Верховна Рада України 15 вересня 2026 року о 12:38 звільнила генерального прокурора Руслана Кравченка – 317 депутатів проголосували «за» через добу після того, як він, перебуваючи за межами України, підписав підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу за хабар у $72 000 і фіктивне усиновлення. НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура назвали ці дії «систематичною атакою на незалежні антикорупційні органи» і повідомили, що підозра так і не була вручена Кривоносу офіційно.
- Підозра з-за кордону: 000, земля у Тарасівці і фіктивне усиновлення
- Операція «Карфаген» і справа «Імператор»: що передувало атаці
- Спільна відповідь НАБУ і САП: «систематична атака»
- 317 голосів і ціна виїзду з країни
- Більше матеріалів
- Кравченко підписав підозру директору НАБУ і залишив Україну
- Лондон присудив Коломойському млрд – Київ ще чекає вироку
- Wirecard через шість років: Марсалек – агент ГРУ у Москві, Браун у суді
- Мінк підтвердив: США розгорнули бойову зброю на орбіті
- Олігарх Кремльов сплатив весілля Трампа-молодшого — ProPublica
- Роджер Вер: арешт в Іспанії і 109 років за ухилення від IRS
Підозра з-за кордону: $72 000, земля у Тарасівці і фіктивне усиновлення
Вранці 14 вересня Кравченко оприлюднив підозру через Telegram-відео, знімаючись за кордоном. За його версією, у 2014 році Кривонос — тоді керівник реєстраційної служби Обухівської районно-міської адміністрації юстиції Київської області — організував схему отримання $72 000 від заявника Владислава Рузматова в обмін на виділення земельної ділянки площею 0,25 га у селі Тарасівка Обухівського району.
Механіка схеми — фальсифікація акта оцінки землі: реальна ринкова вартість становила близько 345 000 гривень, натомість у підробленому документі зафіксовано 149 896 гривень. Ділянку, за версією Кравченка, зареєстрували на підставного власника Віталія Оверченка. У Telegram-відео Кравченко присвоїв учасникам кодові імена: «Янус» — Кривонос, «Швондер» — голова сільської ради Петро Горбаченко, «Бормменталь» — сам Рузматов.
Другий блок звинувачень стосується нібито фіктивного усиновлення: Кравченко стверджував, що Кривонос «штучно усиновив дитину з метою створення підстав для ухилення від відповідальності в суді» — натяк на процесуальний захист, доступний підозрюваним, які є опікунами. «В результаті маємо ситуацію, коли особа, щодо якої є обґрунтована підозра у корупційних діяннях, очолила орган, чиє головне завдання — протидіяти таким діянням», — заявив Кравченко у відеозверненні.
Народний депутат Ярослав Железняк («Голос») публічно звернув увагу на деталь у документах, які опублікував Кравченко: кримінальне провадження у справі Кривоноса має номер 22014101110000061. За українською системою нумерації, перша цифра «2» ідентифікує орган досудового розслідування — Службу безпеки України, а не Офіс генерального прокурора. Яким чином матеріали СБУ опинились у розпорядженні Кравченка, офіційно не пояснено.
Операція «Карфаген» і справа «Імператор»: що передувало атаці
Дії Кравченка відбувались на тлі власного кримінального переслідування. 4 вересня 2026 року НАБУ і САП провели обшуки в Офісі генерального прокурора в межах операції «Карфаген» — проти злочинної організації всередині ОГП, яка прикривала шахрайські кол-центри і відмивання коштів. Того ж дня затримали співробітника ОГП Сергія Кропиву; обшуки провели також у першого заступника генпрокурора Марії Вдовиченко та в кабінеті голови Одеської обласної адміністрації Олега Кіпера — колишнього прокурора Києва.
На перехоплених переговорах особа з кодовим ім’ям «Канцлер» звертається до куратора як «Андрійович» і повідомляє: «ви ж за мною, тому всі знають». Ім’я по батькові «Андрійович» збігається з Кравченком. Окрема постать «Шеф» у пізніших перехопленнях описується як колишній керівник Державної податкової служби — також відповідає біографії генпрокурора. Сам Кравченко офіційно підозрюваним у «Карфагені» не визнавався.
Народний депутат Олексій Гончаренко («Європейська солідарність») повідомив, що паралельно НАБУ вело справу «Імператор» безпосередньо щодо Кравченка і мало того тижня вручити йому підозру. За оцінкою Гончаренка, Кравченко здійснив превентивний удар: підписавши підозру директору НАБУ, він дискредитував бюро напередодні офіційного кроку проти себе. Справа «Карфаген» також виявила в ОГП матеріали стеження за керівництвом НАБУ і САП, їхніми сім’ями і підлеглими — що свідчило про завчасну підготовку контратаки, зазначає ZN.UA.
Спільна відповідь НАБУ і САП: «систематична атака»
Вранці 14 вересня НАБУ і САП оприлюднили спільну заяву. «Станом на зараз жодна підозра офіційно не вручена директору НАБУ Семену Кривоносу», — констатували обидва відомства і додали: «Жодного кримінального провадження, про яке йдеться у заявах генерального прокурора, НАБУ не вилучало — всі твердження про це не відповідають дійсності». Дії Кравченка обидва органи кваліфікували як продовження «систематичної атаки на незалежні антикорупційні органи», активна фаза якої, за їхньою оцінкою, розпочалася роком раніше.
«Укрпошта» призупинила доставку підписаного Кравченком документа — пошта отримала лист у приватному порядку, не як офіційне повідомлення від ОГП. Юридичний експерт Василь Вовк оцінив відповідний указ Зеленського про відсторонення Кравченка як такий, що не має юридичної сили: воєнний стан не надає президенту додаткових повноважень у цій сфері.
317 голосів і ціна виїзду з країни
У ніч з 13 на 14 вересня Кравченко покинув Україну разом із дружиною; власну відсутність він охарактеризував як «закордонне відрядження». Антикорупційна організація Центр протидії корупції (ЦПК) публічно заявила: в умовах воєнного стану такий виїзд можливий лише з дозволу президента і стверджує, що Зеленський надав цей дозвіл в обмін на підпис Кравченка під підозрою Кривоносу. Офіційного спростування з боку Офісу президента не надійшло. Місце перебування Кравченка за кордоном у публічних джерелах не вказане.
7 вересня Зеленський зустрівся з Кравченком — того ж дня той написав заяву про відставку, назвавши рішення «політичним». Проте президент не вніс подання до Ради ні 7-го, ні 8-го, ні 9-го вересня. Подання надійшло до Верховної Ради лише 14 вересня — після того, як Кравченко опублікував підозру Кривоносу з-за кордону. 15 вересня о 12:38 Рада звільнила Кравченка: 317 «за», серед яких 198 від «Слуги народу», 24 від «Європейської солідарності», 17 від «Платформи за Життя і Мир», 14 від «Батьківщини», 14 від «Голосу», 12 від «За Майбутнє». Зеленський прокоментував ситуацію 14 вересня: «У Кравченка є лише один шлях — відставка».
Послідовність подій важко пояснити інакше, ніж взаємною домовленістю: Кравченко отримав дозвіл виїхати до голосування Ради і уникнути публічного вручення підозри у справі «Імператор»; натомість НАБУ і САП отримали удар по репутації Кривоноса, відбиватися від якого доведеться вже незалежно від ОГП. Детальніше про подібні інструменти тиску на антикорупційні органи — в нашому архіві розслідувань.
Після голосування Офіс генерального прокурора залишився одночасно без керівника і без першого заступника. Справа «Імператор», яку НАБУ вело щодо Кравченка, продовжується; підозра по ній, якщо вона буде вручена офіційно, вже не залежатиме від посади звільненого прокурора. Оголошення конкурсу на нового генерального прокурора вимагає окремої процедури і затвердження Радою.
Джерела: OCCRP, “Under Cloud of Scandal, Outgoing Ukrainian Prosecutor General Targets Anti-Corruption Chief” · ZN.UA, “Янус, Швондер і 72 000 хабаря”
