Мюнхенський стартап Proxima Fusion, перший дослідницький спін-оф Інституту фізики плазми Товариства Макса Планка, оголосив 7 липня про закриття інвестиційного раунду на €411 млн за оцінки компанії €2,4 млрд; раунд очолили фонди XTX Ventures та East X Ventures, а стратегічними інвесторами стали німецький енергоконцерн RWE і Google. Це найбільша приватна інвестиція в термоядерну енергетику в історії Європи — континенту, який досі отримував менше 5% світового приватного фінансування галузі.
За чотири роки Proxima пройшла шлях від академічного проєкту фізиків, які звільнялися з державного інституту, до компанії з оцінкою €2,4 млрд і майже 200 співробітниками у Мюнхені, Цюриху та Оксфорді. Історія цього раунду — не про технологію майбутнього, а про те, чи здатна Європа втримати власний deeptech, поки капітал того ж масштабу тече до конкурентів у США і Китаї.
- Що купили інвестори за €411 мільйонів
- П'ятеро, що пішли з державного інституту
- Стеларатор проти токамака: на що зробили ставку
- Гундреммінген: атомна станція, що має стати термоядерною
- Розрив, який неможливо ігнорувати
- Чому Google і RWE заходять в актив на десятиліття
- Post List
- Proxima Fusion залучила €411 млн на термоядерний стеларатор
- LIBOR: банки заплатили млрд, а вироки трейдерів скасовано
- Суд Гани дав 20 років главі НПП Ашанті за незаконний видобуток
- Протести в Києві вимагають відставки Сирського до п’ятниці
- Захоплення держави в ПАР: звіт Зондо про братів Гупта і Зуму
- Wirecard: €1,9 млрд зникли, а Марсалек утік до Москви
Що купили інвестори за €411 мільйонів
Раунд оголосили 7 липня 2026 року. За офіційним повідомленням Proxima Fusion, €411 млн ($468 млн) підняли за оцінки €2,4 млрд ($2,7 млрд) до нових грошей. Лід-інвесторами виступили XTX Ventures та East X Ventures. RWE і Google зайшли як стратегічні партнери — не фінансові спекулянти, а гравці, кожен з яких має власний прикладний інтерес до термоядерної електростанції.
Список решти учасників читається як мапа європейського й трансатлантичного deeptech-капіталу: KfW Capital, державне агентство інновацій SPRIND, Burda Principal Investments, Plural, UVC Partners, Balderton, Cherry Ventures, DST Global Partners, Brevan Howard Macro Venture, Lightspeed, DeepTech & Climate Fonds, redalpine, Leitmotif, Elaia, італійський CDP Venture Capital, Bayern Kapital та фонд Європейської ради з інновацій. Багато з них поверталися — redalpine очолив ще посівний раунд компанії, а Balderton і Cherry Ventures вели Series A роком раніше.
Цей раунд не з’явився з порожнечі. У червні 2025-го Proxima закрила Series A на €130 млн — тоді це вже був найбільший приватний термоядерний раунд у Європі. У вересні того ж року компанія додала €15 млн розширення, довівши суму до €200 млн. З урахуванням €95 млн публічних грантів загальний обсяг залученого капіталу тепер перевищує €650 млн ($740 млн). Для галузі, де до промислового прототипу лишається щонайменше десятиліття, це рідкісний за європейськими мірками масштаб довіри.
Компанію заснували у квітні 2023 року п’ятеро — Франческо Шортіно, Лючіо Міланезе, Йорріт Ліон, Джонатан Шиллінг і Мартін Кубі. Усі вони вийшли з Інституту фізики плазми Макса Планка в Гархінгу, де десятиліттями будувався і випробовувався експериментальний стеларатор Wendelstein 7-X. Саме на його результатах — і на можливості не будувати фізику з нуля, а одразу перейти до інженерії — тримається вся інвестиційна теза Proxima.
П’ятеро, що пішли з державного інституту
Історія Proxima починається не з венчурного капіталу, а з рішення покинути стабільну академічну кар’єру. Франческо Шортіно, італієць з докторатом у галузі фізики плазми, працював в Інституті фізики плазми Макса Планка — одному з небагатьох місць у світі, де стеларатори не малювали на дошці, а будували в металі. Разом з Лючіо Міланезе, Йоррітом Ліоном, Джонатаном Шиллінгом і Мартіном Кубі він у квітні 2023 року заснував компанію, яка мала перенести десятиліття державної науки у приватну інженерну гонку.
Матеріальна база під цим рішенням — Wendelstein 7-X, стеларатор, який будували в Грайфсвальді понад пятнадцять років і запустили у 2015-му. Це найбільша й найдосконаліша машина свого типу у світі, побудована саме для того, щоб довести: квазіізодинамічну конфігурацію можна реалізувати фізично, а плазму в ній — утримувати стабільно. Wendelstein 7-X ніколи не проєктувався виробляти енергію; його завдання — фізика. Але без десятиліть цих експериментів інвестиційна теза Proxima була б неможлива, і засновники це не приховують.
Перший зовнішній капітал компанія отримала швидко. Посівний раунд на €20 млн очолив швейцарський фонд redalpine, до нього був pre-seed на €7,5 млн. Уже за рік, у червні 2025-го, послідував Series A на €130 млн — і саме та швидкість, з якою німецький deeptech-стартап переходив від раунду до раунду, привернула увагу великих гравців. У фінансовому світі, звиклому до того, що термоядерні проєкти живуть на державні гранти, приватна крива Proxima виглядала аномалією.
Симуляційний підхід засновників став їхнім головним аргументом перед інвесторами. Замість того щоб будувати одну дорогу експериментальну машину за десятиліття, команда прораховує тисячі варіантів геометрії магнітів обчислювально й переходить до заліза лише тоді, коли модель дає впевненість. Це логіка, зрозуміла венчурному капіталу зі світу програмного забезпечення, — і саме вона зробила термоядерний стартап читабельним для фондів на кшталт Lightspeed чи DST Global, які раніше в цю галузь не заходили.
Стеларатор проти токамака: на що зробили ставку
Більшість гучних термоядерних стартапів світу — від американської Commonwealth Fusion Systems до британської Tokamak Energy — будують токамаки: реактори у формі бублика, де плазму втримує потужний струм, що тече крізь неї. Proxima обрала інший шлях. Стеларатор утримує плазму складною зовнішньою геометрією надпровідних магнітів, а не внутрішнім струмом. Це важче спроєктувати, але простіше експлуатувати: реактор може працювати безперервно, без імпульсів і без ризику раптового зриву плазми, який переслідує токамаки.
Технічно підхід Proxima описують абревіатурою QI-HTS — квазіізодинамічний стеларатор на високотемпературних надпровідниках. У квазіізодинамічній конфігурації тороїдальні струми в плазмі гасяться до нуля, що дає стабільне й безперервне утримання. Високотемпературні надпровідні магніти дозволяють досягати сильніших полів у компактнішому об’ємі — саме той інженерний важіль, якого бракувало попереднім поколінням стелараторів.
За цю стабільність доводиться платити складністю. Магнітні котушки стеларатора мають неправильну, вигнуту форму, яку неможливо намотати вручну чи спроєктувати на інтуїції — кожна крива вивірена розрахунком до міліметрів. Саме тому попередні покоління стелараторів програвали токамакам у гонці: їх було надто важко будувати. Високотемпературні надпровідники й сучасні обчислення змінюють цей баланс, дозволяючи закласти складну геометрію в компактніший і дешевший апарат. Ставка Proxima в тому, що інженерна складність, яка колись була вадою стеларатора, тепер стала розв’язною задачею — а безперервний режим роботи перетворюється з недосяжної мрії на конкурентну перевагу перед імпульсними токамаками.
У лютому 2025 року Proxima представила концепт комерційної електростанції під назвою Stellaris. Але спершу — залізо менших масштабів. Найближча ключова віха: у 2027 році компанія планує завершити Stellarator Model Coil — модельну котушку, яка має підтвердити, що технологію високотемпературних надпровідників можна перенести зі складних розрахунків у реальний метал. Наступний крок — демонстратор Alpha, який у ранні 2030-ті має вперше для стеларатора показати net energy gain, тобто виробити з плазми більше енергії, ніж у неї вкладено.
Ставка Proxima — на симуляцію. Компанія позиціонує себе як інженерну, а не суто наукову: замість того щоб методом проб і помилок будувати дорогі експериментальні машини, вона проганяє геометрію магнітів крізь обчислювальні моделі, щоб знайти конфігурацію, яку варто втілювати в металі. Це відрізняє її від академічної традиції, з якої вона вийшла, і водночас пояснює, чому інвестори з венчурного, а не державного світу повірили в горизонт у десять років.
Гундреммінген: атомна станція, що має стати термоядерною
За п’ять місяців до цього раунду, 26 лютого 2026 року, Proxima Fusion, енергоконцерн RWE, Вільна держава Баварія та Інститут фізики плазми Макса Планка підписали рамкову угоду про будівництво першої в Європі комерційної термоядерної електростанції. Документ окреслив двоетапну дорожню карту, і саме він пояснює, чому в липневому раунді RWE опинилася серед стратегічних інвесторів, а не сторонніх глядачів.
Перший етап — демонстратор Alpha, який побудують поряд з Інститутом Макса Планка в Гархінгу. Другий — комерційна станція Stellaris, під яку сторони обрали майданчик колишньої атомної електростанції RWE у Гундреммінгені в Баварії. Це рішення має свою іронію: німецька АЕС, яку зупинили в межах відмови країни від ядерної енергетики поділу, тепер розглядається як ділянка для реактора, що працює на ядерному синтезі.
Розподіл ролей за меморандумом чіткий. Інститут Макса Планка веде фізику плазми й наукове керівництво демонстратором Alpha. Proxima відповідає за інженерію, публічні закупівлі та будівництво. Баварія бере на себе питання вибору майданчика, дозвільних і регуляторних процедур. Фінансова конструкція теж прописана орієнтовно: Proxima планує покрити близько 20% вартості проєкту приватними інвестиціями, а Баварія заявила про можливий державний внесок ще на 20%. Решту доведеться шукати — і саме тому липневий раунд на €411 млн такий важливий для всієї дорожньої карти.
Участь RWE — це не благодійність. Концерн шукає, чим замінити генерацію, яку виводить з експлуатації, і термоядерна станція на власному колишньому атомному майданчику дає відповідь на питання декарбонізації без розриву з промисловою логікою енергетики базового навантаження. Для Баварії ж це історія про технологічний суверенітет землі, яка не хоче віддавати fusion-лідерство ані Massachusetts, ані Хефею.
Розрив, який неможливо ігнорувати
Щоб зрозуміти, чому €411 млн для Європи — це подія, а для США — вівторок, достатньо подивитися на цифри галузі загалом. У звіті Fusion Industry Association від 13 липня 2026 року сукупні приватні інвестиції в термоядерну енергетику з 2021 року оцінили в $14,24 млрд, з яких $4,48 млрд припало на останні дванадцять місяців — рекордний річний показник. Асоціація нарахувала 56 компаній у світі, які разом дають роботу понад 16 тисячам людей, і 71% з них розраховують постачати комерційну електроенергію вже у 2030-х.
«Цьогорічне рекордне фінансування приходить у момент, коли потреба в термоядерній енергії більша, ніж будь-коли: вимоги енергетичної безпеки й екологічні загрози тепер поєднуються з потребою у величезних обсягах чистої енергії, щоб живити революцію ШІ.»
