Що таке «санкційне звільнення» — і чому його продовжили
З лютого 2022 року Захід запровадив масштабний санкційний режим проти Росії — заморожування активів, обмеження фінансових транзакцій, заборона на купівлю російської нафти. Росія є державою-агресором, що веде злочинну загарбницьку війну проти України — це незаперечний факт.
13 березня 2026 року США запровадили так зване «санкційне звільнення» — тимчасовий виняток, що дозволяє купувати вже завантажену на судна в морі російську нафту. Офіційне пояснення: нестабільність енергетичних ринків через ірано-американську війну та фактичне закриття Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світового видобутку нафти. 18 квітня адміністрація Трампа продовжила це звільнення — тепер до 16 травня 2026 року.
Зеленський і 10 мільярдів: цифри без незалежного підтвердження
19 квітня президент України Зеленський публічно засудив рішення Вашингтона. «Кожен долар, сплачений за російську нафту, — це гроші на війну», — заявив він. За його словами, Росія має понад 110 танкерів «тіньового флоту» з «понад 12 мільйонами тонн» нафти, продаж яких принесе Москві близько 10 млрд доларів.
Важливий контекст, який мейнстримні ЗМІ зазвичай опускають: BBC та інші видання зафіксували ці цифри як офіційну позицію президента без незалежної верифікації. Зеленський не вказав методологію підрахунку. Це не означає, що цифри хибні — але читач має розуміти, що перед ним урядова заява, а не незалежно перевірений факт.
Критична оцінка заяв влади — це не зрада і не проросійська позиція. Це базовий журналістський стандарт. Стандарт, якого в Україні дедалі менше: з 2022–2025 рр. влада закрила або поставила під контроль переважну більшість незалежних телеканалів, запровадила єдиний державний телемарафон, а журналістів переслідують за «поширення паніки» — тобто за будь-яку критику.
Поки влада рахує нафтові мільярди — Київ пережив теракт
18 квітня 2026 року, поки у Вашингтоні підписували продовження санкційного звільнення, у Києві стався збройний напад: озброєний чоловік відкрив вогонь у громадському місці, загинули щонайменше п’ятеро людей, ще близько десяти отримали поранення. Серед загиблих — дитина.
На відео, що розійшлось у мережах, зафіксовано: поліцейські тікають з місця події, залишаючи цивільних напризволяще. Та сама поліція, що разом із ТЦК «героїчно» зупиняє чоловіків на вулицях і силоміць штовхає їх до автобусів. Ця паралель відображає стан держави краще за будь-яку офіційну заяву: рятувати — не вміють або не хочуть, а ловити — так.
ТЦК: мобілізація як зброя проти власного народу
Поки Зеленський апелює до світу щодо фінансування Путіна, всередині країни відбувається систематичне порушення прав громадян. Територіальні центри комплектування перетворилися на структури примусового залучення: чоловіків забирають з вулиць, супермаркетів, лікарень, фіксувалися випадки мобілізації під час поховань і церковних служб.
Це не просто «складні воєнні реалії» — це руйнування базового договору між державою та громадянином. Держава зобов’язана захищати людину, а не перетворювати її на витратний матеріал. Коли держава полює на власних громадян — вона порушує той самий правовий порядок, захист якого декларує.
Ще один незручний факт: президент Зеленський скасував президентські вибори 2024 року, посилаючись на воєнний стан. Демократія не може бути умовною. Влада без підзвітності виборцям деградує — незалежно від того, чи йде поряд війна. Це підтверджує вся людська історія.
Санкції, нафта і американська логіка
Повертаючись до суті події: США пояснюють продовження санкційного звільнення «прискоренням мирних переговорів». Для Києва це звучить гірко — навіть під час Пасхального перемир’я зафіксовано понад 4270 порушень за 32 години. 15 квітня Росія атакувала 700+ дронами та ракетами, загинуло 18 людей.
Ірано-американська війна справді дестабілізувала нафтовий ринок: нафта перевищила $103 за барель. Для адміністрації Трампа управління глобальними енергетичними ризиками — пріоритет. Вашингтон відкрито каже: глобальна стабільність важливіша за максимальний санкційний тиск на Москву. Це цинічно — але принаймні чесно.
Критика Зеленського на адресу Вашингтона зрозуміла: він правий у тому, що санкції з «дірками» послаблюють тиск на агресора. Але ця критика була б переконливішою, якби виходила від уряду, який сам поважає своїх громадян і базові демократичні принципи.
Головне: де в цьому всьому звичайна людина
У потоці заяв про нафтові мільярди, переговорів та санкцій — є реальні люди. Родина з Києва, що пережила теракт 18 квітня, поки поліція тікала. Мати, чий син був схоплений ТЦК біля аптеки. Журналіст, якого викликали на допит за «антиукраїнські матеріали» — тобто за правду.
Ми — незалежне медіа. Ми проти Росії, яка знищує Україну ззовні. Ми також проти будь-якої влади — в тому числі української — яка знищує власний народ зсередини. Ці дві позиції не суперечать одна одній. Вони обидві виходять з одного: людина важливіша за будь-який режим.
Санкції проти Росії необхідні. Але так само необхідна відповідальність влади перед власним народом. Поки Зеленський рахує нафтодолари Путіна — його власне ТЦК рахує українських чоловіків.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас.
