
Білий дім підтвердив 14 листопада зустріч Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна на полях саміту APEC у Шеньчжені 18-19 листопада – вперше три лідери збираються разом, і вперше за вісімдесят років доля України може обговорюватись на рівні “великої трійки” без участі Києва. Того ж дня Зеленський повідомив BBC, що Вашингтон запропонував Україні відступ із залишків Донбасу в обмін на членство в НАТО.
- Шеньчжень і APEC: анатомія першого тристороннього саміту
- Формула США: відступ з Донбасу – вхідний квиток до НАТО
- Starshield: п'ять днів дросселювання – 41 000 будинків без світла в Одесі
- Іран двічі атакував американський радар у Бахрейні
- Більше матеріалів
- ВАКС зняв браслет з Єрмака через рік після операції «Мідас»
- Кокотт: суд помилився, скасувавши штраф Google €1,49 млрд
- Трамп, Путін і Сі у Шеньчжені: США пропонують Донбас в обмін на НАТО
- UST і Terra Luna: механіка алгоритмічного стейблкоїна і крах млрд
- Італія оштрафувала Meta на €805 млн за доступ до фото Android
- Бениофф купив Cresta: Salesforce витратила млрд на AI за рік
Шеньчжень і APEC: анатомія першого тристороннього саміту
Ідея зустрічі належить Путіну, переговори тривали кілька тижнів. Ще в жовтні 2026 Трамп публічно заявив, що відкритий до зустрічі з Путіним і Сі, але наголосив: Україна не буде єдиним питанням порядку денного. Білий дім інтерпретував готовність Трампа як платформу для обговорення ядерного роззброєння і торговельних обмежень поряд із воєнним конфліктом.
Китай довго демонстрував стриманість. Аналітики MERICS зазначали: Пекін може обрати формат двосторонніх зустрічей на APEC замість тристороннього саміту – щоб не виглядати стороною, що легітимізує умови Росії. Однак зрештою Китай підтвердив переговори. The Financial Times повідомив, що саме Вашингтон і Москва переконували Пекін погодитись.
Аналітики в Лондоні і Варшаві відразу провели паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року, де Рузвельт, Черчілль і Сталін розподілили повоєнну Європу без погодження з малими союзниками. ЄС відповів рішенням визначити п’ять країн-представників у переговорах щодо України – щоб не опинитися поза процесом цілком. Яких саме п’ять – Брюссель оприлюднив окремо; Київ не входить до жодного з форматів.
Формула США: відступ з Донбасу – вхідний квиток до НАТО
Зеленський підтвердив BBC 14 листопада: американські переговорники запропонували схему, за якою Україна виводить сили із залишків Донбасу, а натомість отримує членство в НАТО. Деталей угоди – ні обсягу виведення, ні хронології ратифікації, ні гарантій безпеки на перехідний період – Зеленський не оприлюднив.
Формула виглядає непрохідною з кількох причин. По-перше, жодна країна НАТО не запрошувалася до Альянсу з активним конфліктом на власній території – прецедент відсутній. По-друге, Росія публічно наполягає на “нейтральному статусі” України як головній умові будь-яких переговорів; підтримка членства в НАТО означала б відмову від власної переговорної позиції. По-третє, всередині України пропозиція відступу з Донбасу – без повернення захоплених територій і без реальних гарантій безпеки – є внутрішньополітичним самогубством: будь-який лідер, що погодиться на такі умови, втратить легітимність ще до підписання.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відповів на пропозиції Путіна щодо реформи безпекової архітектури Європи коротко: “Щоб зупинити Путіна, спочатку треба виграти світову війну”. Це не пряма відповідь на американський план, але задає рамку позиції Києва: переговори з позиції слабкості – не варіант. Більш детальний аналіз тижневого переговорного процесу – в нашому Аналітичному архіві NewsGroup.
Starshield: п’ять днів дросселювання – 41 000 будинків без світла в Одесі
Поки тривали дипломатичні маневри, Росія завдала чергового масованого удару по українській енергетиці. Вночі в неділю, 15 листопада, ЗСУ збили 106 із 132 запущених безпілотників. Решта досягла цілей.
Зеленський у публікації в X у суботу, 14 листопада, пов’язав пробиття ударів зі зниженням швидкості терміналів Starshield уздовж лінії фронту протягом п’яти попередніх днів: “Багато цих ударів проходять через обмеження на швидкість роботи терміналів Starshield вздовж лінії фронту”. Starlink заперечив навмисне дросселювання, пославшись на технічні проблеми. Зеленський відповів: “Ми в це не віримо”.
Ілон Маск ще в жовтні 2026 підтвердив, що Starshield – військова версія Starlink – перебуває під контролем уряду США, а не SpaceX. Це другий подібний збій за кілька тижнів; попередній не отримав публічного пояснення.
Наслідки удару: в Одесі пошкоджено енергетичний об’єкт, 41 000 домогосподарств залишилися без електрики – за даними DTEK. У Корюківці Чернігівської області загинули 2 людини внаслідок удару по критичній інфраструктурі. Паралельно: в Таганрозі (Росія) один інженер-енергетик загинув і четверо поранені після удару українських дронів; у Нижньокамську (Татарстан, Росія) – шестеро поранених.
Питання контролю над Starshield виходить за межі технічного збою. Якщо уряд США справді обмежував можливості українських терміналів під час масованого удару – і якщо це підтвердиться – це означає, що Вашингтон фактично керував бойовим застосуванням зброї на боці однієї зі сторін конфлікту через комерційну платформу без будь-якого публічного мандату.
Іран двічі атакував американський радар у Бахрейні
У п’ятницю, 13 листопада, ІРГК завдали удару по американській радарній системі раннього попередження на авіабазі Ріффа в Бахрейні. У неділю, 15 листопада, атаки повторились. Бахрейн перехопив частину безпілотників в обидва дні.
МЗС Бахрейну назвало удари “поновленням іранської агресії” і заявило: “Жоден привід не може виправдати порушення державного суверенітету”. Представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї на прес-конференції в неділю виправдав удари 51-ю статтею Статуту ООН про самооборону: за його словами, Бахрейн надав інфраструктуру для американських ударів по Ірану, а “роль регіональних країн у допомозі США задокументована”. Йорданія і Єгипет засудили удари; ІРГК станом на момент публікації не коментував.
Репортер Al Jazeera Ресул Сердар з Тегерану прокоментував: “Схоже, це вже нові правила гри”. Удари по Бахрейні вписуються в паттерн, що склався після американсько-іранського меморандуму від 17 червня 2026 року: Вашингтон і Тегеран обмінюються ударами через посередників і по об’єктах ПВО – без офіційного визнання стану війни.
Два паралельних конфлікти – Україна і Перська затока – цього тижня злились в одну дипломатичну рамку: саміт у Шеньчжені може стати першою майданчиком, де всі три гравці одночасно сидять за одним столом. Чи є від цього практична користь для де-ескалації – відповідь наступного тижня.
Джерела: BBC, “US has floated Ukraine ceding Donbas for Nato membership, Zelensky says” · BBC, “Trump, Putin and Xi plan historic joint meeting in China next week” · Al Jazeera, “Starshield restrictions help Russia’s energy attacks on Ukraine: Zelenskyy” · Al Jazeera, “Bahrain accuses Iran of attacking its territory”