Ендрю Голланд, виконавчий директор Fusion Industry Association, звіт 13 липня 2026
Географія цих грошей і є суттю проблеми. З 56 компаній 28 базуються у США — і саме там усі п’ять гравців, які залучили понад $1 млрд кожен. У Німеччині, Британії та Китаї — по чотири компанії, у Франції, Індії та Японії — по три. Одна лише Commonwealth Fusion Systems зі США за час свого існування залучила близько $6,85 млрд, замкнувши раунд на $3,85 млрд у травні 2026 року. Це більше, ніж увесь приватний термоядерний сектор Європи разом узятий, який за різними підрахунками тримається в межах €700–800 млн.
Європейський розрив має і структурне пояснення, глибше за брак грошей. Десятиліттями континент вкладав термоядерні амбіції у міждержавний проєкт ITER на півдні Франції — гігантський токамак вартістю десятки мільярдів євро, будівництво якого затягнулося на роки, а перша плазма відсувалася раз за разом. ITER навчив Європу фізики, але не навчив її швидко будувати комерційні компанії. Поки американські стартапи виростали на приватних мільярдах, європейський fusion залишався переважно державним, повільним і розпорошеним між національними лабораторіями.
Саме тому поява гравця з оцінкою €2,4 млрд і приватним капіталом такого масштабу — це радше виняток, ніж правило для континенту. Proxima намагається зробити те, чого європейський deeptech зазвичай не вміє: не лише довести технологію до працездатності, а й утримати навколо неї компанію, команду й ланцюг постачання на території Європи до самого моменту комерціалізації. Провал цього завдання означав би повторення давнього сценарію, коли континентальний винахід дозріває за океаном.
На цьому тлі Proxima — не просто ще один стартап, а спроба зібрати навколо однієї компанії критичну масу, якої Європі бракувало. Поруч ідуть інші: німецька Marvel Fusion із загальним фінансуванням близько €385 млн, французька Renaissance Fusion з Series A на €32 млн, американська Thea Energy зі Series B на $100 млн у травні 2026-го, британська First Light Fusion. Але жоден європейський гравець досі не піднімався до €2,4 млрд оцінки за один раунд.
Публічні гроші намагаються надолужити розрив, але повільно. Європейська комісія в межах програми Euratom на 2026–2027 роки виділила €330 млн на термоядерну енергетику, з яких €222 млн спрямовані саме на перехід технології з лабораторій до електромережі. Проти приватних мільярдів, які течуть у Бостон і Хефей, це радше сигнал наміру, ніж рівна відповідь.
Чому Google і RWE заходять в актив на десятиліття
Присутність Google у раунді, який окупиться щонайраніше у 2030-х, має цілком поточне пояснення: електроенергія. Дата-центри під навантаженням генеративних моделей споживають стільки, що технологічні гіганти почали скуповувати майбутню чисту генерацію наперед. Термоядерна енергетика для них — це ставка на джерело, яке теоретично дає безвуглецеву потужність базового навантаження без залежності від погоди й без радіоактивних відходів довгого періоду напіврозпаду. Угоди на постачання майбутньої термоядерної потужності стали для технологічних гігантів способом зафіксувати ціну енергії на десятиліття наперед — ще до того, як перший реактор видасть комерційний струм.
Для CEO Proxima Франческо Шортіно рамка ширша за одну угоду. Він формулює її в категоріях континентальної конкуренції.
«Європа змагається зі Сполученими Штатами й Китаєм за те, хто збудує першу термоядерну електростанцію.»
Франческо Шортіно, співзасновник і CEO Proxima Fusion, заява 7 липня 2026
Другу тезу Шортіно повторює як мантру — і вона адресована радше європейським політикам і фондам, ніж фізикам. Ідеться про давню хворобу континенту: винаходити технології, які потім комерціалізують деінде.
«Європа може не лише винаходити проривні технології, а й будувати навколо них глобально конкурентні компанії.»
Франческо Шортіно, співзасновник і CEO Proxima Fusion, заява 7 липня 2026
За межами гучних сум цей раунд ілюструє тиху зміну в тому, як європейський deeptech знаходить капітал. Угоди такого масштабу дедалі рідше збираються в закритих кабінетах і дедалі частіше — на відкритих майданчиках, де фаундери, галузеві аналітики й інституційні інвестори бачать діл-флоу в реальному часі, а перевірити репутацію співінвестора можна швидше, ніж призначити першу зустріч. Для сектору з десятирічним горизонтом окупності прозорість того, хто, коли і на яких умовах заходить у проєкт, стає такою ж валютою, як самі гроші.
Українські технологічні компанії живуть у тій самій логіці, тільки на менших числах: структура раундів Series A в Україні 2026 року дедалі частіше передбачає траншеве фінансування й мильстоун-ескроу між стартапом і інвестором, коли капітал розблоковують за досягнення конкретних інженерних цілей. Для проєкту на кшталт термоядерного, де кожна віха — це роки й сотні мільйонів, така траншева дисципліна перестає бути опцією й стає умовою виживання.
Стратегічна ставка Google і RWE на актив із десятирічним горизонтом — це не віра в конкретну котушку 2027 року, а хеджування проти сценарію, у якому термоядерна енергетика справді запрацює, а Європа залишиться без власного лідера. Питання не в тому, чи Proxima досягне net energy gain у 2030-х — цього не гарантує ніхто. Питання в тому, чи витримає континент десятирічну дистанцію фінансування, не втративши команду й майданчик до першого кіловата.
Скепсис довкола термоядерної енергетики має власну довгу історію. Десятиліттями галузь супроводжував жарт, що робочий реактор завжди «за тридцять років попереду» — і жоден дедлайн не витримував перевірки часом. Proxima від цієї критики не застрахована: жодна компанія у світі поки не показала стеларатора з чистим виходом енергії, а перехід від модельної котушки 2027 року до працездатного демонстратора Alpha — це стрибок через прірву інженерних невідомих. Оцінка €2,4 млрд відображає не доведений результат, а ставку інвесторів на ймовірність.
Сам масштаб цього стрибка оцінки промовистий. Ще у червні 2025-го Series A оцінював компанію в порядок величини менший; за рік із невеликим оцінка перескочила до €2,4 млрд без жодного кіловата, поданого в мережу. Для порівняння: така динаміка нагадує радше траєкторію deeptech-активів на кшталт капіталізації SpaceX перед виходом на біржу, коли ринок платить за майбутню монополію на інфраструктуру, а не за поточний прибуток.
Для Німеччини Proxima лягає у ширшу лінію промислової політики. Країна, яка одночасно нарощує оборонні замовлення й переживає болісний перехід від російського газу, шукає технологічні активи, здатні втримати індустріальну базу на десятиліття вперед. Логіка тут та сама, що й у боротьбі за критичні метали й рідкоземельні ресурси: держава, яка контролює джерело енергії чи сировини майбутнього, диктує умови, а та, що імпортує, — приймає їх. Термоядерна станція на баварському майданчику — це заявка Берліна й Мюнхена на перший, а не другий сценарій. Та сама держава, що вливає десятки мільярдів у оборонні замовлення Rheinmetall, розглядає термоядерний суверенітет як частину тієї ж стратегічної автономії — здатності не залежати від чужих джерел ані зброї, ані енергії, ані технологій наступного десятиліття.
Наступна перевірка дорожньої карти настане у 2027 році, коли Proxima має завершити модельну котушку Stellarator Model Coil. Демонстратор Alpha, за планами компанії, вийде на режим у ранні 2030-ті. Майданчик колишньої АЕС Гундреммінген під комерційну станцію Stellaris офіційно закріплений меморандумом від 26 лютого 2026 року; дати початку будівництва сторони не називали.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon
