
Ганс Грундберг, спеціальний посланець ООН у справах Ємену, заявив Раді Безпеки 10 вересня 2026 року, що захоплення хуситами стратегічного портового міста Мокха переводить конфлікт у «нову і більш небезпечну фазу» – угруповання «Ансар Аллах» тепер розташоване за 75 км від протоки Баб-ель-Мандеб, ключового вузла між Азією та Європою, через який щоденно проходить близько 6 мільйонів барелів нафти. Ціна Brent Crude перевищила позначку $100 за барель на тлі новин про захоплення та одночасного захоплення острова Зукар у Червоному морі.
- Мокха в руках «Ансар Аллах»: хронологія двох ночей
- Зукар і Перім: острови у коридорі протоки
- Баб-ель-Мандеб: 26 км, 6 мільйонів барелів і нафтовий тиск
- Мокха: портове місто з 500-річною торговою історією
- Іранська стратегія: від Ормузу до Баб-ель-Мандебу
- Позиція сторін: Сана, Ер-Ріяд і Рада Безпеки ООН
- Більше матеріалів
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
- МАГАТЕ: КНДР збудувала другий завод збагачення урану в Йонбені
Мокха в руках «Ансар Аллах»: хронологія двох ночей
Бойовики підтримуваного Іраном угруповання «Ансар Аллах», широко відомого як хусити, увійшли до Мокхи в ніч з 9 на 10 вересня 2026 року після запеклих боїв з проурядовими силами, які фінансуються та постачаються зброєю Саудівською Аравією і ОАЕ. Місто здалося без організованого захисту – більшість підрозділів відступила на південь у напрямку Адена.
Заступник голови Президентської ради керівництва (PLC) Ємену, генерал-лейтенант Тарек Салех, підтвердив утрату міста і стверджував, що операцію спланував і здійснив Іран. «Збройні сили на Західному узбережжі – Національний опір, бригади “Гіганти” і “Щит Батьківщини” – заплатили важку ціну: загиблі й поранені за останні дні у протистоянні з хуситською атакою, яку спланував Іран, підтримав ним і здійснив за участю різних проксі», – заявив Салех, оголосивши про перенесення командного центру в «безпечне місце» на півдні.
Хуситський військовий речник бригадний генерал Яхья Сарі одразу після захоплення оголосив «припинення бойових дій на узбережжі протоки Баб-ель-Мандеб» і заявив про відбиття одного з наземних контрнаступів саудівської коаліції ракетами місцевого виробництва. Верховна Політична Рада хуситів опублікувала заяву, в якій йдеться про «вигнання саудійських мобілізацій ворога із зони західного узбережжя». Водночас угруповання підтвердило, що ембарго на саудійські судна залишається в силі – попри запевнення щодо «безпеки навігації в цілому».
Жителі Мокхи повідомили BBC Arabic, що паніка охопила місто без будь-якого попередження. «Поглинання відбулося без попередження. Паніка охопила весь район, змушуючи людей тікати серед картин поранених, що лежали на вулицях без допомоги», – розповів один з очевидців в ефірі програми BBC Arabic Middle East Lifeline. Жінка, яка вирушила до Адена з дітьми, описала відхід так: «Ми тікали з дітьми і не зупинялися. У нас немає ні постілі, ні дому, нічого. Все було знищено за годину. Вони навіть не дали нам шансу або не попередили заздалегідь».
На ранок 10 вересня хуситські бійці патрулювали вулиці Мокхи, а державні установи та магазини були зачинені. Тисячі родин рушили до Адена, де базуються Президентська рада та міжнародно визнаний уряд Ємену.
За тиждень до падіння міста – 8 вересня 2026 року – хусити завдали масованого удару по трьох містах на півдні Саудівської Аравії: Хаміс-Мушайт, Абха і Джизан. Атака включала десятки дронів і балістичних ракет; 73 мирних жителі отримали поранення, повідомляє BBC. Саудійська коаліція відреагувала: її представник ще в середу 9 вересня оголосив про «неминучу відповідь» на серію ударів по саудійській інфраструктурі. Хуситський військовий речник Яхья Сарі зафіксував 64 авіаудари саудівської авіації по провінціях Таїз, Ходейда, Мариб і Джауф лише за 24 години – з 9 по 10 вересня.
Зукар і Перім: острови у коридорі протоки
Паралельно із захопленням Мокхи єменське військове джерело повідомило агентству AFP про взяття хуситами острова Зукар – приблизно 80 км на північний захід від Мокхи – після артилерійського обстрілу і наземного десанту з морських суден. Острів розташований безпосередньо у судноплавному коридорі Червоного моря.
Видання The War Zone також зафіксувало свідчення про захоплення острова Перім – стратегічно критичного клаптика суші, що знаходиться безпосередньо у вузькій частині Баб-ель-Мандебу. Якщо це підтвердиться, хусити матимуть точки контролю над протокою одразу з обох боків – з ємені континентального берега і з острова. The War Zone зазначає, що захоплення Мокхи і потенційно Зукару з Перімом «може остаточно закріпити контроль хуситів над вузьким коридором до Адена», де група вже встановила фактичну блокаду на нафтові поставки Саудівської Аравії.
Показово, що саме через ці острови пролягають основні якірні точки суден, що прямують з Перської затоки в бік Суецького каналу. Будь-яке угруповання, яке контролює Зукар і Перім одночасно, має технічну можливість перехоплювати і зупиняти торговельний трафік без залучення значних військово-морських ресурсів.
Баб-ель-Мандеб: 26 км, 6 мільйонів барелів і нафтовий тиск
Протока Баб-ель-Мандеб – лише 26 км у найвужчій точці – є другим за стратегічним значенням морським вузлом Близького Сходу після Ормузу. Через неї щороку проходять сотні мільйонів тонн вантажів, і саме тут з’єднуються шляхи постачання нафти з Перської затоки на європейські та азійські ринки через Суецький канал.
Контекст 2026 року принципово відрізняється від ситуації попередніх років. Після того як США та Ізраїль у ході воєнних дій проти Ірану de facto закрили Ормузьку протоку для саудійського транзиту, Королівство перемкнулось на маршрут через Червоне море як основний нафтовий коридор. Тепер хусити – за підтримки Тегерана, який вже контролює Ормуз – встановлюють блокаду з другого боку тієї самої системи нафтоекспортних маршрутів, пояснює The War Zone. Іран таким чином отримує вплив на обидва виходи з Перської затоки одночасно.
Ринок відреагував миттєво: ціна Brent Crude вийшла за позначку $100 за барель і тримається вище неї, фіксує The War Zone. Це відбувається на фоні ширшої ескалації в регіоні – зокрема нещодавніх ударів ІКВР по американських об’єктах в Йорданії та захоплення іранськими силами американського підводного безпілотника в районі Ормузької протоки 11 вересня.
Хусити публічно запевняють, що «навігація в Червоному морі залишається безпечною для всіх суден, крім ізраїльських і саудійських». Але Верховна Політична Рада одразу уточнила: «ембарго на судна, що належать Саудівській Аравії або перевозять її вантажі, залишається в силі». Практично це означає, що Ер-Ріяд втратив обидва морські коридори – Ормузький і Баб-ель-Мандебський – для безпечного експорту нафти.
Мокха: портове місто з 500-річною торговою історією
Мокха – місто з населенням близько 43 000 осіб на південно-заходному узбережжі Ємену – відіграє ключову роль у регіональній логістиці саме через своє розташування. Порт Мокха був одним із найважливіших торговельних центрів Аравійського півострова ще з XV-XVI століть, коли через нього йшла більшість кавових поставок зі Ємену до Європи (звідси й назва кава-сорту «мокка»). У сучасному контексті стратегічна цінність міста вимірюється не вантажопотоком – порт малий – а саме географією: Мокха є найпівденнішою точкою контролю на ємені континентальному узбережжі перед самим входом у Баб-ель-Мандеб.
Проурядові сили тримали Мокху з перервами з 2018 року, коли при підтримці ОАЕ і Саудівської Аравії провели успішну офензиву на узбережжі. Тоді ж коаліція відбила і частину островів у Червоному морі. Нинішнє захоплення повертає ситуацію до положення, яке передувало наступу 2018 року, але вже у принципово іншому геополітичному контексті – коли одночасно йде американсько-іранська війна і Ормузький маршрут перекритий.
Іранська стратегія: від Ормузу до Баб-ель-Мандебу
Генерал-лейтенант Тарек Салех у своїй заяві прямо назвав Іран організатором операції по захопленню Мокхи. Схожу оцінку підтверджує і The War Zone: просування на Мокху «було сплановане і підтримане Іраном», а сам наступ збігся з посиленням іранської агресивності по всьому регіону – включаючи пошкодження американської авіатехніки під час удару по базі в Йорданії на початку тижня.
Стратегія Тегерана виглядає послідовною: поки іранські сили контролюють Ормузьку протоку на виході з Перської затоки, проіранські хусити підтискають Баб-ель-Мандеб на виході в Червоне море. The War Zone характеризує це як «кампанію максимального тиску на США і глобальні ринки», додаючи, що «це те, про що ми попереджали роками». Для Саудівської Аравії це означає, що нафта, яку вона не може вивезти через Ормуз (бо там зараз іранська зона), і яку вона не може вивезти через Баб-ель-Мандеб (бо там хуситська блокада), фактично не має безпечного морського коридору. Альтернативний маршрут через Африку навколо мису Доброї Надії подовжує шлях на 14-17 діб і збільшує вартість фрахту на 60-80%.
Для ширшого контексту: Хуситський рух контролює Сану та більшість населення Ємену з 2014-2015 років, коли повалив уряд президента Абд Раббу Мансура Хаді. Саудівська Аравія з 2015 року підтримує коаліцію проурядових сил і проводить авіаудари по хуситських позиціях. Хусити отримують зброю, розвідку і оперативну підтримку від Ірану – передусім ІРГК «Аль-Кудс». Чотирирічне перемир’я, укладене в 2022 році, фактично розпалось у вересні 2026-го після хуситського масштабного наступу на південний захід країни, який розпочався 3 вересня.
Позиція сторін: Сана, Ер-Ріяд і Рада Безпеки ООН
Голова Президентської ради керівництва Ємену Рашад аль-Аліми звернувся до арабських держав і всього міжнародного співтовариства з вимогою «допомогти захистити узбережжя Ємену і відновити контроль держави». Посол Ємену в ООН Абдулла Алі Фадель аль-Сааді заявив Раді Безпеки, що хуситська ескалація з початку вересня вже вимусила переміщення 6 145 родин – близько 44 000 осіб. Він також «відхилив використання єменської території для ударів по сусідніх державах» і підтвердив право Саудівської Аравії на самооборону.
Посланець ООН Ганс Грундберг, виступаючи на надзвичайному засіданні Ради Безпеки 10 вересня, констатував, що бойові дії охопили провінції Таїз, Ходейда, Мариб, аль-Джауф і аль-Байда – з 3 вересня кількість переміщених домогосподарств перевищила 11 400. Грундберг закликав хуситів «припинити атаки і загрози комерційним суднам», попередивши, що наслідки конфлікту «не залишаться в межах Ємену».
Від Саудівської Аравії офіційна реакція на захоплення Мокхи на момент публікації публічно не надходила, однак представник саудівської коаліції ще 9 вересня оголосив про підготовку відповіді на попередні хуситські ракетно-дронові атаки по Хаміс-Мушайту, Абхі і Джизані.
Подвійне захоплення – Мокхи на суходолі і Зукару в акваторії – дає хуситам не просто символічну присутність біля протоки, а оперативну можливість фізично блокувати прохід комерційних суден: угруповання отримує наземні вогневі позиції, портову інфраструктуру і потенційно острівні точки спостереження і контролю – все це без будь-якого залучення Ормузького сценарію. Тегеран, таким чином, через свої проксі-сили здобуває вплив відразу над двома з трьох морських воріт близькосхідної нафтової торгівлі.
Страховий ринок відреагував на новини щодо Мокхи підвищенням ставок для суден, що прямують через Червоне море. Маршрут навколо мису Доброї Надії – обхід через Африку – знову розглядається великими перевізниками як резервний, хоча він подовжує рейс між Азією і Європою на 14-17 діб і суттєво збільшує вартість фрахту. З початку 2024 року – коли хусити розпочали кампанію атак на комерційні судна у відповідь на ізраїльські операції в Газі – кількість суден, що проходять Баб-ель-Мандеб, скоротилась, за різними оцінками, на 60-70% порівняно з довоєнними показниками. Нинішнє захоплення Мокхи і потенційно островів Зукар і Перім може зробити ситуацію ще жорсткішою: угруповання отримує можливість контролювати прохід не лише ракетами, але і береговою артилерією та морськими засобами.
Наступний брифінг Ради Безпеки ООН щодо Ємену запланований на жовтень 2026 року. Захоплення острова Перім офіційно не підтверджено жодною зі сторін – хусити і проурядові сили дають суперечливі свідчення. $3,3 млрд військової допомоги, яку саудівська коаліція витратила на захист Мокхи з 2015 року, виявилися недостатніми для утримання міста протягом двох ночей наступу.
Джерела: BBC News, “Yemen’s Houthis reportedly seize strategic Red Sea port of Mokha” · The War Zone, “Houthis’ Stranglehold On Strategic Bab Al-Mandab Strait Grows Stronger” · Al Jazeera, “UN envoy warns Security Council Yemen’s war has entered ‘dangerous phase'”






