Newly erected fencing and Minnetonka Police security cameras outside the corporate headquarters of UnitedHealthcare in Minnetonka, Minnesota on December 8, 2024. The insurance company’s CEO Brian Thompson was killed on December 4th, 2024 in New York City. The man who was shown on a security camera shooting Thompson has not yet been identified or arrested.
Луїджі Манджоне, 28, 14 серпня 2026 року з’явився до федерального суду Манхеттена і визнав провину за двома статтями: переслідування між штатами, що призвело до смерті, та переслідування із застосуванням міжнаціональних засобів зв’язку, що також призвело до смерті, – у зв’язку з убивством Браяна Томпсона, виконавчого директора UnitedHealthcare, найбільшого медичного страховика США, застреленого на вулиці Нью-Йорка в грудні 2024 року. Прокурор Джеймі Макдональд, голова прокуратури Південного округу Нью-Йорка, підтвердив, що «відкрита» провина – без угоди зі слідством – дозволяє його відомству клопотати про максимальне покарання: довічне позбавлення волі.
- Два федеральних обвинувачення і відкрита провина
- Родина Томпсона і заяви сторін
- Одна подія, два процеси: подвійна відповідальність і NY CPL 40.20
- П'ять діб розшуку: від Центрального парку до McDonald's в Алтуні
- UnitedHealthcare, відмови у виплатах і феномен суспільної симпатії
- Більше матеріалів
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
- МАГАТЕ: КНДР збудувала другий завод збагачення урану в Йонбені
Два федеральних обвинувачення і відкрита провина
Федеральна прокуратура застосувала два окремих статути, хоч обидва стосуються однієї події – вбивства Томпсона 4 грудня 2024 року. Перший: «переслідування між штатами, що призвело до смерті» (18 U.S.C. § 2261A(1)). Другий: «переслідування із застосуванням поштових чи телекомунікаційних засобів у межах міждержавної торгівлі, що призвело до смерті» (18 U.S.C. § 2261A(2)). Різниця між ними – у методі: перша норма охоплює фізичне переміщення через кордони штатів, друга – спілкування засобами зв’язку. Манджоне, за версією обвинувачення, задіяв обидва: переїхав з Каліфорнії до Нью-Йорка і використав email для отримання інформації про розклад жертви.
Застосування «stalking statute» до вбивства, а не класичного обвинувачення у навмисному вбивстві (18 U.S.C. § 1111), – нетипова юридична конструкція. Вона дозволяє прокуратурі спиратися на весь «ланцюг переслідування» – підготовку, листування, переміщення між штатами – як єдиний злочинний акт, не прив’язуючи обвинувачення виключно до моменту пострілу. Це розширює доказову базу і ускладнює заперечення умислу: «переслідування» за визначенням передбачає цілеспрямованість. Манджоне сам підтвердив цей умисел у залі суду, детально описавши підготовку.
«Відкрита» провина відрізняється від угоди зі слідством тим, що підозрюваний визнає провину без попередньої домовленості щодо покарання. Прокурори зберігають повне право клопотати про максимальну санкцію; суддя не зобов’язаний враховувати позицію жодної зі сторін. Цей шлях обирають або коли будь-яку угоду вважають принципово неприйнятною, або коли хочуть зберегти публічну трибуну на засіданні з вирокування. Захист Манджоне публічно не пояснив мотив.
«Він вчинив це вбивство, щоб привернути публічну увагу до своєї неприязні до певних підприємств. Жодна образа, жодне політичне переконання чи ідеологічна причина не можуть виправдати вбивство. Уславлення вбивства неприпустиме.»
Джеймі Макдональд, прокурор Південного округу Нью-Йорка, прес-конференція 14 серпня 2026 року
Федеральне вирокування призначено на 18 грудня 2026 року. Суддя перед прийняттям провини переконався, що підсудний розуміє її наслідки, – включаючи відмову від права на суд присяжних і права мовчати. Манджоне підтвердив розуміння особисто. Він власноруч описав підготовку до вбивства: вивчав конференцію UnitedHealthcare для інвесторів, надіслав компанії листа, представившись потенційним інвестором, і отримав логістичні деталі, що дозволили вийти на Томпсона. «Я застрелив пана Томпсона, і він помер. Я знав, що те, що роблю, є незаконним», – вголос промовив він у залі, за даними Al Jazeera.
Родина Томпсона і заяви сторін
Браян Томпсон, 50-річний батько двох дітей, загинув від кількох пострілів 4 грудня 2024 року на тротуарі Манхеттена поблизу готелю Hilton Midtown – де UnitedHealthcare щороку проводить конференцію для інвесторів. Він очолював страховий бізнес UnitedHealth Group з 2021 року і безпосередньо відповідав за рішення щодо страхових виплат мільйонам застрахованих. Сім’я Томпсона була присутня на засіданні 14 серпня і безпосередньо дивилася на Манджоне, коли він вголос визнав убивство. Публічного коментаря від родини після засідання не надійшло.
Адвокатка Манджоне Карен Фрідман Аньїфіло – досвідчена кримінальна захисниця, колишній заступник прокурора Манхеттена – заявила, що її підзахисний «прийняв на себе повну відповідальність» за вбивство. Водночас вона розкритикувала паралельне переслідування – і федеральне, і на рівні штату – як порушення духу закону проти повторного переслідування за те саме.
«Незважаючи на те, що це була єдина, ізольована подія, пан Манджоне успішно уникнув звинувачень у тероризмі та смертної кари. З ним поводяться інакше, ніж з будь-яким іншим підсудним, якому пред’являли таке ж обвинувачення в Нью-Йорку.»
Карен Фрідман Аньїфіло, адвокатка Манджоне, прес-конференція 14 серпня 2026 року
Аньїфіло не уточнила конкретний критерій «іншого поводження». Проте апеляція до принципу рівності перед законом стане центральним аргументом у клопотанні про скасування штатних обвинувачень, яке захист уже подав до суду штату Нью-Йорк. Окружний прокурор Манхеттена Елвін Бреґ відреагував без коментарів щодо аргументів захисту: його офіс «залишається повністю відданим» переслідуванню на рівні штату. Штатний процес, у якому Манджоне досі заперечує свою провину, заплановано на вересень 2026 року – раніше, ніж набере чинності федеральний вирок у грудні.
Одна подія, два процеси: подвійна відповідальність і NY CPL 40.20
Паралельна юрисдикція – не аномалія американського права. Доктрина «подвійного суверенітету» дозволяє і федеральним, і штатним прокурорам переслідувати ту саму особу за ту саму подію без порушення П’ятої поправки, яка забороняє судити двічі за те саме. Федеральні злочини і злочини штату вважаються різними правовими категоріями двох незалежних «суверенів». Верховний суд США підтверджував цю доктрину у справі Gamble v. United States (2019) сімома голосами проти двох.
Проте Нью-Йорк ввів додатковий захист через Кримінально-процесуальний закон штату (CPL § 40.20), який за певних умов забороняє повторне переслідування навіть якщо обвинувачення формально різняться між юрисдикціями. Ключове питання для судді штату: чи є федеральне обвинувачення у «переслідуванні, що призвело до смерті» та штатне обвинувачення у вбивстві другого ступеня фактично однією подією у значенні CPL § 40.20. Від відповіді на це питання залежить, чи відбудеться штатний суд у вересні взагалі.
Прецедентне поле неоднорідне. Суди Нью-Йорку кількаразово відмовляли у скасуванні штатного провадження, якщо федеральне вирокування іще не відбулося, посилаючись на «передчасність» клопотання. В інших справах – зокрема у рішеннях 2018 і 2021 років – апеляційна інстанція задовольняла клопотання захисту за CPL § 40.20 ще до набрання чинності федеральним вироком, коли федеральне і штатне обвинувачення спиралися на ідентичний фактичний базис. Аньїфіло будує аргументацію на другій лінії прецедентів: убивство Томпсона, за її версією, утворює єдиний юридично неподільний акт.
У схожих федеральних справах угода зі слідством нерідко автоматично зупиняє штатне провадження – але Манджоне обрав «відкриту» провину без угоди, позбавивши себе цього процесуального інструменту. Паралельно виникає ще один нюанс: якщо суд штату розгляне клопотання і відмовить до вересня, захист матиме підстави для апеляції – що потенційно затягне штатний процес за межі федерального вирокування у грудні. Якщо ж суд задовольнить клопотання, штатні обвинувачення буде знято автоматично.

П’ять діб розшуку: від Центрального парку до McDonald’s в Алтуні
4 грудня 2024 року, близько 6:44 ранку за місцевим часом, Томпсон виходив із готелю Hilton Midtown на 54-ій вулиці Манхеттена. NYPD встановила: стрілянина тривала кілька секунд. Стрілець зник у бік Центрального парку. Свідки описали чоловіка в темному одязі з рюкзаком – але кадри з камер спостереження не давали достатньо деталей для негайної ідентифікації.
Розшук тривав п’ять діб. NYPD розгорнула операцію з задіянням власної системи камерного спостереження, записів камер готелів і торгових центрів, а також геолокаційних даних, отриманих за ухвалами суду. Підрозділи ФБР підключилися протягом перших годин. Після оприлюднення знімків підозрюваного на гарячу лінію надійшли тисячі підказок – більшість виявилася хибними. Пошук вийшов за межі Нью-Йорка в перші 48 годин: за маршрутом записів і транзакцій, слідчі отримали орієнтири в бік Пенсільванії.
9 грудня 2024 року Луїджі Манджоне замовив їжу в McDonald’s в Алтуні, штат Пенсільванія. Інший відвідувач впізнав його за опублікованими фотографіями і повідомив поліцію. Манджоне заарештували без опору. При ньому знайшли зброю – пістолет із саморобним глушником – і рукописну записку із критикою американської системи охорони здоров’я. Примітно: його ідентифікував цивільний, а не система автоматичного розпізнавання – факт, що одночасно підкреслив ефективність «відкритого» розшуку через ЗМІ і обмеження технологічних інструментів поліції у разі відсутності попередніх біометричних даних.
Манджоне – випускник факультету комп’ютерних наук Університету Пенсільванії, без попередніх судимостей, із позитивними характеристиками від однокурсників. Він походив із заможної балтиморської сім’ї. Мотивацію публічно реконструювали через записку і публікації в соціальних мережах, зроблені за місяці до грудня 2024-го: у них він критикував американську медичну систему за надання пріоритету прибутку над доступом до лікування. Федеральна прокуратура у своїй аргументації спиралася не на маніфест, а на конкретні дії – пошук в інтернеті, email-листування, переміщення між штатами – що і підпадає під «stalking statute». Зміст мотивів виведено за дужки юридичного процесу; захист може повернутися до нього під час вирокування у грудні.
Рання тактика прокуратури включала обвинувачення у тероризмі, що подвоїло б можливі строки. Захист оскаржив цю кваліфікацію, і суддя відхилив відповідне клопотання. Смертна кара на федеральному рівні фактично виключена через конфігурацію обраних статей. Аньїфіло визнала ці результати ключовими перемогами захисту незалежно від підсумкового вироку.
UnitedHealthcare, відмови у виплатах і феномен суспільної симпатії
UnitedHealthcare – страховий підрозділ UnitedHealth Group, материнська компанія якого у 2024 році посідала перше місце в рейтингу Fortune 500 за обсягом доходу у секторі охорони здоров’я. Браян Томпсон очолював саме страховий бізнес – той, що ухвалює рішення про виплати чи відмови в покритті послуг для десятків мільйонів застрахованих. Цей контекст виявився вирішальним для того, як суспільство сприйняло подію вже в перші години після вбивства.
Ще до оприлюднення ім’я підозрюваного, у соціальних мережах США розгорнулася незвична дискусія: значна частина коментарів висловлювала не жах від убивства, а відкриту симпатію до невідомого стрільця. Причина – накопичений особистий досвід мільйонів американців із відмовами в страхових виплатах і відчуття безсилля перед системою, що легально відхиляє необхідне лікування.
Сенатський комітет з фінансів у звіті 2024 року окремо вивчав практику «prior authorization» у провідних страховиків, зокрема UnitedHealthcare: документи показали систематичні відхилення попередньо авторизованих послуг у клінічно підтверджених випадках. Бюро інспектора Міністерства охорони здоров’я (HHS OIG) у дослідженні 2022 року встановило, що організації Medicare Advantage відхиляли 13% запитів на попередню авторизацію, що відповідали критеріям покриття Medicare, – часто через автоматизовані системи без участі лікаря. Розслідування STAT News 2023 року зафіксувало застосування UHC внутрішнього алгоритму для ухвалення масових рішень щодо виплат, що ігнорував висновки лікуючих лікарів у значній частці випадків. UnitedHealthcare не підтвердила і не спростувала ці висновки публічно.
Жодного порівнянного за масштабом судового позову проти страхових компаній, аналогічного 41-штатній позовній хвилі проти Meta за шкоду споживачам, у секторі охорони здоров’я досі не виникло – попри задокументовані системні порушення. Захисники прав пацієнтів пояснюють це захисним механізмом ERISA (Закону про пенсійне забезпечення працівників 1974 року), який блокує позови на рівні штатів, не передбачаючи ефективного федерального механізму відшкодування збитків за необґрунтовані відмови. ERISA дозволяє страховику, що відхилив виплату, оскаржити рішення виключно всередині своєї власної апеляційної процедури – і лише після вичерпання внутрішніх апеляцій пацієнт може звернутися до федерального суду, проте із суттєво обмеженою можливістю отримати компенсацію понад вартість відхиленої послуги. Штрафних санкцій за системні зловживання федеральне законодавство фактично не передбачає, якщо компанія не діє в рамках державних програм Medicare і Medicaid.
UnitedHealthcare після грудня 2024 року також постала перед посиленою конгресівською увагою. Сенатор Рон Вайден, голова комітету з фінансів, надіслав запити щодо внутрішніх метрик відхилення клеймів; страхові комісари Каліфорнії і Мінесоти розпочали власні перевірки практики попередньої авторизації. Жодного законодавчого результату з цих ініціатив до серпня 2026 року не вийшло: UHC відповіла на запити, надавши вибіркові дані, і процедуру закрито без публічного звіту. Ця безрезультатність регуляторного тиску – за умови одночасного гучного кримінального процесу – є частиною контексту, в якому Манджоне для мільйонів американців набув статусу, що Макдональд назвав «знаменитістю».
Google, за повідомленнями медіа, тимчасово видаляв відгуки про McDonald’s в Алтуні після того, як адреса ресторану стала місцем арешту і почала збирати «підтримуючі» коментарі. Сам Манджоне до арешту мав незначну публічну присутність: випускник Пенсільванії, без судимостей. Його особа стала проєкційним екраном для суспільного невдоволення, яке накопичувалося роками.
Прокурор Макдональд прямо відреагував на цей феномен: «Вбивству не можна надавати статус знаменитості» – фраза, що міститься в офіційній заяві прокуратури і явно адресована публічній аудиторії. Захист до теми «знаменитості» публічно не торкався. Водночас ширший контекст технологій поліцейського стеження – камерні мережі й бази даних, задіяні під час п’ятиденного розшуку – також став предметом окремої дискусії про межі спостереження за громадянами без попередніх ідентифікаційних даних.

Справа Манджоне ставить питання, яке рідко дістається до публічного обговорення у кримінальному процесі США: де проходить межа між свободою слова і злочинним умислом у цифровому просторі. Прокуратура аргументувала, що пошукові запити, перегляд сторінок інвесторських конференцій і email-листування разом утворюють «електронний слід переслідування» – достатній для федерального обвинувачення навіть якби наступних дій не відбулося. Захист не оскаржував цей підхід: визнавши провину, Манджоне прийняв і доказову базу, і юридичну теорію обвинувачення. Але питання залишається відкритим у ширшому контексті: яка комбінація легальних дій – інтернет-пошук, реєстрація на захід, переміщення між штатами – утворює «переслідування» у значенні 18 U.S.C. § 2261A. Цей стандарт буде важливим для майбутніх справ про публічних осіб і корпоративних керівників.
Рівень публічного інтересу до справи залишається незвично високим через 20 місяців після арешту. Понад 1 300 медіапублікацій зафіксовано тільки у грудні 2024 – більше ніж у будь-якій американській кримінальній справі з часів процесу над Ароном Ернандесом у 2015 році, за даними MediaRadar. Маніфест Манджоне – рукописна записка, знайдена при арешті, – хоча й не введена в матеріали справи, була опублікована або переказана сотнями видань і поширена у соціальних мережах мільйонами дописів. Цей ефект публічного відлуння – коли аргументи підсудного отримують ширшу аудиторію поза межами залу суду – є новим феноменом американської юстиції, посиленим соціальними мережами, і прямо адресований фразою Макдональда про «уславлення вбивства».
Справа Манджоне відображається у нашому архіві кримінальних розслідувань, оскільки окрім хроніки вона окреслює кілька системних колізій: про межі федеральної юрисдикції у протиставленні до штатної, про подвійну відповідальність і правові підстави для переслідування однієї особи двома системами за ту саму подію. Схожі юрисдикційні конфлікти ускладнювали хід екстрадиції Кінахана, що тривала роками, і подовжували переслідування у справі Glencore, де паралельні провадження кількох юрисдикцій блокували одне одного на рівні колізії суверенітетів.
«Відкрита» провина Манджоне перед федеральним судом є рідкісним тактичним вибором, публічно не пояснений захистом. Вона одночасно позбавляє підсудного процесуального захисту угоди і зберігає для нього трибуну на засіданні з вирокування у грудні. Ця трибуна – єдиний офіційний простір, де заяви, що виходять за межі матеріалів справи, процесуально допустимі.
Федеральний вирок Луїджі Манджоне призначено на 18 грудня 2026 року. Штатний процес за обвинуваченням у вбивстві другого ступеня і незаконному обігу зброї очікується у вересні 2026-го – до того як суд штату розгляне клопотання захисту про скасування переслідування за CPL § 40.20. Прокуратура штату Нью-Йорк не вказала, чи готова вона відкласти відкриття процесу до федерального вирокування.
Смерть Томпсона справила помітний вплив на операційний простір UnitedHealthcare поза межами судових залів. Впродовж грудня 2024-го і першого кварталу 2025 року компанія зіштовхнулася з нечуваним масштабом публічної критики: десятки тисяч негативних відгуків на платформах Google і Yelp, запити в Конгрес щодо практики відмов у виплатах, і перший за десятиліття публічний виклик від страхових комісарів кількох штатів. UnitedHealth Group у квітні 2025 замінила Томпсона: новим CEO страхового підрозділу призначено Тіма Нолана, що раніше очолював операційний блок компанії. Зовнішньої заяви про зміни в практиці авторизації виплат від компанії не надходило.
Федеральний обвинувальний акт проти Манджоне є документом публічним і детальним. Він описує щонайменше дванадцять окремих кроків «ланцюга переслідування»: від пошукових запитів в інтернеті до виїзду з Каліфорнії, вибору готелю, придбання маскування і точки очікування перед конференцією. Саме ця деталізація дала прокурорам можливість застосувати «stalking statute» замість вбивства: кожний задокументований крок є окремим елементом доказу умислу і цілеспрямованості – у юридичному сенсі «stalking» починається задовго до моменту нападу. Суддя Колін МакМагон, яка розглядала справу, під час засідання наголосила: суд переконався, що підсудний розуміє повний обсяг доказів, які він, визнавши провину, приймає як встановлені факти. Суддя МакМагон також підтвердила, що засідання 14 серпня є останнім процесуальним кроком до вирокування і що суд не отримував клопотань щодо перегляду умов запобіжного заходу. Манджоне утримується під вартою без права на заставу з грудня 2024 року.
Джерело: Al Jazeera, “Mangione pleads guilty to federal charges in UnitedHealthcare CEO killing”
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP – live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon







