
За даними J.P. Morgan Credit Research, станом на початок 2025 року обсяг непогашених Collateralized Loan Obligations (CLO) у США перевищив $1,35 трлн, зробивши CLO найбільшим сегментом американського структурованого кредиту – більшим за ринок ABS і CMBS разом узятих. При цьому базова механіка інструменту залишається незрозумілою навіть для учасників ринку: CLO регулярно плутають з CDO, що стали причиною кризи 2008 року, – хоча між цими двома структурами принципова різниця як за активами, так і за рівнем ризику.
- Пул позик і ватерфол: від 200 корпоративних кредитів до семи траншів
- OC-тест і IC-тест: щомісячний захисний механізм
- Менеджер CLO: структура винагороди і п'ять років реінвестування
- CLO 2.0 проти CDO 1.0: різниця, яку ринок недооцінює
- Norinchukin, японські банки і концентраційний ризик 2024-2025
- Більше матеріалів
- CLO: транші, менеджер і механіка ,3 трлн ринку
- Трамп відкрив формальне провадження проти губернатора ФРС Кук
- Пентагон уклав з A&M контракти на 9 млн без конкурсу
- Тернус звільнив директорів Apple за перший місяць у ролі CEO
- Ринок репо: трлн щоночі через угоди зворотного викупу
- Waymo залучила млрд від Blackstone для виходу в Лондон і Токіо
Пул позик і ватерфол: від 200 корпоративних кредитів до семи траншів
CLO-менеджер купує на вторинному ринку або бере участь у первинних синдикуваннях, щоб зібрати портфель із 150-250 корпоративних leveraged loans – позик, виданих компаніям із кредитним рейтингом нижче інвестиційного рівня (B- до BB). Типовий US CLO 2.0 управляє активами на $500-600 млн; більшість позичальників у такому портфелі – портфельні компанії приватного капіталу, придбані через LBO. З цього пулу CLO-структура емітує кілька класів нотів із різним пріоритетом у розподілі грошових потоків.
Стандартна структура US CLO 2.0 за Moody’s (категорії та орієнтовні частки від загального обсягу):
- Class A (AAA): 60-64% структури. Пріоритет виплат найвищий. Ставка SOFR + 130-155 bps. Основні покупці – банки, страхові компанії, японські регіональні банки.
- Class B (AA): близько 10%. SOFR + 200-230 bps.
- Class C (A): 7-8%. SOFR + 280-310 bps.
- Class D (BBB): 4-5%. SOFR + 380-440 bps.
- Class E (BB): 3-4%. SOFR + 600-720 bps. Купують переважно хедж-фонди.
- Class F (B): 1-2%. SOFR + 800+ bps.
- Equity (Subordinated Notes): 6-9%. Отримує резидуальний дохід після всіх нотів. Цільова IRR – 15-20%.
Принцип розподілу грошових потоків – “waterfall” (ватерфол): спочатку виплачуються senior fees менеджера і trustee, далі AAA, потім AA, і так по черзі донизу. Equity-транш отримує залишок після обслуговування всіх нотів. У разі масових дефолтів позичальників equity абсорбує збитки першим, потім B, BB – вгору по капітальній структурі. Це і є “захист” старших траншів: на дорозі до AAA стоять кілька шарів нижчого за рейтингом боргу і equity, які беруть на себе ризик першими.
OC-тест і IC-тест: щомісячний захисний механізм
Для захисту старших нотхолдерів CLO-документація (Indenture) передбачає два типи автоматичних тестів, що перевіряються щомісяця.
Overcollateralization (OC) тест порівнює par value активів у пулі з par value нотів старшого пріоритету. Стандартний приклад: OC Class A/B = (par portfolio) / (par AAA + par AA). Якщо цей коефіцієнт опускається нижче порогового рівня – наприклад, 123% – CLO автоматично перенаправляє грошові потоки: замість equity або молодших траншів гроші направляються на amortization старших нотів до відновлення тесту.
Interest Coverage (IC) тест контролює, чи вистачає відсоткових надходжень від портфеля для обслуговування відсотків по нотах. Якщо портфель генерує недостатньо відсотків – через дефолти позичальників або зниження спредів – активується той самий механізм примусового делевериджу. У кризу 2020 roku (COVID-19) частина CLO тимчасово провалила IC-тести, але механізм спрацював правильно: equity і BB-транші отримали мінімум, водночас AAA-транші виплатили повний купон і номінал.
“The structural protections embedded in CLO 2.0 indentures – the OC/IC test mechanics and waterfall diversion – proved remarkably robust across the 2020 stress event. Not a single investment-grade CLO tranche missed a payment.”
Moody’s Investors Service, “CLO Mechanics: Performance Through Market Cycles”, лютий 2023 р.
Менеджер CLO: структура винагороди і п’ять років реінвестування
CLO-менеджер (collateral manager) – це компанія з управління активами, що активно торгує позиками у портфелі протягом reinvestment period. Найбільші US CLO менеджери за обсягом CLO AUM (дані Creditflux, 2024): Ares Management (понад $35 млрд CLO AUM), PGIM Fixed Income, Benefit Street Partners (Franklin Templeton), Carlyle Credit Management, Apollo Credit, Blackstone Credit.
Винагорода менеджера складається з трьох компонентів. Senior management fee: 0.15-0.25% від par портфеля щорічно, виплачується першою в ватерфолі після trustee і administration fees. Subordinated management fee: ще 0.20-0.35%, виплачується після проходження OC/IC тестів і перед equity. Incentive fee (аналог carried interest): 20% від доходів equity-траншу, що перевищують hurdle rate, зазвичай 12% IRR. Загальна картина: менеджер отримує відносно скромні fees за управління, але може суттєво заробити на equity, якщо портфель показує сильний результат.
Типовий CLO lifecycle: ramp-up (3-6 місяців, менеджер наповнює портфель) – reinvestment period (4-5 років, активне управління позиками) – amortization period (2-4 роки, виплата нотів у порядку пріоритету) – final maturity (зазвичай 10-12 років від закриття). Протягом reinvestment period CLO-документ дозволяє менеджеру продавати і купувати позики – але у суворих рамках: concentration limits (максимум 5-7.5% в одному секторі), якісні тести, обмеження на CCC-rated позики.
CLO 2.0 проти CDO 1.0: різниця, яку ринок недооцінює
Ключова причина, чому CLO регулярно плутають з CDO, – спільна абревіатура “C[X]O” і поверхнева схожість структури. Але різниця фундаментальна. CDO до 2008 року часто містив tranches інших ABS і MBS-інструментів, включно з sub-prime mortgage-backed securities, а іноді і tranches інших CDO (так звані CDO-squared). Якість базових активів була непрозорою; рейтингові агентства присвоювали AAA-рейтинги на основі кореляційних моделей, що не враховували системний ризик.
CLO містить виключно корпоративні позики – leveraged loans, виданим операційним компаніям. Корпоративний кредит має кілька переваг порівняно з іпотечним: вищий recovery rate при банкрутстві (40-70% у leveraged loans проти 20-40% у субстандартних іпотеках), більш прозора документація, активний вторинний ринок, що дозволяє менеджеру продавати погіршені позиції.
Результат у кризу 2008-2009: за даними Moody’s, сукупний дефолт-рейт AAA-траншів серед CLO 1.0 (до-кризова генерація) склав 0.05%. Дефолт-рейт AAA-траншів CDO, що містили MBS, перевищив 35%. Різниця у 700 разів. CLO 2.0, що з’явилося після 2010 року, ще консервативніше: вищий мінімальний equity-транш (8-9% проти 2-4% у CLO 1.0), заборона synthetic assets і PIK loans, жорсткіші concentration limits.
“CLO is perhaps the most misunderstood fixed income instrument in institutional markets. The conflation with CDO persists a decade and a half after the financial crisis – driven partly by nomenclature, partly by the complexity of the waterfall mechanics.”
Morgan Stanley Fixed Income Research, “Structured Credit Primer”, березень 2023 р.
Norinchukin, японські банки і концентраційний ризик 2024-2025
Японські регіональні банки стали найбільшими покупцями AAA-траншів US CLO – приваблені спредами вищими за Japanese Government Bonds (JGB) при схожому регуляторному розгляді. За оцінками J.P. Morgan, японські фінансові інститути утримували близько $130-150 млрд US CLO AAA-нотів станом на кінець 2023 року.
У липні 2024 року Norinchukin Bank – японський сільськогосподарський кооперативний банк і один із найбільших утримувачів US CLO – повідомив акціонерам про нереалізовані збитки на ¥1,57 трлн (близько $10,5 млрд) від свого портфеля іноземних облігацій, включно з CLO. Причина – зростання базових ставок у США і Європі, що знизило ринкову вартість інструментів з фіксованим спредом. Банк оголосив про план продажу частини портфеля на суму ¥10 трлн для реструктуризації балансу.
Norinchukin – не унікальний випадок: схожі нереалізовані збитки відзначали Japan Post Bank і кілька регіональних кредитних кооперативів. FSB (Financial Stability Board) ще у жовтні 2023 року у своєму Global Monitoring Report on Non-Bank Financial Intermediation попередив про концентраційний ризик: надмірна частка одного типу покупця (японські банки) у AAA-трансі US CLO створює потенційну вразливість при синхронних продажах. При масовому делевериджі японських банків спреди AAA CLO можуть різко розширитися, що у свою чергу ударить по ринку первинних CLO і кредитуванню LBO.
Европейський ринок CLO – близько €285-300 млрд непогашених (S&P Global, 2024) – регулюється жорсткіше: EU Securitisation Regulation вимагає від менеджера утримувати мінімум 5% “skin in the game” і дотримуватись вимог transparency щодо базових активів. Це робить European CLO менш гнучкими у структурі, але знижує агентський ризик між менеджером і інвесторами.
CLO займають унікальне місце у фінансовій архітектурі: вони перетворюють найризикованіший корпоративний борг на регуляторно прийнятні активи для банків і страхових компаній, одночасно надаючи ліквідність ринку leveraged buyout. Те, що структура витримала кризи 2008, 2020 і 2022 рр. Без реальних збитків для рейтингованих нотів, – реальне досягнення структурної інженерії. Але монокультура японських покупців у AAA-сегменті і їхня залежність від FX хеджування роблять ринок більш вразливим до синхронних шоків, ніж це виглядає з боку рейтингових моделей.
FSB планує опублікувати оновлений огляд ризиків CLO ринку у Q1 2026 року – перший після Norinchukin case. Moody’s Investors Service станом на серпень 2024 р. Утримував stable outlook для 93% US CLO AAA-траншів незважаючи на зростання корпоративних дефолтів до 4.2% у leveraged loan universe (найвищий рівень з 2020 р.).
Джерела: Moody’s Investors Service, “CLO Mechanics: Performance Through Market Cycles” · Fitch Ratings, Global CLO Handbook · FSB, Global Monitoring Report on Non-Bank Financial Intermediation, 2023





