Федеральна прокуратура Бельгії 22 червня 2026 року видала європейський ордер на арешт колишнього єврокомісара з питань міграції та внутрішніх справ Дімітріса Аврамопулоса, якого підозрюють в отриманні 60 000 євро від брюссельської НУО «Fight Impunity» — структури, довкола якої слідство вибудувало всю справу Qatargate. Це перший ордер проти колишнього члена Європейської комісії за понад три роки розслідування, що почалося обшуками 9 грудня 2022 року і досі не дійшло до суду.
Аврамопулос усе заперечує. За словами його адвокатів, він отримував гонорар «без жодної виконавчої чи управлінської відповідальності» в НУО, а всі виплати були задекларовані й оподатковані. Бельгійська прокуратура тепер добивається зняття імунітету через грецький парламент, аби допитати політика, який п’ять років керував міграційним портфелем ЄС.
- 9 грудня 2022: €1,5 млн готівки за 19 адресами
- Ланцюг грошей: Катар, Марокко, Мавританія
- Хто фігурує у справі
- Комітет розслідування і заморожені досьє
- Аврамопулос і почесна рада «Fight Impunity»
- Слідство під атакою: «Belgiangate» і відвід судді
- Що змінилось у Брюсселі — і що ні
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
9 грудня 2022: €1,5 млн готівки за 19 адресами
Уранці 9 грудня 2022 року бельгійська поліція одночасно провела обшуки за 19 адресами у Брюсселі. Операція стала кульмінацією стеження, яке державна безпека Бельгії розпочала навесні того ж року після наведення від іноземної розвідки про марокканські гроші, що нібито йшли до колишнього італійського євродепутата Антоніо Панцері.
Слідчі вилучили загалом близько 1,5 млн євро готівкою. У сейфі домівки Панцері лежало 600 000 євро. У готелі Sofitel затримали батька Єви Кайлі — колишнього грецького політика Александроса Кайліса — з валізою, у якій було, за даними прокуратури, кілька сотень тисяч євро. Ще 20 000 євро знайшли в італійському домі Франческо Джорджі, помічника Панцері й партнера Кайлі.
Того ж дня заарештували шістьох: Єву Кайлі — грецьку євродепутатку і на той момент одну з чотирнадцяти віцепрезидентів Європарламенту; Джорджі; Панцері; генсека НУО «No Peace Without Justice» Нікколо Фіга-Таламанку; батька Кайлі; а також генсека Міжнародної конфедерації профспілок Луку Вісентіні. В Італії затримали дружину Панцері Марію Коллеоні та його доньку Сільвію.
Кайлі втратила депутатський імунітет автоматично — її батька застали на гарячому. Реакція установ була різкою.
«Бельгійське правосуддя робить те, чого, на перший погляд, не зробив сам Європарламент.»
Александр де Кроо, прем’єр-міністр Бельгії, грудень 2022
12 грудня 2022 року пленарна сесія проголосувала 541 голосом проти 2 за призупинення всіх файлів, пов’язаних із Катаром, включно з голосуваннями про безвізовий режим для Кувейту, Оману та Еквадору. Transparency International назвала епізод «найкричущішим випадком» корупції, який бачив парламент.
Ланцюг грошей: Катар, Марокко, Мавританія
Схема, яку описали слідчі й підтвердив у зізнанні Джорджі, не зводилася до однієї країни. Це була мережа платежів в обмін на лояльні виступи, поправки і резолюції всередині Європарламенту.
Джорджі 15 грудня 2022 року зізнався, що приймав гроші від Катару — за даними слідства, понад 1 млн євро, починаючи щонайменше з 2019 року. Час має значення: обшуки відбулися 9 грудня 2022 року, тобто в розпал чемпіонату світу з футболу в Катарі, який тривав з 20 листопада по 18 грудня. Емірат роками витрачав ресурси на пом’якшення критики умов праці мігрантів, які будували стадіони, — і саме напередодні турніру частина європейських депутатів раптом почала виступати проти резолюцій, що засуджували Доху. Італійський євродепутат Діно Джарруссо, який працював у слідчому комітеті, сформулював мотив прямо.
«Катарські посадовці сподівалися покращити репутацію країни, особливо напередодні чемпіонату світу з футболу.»
Діно Джарруссо, депутат Європарламенту, 2023
Марокканський канал був старішим і персональнішим. Панцері, за матеріалами справи, отримував від Рабата приблизно по 50 000 євро на рік у межах домовленості з послом Марокко в Польщі Абдеррахімом Атмуном, з яким він раніше співголовував у парламентському комітеті ЄС—Марокко. У 2014 році король Мохаммед VI нагородив Панцері орденом Уїссама Алауї третього ступеня. Марокко фінансувало навіть партійні витрати італійця — 50 000 євро на захід у Мілані під час виборчої кампанії 2014 року.
Був і третій напрям — Мавританія. За версією слідства, у 2018 році тодішній президент Мохамед ульд Абдель Азіз попросив за 200 000 євро для Панцері й Джорджі загальмувати критичну для Нуакшота резолюцію; з 2019 року платежі стали щорічними, по 50 000 євро. Окремо структура Панцері «Fight Impunity» отримала 250 000 євро від південноафриканського Sekunjalo Development Foundation бізнесмена Ікбала Сурве влітку 2020 року.
Ключ до всієї конструкції — угода про співпрацю, яку Панцері підписав у січні 2023 року. В обмін на зізнання й видачу співучасників він отримав пʼятирічний вирок, з якого чотири роки умовно, а один рік — тюрма, електронний браслет або їхня комбінація. Саме зі свідчень Панцері слідство дізналося, що бельгійський євродепутат Марк Тарабелла мав отримати 250 000 євро до кінця скликання 2024 року.
Хто фігурує у справі
За півтора року після перших обшуків коло фігурантів вийшло далеко за межі грудневих затримань. Європарламент послідовно знімав імунітети, а прокуратура висувала звинувачення в корупції, відмиванні грошей і участі в злочинній організації.
2 лютого 2023 року парламент проголосував за зняття імунітету з євродепутатів Марка Тарабелли й Андреа Коццоліно. Восьмого дня того ж місяця обох заарештували: Тарабеллу помістили до брюссельської в’язниці Сен-Жіль, Коццоліно згодом перевели під домашній арешт до Італії. У липні 2023 року поліція обшукала офіси бельгійської євродепутатки Марі Арени, яка очолювала підкомітет із прав людини; у квартирі її сина Юго Лемера знайшли 280 000 євро. На початку 2025 року Арену звинуватили в належності до злочинної організації — вона це заперечує.
У березні 2025 року федеральна прокуратура попросила зняти імунітет ще з двох італійських депутаток соціал-демократичної фракції — Елізабетти Ґуальміні та Алессандри Моретті. У грудні 2025 року парламент проголосував проти зняття імунітету з Ґуальміні, але схвалив зняття з Моретті. Луку Вісентіні відпустили без звинувачень уже 11 грудня 2022 року, після того як він визнав, що отримав від «Fight Impunity» два транші — 50 000 і 60 000 євро, — але наполягав, що ці кошти не пов’язані з катарським впливом.
Більшість фігурантів вийшли з-під варти протягом 2023 року під електронний нагляд. Кайлі звільнили 14 квітня 2023-го з браслетом; вона продовжила заперечувати провину і згодом отримала дозвіл пересуватися Шенгенською зоною. Панцері вийшов у вересні 2023-го під заборону покидати Бельгію та контактувати з іншими підозрюваними.
Ця справа стоїть в одному ряду з іншими епізодами, які підважили репутацію брюссельських установ — від Pfizergate й реєстру корупційних скандалів ЄС до справ проти колишніх прем’єрів країн-членів. Катарський слід перетинається і з історією корупції довкола чемпіонату світу у ФІФА.
Комітет розслідування і заморожені досьє
Політичні наслідки прийшли швидше за судові. Уже 11 грудня 2022 року парламент призупинив усю роботу з Катаром, а наступного дня заморозив ще й голосування про безвізовий режим для Кувейту, Оману та Еквадору — файли, які лобіювали фігуранти справи. 13 грудня керівництво створило спеціальний комітет для внутрішнього розслідування того, як стороння держава змогла роками купувати рішення всередині європейської інституції.
Комітет рекомендував відсторонити підозрюваних від профільних ролей. Тарабеллу тимчасово виключили з фракції соціалістів і демократів; Марі Арена склала повноваження голови підкомітету з прав людини; Пʼєтро Бартоло втратив роль доповідача з візової лібералізації; Андреа Коццоліно — роль доповідача з термінових резолюцій. Кожне з цих призначень давало доступ до текстів, які потім голосувала вся палата.
Механіка впливу була саме такою: не пряма купівля голосів усієї палати, а контроль над людьми, які пишуть проєкти резолюцій і задають тон дебатам. Один лояльний доповідач із прав людини здатний пом’якшити формулювання про трудові права мігрантів у країні-замовнику ще до того, як документ побачить решта депутатів. Тому південноафриканський слід — 250 000 євро від Sekunjalo Development Foundation бізнесмена Ікбала Сурве до «Fight Impunity» влітку 2020 року — слідчі розглядають в одній логіці з катарським і марокканським: гроші йшли не політику особисто на побутові витрати, а в структуру, що виробляла «незалежні» позиції під замовлення.
Реакція верхівки ЄС була гучною, але обережною в юридичних формулюваннях. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала дії Катару такими, що викликають «щонайбільше занепокоєння». Тодішній міністр юстиції Бельгії Венсан ван Квікенборне уточнив, що слідство зосереджене на «торговельних угодах ЄС—Марокко та рибальській угоді» — тобто на конкретних інтересах Рабата, а не лише на іміджі Дохи перед мундіалем.
Аврамопулос і почесна рада «Fight Impunity»
Червневий ордер 2026 року вивів справу на новий рівень — уперше під удар потрапив колишній єврокомісар. Дімітріс Аврамопулос очолював портфель міграції та внутрішніх справ у Комісії Юнкера з 2014 по 2019 рік, тобто саме в роки міграційної кризи керував тим, як ЄС охороняв свої кордони й розподіляв біженців.
Після завершення мандату він увійшов до почесної ради НУО «Fight Impunity», яку заснував Панцері. За даними бельгійського слідства, з лютого 2021 по лютий 2022 року Аврамопулос отримував від структури по 5 000 євро на місяць — усього 60 000 євро. Прокуратура кваліфікує це в межах тієї ж схеми, що й решту справи Qatargate.
Почесна рада «Fight Impunity» була вітриною поважності. До неї входили колишня верховна представниця ЄС із закордонних справ Федеріка Могеріні, екс-прем’єр Франції Бернар Казнев, колишні єврокомісари Емма Боніно та Аврамопулос, ексдепутатка Сесилія Вікстрем. Після грудневих обшуків 2022 року члени ради масово подали у відставку. Тепер один із них має статус підозрюваного.
«Усі виплати були задекларовані та легально оподатковані; в НУО я не мав жодної виконавчої чи управлінської ролі.»
Позиція Дімітріса Аврамопулоса, викладена його захистом, червень 2026
Справу передали грецьким судовим органам. Щоб допитати Аврамопулоса як підозрюваного, Бельгії потрібне рішення грецького парламенту про зняття недоторканності — процедура, яка може розтягнутися на місяці й уже стала окремим політичним сюжетом в Афінах.
Грецький вимір справи виявився особливо болючим. Дві найгучніші постаті — Кайлі та Аврамопулос — представляють Грецію, країну, яка після боргової кризи 2010-х особливо чутлива до звинувачень у корупції своєї еліти в європейських інституціях. Активи Кайлі заморозила ще 12 грудня 2022 року грецька служба фінансового моніторингу: під арешт потрапили банківські рахунки, сейфи й компанії. Тепер той самий парламент в Афінах має вирішувати долю недоторканності екскомісара, і будь-яке рішення читатимуть як політичний сигнал — і всередині країни, і в Брюсселі.
Слідство під атакою: «Belgiangate» і відвід судді
Захист фігурантів від початку будував лінію не на запереченні фактів руху грошей, а на нападі на саме слідство. І в цій лінії є вразливі місця, які визнають навіть бельгійські юристи.
У червні 2023 року провідний слідчий суддя Мішель Клез узяв самовідвід через конфлікт інтересів: його син був бізнес-партнером Юго Лемера — сина фігурантки Марі Арени. Це поставило під сумнів частину зібраних доказів. До того додалися системні витоки свідчень у пресу, які захист трактує як спробу сформувати вирок громадською думкою ще до суду.
Єва Кайлі зробила цю аргументацію центральною. В інтерв’ю, опублікованому 22 грудня, вона заявила, що її «підставили».
«Оптику видали за правосуддя. Питання про зняття мого імунітету, час витоків і зустрічні розслідування вплинули на весь процес.»
Єва Кайлі, колишня віцепрезидентка Європарламенту, інтерв’ю Euronews, 22 грудня
Кайлі та її адвокат назвали ситуацію «Belgiangate», стверджуючи, що слідчі й журналісти нібито заздалегідь узгоджували наративи. Вона провела під вартою чотири місяці — до звільнення 14 квітня 2023 року під електронний браслет — і весь цей час заперечувала провину, тоді як її батька застали з валізою готівки, а партнер Джорджі зізнався. Ця асиметрія — зізнання найближчих людей проти повного заперечення самої депутатки — залишається однією з головних загадок справи для сторонніх спостерігачів.
У грудні 2025 року Обвинувальна палата Брюсселя почала розгляд того, чи законно велося слідство: понад двадцять сторін представляли аргументи протягом тижня. У лютому 2026 року Апеляційний суд ухвалив, що суттєвих порушень не було і що обвинувачення може рухатися далі. Того ж місяця суд відхилив окрему скаргу Кайлі щодо порушення її парламентського імунітету. Кожне таке рішення захист оскаржує, і кожне оскарження додає місяці до й без того рекордно довгого досудового провадження.
Катар від початку відкидав будь-яку причетність.
«Держава Катар категорично відкидає будь-які спроби пов’язати її зі звинуваченнями в неналежній поведінці.»
Офіційна заява уряду Катару, грудень 2022
Доха пішла й у контрнаступ, звинувативши Об’єднані Арабські Емірати в «організації» скандалу — версія, яку слідство не підтвердило жодним документом, але яка зручно перетворює обвинуваченого на жертву чужої інтриги. Марокко провину також заперечує. Голова Європарламенту Роберта Метсола запевняла, що «парламент твердо стоїть проти корупції» й повністю співпрацює з поліцією, тоді як тодішній глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель назвав новини «дуже тривожними».
Масштаб справи проступає в простій арифметиці. Кайлі була однією з чотирнадцяти віцепрезидентів палати із 705 депутатів — не маргінальною постаттю, а частиною керівництва, що визначає порядок денний. Панцері після завершення мандата не зник із брюссельських коридорів, а конвертував тридцятирічні контакти в НУО, яка мала вплив без виборців і без звітності. Це вразливість не окремих людей, а самої моделі: у Брюсселі колишній депутат зберігає майже всі двері відчиненими, а закон майже не розрізняє лобіювання, консультування й купівлю рішень.
Що змінилось у Брюсселі — і що ні
Реакцією на скандал стала хвиля реформ прозорості. У вересні 2023 року Європарламент переглянув Правила процедури й Кодекс поведінки депутатів. Нові вимоги виглядають серйозно на папері: детальна декларація приватних інтересів за три роки до обрання; розкриття джерела зовнішнього доходу, якщо він перевищує 5 000 євро; заборона оплачуваного лобіювання, пов’язаного з ухваленням рішень ЄС; зустрічі лише з тими, хто внесений до Реєстру прозорості; декларації активів на початку й наприкінці мандату.
На тлі цих правил стоїть незручний факт: більшість фігурантів на момент злочинів уже мали заповнювати декларації, а «Fight Impunity» роками діяла як звичайна брюссельська НУО з поважною почесною радою і без обов’язку розкривати джерела фінансування. Панцері не приховувався — він проводив заходи, зустрічався з депутатами, отримував нагороди. Схема трималася не на секретності, а на тому, що ніхто не мав ані мандата, ані стимулу перевірити, звідки йдуть гроші структурі, яку очолює колишній колега.
Проблема — в архітектурі нагляду. Дотримання Кодексу поведінки контролює Консультативний комітет, який складається виключно із самих євродепутатів. Тобто депутати оцінюють депутатів. Зовнішнього незалежного органу з повноваженнями санкцій за підсумками найбільшого корупційного скандалу в історії парламенту так і не створили. Це та сама конструкція самонагляду, що дозволила схемі Панцері працювати роками — і на яку скаржаться критики брюссельської непрозорості від торгівлі золотими паспортами до корпоративних хабарних схем європейських гігантів.
Найкрасномовніший факт справи — не суми і не імена, а календар. Панцері зізнався ще на початку 2023 року, слідство має угоду про співпрацю, вилучені сотні тисяч готівки, а через три з половиною роки після обшуків суду немає навіть у розкладі. Кожна процедурна атака захисту, кожен самовідвід судді, кожен витік відсувають дату вироку. Для установи, яка ухвалює закони для 449 мільйонів людей, така швидкість власного правосуддя — політичне повідомлення сама собою.
Станом на середину 2026 року дата суду в справі Qatargate не призначена. Бельгія очікує на рішення грецького парламенту про зняття імунітету з Аврамопулоса. Панцері, який видав усю мережу, залишається головним свідком обвинувачення, вирок якому досі не набув чинності.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon
