- Голосіївська трагедія: хроніка подій
- Відео у мережі: поліцейські тікають
- Жуков подає у відставку: "Непрофесійно і негідно"
- Зброя в руках цивільних: нова дискусія
- Стрілянина у контексті зростання насилля
- Що далі: ДБР, перевірки і системні питання
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
Голосіївська трагедія: хроніка подій
У суботу, 18 квітня 2026 року, у Голосіївському районі Києва озброєний чоловік відкрив вогонь по перехожих просто на вулиці. Після стрілянини він захопив заручників у розташованому поблизу супермаркеті. Внаслідок нападу загинули 6 людей, ще 14 отримали поранення. Стрільця було вбито під час перестрілки з поліцією.
Вісім постраждалих залишаються в лікарні: одна доросла людина перебуває у «вкрай тяжкому стані», троє — у серйозному стані. За даними правоохоронців, серед загиблих — батько пораненої дитини та, імовірно, її тітка. Трагедія вкрай болюча не лише через людські втрати, а й через те, що сталася вона не на фронті, а в мирному районі столиці України, яка вже чотири роки живе в умовах повномасштабної війни.
Стрілець — 58-річний чоловік, уродженець Москви. До трагедії він проживав саме у Голосіївському районі, а до цього жив на Донеччині — території, яка частково перебуває під окупацією Росії. Зброя у нього була офіційно зареєстрована: правоохоронці зараз розслідують, яким чином він зміг оновити ліцензію. Перед тим як вийти на вулицю, він підпалив власну квартиру.
Поліція кваліфікує напад як терористичний акт. Щодо мотивів — офіційної версії ще немає; міністр внутрішніх справ Ігор Клименко охарактеризував психічний стан нападника як «явно нестабільний».
Відео у мережі: поліцейські тікають
Через кілька годин після трагедії в мережі з’явилися відеозаписи, на яких видно, як двоє поліцейських залишають мирних мешканців і тікають з місця події. Відео миттєво набрало мільйони переглядів і спровокувало шторм обурення в соціальних мережах і медіа.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко не виправдовував поведінку офіцерів. У своєму Telegram він написав: «”Служити та захищати” — це не просто гасло. Воно має підкріплюватися відповідними професійними діями. Особливо в критичні моменти, коли від цього залежить життя людей». Обох поліцейських було відсторонено від служби, розпочато внутрішнє розслідування.
Водночас міністр застеріг від надмірних узагальнень: «Не зовсім коректно робити висновки про всю поліцію лише за діями двох співробітників».
Президент Володимир Зеленський відреагував однозначно. За його словами, двоє офіцерів «були на місці злочину, але не зупинили вбивцю і втекли самостійно». Він звинуватив їх у «бездіяльності» та повідомив, що кримінальна справа передана до Державного бюро розслідувань — органу, що розслідує злочини серед правоохоронців. Перевірці підлягатиме й уся попередня служба обох офіцерів.
Жуков подає у відставку: “Непрофесійно і негідно”
У неділю, 19 квітня, на пресконференції начальник патрульної поліції України Євген Жуков оголосив про свою відставку. Він визнав, що підпорядковані йому офіцери «не змогли правильно оцінити ситуацію і залишили цивільних у небезпеці», а їхні дії назвав «непрофесійними і негідними».
«Як бойовий офіцер, я прийняв рішення подати у відставку з посади, яку обіймаю», — заявив Жуков.
Відставка начальника патрульної поліції — крок символічний і водночас вимушений. В умовах, коли країна щодня отримує звістки про загиблих на фронті, зображення поліцейських, що тікають від злочинця в мирному районі столиці, ударило по суспільній довірі з особливою силою. Президент Зеленський висловив це словами, які відображають загальний настрій: «Ми переживаємо війну, і щодня, на жаль, є людські втрати від ударів Росії. Особливо боляче втрачати людей ось так — у звичайному місті, просто на вулиці».
Зброя в руках цивільних: нова дискусія
Трагедія відновила дискусію про цивільне зброєвоодіння в Україні. Починаючи з 2022 року, громадяни отримали право носити зброю для самооборони та захисту країни. Опитування 2023 року Small Arms Survey показало, що лише близько 3,4% дорослих українців мають власну зброю — порівняно невисокий відсоток, але сам факт, що стрілець мав законно зареєстровану зброю, знову підіймає питання контролю за ліцензуванням.
Клименко при цьому чітко відмежувався від будь-яких кроків до посилення обмежень: «Я вважаю, що люди повинні мати право на збройний самозахист, — особливо після досвіду, коли на початку повномасштабного вторгнення мирні жителі отримували зброю для народного опору». Масової перевірки власників зброї після цього інциденту не передбачається.
Ця позиція відображає специфіку воєнного часу: в країні, де цивільне населення є частиною системи оборони, роззброєння стає ще більш неоднозначним рішенням, ніж у мирний час.
Стрілянина у контексті зростання насилля
Збройні напади у мирних районах великих міст України залишаються відносно рідкісним явищем. Кияни набагато частіше чують сигнали повітряної тривоги і живуть під загрозою ракетних і дронових ударів, аніж побоюються вуличних стрільців. Проте ця трагедія показала: суспільна стійкість до насилля не означає готовності силових структур діяти в умовах внутрішньої кризи.
Нещодавно в Чернігові також стався збройний напад: двоє озброєних зловмисників відкрили вогонь у місті, що знову нагадало — загроза може мати й внутрішній, а не тільки зовнішній характер.
Попередній репортаж про початок трагедії у Голосіївському районі — читайте у нашій першій публікації про стрілянину в Києві, яка з’явилася одразу після подій.
Що далі: ДБР, перевірки і системні питання
Зараз Державне бюро розслідувань веде кримінальне провадження стосовно двох офіцерів. Перевірятиметься вся їхня попередня служба. Окремо розслідується, як стрілець зумів переоформити ліцензію на зброю.
Відставка Жукова формально закриває питання особистої відповідальності керівника. Але більш важливе питання залишається відкритим: чи є ця ситуація системною? Чи є у патрульної поліції, яка діє в умовах воєнного часу, достатнє психологічне забезпечення, підготовка до дій у кризових ситуаціях і чіткі протоколи поведінки під час масових нападів?
Клименко заявив, що не вважає цей випадок репрезентативним для всієї поліції. Але суспільство вимагає не лише справедливого покарання двох офіцерів, а й системних гарантій того, що наступного разу — якщо він буде — поліцейські залишаться з народом, а не побіжать від нього.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon
