, що ми можемо зробити, — знову його бомбити».

Це публічне визнання, що знищення збагаченого матеріалу — піар-операція, є важливим для розуміння логіки війни США з Іраном, яка триває з 28 лютого. Прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу натомість каже, що війна «не закінчилась», поки «чутливий ядерний матеріал не буде вивезено з країни». Іран не підтвердив місцезнаходження збагаченого урану — на думку експертів, він може бути захований глибоко під землею, що робить операцію його виїмки практично неможливою без точних розвідданих.

Щодо Китаю Трамп заявив, що Сі «сильно сказав» — Пекін не постачатиме військового обладнання Тегерану. Це попри інформацію розвідки США про те, що китайські виробники зброї обговорювали постачання Ірану зенітних комплексів MANPADS через треті країни для маскування походження. Китай ці повідомлення заперечує.

Торговий представник США Джеймісон Грір у п’ятницю на Bloomberg TV пояснив, як Білий дім бачить китайську позицію: «На наш погляд, китайці поводяться дуже прагматично — вони не хочуть опинитися не на тому боці. Вони хочуть бачити мир у цьому регіоні, президент Трамп хоче бачити мир у цьому регіоні. Тож ми маємо багато впевненості, що вони зроблять усе, що можуть, щоб обмежити будь-яку матеріальну підтримку Ірану». У тому ж інтерв’ю — про Ормузьку протоку: США і Китай «погодилися», що вона має залишатися відкритою «без сплат, без військового контролю».

Що насправді узгодили: сільгосп, рідкоземи, нуль по чіпах

Дослівні «угоди» Трампа, які він назвав «фантастичними», за словами Гріра, виглядають так:

• Сільгосппродукти. Очікується угода на «двозначні мільярди доларів» постачань американського зерна та сої до Китаю. Сума не названа, контракт не підписано.
• Рідкоземельні метали. Експорт із Китаю до США «покращується», але «іноді повільно». Грір поставив Пекіну «прохідну оцінку». Експортні обмеження, введені в квітні 2025 у відповідь на тарифи Трампа, формально не скасовано.
• Нафта. Сі натякнув, що Китай готовий купувати більше американської нафти, щоб зменшити залежність від іранської. Цифри відсутні.
• Напівпровідники. Експортні обмеження США на чіпи «не були основною темою обговорень», за словами Гріра. Тобто питання продажу китайцям передових чіпів Nvidia H200 — на яке розраховували інвестори після того, як CEO Nvidia Дженсен Хуан долучився до делегації у останній момент — залишилося невирішеним.

На зустріч у четвер з американської сторони прибули, за оцінкою Гріра, «від 15 до 17» CEO найбільших корпорацій. Це ті ж 17 керівників, які летіли з Трампом до Пекіна 13 травня — про що ми писали в матеріалі «Трамп до Пекіна з 17 СЕО». На фото офіційної зустрічі — жодної жінки за столом переговорів. Гарвардський професор економіки Гіта Гопінатх назвала це «картиною кінця меритократії», її пост на X зібрав 33 тисячі лайків за ніч.

Тон Пекіна: «нація, що занепадає»

Найбільший дипломатичний інцидент саміту стався у Truth Social. Трамп почав свій останній день у Пекіні захисним постом, у якому стверджував, що Сі «дуже елегантно посилався на США як на націю, що, можливо, занепадає». Президент США вирішив, що Сі говорив про Байдена, а не про нього. У пості Трампа: «Дві роки тому ми, дійсно, були нацією у занепаді. У цьому я повністю згоден з президентом Сі! Але зараз США — найгарячіша нація у світі».

На офіційному відкритті 14 травня Сі дипломатично відзначив 250-річчя незалежності США та сказав, що стабільність у відносинах Китай–США «необхідна для світу». Трамп у відповідь назвав Сі «великим лідером» і додав: «Іноді людям не подобається, що я це кажу, але я кажу це, бо це правда».

Колишній директор з Китаю у Раді нацбезпеки Джуліан Гервіц прокоментував у X: «Сі представляє пошук стабільності як центральну стратегічну динаміку відносин США–Китай. Китай перейшов від оборони до того, щоб виставляти США пат». Це і є головна суть саміту, яку Білий дім намагається не помічати: Китай більше не позиціонує себе як сторона, що поступається.

Контекст: чому Пекіну потрібен був інший Трамп

Цей саміт планувався як підготовка до угоди про «комерційну раду» між двома країнами та як спроба перевести двосторонні відносини у керовану траєкторію. Натомість він фактично затьмарюється двома кризами. Першою — війною США з Іраном, яка триває з лютого та підіймає ціни на енергоносії й б’є по китайських імпортних маршрутах. Другою — невирішеним питанням Тайваня, де Пекін хоче зміни рівня американської підтримки, але всі в столиці визнають: малоймовірно.

Усередині самого китайського керівництва теж не все спокійно. Чистка Сі сягнула верхівки оборонного відомства: двом колишнім міністрам оборони Вей Феньге і Лі Шанфу винесено смертний вирок — про це у матеріалі «Смертна кара для двох експ-міністрів оборони Китаю». У такому контексті жорстка риторика Сі по Тайваню працює і як зовнішній сигнал, і як внутрішня демонстрація сили.

Маркер невидимий, але важливий: на відміну від 2017 року, коли в передоднт візиту Трампа у Пекіні зупиняли заводи й забороняли поліпшеним автомобілям рух заради «блакитного неба» — у 2026-му ніяких подібних зусиль не зробили. Індекс якості повітря у столиці у четвер перевищував 150, у 6 разів перевищуючи рекомендації ВООЗ. Місто було повністю огорнуте сірим смогом. Це невелика, але символічна різниця: Пекін більше не намагається сподобатися Трампу.

Що зміниться: реалістичний прогноз

За підсумками двох днів зустріч у Пекіні залишила:

1. Узгодження по нафті — Китай купуватиме більше у США, менше в Ірана. Це позитивний сигнал для нафтогазової промисловості Сполучених Штатів.
2. Натяк на сільгоспконтракт у двозначних мільярдах. Конкретики немає.
3. Усну обіцянку Сі не постачати зброю Ірану — за словами Трампа. Перевірити це неможливо.
4. Невирішений Тайвань — і риторичне попередження про «зіткнення».
5. Нульовий прогрес у питанні чіпів Nvidia і експортних обмежень.
6. Один публічний випад Сі про «націю, що занепадає», який Трамп інтерпретував по-своєму.

Трамп оголосив, що очікує до чотирьох президентських зустрічей із Сі за рік. Це вписується у пекінську логіку: тривалі переговори, малий прогрес, час на свою користь. Перший Trump–Xi візит 2017 року мав Forbidden City як декорацію — тоді Трамп був першим іноземним лідером, якому дозволили вечерю всередині імператорського комплексу. У 2026-му Сі обмежився Чжуннаньхай і чаєм. Жест зрозумілий: ритуальне приниження масштабу, замасковане під «дружню розмову». Трамп цього не помітив — або вирішив не помічати.

Для читача, який мешкає у Європі чи Україні, головний висновок такий: саміт відбувається з позиції слабкого з боку США. Війна з Іраном тримає Трампа на гачку, тоді як Сі взявся за роль «прагматика», який обіцяє менше, ніж може дати, але створює видимість співпраці. Конкретного миру не з’явилось. Конкретних угод теж. З’явилися «фантастичні угоди» у Truth Social — і війна, що триває.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastadon