Європейський наглядач із захисту даних (EDPS) закрив 18 травня 2024 року пілотні платформи EU Voice і EU Video — офіційні акаунти інституцій ЄС на відкритих протоколах Mastodon і PeerTube, які за два роки роботи об’єднали 46 державних профілів, зокрема єврокомісарів і депутатів Європарламенту. Той самий протокол ActivityPub, на якому Брюссель вів державні комунікації, сьогодні з’єднує застосунок Threads від Meta з понад 350 мільйонами користувачів, десятитисячну мережу серверів Mastodon і дедалі більше експериментів із професійними та бізнес-мережами.
Ідея за цими цифрами проста, але для ринку соціальних медіа вона близька до єресі: користувач одного сервісу може підписатися на користувача іншого, не маючи там акаунта, і забрати свою аудиторію з собою, якщо захоче піти. У закритих мережах — від LinkedIn до X — це неможливо за визначенням. У федеративних мережах це базова властивість. Ця стаття розбирає, як влаштований протокол, хто вже його впровадив, і чому суперечка про федерацію останні два роки перемістилася з нішевих форумів у кабінети регуляторів і корпоративні дорожні карти.
- Протокол, стандартизований у 2018 році
- Хронологія відкритої мережі
- Брюссель зайшов у федіверс — і вийшов
- Meta відкриває двері, але притримує поріг
- Mastodon без власника і Bluesky на іншому коді
- LinkedIn, DMA і федеративні бізнес-мережі
- Post List
- Термін Зеленського сплив у 2024: конституційний спір про вибори
- Мильстоун-ескроу між стартапом і інвестором: механіка угоди
- США вдарили по Ірану девʼяту ніч, Ормуз під блокадою
- Маршали США заарештували братів Тейт на запит Лондона
- Crypto AG: ЦРУ і BND десятиліттями читали шифри 120 держав
- ActivityPub: спільний протокол Threads, Mastodon і ЄС
Протокол, стандартизований у 2018 році
ActivityPub — це технічна рекомендація Консорціуму всесвітньої павутини (W3C), затверджена 23 січня 2018 року. Її співавторка Крістін Леммер-Веббер і група розробників описали спосіб, у який різні сервери соціальних мереж можуть обмінюватися повідомленнями напряму, без спільного центру. Протокол визначає два рівні взаємодії: клієнт-до-сервера (як застосунок спілкується зі своїм сервером) і сервер-до-сервера (як сервери передають дописи один одному). Саме другий рівень робить мережу федеративною.
Технічно кожен обліковий запис у ActivityPub — це «актор» із двома чергами: вхідною (inbox) і вихідною (outbox). Коли користувач сервера А публікує допис, його сервер розсилає повідомлення у вхідні черги всіх підписників — незалежно від того, на якому сервері ті зареєстровані. Дані передаються у форматі JSON-LD, стандартизованому способі опису об’єктів: допис, вподобання, підписка, коментар — усе це окремі типи об’єктів із визначеною структурою. Через це сервер Mastodon у Німеччині може коректно показати відповідь, надіслану з сервера PeerTube у Франції, а той — репост із Threads.
ActivityPub не був першою спробою федерації. Йому передували протоколи OStatus і Diaspora, а перші федеративні сервіси — Identi.ca та GNU social — працювали ще на початку 2010-х, але не набрали критичної маси й лишилися нішевими. Прорив 2018 року полягав не в самій ідеї, а в тому, що вона отримала статус офіційної рекомендації W3C — того ж органу, який стандартизує HTML і базові протоколи вебу. Це перетворило федерацію із самвидаву ентузіастів на технологію, яку велика компанія вже не могла відкинути як «саморобку».
Практичний наслідок такої архітектури — відсутність єдиного власника. У класичній соціальній мережі один суб’єкт володіє серверами, обліковими записами, стрічкою і правилами. Він може заблокувати користувача, змінити алгоритм або продати компанію. У федеративній мережі кожен сервер (у термінології спільноти — «інстанс») належить окремому оператору: університету, редакції, приватній особі, державному органу. Оператор встановлює власні правила модерації і вирішує, з якими іншими серверами обмінюватися контентом. Якщо два сервери не хочуть бачити один одного, вони «дефедеруються» — розривають зв’язок, не питаючи центральної адміністрації, бо її немає.
Сукупність усіх серверів, що спілкуються через ActivityPub та суміжні протоколи, називають «федіверсом» — скороченням від «федеративного всесвіту». До нього входять Mastodon (аналог мікроблогів), PeerTube (відео), Pixelfed (фото), Lemmy (форуми), а з 2024 року — і Threads. Спільного реєстру користувачів у федіверсі не існує: кожен сервер рахує власні метрики, а частина не публікує їх узагалі. Через це навіть базове питання «скільки людей у федіверсі» не має точної відповіді — лише оцінки, побудовані на добровільній звітності інстансів.
Хронологія відкритої мережі
Федерація соціальних мереж не виникла раптово. Її ключові точки розтягнуті на вісім років — від суто технічної специфікації до рішень найбільших платформ і регуляторів.
| Дата | Подія | Джерело |
|---|---|---|
| жовтень 2016 | Ойґен Рохко запускає Mastodon як відкриту альтернативу Twitter | Mastodon gGmbH |
| 23 січня 2018 | W3C затверджує ActivityPub як офіційну рекомендацію | W3C |
| 28 квітня 2022 | EDPS запускає пілот EU Voice і EU Video на Mastodon і PeerTube | edps.europa.eu |
| листопад 2022 | Після купівлі Twitter Ілоном Маском Mastodon фіксує масовий приплив | Time |
| лютий 2024 | Bluesky відкриває федерацію серверів на протоколі AT | Bluesky |
| 21 березня 2024 | Meta вмикає ActivityPub у Threads | engineering.fb.com |
| 18 травня 2024 | EDPS закриває EU Voice і EU Video після двох років пілоту | edps.europa.eu |
| червень 2025 | Threads додає окрему стрічку федіверсу й пошук профілів | TechCrunch |
| кінець 2025 | Mastodon переходить у неприбуткову структуру, Рохко залишає посаду CEO | Social Media Today |
| січень 2026 | Специфікацію AT Protocol розглядають у робочій групі IETF | IETF |
Перелом стався восени 2022 року. Купівля Twitter Ілоном Маском за 44 мільярди доларів і подальші звільнення штату модерації штовхнули частину користувачів шукати альтернативу, і Mastodon отримав перший великий приплив. Того ж року у виданні Time Рохко сформулював принцип, який відтоді став девізом проєкту: Mastodon «не продається». Через два роки саме цей принцип став предметом суперечки, коли у мережу увійшла компанія, чия бізнес-модель побудована на протилежному підході до даних.
Брюссель зайшов у федіверс — і вийшов
28 квітня 2022 року Європейський наглядач із захисту даних запустив дві платформи — EU Voice для коротких текстових дописів і EU Video для відео. Обидві працювали на відкритому коді Mastodon і PeerTube, які EDPS розгорнув на власних серверах у Європі. Мета була політичною не менше, ніж технічною: показати, що державні органи можуть спілкуватися з громадянами, не передаючи їхні дані американським рекламним платформам. Пілот планували на один рік, але через попит серед установ продовжили на другий.
На піку EU Voice тримав 40 інституційних акаунтів, EU Video — 6. Серед власників профілів були єврокомісари, члени Європарламенту та агентства ЄС, що зробило європейські установи найбільшою групою публічних органів, присутніх у федіверсі у світі. Коли пілот завершували 18 травня 2024 року, EDPS не просто вимкнув сервери, а допоміг тим установам, які хотіли залишитися у федіверсі, мігрувати на інші майданчики — принципова відмінність від закритих платформ, де закриття сервісу зазвичай означає втрату аудиторії.
«Пілотний проєкт довів, що публічні органи, як-от установи ЄС, можуть пропонувати платформи соціальних медіа, які поважають право на приватність.»
Войцех Вєвюровський, Європейський наглядач із захисту даних, заява EDPS від квітня 2024 року
Досвід EDPS залишив після себе несподіваний фінансовий слід. Європейська комісія стала першим комерційним інституційним клієнтом Mastodon — і саме завдяки цьому контракту виторг німецького проєкту вперше досяг 2,2 мільйона євро за 2024 рік. Для мережі, яку роками фінансували переважно приватні пожертви, державне замовлення стало доказом, що федеративна модель може мати сталу економіку, а не лише ідеологію. Ця логіка приватності державних комунікацій прямо перегукується з тим, як ЄС вибудовує іншу цифрову інфраструктуру — від архітектури цифрового євро до системи перевірки віку в застосунку-гаманці, де питання, хто бачить дані користувача, стоїть так само гостро.
Meta відкриває двері, але притримує поріг
21 березня 2024 року інженерний блог Meta вийшов із заголовком «Threads увійшов у федіверс». Компанія оголосила, що її мікроблогова платформа почала підтримувати ActivityPub, і дописи користувачів, які увімкнули функцію обміну, стануть видимими на серверах Mastodon та інших сервісах федіверсу. Для мережі, побудованої переважно ентузіастами й неприбутковими операторами, поява гравця з сотнями мільйонів користувачів була подією подвійного значення: раптове визнання і водночас загроза поглинання.
Логіку рішення керівник Threads Адам Моссері сформулював ще у грудні 2023 року. Він доводив, що творці контенту повинні володіти зв’язком зі своєю аудиторією, а тому з часом слід дати їм змогу піти з Threads і забрати підписників на інший сервіс. Це пряме визнання принципу переносимості акаунта — того самого, який закриті платформи десятиліттями відмовлялися впроваджувати, бо він знижує вартість переходу до конкурента.
«Зрештою має стати можливим, щоб автори покинули Threads і забрали своїх підписників із собою на інший застосунок чи сервер, бо важливо, щоб автори володіли стосунками зі своєю аудиторією.»
Адам Моссері, керівник Threads, грудень 2023 року
Масштаб Threads змінює арифметику всього федіверсу. Із понад 350 мільйонами місячних користувачів це найбільший застосунок, що працює на ActivityPub, — він на порядки перевищує решту мережі разом узяту. За перший рік після запуску обміну Threads взаємодіяв більш ніж із 75% усіх серверів федіверсу. У червні 2025 року Meta розширила інтеграцію: додала окрему стрічку дописів із федіверсу й пошук профілів інших сервісів прямо в застосунку, про що першим повідомив TechCrunch.
Академічні дані підтверджують обережність. Дослідження «Fediverse Sharing», опубліковане у лютому 2025 року на препринтовому сервері arXiv, проаналізувало взаємодію між користувачами Threads і Mastodon і виявило, що обмін контентом між двома мережами залишається переважно одностороннім: дописи з Threads доходять у федіверс частіше, ніж зворотний потік, а повноцінного двобічного діалогу між платформами майже немає. Технічна сумісність, отже, не тотожна живому спілкуванню — увімкнути протокол простіше, ніж змусити дві різні спільноти взаємодіяти.
Проте ентузіазм швидко зіштовхнувся з обмеженнями. До 2026 року інтеграція Threads із федіверсом перебуває, за словами самого керівництва напряму, у режимі підтримки, а не активного розвитку. Функції переносимості акаунта, яку обіцяв Моссері, досі немає. Користувач Threads теоретично може підписатися на профіль у Mastodon, але знайти потрібних людей у чужій частині мережі складно, а частина базових можливостей залишається односторонньою.
«Це те, що ми підтримуємо й обслуговуємо, але не те, що допоможе застосунку прорватися.»
Керівництво Threads про інтеграцію з федіверсом, 2025 рік
Скепсис усередині спільноти має конкретне ім’я — «підхопи й розшир» (embrace and extend). Історично великі технологічні компанії заходили у відкриті стандарти, ставали в них домінантним гравцем, а потім поступово додавали власні розширення, які прив’язували користувачів назад до закритої екосистеми. Частина операторів Mastodon превентивно заблокувала Threads, не чекаючи, як розвиватиметься інтеграція. Слід зважити й регуляторний контекст: Threads не входить до переліку «вартових» (gatekeepers) за європейським Законом про цифрові ринки, тоді як Facebook, Instagram, WhatsApp і Messenger — входять, і саме на них поширюються зобов’язання щодо сумісності. Тема відкритості комунікацій тут напряму стикається з дискусією про те, хто і за яких умов має право читати приватні повідомлення, — питання, яке ЄС окремо вирішував у суперечці навколо сканування чатів.
Mastodon без власника і Bluesky на іншому коді
Поки Meta зважує, скільки відкритості вона готова дати, дві менші мережі рухаються в протилежних напрямках — і обидві намагаються вирішити проблему контролю. Mastodon наприкінці 2025 року завершив перехід у неприбуткову структуру. Засновник Ойґен Рохко залишив посаду виконавчого директора, її обійняв Фелікс Хлаткі, а управління перейшло до правління неприбуткової організації. Формальна мета реструктуризації — унеможливити ситуацію, за якої одна людина або інвестор могли б продати мережу чи змінити її правила в комерційних інтересах.
Цифри Mastodon показують межі моделі. За наявними оцінками, у мережі понад 10,5 мільйона зареєстрованих облікових записів на більш ніж 10 тисячах незалежних серверів. Але активна аудиторія значно менша: до жовтня 2025 року кількість місячних активних користувачів опустилася нижче 690 тисяч. Дослідники описують динаміку Mastodon як «хвилясту» — сплеск під час чергової кризи великих платформ, потім спад до стабільного рівня. Це не мережа, що зростає рівномірно; це мережа, яка наповнюється поштовхами. Є й інша вразливість децентралізації: попри понад десять тисяч серверів, більшість користувачів зосереджена на кількох найбільших інстансах, зокрема на mastodon.social, яким керує сама організація Mastodon, — тобто фактична концентрація виявляється вищою, ніж обіцяє архітектура.
Bluesky обрала інший технічний шлях. Замість ActivityPub мережа працює на власному протоколі AT (Authenticated Transfer), який відкрила для федерації сторонніх серверів у лютому 2024 року. Головна відмінність — у тому, як зберігаються дані користувача. У AT Protocol особистий репозиторій акаунта можна перенести між серверами разом із усією історією, а виявленням і ранжуванням контенту займаються окремі компоненти — «релеї» та сервіси індексації. За задумом це дає більшу переносимість, ніж класична модель ActivityPub, де перенесення підписок історично було обмеженим.
За абсолютними числами Bluesky вже випередила Mastodon. Станом на травень 2026 року мережа налічувала понад 44 мільйони зареєстрованих користувачів, зрісши з 41,4 мільйона наприкінці 2025-го, а щоденна активна аудиторія трималася близько 3,5 мільйона — приблизно 9% від зареєстрованих. Із січня 2026 року загальну архітектуру AT Protocol, структуру репозиторію користувача та специфікації синхронізації даних розглядають у робочій групі Інженерної ради інтернету (IETF) — крок, який має перетворити фірмовий протокол однієї компанії на відкритий інтернет-стандарт. Про темп зростання свідчить обсяг активності: лише за 2025 рік у мережі опублікували близько 1,41 мільярда дописів — 61% усіх повідомлень за всю історію платформи.
Різниця між двома підходами не суто технічна. ActivityPub — це рекомендація W3C без органу, який змушував би платформи дотримуватися її однаково; кожен впроваджує стандарт по-своєму, і сумісність тримається на добрій волі. AT Protocol намагається закласти переносимість у саму основу, але поки що більшість інфраструктури Bluesky керується однією компанією. Обидві мережі обіцяють користувачу право піти — і обидві досі доводять, що це право працює на практиці, а не лише в документації.
LinkedIn, DMA і федеративні бізнес-мережі
Найзакритіша з великих соціальних мереж — професійна. LinkedIn, яку Microsoft купила у 2016 році за 26,2 мільярда доларів, до початку 2026-го налічувала близько 1,3 мільярда зареєстрованих учасників у понад 200 країнах і принесла материнській компанії 17,1 мільярда доларів річного доходу. Уся ця мережа контактів, рекомендацій і резюме належить одному власнику, і винести її назовні неможливо: граф зв’язків користувача є активом Microsoft, а не самого користувача.
Наскільки крихкою може бути ця модель, показав червень 2021 року, коли на хакерському форумі виставили на продаж дані 700 мільйонів профілів LinkedIn — близько 92% усієї бази. Компанія наполягала, що це не злам, а зібрані (scraped) публічні дані, що порушує умови користування. Для мережі, побудованої на демонстрації професійної особи, різниця між «зламом» і «збором» мало що змінювала: інформація майже мільярда людей циркулювала поза їхнім контролем, а піти з платформи, зберігши зв’язки, було неможливо.
Тут у гру входить регулятор. Європейський Закон про цифрові ринки (DMA), обов’язковий для «вартових» із 7 березня 2024 року, у статті 7 вимагає від найбільших платформ базової сумісності комунікаційних сервісів — можливості обмінюватися повідомленнями між різними месенджерами. Поріг для статусу «вартового» високий: річний оборот у Європі від 7,5 мільярда євро та щонайменше 45 мільйонів місячних користувачів у ЄС. Поки що норма стосується месенджерів, а не професійних мереж, але сам принцип — що домінантна платформа зобов’язана відкрити двері назовні — вперше закріплений у праві, а не залишений на добру волю компаній.
На цьому тлі з’являються спроби перенести логіку федерації у сегмент, де крутяться найбільші гроші, — ділові та інвестиційні спільноти. Ідея в тому, щоб підприємець чи інвестор мав відкритий профіль, який не належить одній корпорації, і міг переносити свою мережу контактів між сервісами так само, як переносить пошту між провайдерами. Українські команди тут не осторонь: поряд із закритими чатами й особистими референсами, через які традиційно шукають угоди, виникають федеративні майданчики для підприємців та інвесторів, де стрічка проєктів працює на тих самих відкритих протоколах, що й решта федіверсу. Наскільки життєздатною виявиться ця модель для бізнесу, покаже той самий тест, що й для решти федерації, — чи готові користувачі цінувати переносимість вище за зручність готової великої аудиторії. Питання капіталу тут вирішальне: для команд, які виходять на раунди Series A в Україні, канал знайомства з інвестором часто важить не менше за сам продукт.
Аргумент на користь федерації сильніший там, де ціна закритості вимірюється не лише зручністю. Приватність професійних і державних комунікацій — не абстракція: історія зі стеженням через шпигунське програмне забезпечення Pegasus показала, як швидко централізовані канали стають мішенню. Відкриті протоколи не роблять комунікацію автоматично безпечною, але вони прибирають єдину точку, власник якої контролює всіх одразу. У цьому і полягає різниця: у закритій мережі рішення про долю аудиторії ухвалює одна компанія, у федеративній — сотні незалежних операторів, жоден із яких не тримає всю систему у своїх руках. Це не гарантія свободи, а лише зміна її архітектури — розподіл контролю замість його концентрації.
Специфікацію AT Protocol робоча група IETF розглядає з січня 2026 року, і офіційної дати її фіналізації поки не названо. ActivityPub залишається рекомендацією W3C від 2018 року — без органу, який змусив би платформи впроваджувати її однаково. А Threads, за власним визнанням Meta, тримає федерацію в режимі підтримки, а не розвитку, і обіцяна переносимість акаунтів досі не запрацювала.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon
