Chat Control: як ЄС зберіг право сканувати приватні чати

Європейський парламент 9 липня 2026 року не зумів заблокувати відновлення закону, який дозволяє технологічним компаніям сканувати приватні повідомлення користувачів у пошуках матеріалів про сексуальне насильство над дітьми: за скасування позиції Ради проголосували 314 депутатів — на 47 менше за абсолютну більшість у 361 голос, потрібну під час другого читання, тож текст Ради вступив у силу без змін. Так званий Chat Control — набір норм, що народився ще у 2020 році і за чотири роки пережив шість головувань у Раді ЄС, — залишається чинним попри те, що на пленарному засіданні проти нього віддали більше голосів, ніж за.

Для української діаспори у Німеччині, Польщі та Австрії це не абстрактна брюссельська колізія. Йдеться про правовий режим, що визначає, чи можна сканувати листування у WhatsApp, Signal та Telegram — застосунках, якими емігранти щодня зв’язуються з рідними в Україні. Нижче — як влаштований цей закон, чому його чотири роки не можуть ані ухвалити, ані поховати, і що саме вирішилося цього липня.

Дві різні речі під однією назвою

Термін «Chat Control» вигадав німецький депутат Європарламенту від Піратської партії Патрік Бреєр, і під ним ховаються два окремі законодавчі акти, які постійно плутають навіть у профільній пресі.

Перший — тимчасовий. Це відступ від директиви ePrivacy, ухвалений 2021 року, який дозволяє платформам добровільно сканувати повідомлення. Саме на його підставі Meta, Google і Microsoft роками автоматично перевіряють вкладення і посилання. За даними самої Meta, у 2023 році компанія обробила 3,6 мільйона одиниць матеріалів про насильство над дітьми, пов’язаних із користувачами в ЄС. Цей акт часто називають Chat Control 1.0. Він добровільний і не стосується наскрізно зашифрованих чатів.

Другий — постійний. Це регламент про боротьбу з сексуальним насильством над дітьми, який Європейська комісія оприлюднила 11 травня 2022 року під технічним номером COM(2022) 209 final. Його називають Chat Control 2.0, і саме він містить найсуперечливіше — механізм так званих наказів про виявлення (detection orders), що зобов’язав би провайдерів сканувати листування навіть усупереч наскрізному шифруванню. Цей регламент досі не ухвалений.

Різниця критична. Добровільне сканування незашифрованих чатів існує вже п’ять років. Обов’язкове сканування зашифрованих — це те, за що триває війна у Брюсселі, і чого поки що немає в законі. Голосування 9 липня стосувалося лише продовження першого, тимчасового акту, термін дії якого сплив 3 квітня 2026 року.

Хронологія: чотири роки і сім головувань

Історія регламенту — це послідовність провалів. Кожне головування в Раді ЄС намагалося зібрати кваліфіковану більшість під власну редакцію тексту, і кожне спотикалося об одне й те саме питання: обов’язкове сканування чи ні.

Бельгійське головування у червні 2024 року стало вже четвертим поспіль, яке не змогло отримати згоду; за ним послідовно провалилися угорське (грудень 2024), польське (червень 2025) і, зрештою, датське. Патова ситуація повторюється так регулярно, що європейські оглядачі назвали регламент «зомбі-законом» — його неможливо ні ухвалити, ні остаточно вбити.

Данське головування, що почалося 1 липня 2025 року, зробило регламент пріоритетом і спершу наполягало на обов’язковому скануванні. Розворот стався 8 жовтня 2025 року, коли уряд Німеччини оголосив, що не підтримає пропозицію. Без Берліна кваліфікованої більшості не було. Через три тижні, 30 жовтня, Данія прибрала обов’язкові накази з тексту 14092/25 і відступила до формулювання про «добровільне виявлення» з посиленими обов’язками оцінки ризиків.

Механіка: що таке сканування на боці клієнта

Технічне серце суперечки — client-side scanning, або сканування на боці клієнта. Наскрізне шифрування (end-to-end encryption) означає, що повідомлення шифрується на телефоні відправника і розшифровується лише на телефоні одержувача; ані провайдер, ані держава не бачать вмісту в дорозі. Обійти це можна лише в одній точці — до того, як текст зашифровано, безпосередньо на пристрої користувача.

Саме це пропонує механізм наказів про виявлення: застосунок мав би звіряти кожне фото чи повідомлення з базою відомих матеріалів насильства ще до відправлення. Прихильники називають це «модерацією завантажень» — термін, який запровадило бельгійське головування у травні 2024 року. Критики відповідають, що сканування перед шифруванням залишається скануванням і руйнує саму гарантію приватності.

Президентка Signal Foundation Мередіт Віттекер сформулювала технічне заперечення без пом’якшень.

«Шифрування або працює для всіх, або не працює ні для кого; бекдор в одній частині мережі — це вектор проникнення в будь-яку іншу її частину. Не можна створити чорний хід, у який заходять лише “хороші хлопці”, а сканування вмісту до шифрування все одно руйнує гарантії приватності наскрізного шифрування.»

Мередіт Віттекер, президентка Signal Foundation

Технічну оцінку підтверджують не лише активісти. Оцінка впливу від Дослідницької служби Європарламенту від 13 квітня 2023 року дійшла висновку, що «жодна доступна технологія не здатна надійно виявляти матеріали насильства без значного рівня похибок». Це означає масу хибних спрацювань — приватні сімейні фото, медичні знімки, легальне листування, позначені як підозрілі й надіслані на перевірку.

Про той самий ризик масштабу ми вже писали в контексті інших систем стеження — від генетичних баз даних 23andMe і GEDmatch до архітектури цифрового євро ЄЦБ. Спільний знаменник — інфраструктура, збудована з добрими намірами, але придатна для тотального контролю.

Що юристи і суди сказали ще до голосування

Регламент наштовхнувся на стіну правових застережень задовго до пленарних баталій. Спільна думка Європейського інспектора із захисту даних (EDPS) та Європейської ради із захисту даних (EDPB) від 28 липня 2022 року попереджала, що проєкт «може стати основою для фактичного загального й невибіркового сканування вмісту практично всіх видів електронних комунікацій».

Через рік до них додалася власна юридична служба Ради ЄС. У висновку від 26 квітня 2023 року вона констатувала, що накази про виявлення несуть ризик «загального й невибіркового сканування», яке може «серйозно втручатися у права на приватність і захист персональних даних».

Найвагоміший удар завдав Європейський суд з прав людини. У рішенні від 13 лютого 2024 року суд постановив, що вимога послабити наскрізне шифрування «не може вважатися необхідною в демократичному суспільстві». Це не консультативна думка, а обов’язкова для держав-членів судова практика — і вона прямо суперечить логіці обов’язкового сканування.

На цьому тлі комітет LIBE Європарламенту ще 14 листопада 2023 року ухвалив позицію, що обмежувала накази про виявлення «обмеженими в часі, санкціонованими судом заходами крайньої необхідності» й прямо виключала наскрізно зашифровані сервіси. Позиція Парламенту від початку була жорсткішою за позицію Ради — і цей розрив між двома інституціями і є причиною, чому трилоги роками не дають результату.

Варто відрізняти Chat Control і від Закону про цифрові послуги (DSA), ухваленого у жовтні 2022 року. Стаття 18 DSA запровадила обов’язок платформ повідомляти правоохоронцям про виявлені загрози, але законодавці свідомо зупинилися, не вимагаючи проактивного виявлення — тобто активного сканування вмісту. Саме цю межу регламент про боротьбу з насильством над дітьми і намагається перетнути, і саме тому він викликає незрівнянно гострішу реакцію, ніж DSA.

Голосування 9 липня: більшість сказала «ні», закон вистояв

Коли відступ ePrivacy сплив 3 квітня 2026 року, платформи формально втратили правову підставу для добровільного сканування. Рада ЄС 2 липня ухвалила позицію першого читання, що відновлювала відступ без змін до квітня 2028 року. Парламенту залишалося або погодитися, або зібрати абсолютну більшість, щоб відхилити.

7 липня депутати схвалили термінову процедуру розгляду: 331 голос «за», 304 «проти», 11 утрималися. А 9 липня відбулося вирішальне друге читання. Тут спрацювало процедурне правило, яке й вирішило долю закону: щоб відхилити позицію Ради у другому читанні, потрібна абсолютна більшість усіх 720 депутатів — 361 голос. Проти тексту проголосували 314, за збереження — 276. Голосів «проти» було більше, але порогу вони не сягнули, і позиція Ради автоматично набула чинності.

Депутатка від фракції Зелених Маркета Ґреґорова назвала процедуру порушенням регламенту самого Парламенту.

«Це безпрецедентно. Це вже не лише про захист приватності — це про захист нашої демократії. Ні означає ні.»

Маркета Ґреґорова, депутатка Європарламенту, фракція Зелені/Європейський вільний альянс

Важливий нюанс: до відновленого відступу додали поправку, що виключає з-під добровільного сканування сервіси з наскрізним шифруванням. Тобто Signal, WhatsApp і Telegram формально лишаються поза дією Chat Control 1.0. Загроза для шифрування переноситься в іншу площину — постійний регламент, що досі в трилогах.

Позиція Signal: піти з ринку, а не зламати шифрування

Найгучнішим противником обов’язкового сканування стала Signal Foundation. Мередіт Віттекер публічно заявила, що застосунок радше залишить європейський ринок, ніж впровадить сканування на боці клієнта.

«Хай не буде сумнівів: ми залишимо ринок ЄС, а не підірвемо наші гарантії приватності. Ця пропозиція — якщо її ухвалять і застосують до нас — змусить нас зробити такий вибір. Це наглядове вино в пляшці з написом “безпека”.»

Мередіт Віттекер, президентка Signal Foundation

У листі, який Віттекер підписала разом з іншими технологами, регламент названо «екзистенційним і катастрофічним ризиком» для цифрової безпеки, що означав би «кінець права на приватність у Європі». Загроза виходу Signal не гіпотетична: восени 2025 року, коли рішення Німеччини балансувало на межі, Signal публічно закликала Берлін голосувати проти — і Берлін зрештою відмовив датському проєкту 8 жовтня.

На протилежному боці — організації із захисту дітей, які підтримують регламент, наголошуючи на реальному масштабі проблеми: мільйони одиниць матеріалів насильства, що циркулюють платформами. Їхній аргумент про те, що добровільне сканування вже виявляє злочини, підкріплюється цифрою Meta — 3,6 мільйона позначених одиниць за один 2023 рік. Суперечка ведеться не про мету, а про ціну: чи виправдовує захист дітей інфраструктуру, здатну читати листування 450 мільйонів європейців.

Розкол держав-членів: чому Берлін виявився вирішальним

Ключ до кожного провалу в Раді ЄС — арифметика кваліфікованої більшості. Щоб ухвалити позицію Ради, потрібна згода щонайменше 15 із 27 держав-членів, які разом представляють 65% населення Союзу. Саме тому позиція Німеччини — найбільшої за населенням країни ЄС — щоразу ставала вирішальною: без Берліна поріг за населенням недосяжний.

Роками Німеччина займала обережну позицію, посилаючись на застереження власних експертів із кібербезпеки та коаліційні розбіжності. Восени 2025 року, коли Данія просувала свій проєкт, тиск на Берлін досяг піку. Signal публічно закликала німецький уряд голосувати проти, і 8 жовтня 2025 року Німеччина офіційно відмовилася підтримати датську пропозицію, чим фактично поховала спробу отримати обов’язкове сканування.

По інший бік традиційно стояли країни, що наполягали на жорсткіших нормах — серед них Іспанія, яка ще у 2022 році відкрито виступала за заборону наскрізного шифрування у службових позиціях Ради, оприлюднених журналістами. Між двома таборами коливалася група держав, чия позиція змінювалася від головування до головування. Ця нестабільність і пояснює, чому шість президентств поспіль — шведське, іспанське, бельгійське, угорське, польське й данське — не змогли зібрати стійку більшість.

Патрік Бреєр, який і дав закону його неофіційну назву, роками веде публічний облік позицій кожної держави. Колишній депутат Європарламенту від Піратської партії наголошує, що суть спору — не технічна деталь, а принцип.

«У цих переговорах Європарламент обстоював зміну парадигми онлайн-захисту дітей: обов’язкові накази про виявлення означали б суцільне підозрювання всіх користувачів без винятку.»

Патрік Бреєр, цифровий правозахисник, колишній депутат Європарламенту

Аргумент прихильників закону не менш конкретний. Обсяг матеріалів насильства, що циркулюють у мережі, вимірюється мільйонами одиниць на рік, і саме автоматичне виявлення дозволяє платформам передавати справи правоохоронцям. Питання, на яке ЄС не може відповісти чотири роки, — чи можна зберегти цю здатність, не будуючи водночас інфраструктуру, придатну для сканування будь-якого приватного повідомлення в Європі.

Що це змінює для користувача месенджерів

Станом на липень 2026 року незашифровані повідомлення й вкладення у великих платформах на кшталт Messenger і Gmail сканують так само, як і раніше — тимчасовий відступ відновлено до квітня 2028 року. Наскрізно зашифровані чати в Signal, WhatsApp і Telegram цим актом не зачеплені завдяки поправці про виключення.

Реальна лінія фронту — постійний регламент. Німецька преса й цифрові правозахисники з об’єднання EDRi роками наголошують, що саме в його тексті через механізм наказів про виявлення обов’язкове сканування може повернутися й накритися на зашифровані сервіси. П’ятий і, як передбачалося, фінальний трилог 29 червня 2026 року завершився без згоди: за заявою переговорної групи Парламенту, вдалося узгодити «майже весь регламент», окрім центрального питання — виявлення.

Для української спільноти в ЄС ставка конкретна. Значна частина комунікації з рідними в Україні — це саме зашифровані месенджери, часто єдиний надійний канал в умовах війни й російського перехоплення. Будь-який механізм, що змушує сканувати вміст на пристрої, підриває цю надійність не лише для німецького чи польського користувача, а й для співрозмовника в Києві чи Харкові.

Тема стеження за приватним листуванням не існує окремо від ширшого руху до контролю над цифровим життям громадянина. Ми розбирали суміжні механізми — від тиску держави на пресу у справі, де Мін’юст США викликав журналістів NYT до великого журі, до корупційних вразливостей самого Європарламенту у справі Qatargate. Chat Control — ще один вузол тієї самої мережі: інституції, що ухвалюють рішення про приватність мільйонів, самі далеко не бездоганні.

Голосування 9 липня оголило структурну ваду. Закон, проти якого на пленарному засіданні висловилося більше депутатів, ніж за, все одно вступив у силу — не завдяки волі більшості, а завдяки процедурному порогу, що працює на користь статус-кво. Це не змова і не переворот, а механіка інституції, у якій бездіяльність за замовчуванням зберігає чинну норму. Саме тому Chat Control залишається живим четвертий рік поспіль: щоб його зупинити, недостатньо, аби більшість була проти — потрібно, щоб проти була кваліфікована більшість, а її жодна зі сторін зібрати не може.

Трилоги щодо постійного регламенту відновляться у вересні 2026 року під кіпрським головуванням. Відновлений тимчасовий відступ діятиме до квітня 2028 року. Питання обов’язкового сканування зашифрованих повідомлень — те саме, що розділяє Раду і Парламент від 2022 року, — залишається неузгодженим.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon