211013-N-N0146-1001 ARABIAN GULF (Oct. 13, 2021) U.S. Coast Guard Cutters USCGC Charles Moulthrope (WPC-1141) and USCGC Baranof (WPB-1318), attached to Patrol Forces Southwest Asia (PATFORSWA), conduct a joint patrol with the Royal Saudi Navy patrol boat Khalid (519) in the Arabian Gulf, Oct. 13. PATFORSWA is comprised of six 110' cutters, the Maritime Engagement Team, shore side support personnel, and is the Coast Guard's largest unit outside of the U.S. playing a key role in supporting Navy security cooperation, maritime security, and maritime infrastructure protection operations in the U.S. 5th Fleet area of operations. (U.S. Coast Guard photo by Culinary Specialist 2nd Class Bailey Redy)
Іранський Корпус Вартових Ісламської Революції у суботу, 21 листопада 2026 року, завдав ударів по американських базах аль-Ріффа і Аваль у Бахрейні, заявивши про знищення двох радарів системи Patriot – відповідь на американський авіаудар по острову Хенгам в Оманській затоці двома днями раніше. За тиждень 14-22 листопада в Гормузькій протоці та поблизу від неї атаковано щонайменше 25 танкерів, кількість суден через протоку скоротилася на 20% проти двотижневого мінімуму, а нафта Brent на короткий час перетнула позначку $100 за барель – вперше з початку ескалації минулого місяця. На цьому тлі демократи, що здобули більшість у Конгресі на виборах 3 листопада, встановили адміністрації Трампа бюджетний дедлайн: 11 грудня – або фінансування іранської кампанії блокується, або федеральний уряд зупиняється.
- 25 танкерів і чотири збиті дрони: хронологія тижня
- Арифметика Гормузу: страхова премія – 7,5%, нафта – вище норми
- Конгрес і паралель В'єтнаму: дедлайн 11 грудня
- Трамп – між постійною угодою і морською блокадою
- Балтика: «Sparta II» горить у фінських водах
- Більше матеріалів
- Іранські удари у Бахрейні: US-дрони збиті, нафта перетнула 0
- Prime brokerage: механіка і урок краху Archegos
- ФБР розслідує злом NCIC – другий кіберінцидент за два місяці
- DOJ арештував засновників Backward Hat у форекс-піраміді 0 млн
- Трамп замінив кібердиректора Кернкросса після збоїв FAA і банків
- Terra/Luna: млрд за сім днів і справа До Квона
25 танкерів і чотири збиті дрони: хронологія тижня
З 14 листопада британська морська агенція UKMTO почала реєструвати атаки на нафтові танкери в Гормузькій протоці з частотою, якої не було з перших тижнів після початку американсько-іранського конфлікту у лютому 2026 року. До 22 листопада загальний рахунок сягнув щонайменше 25 суден за вісім днів – цифру підтвердив кореспондент Al Jazeera в Тегерані Ресул Сердар. Два окремі інциденти за той самий період зафіксувала UKMTO: танкери отримали влучання від нідентифікованих снарядів поблизу Оману.
У п’ятницю ввечері, 20 листопада, американські сили завдали удару по радарній установці на острові Хенгам, який Іран фактично контролює. Наступного дня КВІР оголосив про удари у відповідь: ракетно-дронова атака по базах аль-Ріффа і Аваль у Бахрейні. КВІР заявив про знищення двох американських радарів Patriot. Командування Центральної зони збройних сил США CENTCOM ці дані заперечило повністю. Бахрейн підтвердив, що перехопив кілька атак того дня, але одна все ж досягла мети: цивільний промисловий об’єкт на острові Сітра загорівся. Іранські державні ЗМІ запропонували власну версію – американська ракета-перехоплювач, випущена з бази ВМС США П’ятого флоту, сама впала на Сітру і спричинила пожежу.
Іранська армія цього дня також заявила, що ракетою пошкодила американський F-16 над Перською затокою. CENTCOM відкинув і це: «Всі бойові літаки США на Близькому Сході перебувають у безпеці та враховані». У неділю, 22 листопада, КВІР повідомив про збиття ще одного безпілотника MQ-1 на схід від Гормузької протоки – за рахунком корпусу, двадцятого з початку війни і четвертого за останні 24 години. Тижнем раніше іранська армія вдарила по американських дронових і ракетних об’єктах на базі Алі-аль-Салем у Кувейті – після американського удару по Кешму.
Арифметика Гормузу: страхова премія – 7,5%, нафта – $15 вище норми
Дані UKMTO за тиждень 12-18 листопада дають конкретний вимір ескалації. Крізь Гормузьку протоку пройшло 263 судна – на 15% менше, ніж тижнем раніше, і на 20% менше, ніж позаминулого тижня. Нафтових танкерів пройшло лише 37 – проти 52 тижнем раніше. До початку американсько-іранського конфлікту у лютому 2026 через протоку проходило близько 135 суден на добу.
Страхові ставки для суден, що йдуть через протоку, до початку конфлікту трималися на рівні 0,10-0,25% від вартості вантажу. Американська морська агенція зафіксувала ставки 3,5-7,5% – ріст у 30-70 разів залежно від маршруту і типу вантажу. Нафта Brent перетнула $100 за барель у перші дні ескалації, потім відкотилась до $83 – але це на $15 вище доконфліктного рівня. Міжнародне енергетичне агентство підрахувало, що сукупні втрати видобутку через конфлікт вже склали 2,8 мільярда барелів нафти і 60 мільярдів кубометрів газу з лютого по листопад.
Міністр фінансів США Скотт Бессент розраховує на довгостроковий ефект від санкційного тиску: за його словами, «Операція «Економічне вигнання», запроваджена у серпні, скоротить іранську економіку на 25% до кінця березня 2027 року». Президент Ірану Масуд Пезешкіан описав ситуацію по-іншому – тиха економічна війна, при якій звичайні іранці платять ціну за американські санкції та морську блокаду. Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді у коментарі іранським ЗМІ заявив: «Ми вважаємо економічну блокаду ворожим актом і вживемо всіх необхідних заходів, щоб прорвати це економічне облогове кільце».
Конгрес і паралель В’єтнаму: дедлайн 11 грудня
Вибори 3 листопада 2026 року переналаштували бюджетну математику у Вашингтоні. Демократи здобули більшість у обох палатах Конгресу – і публічно заявили, що мандат виборців був антивоєнним. Конгресвумен Яссамін Ансарі і Ро Кханна у Спільній заяві закликали колег «не витратити жодного цента платників податків» на продовження конфлікту – і пов’язали цей принцип з бюджетним дедлайном 11 грудня, до якого Конгрес має ухвалити закон про продовження фінансування федерального уряду.
Сенатор Кріс Ван Голлен, що претендує на пост лідера сенатської більшості, сформулював умову жорсткіше: будь-який бюджетний законопроект «мусить містити норму, що забороняє адміністрації Трампа використовувати виділені кошти на продовження його війни проти Ірану». До коаліції приєдналися сенатори Таммі Дакворт, Майкл Беннет і незалежний Берні Сандерс. Конгресмен Кханна провів паралель із В’єтнамом: у 1973 році поправка Кейс-Черча заблокувала фінансування бойових дій у Південно-Східній Азії і мала понад дві третини голосів, тому Ніксон не зміг її заветувати.
Математика сьогодні складніша. Демократи здобудуть 56 місць у Сенаті – 11 голосів не вистачає для подолання президентського вето (потрібно 67). У Палаті представників – 257 місць проти необхідних 290. Однак спровокувати шатдаун з 12 грудня вони можуть. Поки майбутній спікер Гакім Джеффріс і лідер меншості Чак Шумер офіційної позиції не оголосили, конгресвумен Роза ДеЛауро заявила в ефірі CBS News: «Я підтримую припинення фінансування. Американський народ хоче завершення цієї війни». Провести об’єднаний нейтралізуючий законопроект через Конгрес республіканського скликання ще до 11 грудня – технічно неможливо; шатдаун залишається головним важелем.
Трамп – між постійною угодою і морською блокадою
У суботу Дональд Трамп у Fox News назвав іранське нове керівництво більш раціональним і заявив, що має план постійної угоди, яка унеможливить іранське ядерне озброєння. Прямого відступу від морської блокади він не запропонував. Аналітик Трита Парсі з американського Quincy Institute пояснив логіку Тегерана: «Якщо він продовжить блокаду – ескалація продовжиться. Якщо він допустить прохід танкерів – блокада де-факто закінчиться без угоди і без поразки». Рамі Хурі з Американського університету Бейрута описав мету іранських атак коротше: розповсюдити економічний біль від конфлікту через вартість доставки – і змусити не лише США, а й Китай, Індію і Євросоюз тиснути на Вашингтон.
Катарські посередники зустрічались з іранськими дипломатами цього тижня; умови Тегерана офіційно не оприлюднені. Дії Ірану вписуються в схему, яку аналітики описують як примусове розмноження болю – коли менш потужна сторона конфлікту намагається зробити ціну продовження неприйнятною для коаліції противника, а не лише для його безпосереднього керівництва.
Балтика: «Sparta II» горить у фінських водах
Поки Перська затока залишалась у центрі уваги, у суботу вночі в Балтійському морі дрони атакували вантажне судно «Sparta II» – 121-метровий вантажівець під російським прапором, що прямував з Санкт-Петербурга до Калінінграда. Судно належить Оборонлогістиці – компанії, що надає логістичні послуги Міністерству оборони Росії і перебуває під американськими санкціями Мінфіну США, повідомляє Al Jazeera з посиланням на AFP і Reuters. Вся команда з 16 осіб евакуювалась на сусіднє російське судно. «Sparta II» дрейфувало в міжнародних водах біля острова Гогланд, потім пожежні судна відбуксирували його до фінських вод. Пожежа на контейнерах палуби не вгасала до неділі, незважаючи на роботу трьох суден із водяними гарматами.
Фінська армія підтвердила, що удар, найімовірніше, завдала Україна. Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо написав у X: «Війна виходить на нашу пряму периферію. Україна має право боротись проти агресора». Командувач Естонського ВМФ Іво Варк у коментарі суспільному мовнику ERR не виключив нових атак у Фінській затоці: за його словами, «Sparta II» не перший і не останній інцидент у цих водах цього сезону. Два тижні тому фінська армія вже фіксувала удар по російському бойовому кораблю в тому ж районі під час хвилі українських дронів на Ленінградську область.
Два морські театри – Перська затока і Балтика – цього тижня демонстрували одну й ту саму закономірність: санкційні та логістичні схеми двох країн несуть зростаючі прямі витрати, а ціну платять не лише ті, хто зазнає атак, а й глобальні ринки нафти і страхування. У Гормузі під удар потрапили 25 цивільних танкерів; у Балтиці – санкційне судно МО РФ. Перший випадок підвищує ставки для глобального нафтового ринку; другий – звужує логістичний коридор між Росією і Калінінградом.
Джерела: Al Jazeera, “What’s behind Iran’s escalation of attacks in the Gulf?” · Al Jazeera / AFP / Reuters, “Russian cargo ship still on fire off Finland after drone attack” · Al Jazeera, “US Congress helped end the Vietnam War. Can it stop the Iran war?”








