Мадуро сидить у нью-йоркській в’язниці. Мачадо виступає на мітингах у Мадриді. Венесуелою де-факто управляє Делсі Родрігес — колишній віцепрезидент, який не піде через волю народу, а залишиться через рішення Трампа. Це — реальна картина Венесуели після американської військової операції «Абсолютна обіцянка», проведеної у ніч з 2 на 3 січня 2026 року. І ця картина набагато складніша, ніж виглядала у промовах Трампа про «звільнення».
- Операція «Абсолютна обіцянка»: як США захопили Мадуро
- Мачадо — лауреатка Нобелівської премії без права повернутись додому
- Парадокс Трампа: Мачадо переможниця, але не правителька
- Венесуела сьогодні: нафта тече, демократія чекає
- Зовнішня реакція: Латинська Америка в шоці
- Чому це важливо за межами Латинської Америки
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
Операція «Абсолютна обіцянка»: як США захопили Мадуро
У ніч на 3 січня 2026 року США розпочали військову операцію в Венесуелі. Назва — «Operation Absolute Resolve». Приблизно о 2-й ночі за місцевим часом були зафіксовані вибухи на військових об’єктах. Протягом кількох годин Ніколас Мадуро та його дружина Силія Флорес були захоплені американськими силовими структурами.
Президент Трамп особисто оголосив про захоплення. Генеральна прокурорка Пем Бонді підтвердила: Мадуро та Флорес доставлені до США та заарештовані. Їм пред’явлено обвинувачення в Південному окрузі Нью-Йорка за чотирма статтями: змова у сфері нарко-тероризму, змова з імпорту кокаїну, незаконне зберігання важкої зброї та змова щодо такого зберігання.
Трамп заявив, що США тепер «відповідають» за Венесуелу. Це була одна з найсміливіших — і найдискусійніших — зовнішньополітичних операцій американської адміністрації за останні десятиліття.
Мачадо — лауреатка Нобелівської премії без права повернутись додому
Марія Коріна Мачадо — лідерка венесуельської опозиції, яка стала символом спротиву режиму Мадуро. У грудні 2025 року вона виїхала з Венесуели, аби особисто отримати Нобелівську премію миру в Норвегії. Після цього повернутися до Каракасу вона не змогла — безпекова ситуація і ризик арешту залишаються реальними.
18 квітня 2026 року Мачадо з’явилась на масовому мітингу в Мадриді, зібравши тисячі прихильників. Вона відмовилась від зустрічі з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом, якого вважає занадто лояльним до лівих режимів Латинської Америки. Натомість виголосила промову, де підтримала дії Трампа в Венесуелі.
«Є один лідер у світі, один голова держави, який ризикнув життям своїх громадян заради свободи Венесуели. І це Дональд Трамп», — цитує Мачадо агентство Associated Press. Для опозиціонерки, що роками боролась проти авторитаризму, така оцінка є щирою. Мадуро справді зник зі сцени — і завдяки американській операції.
Парадокс Трампа: Мачадо переможниця, але не правителька
Тут починається найзаплутаніша частина венесуельської драми. Трамп, захопивши Мадуро, зробив те, про що мріяла вся венесуельська опозиція. Але замість того, щоб підтримати Мачадо як законного лідера з реальним народним мандатом — венесуельська опозиція виграла вибори 2024 року з 70% підтримки — Трамп обрав інший курс.
5 січня 2026 року, через два дні після захоплення Мадуро, Делсі Родрігес — колишній віцепрезидент Венесуели, технократ мадуровської системи — була приведена до присяги як тимчасовий президент перед Національними зборами. Саме з нею — а не з Мачадо — адміністрація Трампа веде основні переговори.
За оцінкою Ради з міжнародних відносин (CFR), Трамп фактично відкинув Мачадо на узбіччя. Причина — прагматизм: Родрігес контролює бюрократичний апарат, армію і нафтові структури. З нею простіше домовлятись про нафтові контракти, ніж будувати нову систему разом з опозицією.
Венесуела сьогодні: нафта тече, демократія чекає
Практична ситуація в Венесуелі після захоплення Мадуро залишається нестабільною. Чиновники попереднього режиму контролюють більшість провінцій. Армія присягнула новому тимчасовому уряду, але не опозиції. Нафтовидобування поступово відновлюється — і американські нафтові компанії вже виявляють інтерес до контрактів.
CSIS — один із провідних американських think tank — попередив у своєму аналізі: «Захоплення Мадуро — військова перемога без реалістичного плану виходу». Ніхто у Вашингтоні не відповів на питання: що буде після Родрігес? Хто і коли проведе справді вільні вибори? Коли Мачадо зможе повернутись на батьківщину?
Поки Мачадо виступає на мітингах у Мадриді, Делсі Родрігес у Каракасі підписує укази. Опозиція Венесуели об’єдналась навколо Мачадо як кандидата на наступних президентських виборах — але коли вони відбудуться, досі невідомо.
Зовнішня реакція: Латинська Америка в шоці
Більшість латиноамериканських країн сприйняли операцію США з жахом — незалежно від їхнього ставлення до Мадуро. Мексика, Бразилія і Аргентина засудили військове вторгнення. Принцип невтручання у внутрішні справи — священна корова латиноамериканської дипломатії — був грубо порушений.
Іспанія — країна з найбільшою венесуельською діаспорою в Европі — опинилась у двозначній позиції. Прем’єр Санчес критикував операцію США, але не відмовив Мачадо у праві провести мітинг у Мадриді. Відмова Мачадо від зустрічі з ним — символічна: вона показала, що опозиція не потребує поблажок від тих, хто мовчав під час репресій.
Чому це важливо за межами Латинської Америки
Венесуельський прецедент відкриває нову сторінку в міжнародному праві і практиці. Чи може «захоплення диктатора» бути виправданим, якщо воно здійснене без санкції ООН і проти волі більшості країн-сусідів? Де межа між «звільненням» і анексією під іншою назвою?
Ці питання лунають не лише з Каракасу. Кожна авторитарна держава дивиться на венесуельський прецедент і робить свої висновки. І кожна демократія запитує: чи буде «наступний» — якщо США визнають за собою право на такі операції в будь-якій точці світу?
Мачадо в Мадриді виголошує правильні слова. Але справжня битва за Венесуелу — між двома версіями майбутнього: управляємою транзицією під американським контролем та реальним демократичним поворотом — ще попереду.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon
