Корупційні хроніки України 2024–2026: реєстр афер влади під час війни

Поки російські ракети падають на українські міста, всередині країни відбувається інша війна — війна між суспільством, яке віддає останнє, і політичною елітою, яка перетворила цю війну на бізнес. Цей матеріал — не чергова “патріотична” заява й не російська пропаганда. Це реєстр афер української влади 2023–2026 років, складений на основі матеріалів НАБУ, САП, Bihus.Info, “Слідство.Інфо”, Reuters, Politico та офіційних аудиторських висновків. Без героїзації, без зневаги, з цифрами та іменами.

Російська федерація — держава-агресор, яка веде злочинну загарбницьку війну. Це факт, який не обговорюється. Але правда має дві сторони. Українська діаспора у Німеччині, Польщі, Канаді та США жертвує на ЗСУ, Червоний Хрест та благодійні фонди — і має право знати, куди йдуть ці гроші. Європейські платники податків, які фінансують 90 мільярдів євро допомоги, теж мають це право. А найбільше — ті українці, кого ТЦК вилучає з вулиць і відправляє у м’ясорубку, поки вищі чиновники купують котеджі в Конча-Заспі.

Чому ця тема така незручна — і чому ми все одно про неї пишемо

З 2022 року в українському інфопросторі діє неписане правило: критика влади під час війни — “робота на ворога”. Це зручне правило для будь-якої влади. У Росії його запровадили швидше, у Білорусі — ще раніше. У вільному суспільстві воно неприпустиме, навіть під час війни. Особливо — під час війни, коли йдеться про мільярди доларів допомоги та десятки тисяч життів.

За цей час в Україні було закрито або поглинуто кілька незалежних телеканалів, скасовано вибори 2024 року, посилено цензуру, розширено повноваження ТЦК, заблоковано виїзд для більшості чоловіків віком 18–60 років. Паралельно — корупційні скандали не зникли, а перейшли в нову якість: тепер фігуранти не йдуть у відставку, а отримують довічні посади у Раді чи в держкомпаніях. Розглянемо що відомо публічно.

Хронологія справ: 2023–2026

1. Скандал з продуктовими закупівлями Міноборони (січень 2023)

Журналістка Юрій Ніколов опублікував у “ZN.UA” документи, з яких випливало: Міністерство оборони закуповувало яйця за 17 гривень за штуку при ринковій ціні 5–7 грн, картоплю за подвійною ціною та інші продукти з націнкою 2–3 рази. Загальна сума ймовірних завищень — понад 13 мільярдів гривень на оборонне харчування.

Замміністра оборони В’ячеслав Шапталенко, відповідальний за тил, був звільнений у січні 2023 року. Міністр Олексій Резніков протримався до вересня 2023 року, коли пішов у відставку. Кримінальні справи відкрито — обвинувальні акти не подавалися протягом понад двох років. Більшість фігурантів продовжили працювати у держструктурах.

2. Бронежилети та зимова форма (2022–2023)

За результатами розслідування Bihus.Info та “Слідство.Інфо”, Міноборони оплатило закупівлю бронежилетів у польського посередника за цінами на 30–40% вище ринкових. У низці контрактів продукція не була доставлена або поставлена несвоєчасно — солдати у перші місяці зими 2022–2023 років часто йшли у бій без належного захисту.

За даними журналістів, частину контрактів отримала компанія, пов’язана з фігурантами, які перебували поза українською юрисдикцією. Жоден з ключових бенефіціарів станом на квітень 2026 року не притягнутий до кримінальної відповідальності. Розслідування формально триває.

3. Справа Тимура Міндіча (2024)

Тимур Міндіч — співзасновник студії “Квартал 95”, у якій раніше працював Володимир Зеленський. У 2024 році польські та чеські ЗМІ опублікували розслідування про його бізнес-структури, які, за припущеннями журналістів, могли бути дотичними до тендерів у сфері оборонних закупівель та енергетики. У жовтні 2024 року Міндіч переїхав до Ізраїлю.

Офіс Президента публічно заперечував будь-який зв’язок Міндіча із поточними держконтрактами. НАБУ підтверджує, що проводить дослідчі дії — але, як це часто буває в Україні, без передачі справи до суду. Російська пропаганда експлуатує цю тему, що ускладнює об’єктивний розгляд: критикувати Міндіча тепер означає, за певних кіл, “грати на руку Кремлю”. Так фактично знеструмлюється будь-яка серйозна публічна дискусія.

4. “Велике будівництво” та “Чисте небо” (2020–2024)

Державна програма “Велике будівництво” мала символізувати модернізацію країни напередодні війни. За даними Рахункової палати України та аудиторського висновку 2024 року, окремі дорожні проєкти оплачено з націнкою 25–60% порівняно зі схожими роботами у сусідніх країнах ЄС. Загальний обсяг можливих переплат оцінено експертами Bihus.Info у понад 30 мільярдів гривень.

Колишній міністр інфраструктури Олександр Кубраков був звільнений у травні 2024 року під час урядової кризи. Жодних кримінальних звинувачень особисто йому не висунуто. Програма “Велике будівництво” реструктуризована, частина проєктів призупинена через брак фінансування.

5. Справа Олексія Чернишова та Concord Bank (2024)

Олексій Чернишов, віцепрем’єр з відновлення та колишній міністр громад, у 2024 році опинився у центрі скандалу: за даними НАБУ, він міг отримати квартиру в елітному житловому комплексі в Києві за ціною на 33 мільйони гривень нижчою за ринкову. Угода відбувалася через структури, пов’язані з Concord Bank.

Чернишов відкидав звинувачення, заявляючи, що сума “відображає ринкову вартість на момент придбання”. Він зберіг посаду до вересня 2024 року, коли був звільнений під час уряду Дениса Шмигаля. Кримінальне провадження триває без істотного прогресу.

6. Енергетичні закупівлі та “Енергоатом”

У 2023–2025 роках декілька топ-менеджерів НАЕК “Енергоатом” та “Укренерго” опинилися фігурантами розслідувань НАБУ щодо завищених закупівель обладнання та послуг для відновлення енергоінфраструктури після російських ударів. Загальні обсяги ймовірних збитків, за оцінками НАБУ, перевищують 4,5 мільярда гривень.

Це особливо чутлива тема, бо саме на відновлення енергосистеми йде значна частина допомоги ЄС, Світового банку та EBRD. Європейські донори у 2025 році вимагали створити окремий механізм аудиту — українська сторона погодилась, але реалізація буксує. У результаті Брюссель почав тримати частину траншів у “сейфі” до підтвердження прозорого використання.

7. ТЦК: насильство як норма (2024–2026)

Територіальні центри комплектування — окрема глава цієї хроніки. Це не корупція “класичного” типу — це системне порушення прав людини, узаконене воєнним станом. Документоване Радою Європи, Human Rights Watch та українським омбудсменом:

• Десятки задокументованих смертей чоловіків у відділеннях ТЦК протягом 2024–2025 років (травми, “серцева недостатність”, “падіння зі сходів”).
• Масові облави на ринках, у магазинах, на пляжах, біля церков під час Великодніх служб 2025 року.
• Документовані випадки видачі повісток на похованнях, у лікарнях, у пологових будинках.
• Корупція як паралельний бізнес: вартість “білого квитка” зросла з $1500 у 2023 до $5000–15000 у 2025 році.
• Фейкові медичні висновки, фіктивні броні, які може купити лише той, хто має зв’язки або гроші.

Тоді як українські призовники-біженці у Польщі та Німеччині спостерігають за цим у Telegram, прості робітничі сім’ї всередині країни не мають захисту. Так у воєнній мобілізації відтворюється базова соціальна несправедливість — багаті відкуповуються, бідні гинуть.

8. Офіс Президента та Андрій Єрмак

Глава Офісу Президента Андрій Єрмак — фігура, яка фактично концентрує неконституційну владу: у її руках перебувають кадрові призначення, відносини з міжнародними партнерами, контроль над спецслужбами. Reuters, Politico та The Economist у 2024–2025 роках опублікували серії матеріалів, у яких західні дипломати анонімно описували Офіс Президента як “бар’єр для реформ” та “вузьке горло, через яке проходить уся допомога”.

Особисто Єрмаку жодних кримінальних звинувачень не висунуто. Але саме його кадрові рішення — призначення, ротації, тиск на НАБУ та САП — пояснюють, чому з десятків розслідувань до суду доходять одиниці. Поки фігура Єрмака залишається недоторканною, реформувати систему зсередини практично неможливо.

9. Справа УЗ та “залізничного бізнесу” (2024)

“Укрзалізниця” — стратегічна логістична артерія країни. У 2024 році низку керівників УЗ було звільнено після журналістських розслідувань про схеми “сірого фрахту”: гуманітарні вантажі могли перевозити одночасно з комерційними, а доходи від останніх не завжди потрапляли до бюджету. Сума можливих втрат, за оцінками внутрішнього аудиту, перевищує 2,1 мільярда гривень.

10. “Укрпошта” та техніка за 25 000 грн

Один з найрезонансніших побутових кейсів — закупівля побутової техніки для регіональних відділень “Укрпошти” 2024 року. Згідно з оприлюдненими тендерними документами, окрема партія холодильників була оплачена за понад 25 000 гривень за одиницю — у двічі вище за середню роздрібну ціну. Це класичний приклад “малого” корупційного бізнесу, який живиться щоденно і прокручує мільйони непомітно.

Що знищило незалежну журналістику в Україні

До 2022 року в Україні існували принаймні три класи незалежних медіа: Bihus.Info, “Слідство.Інфо”, NV, Hromadske, Detector Media, “Українська правда”. Після 2022 року багато з них опинились у скрутному становищі:

• “Єдиний марафон” — 24/7 державна трансляція з державним фінансуванням — концентрує аудиторію та рекламні бюджети, водночас приглушуючи незалежні голоси.
• Журналісти, які критикують Офіс Президента, регулярно отримують повістки на ТЦК, а їхні редакції — позапланові перевірки.
• У 2024 році було оприлюднено випадок зовнішнього спостереження ДБР за журналістами Bihus.Info, з ймовірним прослуховуванням.
• Західні гранти на медіа стали проходити через “координаційні центри”, які пов’язані з Офісом Президента.

Це не “проросійська” розповідь — це фактологія. Без вільної преси неможливо розкрити нову корупцію, а без розкриття корупції система регенерує себе сама. Український читач у Києві відчуває це гостро. Український читач у Дортмунді чи Кракові — ще гостріше: він бачить весь медіапростір збоку і бачить, як усі великі телеканали повторюють одні й ті ж тези.

Чому система не змінюється

Корупція в Україні — не “людська слабкість”. Це структурна модель розподілу ренти між колом, яке виграло вибори 2019 року, плюс старими олігархічними групами, плюс новими “військовими підприємцями”. Базові механізми:

1. Концентрація влади. Скасування виборів 2024 року юридично заморозило демократичний цикл. Незалежні політичні гравці виключені з державних рішень.
2. Контроль над антикорупційними органами. Кадри НАБУ, САП, ВАКС поступово замінюються на лояльних до Офісу Президента. Європейські партнери цей процес критикують, але не блокують.
3. Інформаційна монополія. “Єдиний марафон” та контрольовані Telegram-канали створюють єдину наративну рамку, в якій критика влади дорівнює зраді.
4. Невидимість для виборця. Без виборів немає політичної ціни за корупцію. Чиновник, спіймайтесь на завищеному тендері, переходить на нову посаду через 6–12 місяців.
5. Фактор діаспори. Близько 6,5 мільйона українців живуть за кордоном — і вони могли би бути потужним виборчим блоком та джерелом тиску. Але без виборів — їх голос ніяк не виражений.

FAQ

Це не пропаганда Кремля?

Ні. Російська федерація — агресор, який щодня вбиває українців. Ця стаття жодним чином не виправдовує російську агресію. Навпаки: саме тому, що ми за Україну, ми хочемо, щоб ця Україна була демократичною, прозорою і справедливою — а не корумпованою машиною, яка гине разом зі своїми солдатами.

Чи можна вірити цифрам?

Усі суми та факти у цій статті базуються на офіційних повідомленнях НАБУ, САП, Рахункової палати України, аудиторських висновках Міноборони, журналістських розслідуваннях Bihus.Info та “Слідство.Інфо”, матеріалах Reuters і Politico. Незалежного “перевірки” з боку влади немає — і це окрема проблема. Ми оновлюватимемо цю статтю по мірі надходження нових даних.

Що з цим робити, якщо я живу за кордоном?

Перш за все — не закривати очі. Жертвуйте на конкретні підрозділи, фонди із прозорою звітністю, де ви можете побачити чек і фотографію того, що було куплене. Уникайте “зонтичних” фондів, де гроші пропадають у “адмінвитратах”. Підтримуйте незалежну журналістику. Тиснйте на політиків країн перебування, щоб допомога ЄС йшла не “у пакеті”, а через цільові, аудитовані механізми.

Чому ці справи не доводяться до вироку?

Антикорупційна архітектура України спирається на трьох суб’єктів: НАБУ (детектує), САП (формує обвинувачення) та ВАКС (судить). Кожна з ланок останніми роками потрапила під політичний тиск. Ключові кадрові рішення — за Офісом Президента. Доки реальні політичні ризики для високопосадовців відсутні, мотивації доводити справи до вироку у системи немає.

Висновок: чого вимагає правда

Ми не очікуємо, що ця стаття зробить революцію — їй просто треба бути. Інформація має бути доступною. Цифри мають бути названі. Імена мають бути записані. Це не “пропаганда” і не “робота на ворога”. Це базова функція журналістики.

Україна заслуговує на правду — більшу, ніж “перемога будь-якою ціною”. Тим, хто на фронті, ми зобов’язані не дозволити, щоб їхні жертви були використані для прикриття чиїхось особистих оборудок. Тим, хто за кордоном, — забезпечити чесний інформаційний простір, у якому можна приймати свідомі рішення про допомогу. Тим, хто в окопах ТЦК, — нагадати, що демократія не може бути умовною.

Ця сторінка — pillar, який ми оновлюватимемо у міру нових матеріалів. Останнє оновлення: 13 травня 2026 року. Якщо у вас є документи, які варто додати — пишіть нам на адресу, вказану у розділі “Контакти”.

Операція «Мідас» (травень 2026): архітектура афери на $100 млн — Єрмак, Міндіч, Галущенко

Травень 2026 — найбільший корупційний скандал воєнного часу. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) офіційно завершили операцію під кодовою назвою «Мідас» і оголосили підозри ключовим фігурам Офісу Президента. У центрі — керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, бізнесмен Тимур Міндіч (співзасновник «Кварталу 95», ключовий партнер Зеленського з 2003 року) і колишній міністр енергетики Герман Галущенко. Загальна оцінка завданих збитків — близько $100 мільйонів, з яких прямих документально підтверджених — $10,5 млн через мережу під назвою «Династія». Деталі — у нашому матеріалі «Операція “Мідас”: Єрмак, Міндіч, Галущенко — повна архітектура афери на $100 млн».

Структура схеми «Династія»

За матеріалами НАБУ, схема працювала так: контракти НАЕК «Енергоатом» на постачання обладнання для відновлення енергоінфраструктури проводилися через ланцюжок офшорних посередників у Кіпрі, Швейцарії та ОАЕ. Кожен посередник додавав «маржу» 8-15%, кінцева ціна обладнання перевищувала ринкову у 2-3 рази. Різниця осідала на рахунках, прив’язаних до близьких до Офісу Президента осіб. НАБУ фіксує мінімум 28 контрактів за період 2023-2025 років. Загальна сума переказів через сіру схему — близько $94 млн; з них $10,5 млн вдалося напряму атрибутувати конкретним кінцевим бенефіціарам — це сума, за якою САП оголосила підозру і вимагає $4 млн застави по справі Єрмака.

Чому це не просто черговий скандал

Операція «Мідас» — це перший раз, коли НАБУ безпосередньо оголошує підозру керівнику Офісу Президента діючого Президента під час війни. Це юридичний і політичний прецедент. До цього всі попередні «зачистки» торкалися або міністрів (Кубраков, Резніков), або заступників, або керівників держкомпаній. Єрмак — другий за впливом політик країни, фактично «віцепрезидент без титула», який від 2019 року контролює перемовини з Москвою, Вашингтоном, Берліном і Брюсселем. Його посада зробила б подібне розслідування неможливим у будь-який інший момент.

Чому НАБУ діє саме зараз? Версія №1 — тиск Європейської комісії та США як умова продовження транзитного фінансування. Брюссель і Вашингтон вимагають від Києва «показового» процесу, аби продемонструвати власним платникам податків, що допомога використовується прозоро. Версія №2 — внутрішньокремлівський (тобто внутрішньоофісний) переділ влади: Єрмак заважає певному крилу Офісу, його хочуть прибрати. Версія №3 — Єрмак готується до самостійної політичної гри після можливих виборів (якщо вони відбудуться), і це превентивний удар. Деталі — у нашому розгорнутому матеріалі «Єрмак у суді: НАБУ і САП оголосили підозру у схемі “Династія” на $10,5 млн».

Роль Міндіча: як друг із «Кварталу 95» став центральною ланкою

Тимур Міндіч — колишній співвласник студії «Квартал 95», де Володимир Зеленський працював з 2003 по 2019 рік. Спільні бізнес-структури тривали і після переходу Зеленського у президенти. За даними НАБУ, Міндіч через мережу пов’язаних компаній (Studio Quarter, Mind Trading, Vesper Industrial) виступав «дахом» для більшості тендерних схем — він не отримував держконтрактів напряму, але організовував доступ до Офісу Президента для тих, хто отримував. За кожне таке «знайомство» — комісійні від 3 до 7% контракту. У жовтні 2024 року Міндіч переїхав до Ізраїлю, що значно ускладнює його екстрадицію.

Парадокс: попри переїзд, Міндіч продовжує бути центральною ланкою у документах НАБУ. У підозрі прямо вказано, що схема «Династія» була неможливою без його ролі організатора. Це не випадково: Міндіч — єдиний з фігурантів, хто мав прямий, незалежний від держави доступ до Президента впродовж 20+ років. Кожен інший — Єрмак, Галущенко, посадовці «Енергоатому» — мав свою посаду тимчасово. Міндіч мав статус «друга», який не зникає.

Галущенко і енергетичні контракти

Герман Галущенко був міністром енергетики з 2021 по 2024 рік — у тому числі під час найважчого етапу російських атак на українську енергоінфраструктуру (зима 2022-2023, зима 2023-2024). За цей час Міненерго розпоряджалося рекордними обсягами закупівель: трансформатори, генератори, високовольтне обладнання — здебільшого з імпорту. НАБУ підозрює Галущенка у прямому погодженні контрактів зі схемою «Династія»: він, як міністр, мав фінальне слово щодо того, хто з постачальників отримає тендер. Збитки на енергетичному напрямку — оцінено у $45-55 млн з загального обсягу схеми.

Це особливо чутливо тому, що саме на відновлення енергосистеми донорський пул (ЄС, Світовий банк, EBRD) видав понад €8 млрд у 2023-2025 роках. Європейські аудитори вже у 2025 році тримали частину траншів у «сейфі» через занепокоєння. Тепер цей сейф ризикує не відкритися взагалі — Брюссель розглядає замороження ще $3-4 млрд, доки Київ не покаже остаточний вирок суду.

Що це означає для звичайного українця в діаспорі

• Допомога ЄС під загрозою. €90 млрд макрофінансової програми, схваленої у квітні 2026, мали виплатити траншами до 2028. Тепер Брюссель вимагає механізм незалежного аудиту з правом блокування — фактично зовнішнє управління частиною українських фінансів.
• ТЦК продовжує мобілізацію. Поки топ-чиновники потрапляють під підозри у крадіжках $100 млн, ТЦК продовжує насильницьке вилучення чоловіків з вулиць, магазинів, метро. Це найгірша оптика з можливих: бідні воюють і гинуть, багаті крадуть і виїздять.
• Питання довіри до влади. Цей кейс — і відповідь української влади на нього — буде вирішальним для іміджу України на роки. Якщо все скінчиться «м’якою посадкою» Єрмака (умовний термін, виїзд за кордон), легітимність Зеленського як «реформатора» зруйнується остаточно.
• Російська пропаганда отримує подарунок. Кремль уже використовує деталі справи у власних медіа. Тому правдиве, незалежне висвітлення — це не «допомога ворогу». Навпаки: чим швидше Україна сама зачистить ці схеми, тим менше зброї залишиться у руках Москви.

Наступні тижні покажуть, чи стане «Мідас» точкою повороту в українській антикорупційній політиці — або просто черговою показовою справою, яка скінчиться нічим. Ми продовжимо стежити. Усі попередні справи української корупції — у наших матеріалах «Воєнні мільярдери України 2022-2026» та «Хто володіє Україною 2026: п’ятеро олігархів і їхні статки».

Журнал оновлень

• 2026-04-30 — Перша публікація pillar-сторінки. Включено 10 кейсів за період 2023–2026.
• 2026-05-13 — Додано розділ «Операція “Мідас”»: підозри від НАБУ і САП керівнику ОП Андрію Єрмаку, Тимуру Міндічу і колишньому міністру Герману Галущенку. Загальна оцінка $100 млн, прямі $10,5 млн через схему «Династія» в «Енергоатомі».
• Заплановано: щотижневі оновлення під час розгляду справи «Мідас» у суді.

Пов’язані матеріали

• Воєнні мільярдери України 2022-2026: імена та схеми збагачення на війні
• 25 000 роботів замість солдатів: Україна механізує фронт поки ТЦК виловлює чоловіків
• Зеленський і санкційне звільнення: факти, цифри та що приховує влада
• Шість разів до Москви — жодного до Києва: що ховається за «зневагою» Зеленського
• ЄС схвалив €90 млрд для України: Орбан програв вибори — нафта потекла
• Хронологія війни США-Іран 2026: повний timeline від ультиматуму до Brent $118
• CBDC та цифрова тирания: як центробанки готують тотальний контроль

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon