Series A в Україні 2026: хто інвестує і на яких умовах

Український венчурний ринок у 2025 році залучив $498 мільйонів приватного капіталу — на 8% більше за 2024-й, повідомила аналітична редакція AIN.UA у травневому огляді за перший квартал 2026 року. Стадія Series A майже подвоїлась і склала 20,5% сукупних інвестицій, тоді як стартапи з AI-компонентом отримали $302 мільйони — утричі більше за компанії без штучного інтелекту.

Для фаундера, який шукає перший інституційний раунд у 2026 році, картина парадоксальна: капіталу на ринку об’єктивно більше ніж було до вторгнення, але концентрація в руках 8-10 активних фондів робить конкуренцію за увагу гострішою, ніж за самі гроші. Ця стаття — детальна мапа гравців, умов і каналів комунікації для тих, хто виходить на Series A з України.

Хто активно закриває Series A українським стартапам

Ринок Series A в Україні у 2026 році тримається на щільній групі фондів з різними мандатами. Найбільший інституційний гравець — Horizon Capital, private equity фірма з 25-річною історією в регіоні, під керуванням якої понад $1,1 мільярда активів, залучених у понад 40 інституційних LP. Horizon зберіг київську штаб-квартиру протягом усієї фази повномасштабного вторгнення і виступає anchor-інвестором у синдикатах, куди входять WestCap, EBRD і IFC.

SMRK VC Fund, заснований восени 2013 року, спеціалізується на seed і Round A для IT-продуктів. У портфелі фонду — Preply, Ajax Systems, Allset, Competera. Публічно фонд не розкриває розмір активів, але у своїх заявках на TechCrunch Disrupt 2024 SMRK описував середній чек від $200 тис. на seed до $1,5-2 млн на Round A.

TA Ventures, київський венчурний фонд з європейським фокусом, паралельно розвиває мережу приватних інвесторів ICLUB VC — це синдикат бізнес-ангелів, який дозволяє стартапам залучати early-stage раунди від 5-15 accredited investors одночасно замість переговорів з одним фондом. Модель схожа на AngelList Syndicates у США, але з фокусом на CEE регіон.

Серед менш видимих, але активних Series A гравців у 2025-2026 роках — AVentures Capital (портфель: Ajax, Petcube), Roosh Ventures (AI-фокус, продовжує Reface-логіку), Genesis Investments (внутрішній венчур медіахолдингу Genesis), Flyer One Ventures (пре-сід та сід із фокусом на CEE-фаундерів). Кожен фонд має власну «ідеальну ставку»: SMRK хоче B2B SaaS з реальним MRR, Roosh — AI-стек з proprietary моделлю або даними, Genesis — consumer-app з відпрацьованим unit-economics.

Міжнародні фонди, які регулярно з’являються у публічних український Series A, — це WestCap Group, Baillie Gifford, BlackRock, Andreessen Horowitz та General Catalyst. Історично найактивнішим партнером для великих раундів залишається EBRD: у 2025 році банк співінвестував у Preply, Restream, ETNA Solutions і два непублічні AI-стартапи.

Preply: як пройшов Series D на $150 мільйонів

Найбільша публічна українська угода останнього року — Series D платформи мовного навчання Preply. Умови контракту сторони підписали у грудні 2025 року, офіційне оголошення відбулося 21 січня 2026 року. Раунд очолив американський інвестфонд WestCap Group, до синдикату увійшли EBRD і Horizon Capital. Загальний обсяг залучення — $150 мільйонів, оцінка компанії піднялась до $1,2 мільярда — так Preply стала восьмим українським стартапом-єдинорогом.

Preply заснували у 2013 році троє українців — Кирило Бігай, Дмитро Волошин і Сергій Лук’янов. Платформа з’єднує понад 100 тисяч репетиторів з учнями зі 180 країн, пропонуючи індивідуальні уроки з понад 90 мов. Раунд Series D іде на дві ключові статті: розширення AI-компоненту (адаптивні уроки і матчинг тьютора з учнем на основі поведінкових даних) та збільшення продуктової та інженерної команд.

«Preply — практична ілюстрація того, що український технологічний сектор здатний масштабуватись у глобальний продукт навіть під час повномасштабної війни. Ми інвестуємо в компанію не через її українське походження, а тому що модель дистрибуції репетиторів через AI-матчинг — одна з найкращих у EdTech.»

Ленс Тейлор, керуючий партнер WestCap Group, коментар TechCrunch, 21 січня 2026 року

Кейс Preply важливий не лише сумою. Це перший великий український раунд, у якому іноземний lead-інвестор публічно артикулював тезу: український стартап — не «investment despite war», а «investment because of proven resilience». Синдикація з EBRD і Horizon Capital дає структурний сигнал іншим LP: якщо два регіональні гравці зі 25-річним track record готові підтримати чек — це знімає значну частину legal-політичного ризику з інвестиції.

Що вимагають інвестори на Series A у 2026 році

Умови Series A у 2026 році відрізняються від 2021-го за кількома вимірами. По-перше, поріг за метриками зріс: у 2021 фонди готові були підписати term sheet зі стартапом з ARR $500 тис. і трендом +15% MoM; у 2026 більшість фондів вимагають ARR $1,5-2 млн, тренд від +10% MoM з демонстрацією як мінімум 6 місяців стабільного росту, і чіткий unit-economics з CAC/LTV не гіршим за 1:3.

По-друге, у структурі угоди все частіше з’являються захисні clauses, яких раніше на Series A не було: 1x liquidation preference з participation cap, anti-dilution full ratchet або weighted average, redemption rights через 5-7 років, а також специфічний для українських угод «voting risk» clause — можливість блокуючого голосу lead-інвестора при рішеннях щодо corporate restructuring, редомициляції або зміни юрисдикції головного холдингу.

По-третє, змінилось geografhic footprint очікування. Більшість українських Series A стартапів реєструють головний холдинг не в Україні, а в Делавері, Ірландії або Естонії. Це не наслідок недовіри до України, а вимога fund’s investment mandate: LP-агрі багатьох венчурних фондів прямо забороняють інвестиції у компанії, які підпадають під санкційні режими або мають юрисдикційні обмеження на конвертацію капіталу. Українська Diia.City дає часткове рішення, але для Series A з іноземним lead-інвестором двошарова структура «українська операційна + Delaware холдинг» залишається стандартом.

По-четверте, посилились вимоги до compliance. Історії масштабних банківських махінацій — від схеми Danske Bank на €200 мільярдів через естонську філію до європейської схеми Cum-Ex на €150 мільярдів — привчили LP і венчурні фонди перевіряти джерела капіталу і банківські counterpart-и стартапів набагато глибше, ніж це робилося п’ять років тому. Український фаундер на Series A у 2026 має бути готовий до KYC-питань, які раніше з’являлись лише перед IPO.

Комунікація фаундера з інвестором: старі і нові канали

Класична модель залучення Series A — «warm intro через існуючого портфельного фаундера або семінар індустрії» — залишається головним каналом для перших контактів. За опитуванням Ukrainian Venture Association 2025 року, 71% усіх Series A угод в Україні починались з персонального представлення від людини, якій довіряв керуючий партнер lead-фонду.

Проте у 2025-2026 роках з’являється паралельний канал — публічні платформи-стрічки інвест-проектів, де фаундер розкриває проект не лише під NDA, а формує його як публічний track record. Це логіка, яку в різному масштабі вже реалізують AngelList (глобально), Republic (США), ICLUB VC (регіонально) і федеративні майданчики для інвест-комунікації між підприємцями та інвесторами, що працюють за принципом ActivityPub — інвестор бачить стрічку проектів у реальному часі без посередництва алгоритмів LinkedIn чи X.

Перевага публічної стрічки — вона знімає з фаундера частину когнітивного навантаження на nastup: замість того щоб бомбардувати десятки холодних листів, він публікує апдейти milestone-ів, а зацікавлений інвестор сам ініціює контакт. Недолік — фаундер має публічно розкрити метрики, які раніше залишались у NDA-режимі. Для деяких категорій (deep tech, biotech, defense) цей trade-off неприйнятний; для B2B SaaS і consumer-tech — це часто чистий win.

Третій канал, який набирає ваги, — це секторальні акселератори і корпоративні venture arm-и. Genesis Academy, Startup Wise Guys, Techstars Ukraine, а також корпоративні програми на кшталт Kyivstar Ventures чи Ukrsibbank Digital Lab дозволяють пройти 3-6-місячну програму з fixed pre-money і виходом на Demo Day перед 50-100 фондами. Це дорого за equity (типово 6-8% за $50-150 тис.), але для фаундера без warm network — один із найшвидших шляхів у поле зору Series A-фондів.

Ризики стадії Series A в Україні і як їх мітигують

Voting risk — політичний і юрисдикційний ризик, який іноземний фонд бачить у будь-якій угоді з українською операційною одиницею. Стандартна мітигація: холдинг у Делавері або Ірландії, IP registration у США чи ЄС, dual-jurisdiction корпоративне структурування з чітким waterfall при exit. Український фаундер, який не готовий на структурне рішення до серії A, у 2026 році фактично закриває себе від міжнародного капіталу.

Мобілізаційний ризик — фонд обов’язково запитає, як компанія працюватиме, якщо CEO або key engineer буде мобілізований. Стандартна відповідь: продакт залежить від команди мінімум 15-20 інженерів, ключові компетенції задубльовані, є формальна delegation-структура з підписанням документів через кваліфіковані електронні підписи. Стартапи, які тримають розробку на 3-5 engineer’ів (типовий випадок у 2019-2020 роках), сьогодні не проходять due diligence Series A.

Fund concentration risk — коли 60%+ ARR стартапу приходить від українських клієнтів. Це прямий red flag для американського або британського lead-інвестора: український ринок може скоротитись через enerugydeficyt, обмеження banking-транзакцій або регуляторні зміни. Стартапи, які до Series A не диверсифікували клієнтську базу на 40%+ США/ЄС, отримують знижений валуат або відмову.

Currency risk — виплати команді і закупівлі в гривні, revenue у доларі. Це працює на користь стартапу до моменту стабільного укріплення гривні, але у 2025-2026 роках НБУ провів кілька епізодів planned appreciation, які скоротили cash runway кількох Series A компаній на 15-20%. Мітигація стандартна — хеджувати частину cash-у у євро чи USDC, тримати не менше 12 місяців runway на всі планові фікс-платежі.

Compliance ризик у 2026 році стає окремим DD-блоком. Після справ на кшталт колапсу Wirecard і зникнення Марсалека з €1,9 мільярдами або штрафу Glencore на $1,5 мільярда за корупційні схеми у ДРК, фонди обов’язково вимагають незалежний forensic-audit банківських рахунків стартапу, перевірку KYC на всіх шареголдерах, і screening на санкційні списки OFAC, EU, HMRC для всіх бенефіціарних власників з часткою від 5%.

Що змінить $302 мільйони в AI-сегменті

Розподіл $302 мільйонів між українськими AI-стартапами за 2025 рік — це не рівномірний потік. За даними AIN.UA, 68% цієї суми пішли до 6 компаній: три з фокусом на enterprise LLM-платформи, дві — на AI-агентів для DevOps і продажу, одна — на generative video. Це означає, що середній український AI-стартап Series A залучає у 2026 приблизно $12-20 мільйонів; у топ-квартилі — $30-50 мільйонів.

Roosh Ventures — фонд, побудований на успіху Reface (перший український AI-стартап, який отримав $5,5 млн від Andreessen Horowitz у 2020 році) — публічно оголосив у березні 2026, що у 2026-2027 роках фонд планує здійснити 12-15 інвестицій у seed і Series A українських AI-компаній із середнім чеком $2-4 млн. Це, по суті, повторення моделі, за якою SMRK у 2014-2019 роках побудував портфель Preply, Ajax і AllSet.

«У 2020 році ми інвестували у Reface, коли ніхто в Україні ще серйозно не сприймав generative AI як окрему категорію. Сьогодні український AI-фаундер має доступ до тих самих інструментів, LLM-моделей і GPU-хмар, що і в Сан-Франциско — конкурентна відстань стиснулась до нуля. Різницю робить швидкість команди і глибина продуктового insight’у.»

Сергій Токарєв, партнер Roosh Ventures, інтерв’ю AIN.UA, березень 2026 року

Практичний наслідок для фаундера: у 2026 конкуренція за увагу venture-капіталу зміщується не між українськими стартапами, а між українськими і глобальними AI-командами. Українцям треба doubled-down на niche verticals (defense tech, industrial IoT, cybersecurity — сектори, у яких повномасштабна війна дала унікальний польовий datasent) замість спроб конкурувати з OpenAI чи Anthropic у horizontal LLM.

Term sheet: пункти, у яких найчастіше проходить перерозподіл влади

Term sheet Series A — це не документ про гроші, а документ про контроль. Український фаундер, який отримує перший term sheet від великого фонду, зазвичай фокусується на pre-money valuation, а недооцінює п’ять інших пунктів, які визначатимуть його реальну свободу управління компанією протягом наступних 3-5 років.

Board composition — на Series A стандарт «2+2+1» (два director-и від фаундерів, два від lead-інвестора, один independent, узгоджений обома сторонами). Проблема виникає, коли lead-фонд наполягає на «2+3» — тобто отримує board majority. У 2025-2026 роках американські фонди все частіше вимагають цього для українських компаній, посилаючись на voting risk. Стандартна протидія — узгодити «independent director» з керуючим партнером Horizon Capital або EBRD (обидва мають long-standing репутацію у регіоні і не є частиною конкретного фонду-lead).

Protective provisions — список рішень, які потребують schválení preferred shareholders. Класичний ліст: emitіt нових акцій, продаж компанії, зміна структури, ліквідація, ключові трудові контракти CEO і CTO, budget approvals понад certain threshold, dividend policy, зміна юрисдикції головного холдингу. У м’яких term sheet-ах threshold — supermajority (66-75%) preferred shareholders; у жорстких — full unanimity, що фактично дає lead-інвестору veto на будь-яке значуще рішення.

Anti-dilution — механізм захисту preferred shareholders від down-round у майбутньому. Стандарт індустрії — broad-based weighted average anti-dilution, який пропорційно коригує conversion price preferred shares. Аgresivніша форма — full ratchet, при якій кожен новий раунд за нижчою ціною автоматично конвертує preferred shares за новою (нижчою) ціною, максимально розмиваючи common shareholders (тобто фаундерів). Full ratchet у Series A угодах українських стартапів у 2026 році з’являється в 20-30% term sheet-ів від американських фондів.

Vesting reset — коли інвестор вимагає, щоб фаундерські акції (навіть уже vested) перевестингувались з нового старту (типово 4 роки з 1-річним cliff). Це найагресивніша forma re-negotiation фаундерської equity. У класичному стартапівському праві таке дозволяли лише для «unvested» акцій; у 2026 деякі фонди намагаються поширити re-vesting навіть на давно повністю vested equity CEO і CTO, обґрунтовуючи це retention risk. Український фаундер, який погоджується на такий clause без пояснення mechanics — часто виявляє, що у випадку no-fault termination він втрачає 40-60% особистої частки.

Right of first refusal / co-sale — стандартний mechanizm, який дає preferred shareholders право першими викупити акції фаундера, якщо він хоче продати частку у майбутньому. У сильному term sheet це — win-win: інвестор захищений від входу небажаних новий acquirer-ів, фаундер отримує ліквідний ринок для своїх акцій. У слабкому term sheet ROFR поширюється на будь-яку operation з акціями фаундера, включно з приватним переказом сім’ї або трасту — тобто фактично перетворює акції фаундера у нездоровану valuта.

Публічні кейси провалів Series A українських команд

Аналіз провалів Series A у 2023-2025 роках дає корисніший урок ніж аналіз успіхів. За опитуванням Ukrainian Venture Association, приблизно 60% українських стартапів, які брали seed у 2020-2022 роках, не пройшли до Series A. Основні причини — не «війна», а базові операційні провали, які накладаються на регуляторну і мобілізаційну реальність.

Найпоширеніша причина відмови (35% випадків) — insufficient traction. Стартап показує ARR $300-800 тис., але тренд плоский або falling з негативним net revenue retention. Фонд, який на першому дзвінку виглядав зацікавленим, після 4-5 тижнів due diligence відповідає, що «raise the round when you hit $1,5M ARR with sustainable growth». Це м’яка форма відмови, але для стартапу з 6-місячним runway — фатальна.

Друга за поширеністю причина (25%) — customer concentration. Стартап має $2M ARR, але 60% з нього приходить від одного клієнта. Це red flag, який зупиняє більшість Series A-угод: інвестор оцінює compаny worth на основі diverse revenue base, а не на топ-1 контракт. Мітигація — за 12-18 місяців до Series A свідомо не масштабувати найбільшого клієнта, а натомість розвивати 5-10 mid-market accounts, щоб на момент розмови з фондом жоден клієнт не давав більше 15-20% revenue.

Третя причина (18%) — недооформлені IP і legal-структури. Приклади: код продукту знаходиться у GitHub-репозиторії з ліцензією GPL v3 (виключає комерційне закриття); ключові бібліотеки написані до реєстрації компанії і формально належать фаундеру як приватній особі, не компанії; у команді працює contractor з РФ без документованого contract-у; головний домен компанії зареєстровано на ім’я родича засновника з іншої країни. Кожна з цих деталей може бути виправлена — але не за тиждень до closing.

Четверта причина (12%) — pre-existing shareholder disputes. Один зі співзасновників, який вийшов з компанії 3-4 роки тому, зберігає 15-25% equity і не готовий на secondary sale за пре-мані valuation, який пропонує lead-інвестор. Це блокує closing до моменту, коли compromise досягнуто, або angel investor викупив спірну частку. У 40% випадків такі disput-и виявляються на етапі DD і руйнують угоду.

Решта 10% — це forensic-фінди у compliance або criminal-history перевірках. Уроки таких кейсів у корпоративному секторі — від приватного розслідування ділових контактів у файлах Епштейна до багаторічної справи 1MDB Джо Лоу — доводять, що серйозні LP тепер платять окремі бюджети за глибокий background check на всіх бенефіціарних власників з часткою 5%+. У 2026 році для української Series A угоди зі спірним shareholder-ом ця перевірка з high probability знайде проблему.

Наша оцінка

Український Series A ринок 2026 року — не «інвестиції під впливом емоцій», як його сприймав великий іноземний медіа-наратив 2022-2023 років. Це зрілий сегмент з чітко проартикульованими вимогами, стандартизованими юридичними структурами і 8-10 professional buyers, які знають specific-and-vertical. Український фаундер, який заходить на Series A підготовленим — з $1,5-2M ARR, дворічним track record росту, диверсифікованим клієнтським портфелем і Delaware-холдингом — має об’єктивно кращі шанси на угоду, ніж 5 років тому.

Проте асиметрія залишається у комунікаційному каналі: 71% угод — через warm intro. Це означає, що фаундер, який не інвестує 12-18 місяців у публічну репутацію в спільноті інвесторів і фаундерів, — залишається у сліпій зоні. І саме тут з’являється роль публічних платформ і федеративних мереж, які поступово знімають монополію на «warm intro» з невеликої групи gatekeeper’ів.

Roadmap 6 місяців до Series A — практичний план

Місяці -6 і -5 — legal-audit. Найм зовнішнього legal-фірми (в Україні — Sayenko Kharenko, Redcliffe Partners, Aequo; у США — Cooley, Wilson Sonsini для Delaware-структури) для повного corporate housekeeping-у: реєстр shareholders у формальному cap table, підтвердження всіх IP assignment agreement-ів, оформлення employee stock option plan, юридична перевірка контрактів з великими клієнтами. Бюджет на цей етап — $25-60 тисяч, залежно від складності попередньої структури. Пропустити цей крок — гарантована затримка closing на 2-3 місяці на пізнішій стадії.

Місяці -4 і -3 — financial preparation. Побудова 3-х річної фінансової моделі з нижнім, базовим і оптимістичним сценарієм. Аудит останніх 2-3 років фінансової звітності незалежним аудитором (у мале-mid-size сегменті це може бути Baker Tilly, BDO або Grant Thornton за $15-40 тис.). Формування data room у Google Drive або DocSend з чіткою навігацією по 8 базових розділах: legal, financial, product, customer traction, market, team, IP, compliance. Data room готується заздалегідь, тому що на етапі активного pitching-у поповнювати його «на льоту» — ознака непрофесійного фаундера.

Місяці -2 і -1 — sourcing. Побудова списку з 40-60 потенційних lead-інвесторів на основі трьох критеріїв: (1) фонд активно робив invest у вашій вертикалі за останні 18 місяців; (2) фонд має інвестиційний mandate для геосектора Ukraine/CEE; (3) partner у фонді, який coverаe вашу vertical, не має конфлікту з портфельною компанією-конкурентом. Warm intro requests — через існуючих портфельних CEO цих фондів; для fund-ів, куди нема warm intro, — через якісні cold outreach з personalizованим меседжем на партнера, а не на generic partners@fund.com пошту.

Місяць 0 — active fundraise. Паралельна робота з 8-15 фондами у контрольованому compressed процесі: перші дзвінки на тижнях 1-2, other-week callback і partner meeting на тижнях 3-4, term sheet requests на тижнях 5-6. Ціль — отримати 2-3 term sheet у одному 10-денному вікні для реальної торгу з умовами. Затягування процесу на 4+ місяці — signal слабкої traction для нових інвесторів, які приєднуються пізніше.

Місяці +1 і +2 — closing. Legal review remaining transaction документів (share subscription agreement, shareholders agreement, side letters), regulatory filings, transfer коштів у escrow і final closing. Стандартний час від acceptance term sheet до wire transfer — 45-60 днів; у українських угодах через додаткові вимоги NBU і Мінекономіки — 60-90 днів. Планувати cash runway з urach cьцьцього — обов’язково.

Пайплайн наступних раундів

Наступний великий Series A у публічному пайплайні — раунд украінського AI-стартапу у категорії defense tech, який, за даними AIN.UA станом на липень 2026, знаходиться на фінальній стадії term sheet-переговорів з двома американськими фондами. Публічне оголошення очікується у серпні-вересні 2026 року. За тими ж даними, EBRD у Q3 2026 повинен закрити комітет по фінансуванню фонду фондів на $250 мільйонів з фокусом на CEE tech — це створить додаткову ліквідність на регіональному ринку до кінця року.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon