Національні збори Франції 4 листопада 2026 року відхилили проект держбюджету уряду Себастьяна Лекорню результатом 458 голосів проти нуля при двох утриманнях, а 5 листопада від 600 тисяч осіб за підрахунком МВС до 1,6 мільйона за даними профспілки CGT вийшли на загальний страйк у 180 містах країни. Голова CGT Соф’ї Біне заявила в інтерв’ю Mediapart, що протести стали підсумком десяти років макронізму і «розпалили ширший загальноєвропейський рух».
Страйк 5 листопада зупинив роботу близько 16% усіх вчителів і 10% держслужбовців Франції – цифри, які Міністерство державної служби підтвердило окремою заявою того ж вечора. 70 тисяч поліцейських і жандармів розгорнули по всій країні, щоб не допустити повторення жовтневих погромів. Аналітика та коментарі про бюджетні кризи у розвинених економіках – у Розділі аналітики NewsGroup.
- Голосування 458-0: парламент відкинув €43 млрд заощаджень
- Страйк у 180 містах: цифри двох підрахунків
- Гормузька криза, паливо і вузол дефіциту
- CGT і Solidaires: що вимагають і що відповів Лекорню
- 13% Макрона і шість місяців до президентських виборів
- Більше матеріалів
- LTCM: як нобелівська формула принесла ,6 млрд збитків
- Рада Nvidia розслідує Хуана після повідомлень про агентку MSS
- ВАКС залишив генерала Дуку під вартою – застава 65 млн у «Карфагені»
- Хазан і Соолл: DOJ звинуватила у ШІ-підробці CEO на 9 млн
- Демократи взяли обидві палати Конгресу на тижні перед Абу-Дабі
- Короткий продаж: механiка i крах Melvin Capital на GameStop-сквiзi 2021
Голосування 458-0: парламент відкинув €43 млрд заощаджень
Уряд Лекорню запропонував бюджет з €43 млрд чистих заощаджень – найбільший пакет фіскальних обмежень з часів боргової кризи єврозони 2010-2012 рокiв. Метою було знизити дефіцит з поточного рівня до 5% ВВП у 2027 роцi, виконуючи вимоги процедури надмірного дефіциту, яку Єврокомісія відкрила проти Парижа ще в липні 2024 року.
Проте 4 листопада депутати від лівих, правих і крайніх правих проголосували єдиним фронтом. Результат: 458 проти, 0 за, 2 утримання. За французькими бюджетними правилами, відхилення дохідної частини при першому читанні автоматично блокує весь законопроект. Це означає, що Лекорню не має легального шляху для прийняття бюджету в чинній редакції.
Більшість депутатів пояснила відмову змістом бюджету. Спільна заява профспілкових центрів охарактеризувала документ як такий, що «цілить у найвразливіших і хворих, заморожує соціальні виплати та підриває захисну роль системи соціального забезпечення». Уряд запропонував, зокрема, обмежити індексацію пенсій на 6 місяців і скоротити кількість держслужбовців на 15 тисяч посад.
Тепер за сценарієм: Сенат розпочне розгляд вихідного урядового проекту 20 листопада, голосування в Сенаті – 9 грудня. Після цього двопалатна комісія шукатиме компромісний варіант. Сам уряд анонсував сесію соціального діалогу з профспілками та роботодавцями на наступному тижні – вже після подій 5 листопада.
Страйк у 180 містах: цифри двох підрахунків
Розрив між офіційними та профспілковими підрахунками виявився рекордним. МВС зафіксувало 600 тисяч учасників на 180 демонстраціях – найбільший показник за всю осінню кампанію. CGT оголосила про 1,5-1,6 мільйона осіб, наводячи регіональну розбивку: 350 тисяч у Парижі, 150 тисяч у Марселі, 120 тисяч у Бордо, 100 тисяч у Лілі.
Страйк 5 листопада охопив транспорт, школи, університети й держсектор. Близько 1500 підприємств та установ подали попередження про припинення роботи. Залізничний оператор SNCF повідомив про скасування кожного четвертого поїзда на магістральних маршрутах. У Марселі паромне сполучення з островами не функціонувало увесь день.
Ґаель Мартіне, національний секретар профспілки Solidaires, заявила France 24: «Люди хочуть просто жити, а не виживати». Вона закликала до нового бюджету, що «обкладе податками найбільші компанії – там, де формується прибуток». На площі Республіки в Парижі оркестр Orchestre du Nouveau Monde зіграв протягом двох годин – акцент на мирному характері акції після жовтневих заворушень.
Суботу 7 листопада профспілки оголосили днем другої хвилі протестів. За даними BBC World, 7 листопада на вулиці вийшли щонайменше 140 тисяч осіб по всій країні – менше ніж 5 листопада, але достатньо, щоб прем’єр Лекорню визнав: «Ситуація вимагає реакції, а не лише слів».
Гормузька криза, паливо і вузол дефіциту
Протестна хвиля виникла не у вакуумі. З вересня 2026 року Францію тиснуть два паралельних процеси: зовнішній ціновий шок і внутрішнє накопичення соціальних претензій.
Закриття Гормузької протоки внаслідок американсько-іранського конфлікту підняло роздрібні ціни на бензин і дизель у Франції до рекордних значень упродовж вересня – жовтня. 1 листопада уряд розпочав вивільнення 10 мільйонів барелів дизельного палива зі стратегічних резервів; міністр економіки Ролан Лескюр заявив, що середня ціна на заправках знизилася на 15 євроцентів за літр, проте загальний рівень цін залишається суттєво вищим, ніж рік тому.
Студентський рух розпочався ще в середині вересня, незалежно від паливних протестів. Студенти і школярі блокували навчальні заклади через переповнені класи, нестачу вчителів і занедбану інфраструктуру. Окремою мішенню стала система вступу до університетів Parcoursup, яку критики звинувачують у відтворенні соціальної нерівності. 26 жовтня уряд запропонував €4 млрд дешевих кредитів на ремонт шкіл і 15 тисяч додаткових університетських місць – студентські профспілки назвали ці поступки символічними і відмовилися припиняти акції.
17-18 жовтня протести переросли в заворушення та мародерство у кількох французьких містах. Служби безпеки заздалегідь попереджали про інтерес лівоекстремістських груп до використання акцій. Загалом за осінь затримано понад 448 осіб. Проте 5 листопада акція залишалася мирною – зокрема завдяки тому, що профспілки погодили маршрут демонстрації з владою після попередніх суперечок.
CGT і Solidaires: що вимагають і що відповів Лекорню
Соф’ї Біне, яка очолює CGT – найбільше профспілкове об’єднання Франції, – сформулювала програму коротко: «повернути прибутковий податок для найбагатших і найбільших корпорацій». В інтерв’ю Euronews вона уточнила: «Це дозволить фінансувати наші публічні послуги». У розмові з Mediapart Біне назвала події листопада «квінтесенцією десяти років макронізму, де економічний вибір незмінно служив бізнес-еліті, а не більшості».
Студентські об’єднання USL і Union Etudiante у спільній заяві зазначили, що уряд демонструє перший символічний відступ після більш ніж місяця протистояння, проте назвали поступки недостатніми і заявили про готовність продовжувати мобілізацію. Серед конкретних вимог – скасування Parcoursup, €10 млрд додаткових інвестицій у вищу і середню освіту, загальне підвищення мінімальної зарплати.
Прем’єр Лекорню після 5 листопада оголосив про сесію соціального діалогу з профспілками та роботодавцями на наступному тижні. Конкретні деталі він не розкрив. Декілька провідних профспілок охарактеризували анонс як косметичний і заявили, що не відмовляться від вуличного тиску до реального перегляду бюджетних пріоритетів.
13% Макрона і шість місяців до президентських виборів
За даними, які Brussels Signal навів з посиланням на французькі служби оцінювання громадської думки, рейтинг довіри до президента Емманюеля Макрона впав до 13% – найнижчого значення за весь час вимірювань. Це нижче від показника Франсуа Олланда у найгіршій точці його президентства і нижче від Ніколя Саркозі у розпал кризи 2011-2012 рокiв.
Президентські вибори у Франції заплановані на квітень 2027 року – менш як за шість місяців. Лідирує в опитуваннях «Національне об’єднання» Марін Ле Пен. Жан-Люк Меланшон з «Непокореної Франції» (LFI) утримує другу позицію у лівому сегменті. Уряд Лекорню функціонує як меншість: саме ця парламентська арифметика зробила одноголосне відхилення бюджету технічно можливим.
17 жовтня протести охопили також Бельгію, Італію та Португалію – у тих самих термінах вартості життя і бюджетної аустерності. Соф’ї Біне заявила, що Франція стала іскрою і що CGT планує координацію з профспілками інших країн ЄС. 20-22 листопада заплановані загальноєвропейські демонстрації, до яких долучилися об’єднання орендарів і жилищні асоціації.
Парламентська відмова 458-0 при меншостi уряду – це не просто процедурна поразка Лекорню: це сигнал, що будь-який бюджет на 2027 рік, який зберігатиме нинішній профіль скорочень, не пройде Національними зборами без попередніх переговорів з опозицією або суттєвого перегляду видаткових пріоритетів. Іншими словами, Лекорню доведеться або змінити бюджет, або готуватися до голосування недовіри.
Джерела: Brussels Signal, “France hit by nationwide strike after MPs throw out austerity budget” · Breakthrough News, “1.6 million join general strike in France against austerity” · Common Dreams, “We Need to Realize How Powerful We Are: Workers Across France Strike Over Austerity Budget”
