
Резиденти Diia.City – спеціального правового режиму для IT-компаній в Україні – сплатили ₴13,4 млрд податків за перший квартал 2026 року, що на 68% більше ніж за аналогічний period минулого року, за даними Міністерства цифрової трансформації від квітня 2026 року. За чотири роки роботи режим об’єднав понад 4 300 компаній і 169 000 фахівців, перетворивши IT-сектор на найбільший недержавний платник до державного бюджету України.
Ця цифра – не просто рядок у звіті Мінцифри. За нею стоїть юридична і фінансова архітектура, що пережила повномасштабне вторгнення, чотири хвилі законодавчих змін і перманентну дискусію між великим аутсорсом, стартап-спільнотою і Верховною Радою. Результат – 65 млрд гривень до бюджету і перший офіційний unicorn з кваліфікованим інституційним фінансуванням через Diia.City.
- Від законопроекту до 4 300 резидентів: чотири роки змін
- Податкова механіка: 5% ПДФО, гіг-контракт і що з цього виходить
- Preply, Ajax Systems і Grammarly: хто і чому приходить у реєстр
- Diia.City Invest: венчурний фонд за тиждень і €50 млн на defense-tech
- Структурні обмеження: що Diia.City поки не вирішує
- Чому це важливо для діаспорного інвестора
- Більше матеріалів
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
- МАГАТЕ: КНДР збудувала другий завод збагачення урану в Йонбені
Від законопроекту до 4 300 резидентів: чотири роки змін
Закон про Diia.City – офіційна назва «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» – підписаний у серпні 2021 року після близько двох років лобіювання від великих IT-аутсорсерів, зокрема SoftServe, EPAM і GlobalLogic. Критики тоді характеризували закон як «пільговий режим для корпорацій», що обходить загальний ринок праці. Прихильники наполягали: без конкурентного оподаткування IT-таланти підуть в Польщу або Португалію разом із компаніями.
Перших резидентів реєстр прийняв у лютому 2022 року – за три тижні до початку повномасштабного вторгнення. Тоді мало хто ставив на те, що режим взагалі функціонуватиме в умовах воєнного стану. Проте саме стресове середовище 2022-2023 років виявило ключову перевагу Diia.City: законодавство не прив’язане до фізичного місця знаходження офісу. Компанія-резидент може мати частину команди в Польщі, частину – в Харкові, і обидва підрозділи працюють в рамках одного юридичного режиму.
На кінець 2022 року в реєстрі значилось близько 600 компаній – переважно великий аутсорс, що тестував режим на окремих юридичних особах, не переводячи весь бізнес одразу. SoftServe, за інформацією DOU, саме так і діяв: окрема юрособа в Diia.City, паралельно зі стандартною операційною структурою. Логіка обачна – у разі законодавчих змін компанія не несе системних ризиків.
У 2023 і 2024 роках темп зростання прискорився, причому склад резидентів кардинально змінився: частка стартапів серед нових вступників зросла до 87%. Тобто 87% компаній, що подали заявку протягом 2024-2026 років, зареєструвалися менш ніж за рік до цього – класичні ранні стартапи, а не зрілі аутсорсери. Це означає, що режим еволюціонував від корпоративного інструменту до екосистеми, орієнтованої на нові компанії.
Станом на травень 2026 реєстр налічував 4 300 компаній, причому 2 376 з них – київські, що складає близько 55% від загальної кількості. Харків займає третє місце за кількістю резидентів, незважаючи на прифронтове розташування, – ще один аргумент на користь децентралізованої природи режиму. Решта розподілена між Дніпром, Львовом і меншими містами.
Показовий факт про масштаб: загальний внесок резидентів до бюджету за чотири роки перевищив ₴65 млрд. Для порівняння – це сумірно з річними витратами на програму відновлення дорожньої інфраструктури або трирічним бюджетом Державної судової адміністрації. Режим, який у 2021 році в кращому разі розглядали як нішевий інструмент для IT-галузі, став структурним елементом бюджетної архітектури держави.
Щоб закріпити здобутки і захистити режим від ad hoc законодавчих змін, у 2024 році засновники провідних IT-компаній – Ajax Systems, Genesis, MacPaw, Monobank, Roosh і FRACTAL – заснували бізнес-асоціацію Diia.City United. Першим президентом асоціації став Олексій Косован, CEO MacPaw і співзасновник підписного сервісу Setapp. Diia.City United не є лобістським утворенням у класичному розумінні – організація також займається освітніми програмами, захистом даних резидентів і подачею колективних зауважень до законопроектів через комітети Ради.
«Ми проектували цю екосистему для індустрії, яка ставить пріоритетом глобальну капіталізацію і прозорість, а не короткострокові схеми. Наше бачення просте: наступне мільярдне поглинання української компанії має відбутися повністю всередині нашої юрисдикції.»
Олександр Борняков, в.о. Міністра цифрової трансформації України, на четвертому ювілеї Diia.City, лютий 2026
Податкова механіка: 5% ПДФО, гіг-контракт і що з цього виходить
Ключова фінансова перевага Diia.City для IT-фахівців – знижена ставка податку на доходи фізичних осіб. Стандартна ставка ПДФО в Україні – 18%. У Diia.City за гіг-контрактом вона становить 5%, якщо річний дохід фахівця не перевищує 240 000 євро. Перевищення оподатковується за 18%, що частково знімає аргумент «привілей для топів».
До базового ПДФО додається військовий збір – з 1 січня 2025 року він становить 5% (підвищений з 1,5% у рамках пакету мобілізаційного фінансування, ухваленого Радою у жовтні 2024 р.). Плюс єдиний соціальний внесок у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати – ця сума фіксована і не залежить від розміру гіг-контракту. Тобто ефективне навантаження для фахівця з доходом, наприклад, ₴200 000 на місяць: ₴10 000 ПДФО + ₴10 000 ВЗ + ЄСВ в межах ₴1 800-2 200. Разом – близько 11-12% замість стандартних 23-24%.
Порівняємо з ФОП третьої групи, яка залишається домінантним форматом в українському IT. ФОП платить 5% єдиного податку від доходу, мінімальний ЄСВ і – з 2025 року – 1% ВЗ (питання його розміру у 2025-2026 pp. було предметом окремих парламентських дискусій і залежало від категорії ФОП). Математично різниця між ФОП і гіг-контрактником Diia.City мінімальна на рівні ставок. Але принципова різниця – правова.
ФОП у класичному розумінні не має трудових прав: немає оплачуваного лікарняного, немає базового відпускного захисту, і – найважливіше для IT-компаній, що планують залучати міжнародних інвесторів – відносини між «роботодавцем» і «ФОП» юридично виглядають як відносини між двома підприємцями, що може трактуватися як misclassification за законодавством ЄС або США. Гіг-контракт Diia.City, навпаки, дає фахівцю базові соціальні гарантії, зберігаючи при цьому гнучкість цивільно-правового договору.
Для компанії-резидента є окрема перевага на рівні розподілу прибутку. Дивіденди, виплачені акціонерам-нерезидентам, оподатковуються за 5% замість стандартних 15% (для нерезидентів без діючого договору про уникнення подвійного оподаткування). Саме це робить Diia.City привабливим для іноземного венчурного капіталу: інвестор може отримати дивіденди з меншим відсотком утриманого податку, ніж якби компанія працювала у стандартному режимі або через кіпрський холдинг.
Умова входу для компанії – мінімум 9 залучених спеціалістів (гіг-контрактників або штатних). Ця вимога закриває двері для pre-seed команд 2-4 осіб, але статистика Diia.City United показує: 87% нових резидентів виконують цю вимогу ще до подачі заявки, тобто de facto вона відсіває лише мікростартапи на найраніших стадіях. Режим орієнтований на seed і вище – компанії, у яких є фіксована команда і перші доходи.
Варто також відзначити еволюцію режиму щодо опціонних програм. Diia.City дозволяє компаніям надавати фахівцям фантомні акції і класичні ESOP-структури через гіг-контракт. Для стартапу, що конкурує з польськими або португальськими роботодавцями за старших інженерів, ця можливість критична: опціон поверх конкурентної зарплати за 5% ПДФО – це суттєво інша пропозиція, ніж те саме в стандартному режимі з 18%.
Preply, Ajax Systems і Grammarly: хто і чому приходить у реєстр
21 січня 2026 року Preply – платформа для вивчення мов з R&D-командою в Україні – оголосила про залучення $150 млн у раунді Series D. Раунд очолив WestCap, до нього долучились EBRD (Євробанк реконструкції та розвитку) і Horizon Capital. Оцінка компанії склала $1,2 млрд – Preply стала повноцінним unicorn. Загальне фінансування компанії сягнуло близько $299 млн.
Для контексту Diia.City: EBRD – інституційний кредитор розвитку, чиї внутрішні процедури вимагають прозорої корпоративної структури і зрозумілого правового режиму для виплати дивідендів. Statус резидента Diia.City у поєднанні зі зниженою дивідендною ставкою 5% виступає саме тим юридичним спрощенням, яке скорочує час due diligence для таких інвесторів. Це не єдина причина успіху раунду Preply, але публічно підтверджений факт того, що EBRD і Horizon Capital увійшли саме в Diia.City-резидента, є прецедентом для всього ринку.
Ajax Systems – виробник бездротових охоронних систем – є одним з найстаріших великих резидентів Diia.City. Компанія залишилася в Україні після лютого 2022 року і не переносила виробництво за кордон. У 2025-2026 роках Ajax отримав замовлення від ЗСУ на периметральний захист позицій – де-факто компанія оперує на межі між civilian security і defense tech, що відповідає новому фокусу Diia.City Invest.
MacPaw – компанія, відома продуктами CleanMyMac і Setapp – використовує Diia.City для структурування виплат всередині команди і відносин із зовнішніми інвесторами. Олексій Косован, CEO MacPaw, очолив Diia.City United саме тому, що для product-компаній, орієнтованих на B2C-ринок США і Європи, питання юрисдикції і прозорості є базовим: американський чи британський партнер не буде вникати у тонкощі ФОП чи стандартного українського трудового права – Diia.City дає йому зрозумілий фрейм.
Grammarly зареєструвала підрозділ у Diia.City для роботи з київською командою – це важливий прецедент. Grammarly зі штаб-квартирою у Сан-Франциско не «переходить» під Diia.City як холдинг, вона використовує режим як роботодавчу юрисдикцію для конкретного R&D-хабу. Це означає, що Diia.City ефективно конкурує не тільки з польськими чи румунськими IT-зонами, а й із форматом «відкрити підрозділ у ЄС» – і для певного класу компаній перемагає за вартістю і швидкістю.
Samsung R&D Ukraine, Nokia і Visa приєдналися до реєстру у 2024-2025 роках. Деталі операційних структур не розкривались, але самі факти реєстрації є публічними у реєстрі Diia.City. Rakuten Viber, чиї інженери переважно знаходяться в Україні і Білорусі, структурував через Diia.City частину контрактів із київською командою.
Для 72,5% інвесторів, опитаних Diia.City United, статус резидента є важливою умовою при аналізі угоди. Пояснення просте: резидентство – це публічно верифікована ознака прозорої корпоративної структури, зрозумілого оподаткування і судового захисту відповідно до українського законодавства, що поступово інтегрується з нормами ЄС. Для VC-фонду або сімейного офісу, що розглядає угоди у Східній Європі, це скорочує юридичні витрати на первинний аналіз.
Genesis – медіа і tech-група, що включає такі активи як Jooble, Headway і кілька gaming-проектів – застосовує Diia.City для структурування дивідендних виплат між холдинговою структурою і київськими підрозділами. Схожа стратегія у Roosh Ventures – одного з провідних українських VC-фондів: кілька портфельних компаній є резидентами Diia.City, що спрощує exit-структуру при потенційних M&A-угодах.
Наші матеріали про бізнес-екосистему і венчурний ринок детально відстежують ці угоди з 2024 року і фіксують закономірність: кожен раунд серії B і вище в українській tech-компанії за останні 18 місяців включав Diia.City-резидентство як умову або рекомендацію з боку lead-інвестора.
Diia.City Invest: венчурний фонд за тиждень і €50 млн на defense-tech
Найрезонансніша структурна новина першого кварталу 2026 року в контексті Diia.City – запуск механізму Diia.City Invest. Концепція: група приватних інвесторів, до 20 осіб, може зареєструвати венчурний фонд у межах Diia.City протягом одного тижня. Без повного регуляторного циклу НКЦПФР. Без окремої управляючої компанії на початковому етапі. Максимальний розмір фонду – до €20 млн на старті, з можливістю масштабування до €50 млн.
Обмеження на об’єкти інвестицій: виключно компанії, що є резидентами Diia.City. Пріоритетні напрями визначені законодавчо – defense tech, кібербезпека і штучний інтелект. Більш конкретно: розробка ПЗ класу SaaS, хмарна інфраструктура, ігрова індустрія, робототехніка, виробництво БПЛА і компонентів, системи роїв дронів, акустичні сенсори для протимінних операцій і AI-рішення з подвійним застосуванням.
Чому це важливо. До Diia.City Invest бізнес-ангел або сімейний офіс з €5-10 млн, що хотів структурувати вкладення в кілька українських стартапів одночасно, мав два варіанти: входити в кожну компанію напряму (складно з точки зору адміністрування) або реєструвати класичний венчурний фонд (6-12 місяців і €50-100 тис. на юридичну підготовку). Diia.City Invest скорочує другий варіант до тижня і фіксованої реєстраційної процедури.
Паралельно в межах екосистеми Diia.City з’явились два нових інструменти. Diia.City R&D – програма підтримки досліджень у сфері AI і робототехніки, орієнтована на компанії, що вже мають технологічну базу, але потребують co-funding для НДДКР. Robolab – перша фізична інфраструктура для hardware-стартапів всередині Diia.City: виробнича площа в Київській області, де команди з дронів, сенсорів і електроніки можуть проводити прототипування без необхідності орендувати промисловий простір самостійно.
Для інвесторів, що шукають exposure до українського tech-ринку без класичних бар’єрів фізичної присутності або складних корпоративних структур, нові платформи для прямої інвест-комунікації пропонують федеративну стрічку проектів у реальному часі: інвестор бачить оновлення від фаундерів Diia.City-резидентів без фільтру алгоритму або брокера. Це окремий клас інструментів, що набирає популярність паралельно з формальними механізмами Diia.City Invest.
Проте реалізація Diia.City Invest виявилась складнішою, ніж планувалось. VCMedia у матеріалі «Пастка для замкненої гривні» детально описує ключову проблему: фонди формуються в гривні відповідно до українського законодавства, але стартапи Diia.City залучають іноземних LP у доларах і євро. Конвертація між цими потоками регулюється НБУ в умовах воєнного валютного контролю, що де-факто обмежує Diia.City Invest капіталом, що вже перебуває всередині України, а не іноземними інвестиціями.
Між Мінцифри і частиною депутатів Верховної Ради також виникли розбіжності щодо моделі управління фондами – зокрема, питання про обов’язковість окремої управляючої компанії і механізм управління конфліктом інтересів між інвестором-учасником і об’єктом інвестицій. Станом на вересень 2026 року підзаконні акти до відповідного закону в повному обсязі ще не ухвалені, що фактично зупиняє реєстрацію перших фондів НКЦПФР.
«Diia.City Invest – це інструмент для людей, які вже вірять в Україну і мають вільний капітал усередині країни. Це не канал для залучення іноземного венчуру – принаймні поки НБУ не вирішить питання конвертації для таких фондів.»
Аналітик VCMedia, з матеріалу «Пастка для замкненої гривні», серпень 2026
Структурні обмеження: що Diia.City поки не вирішує
Попри вражаючу статистику, кілька системних питань залишаються без повної відповіді.
Відтік резидентів. Ресурс DOU фіксував, що протягом 2025 року частина компаній залишила реєстр Diia.City – переважно через неможливість підтримувати мінімальний поріг у 9 фахівців після скорочень або переорієнтації бізнесу. Точна статистика виходів офіційно не публікується. Міністерство наводить виключно дані про чисту кількість резидентів без розбивки «приток-відтік», що ускладнює оцінку реального утримання учасників.
Мікростартапи залишаються за межами режиму. Поріг у 9 фахівців закриває двері для pre-seed команд на стадії 2-5 осіб. Diia.City Invest частково вирішує це через капіталізацію – якщо фонд зайшов у компанію, вона може масштабуватися до потрібної кількості. Але без попереднього капіталу коло замикається: режим вимагає певного масштабу, а масштаб вимагає режиму.
Питання рилокейту. Більшість чоловіків-фахівців в IT підпадають під обмеження виїзду, що діє з березня 2022 року. Де-факто значна частина Diia.City-компаній має розподілені команди між Україною і країнами ЄС. Hybrid-формат юридично допустимий, але породжує складнощі: фахівець в Польщі з гіг-контрактом українського Diia.City-резидента потенційно має податкові зобов’язання у двох юрисдикціях. Диа.City не вирішує питання подвійного оподаткування для рилоцейованих фахівців – це залишається на рівні індивідуальних консультацій з податковим радником.
Міжнародна конкуренція. Польща у 2023 році ввела власну IT-пільгу IP Box, що оподатковує доходи від патентів і програмного забезпечення за ставкою 5%. Румунія виключила IT-фахівців з бази ПДФО ще раніше – до 2025 року це давало нульову ставку. Для компанії, що має реальний вибір між юрисдикціями, Diia.City є сильним варіантом з точки зору внутрішнього ринку праці і доступу до українського таланту, але програє за ліквідністю: exit через M&A або IPO всередині Diia.City юридично складніший, ніж через польський або ірландський холдинг.
Прозорість реєстру обмежена. Публічна частина реєстру Diia.City містить назви компаній і дату вступу. Але ні фінансових показників, ні кількості гіг-контрактників, ні структури власності там немає. Для інвестора, що розглядає компанію через Diia.City Invest або напряму, статус резидента підтверджує відповідність формальним вимогам, але не замінює окремий due diligence.
Diia.City United і Борняков публічно визнають ці обмеження і пропонують поетапне вирішення: зниження мінімального порогу до 5 фахівців для seed-стартапів, спрощення валютної конвертації для Diia.City Invest і окремий трек для hardware-проектів через Robolab. За кожним з цих пунктів стоїть законодавча процедура – що в умовах воєнного стану і завантаженого парламентського порядку денного означає терміни від кількох місяців до року.
Чому це важливо для діаспорного інвестора
Більшість читачів NewsGroup знаходиться не в Україні – а в Німеччині, Польщі або США. Для цієї аудиторії Diia.City має конкретний практичний вимір, відмінний від загальної дискусії про IT-режим.
По-перше, якщо ви розглядаєте ангельське вкладення в українську tech-компанію, питання про статус Diia.City тепер є базовим питанням due diligence. Компанія-резидент означає: прозора корпоративна структура за українським правом, знижена дивідендна ставка 5% для нерезидента-акціонера, і принаймні мінімальний захист від ad hoc змін умов ведення бізнесу через Diia.City United. Компанія не-резидент вимагає окремого аналізу корпоративної структури.
По-друге, Diia.City Invest відкриває можливість для групи 5-10 інвесторів із діаспори структурувати спільні вкладення як єдиний фонд. Технічно для цього потрібна наявність коштів у гривні на рахунках в Україні або окремий валютний дозвіл НБУ – поки що це залишається бар’єром. Але якщо питання конвертації буде вирішено (а тиск на НБУ з цього приводу зростає), Diia.City Invest стане першим реальним механізмом для структурованого діаспорного венчуру без потреби реєструвати окрему юридичну особу.
По-третє, Preply як перший unicorn через Diia.City з участю EBRD і Horizon Capital – це прецедент для наступних переговорів між стартапами і інституційними інвесторами. Факт того, що EBRD підписав угоду з Diia.City-резидентом у розпал воєнного стану, є сильнішим сигналом довіри до режиму, ніж будь-яка урядова комунікація.
Нарешті: якщо ви плануєте найняти фахівця з України через гіг-контракт Diia.City, режим дає вам структуру, зрозумілу для бухгалтерії в Берліні чи Варшаві. Замість пояснювати ФОП і «чому контрагент, а не працівник», ви маєте стандартизований контрактний формат з мінімальними соціальними гарантіями – що знижує ризик перекваліфікації відносин у трудові у разі перевірки.
Diia.City залишається українським внутрішнім режимом з рядом обмежень. Але за чотири роки він пройшов шлях від «привілею для аутсорсерів» до екосистеми з 4 300 компаніями, першим unicorn і ₴65 млрд до бюджету країни в умовах активної фази війни. Це достатньо вагомий аргумент, щоб стежити за подальшим розвитком, а не відкладати знайомство на «після перемоги».
Наступний ключовий дедлайн для екосистеми – ухвалення підзаконних актів до Diia.City Invest Кабінетом Міністрів, без яких НКЦПФР не розпочне реєстрацію перших фондів. Питання гривнево-валютної конвертації для венчурних фондів всередині режиму залишається відкритим від листопада 2025 року і потребує окремого рішення НБУ або поправки до відповідного закону.
Джерела: Мінцифри, «Дія.City 4 роки: у яких нішах працюють резиденти» · Preply, «Preply Raises $150 Million» · Diia.City United, «4 роки: результати та стратегічні пріоритети» · VCMedia, «Пастка для замкненої гривні»







