Gannett, материнська компанія USA Today і найбільший видавець регіональних газет США, 8 жовтня подала позов проти OpenAI у Федеральному суді Південного округу Нью-Йорка (справа 1:26-cv-08892), вимагаючи понад $250 млн відшкодування та знищення усіх GPT-моделей, натренованих на матеріали 19 видань компанії без дозволу. В основі позову – понад 160 тис. статей у тренувальному корпусі OpenAI, за використання яких Gannett не отримала ні згоди, ні ліцензійних виплат.
- Склад позову: 19 видань і 160 тис. статей
- Докази з середини OpenAI: Терлі і трафік видавців
- Медіаіндустрія проти AI: три роки судових битв
- Законодавча реакція: Нью-Йорк і Конгрес
- Більше матеріалів
- Gannett подала позов проти OpenAI за 0 млн за навчання ChatGPT
- Закрита пропозиція для інвесторів: вхід пулом у комерційне приміщення на першому штучному острові Чорного моря
- Як українські стартапи знаходять інвесторів у 2026-му: Brave1, акселератори і нові платформи
- Alphabet перед звітом 28 жовтня: Google Cloud +82%, але FCF від’ємний
- Маск визнав обмеження Starlink після тижня заперечень
- Apple переробить ATT: Bundeskartellamt зробив зміни обов’язковими
Склад позову: 19 видань і 160 тис. статей
Позивачами виступають USA Today Co. та 13 афілійованих юридичних осіб. Серед газет, чиї матеріали фігурують у справі: The Tennessean, The Arizona Republic, Milwaukee Journal Sentinel, Des Moines Register, Indy Star, The Columbus Dispatch і The Oklahoman. У тренувальному корпусі WebText, який OpenAI використовувала для побудови ChatGPT, юристи Gannett виявили понад 160 тис. Записів з доменів видавця – з них 83 266 надійшли безпосередньо з usatoday.com.
Позов формулює три окремих правопорушення: пряме порушення авторського права, вікарна відповідальність та видалення інформації про управління авторськими правами (copyright management information) – остання вимога кваліфікується за Законом про захист авторських прав у цифровому середовищі (DMCA). За кожне доведене навмисне порушення закон допускає стягнення до $150 000; за кожне видалення CMI – до $25 000. Загальна сума вимог перевищує $250 млн.
Ключова вимога, якої не було в попередніх позовах такого типу: Gannett просить суд видати наказ про знищення будь-якої GPT-моделі, натренованої на її матеріалах. Це фактично означає знищення комерційних продуктів OpenAI у їхньому нинішньому вигляді.
Докази з середини OpenAI: Терлі і трафік видавців
Центральним доказом позову є внутрішні комунікації OpenAI. Нік Терлі, очільник продуктового напряму ChatGPT в компанії, у внутрішній переписці нібито визнавав, що зведені відповіді ChatGPT знижують кількість переходів на сайти-першоджерела. Безіменний інженер OpenAI, за матеріалами скарги, написав, що користувачі не переходять за посиланнями на джерела незалежно від того, наскільки помітно вони відображаються в інтерфейсі.
«Користувачі не будуть переходити за посиланнями на джерела – незалежно від того, наскільки помітно вони відображаються»
Безіменний інженер OpenAI, внутрішнє повідомлення, процитоване у скарзі Gannett 1:26-cv-08892
Якщо ці внутрішні комунікації підтвердить суд, OpenAI доведеться доводити або необізнаність про шкоду для видавців, або вжиття заходів для її мінімізації – аргументи, що суперечать наведеним документам. Компанія не відповіла на запити ЗМІ щодо позову на момент підготовки цього матеріалу.
Медіаіндустрія проти AI: три роки судових битв
Справа Gannett розвивається в контексті ширшого конфлікту між традиційними видавцями та розробниками великих мовних моделей. New York Times у 2023 році подала аналогічний позов проти OpenAI і Microsoft – справа досі розглядається у тому самому Федеральному суді Нью-Йорка. Dow Jones (видавець Wall Street Journal і New York Post) веде позов проти Perplexity AI. Penske Media (Variety, Deadline) програла схожу справу проти Google щодо AI-summary у пошуку.
Anthropic уклала мирову угоду з групою авторів-письменників на $1,5 млрд – найбільша відома виплата AI-компанії у справі про авторські права до 2026 року. До загального переліку позивачів проти OpenAI вже входять The Intercept, Ziff Davis, CBC/Radio-Canada, Encyclopaedia Britannica і Merriam-Webster. Спільна риса більшості справ: позивачі стверджують, що AI-генеровані резюме перехоплюють трафік і рекламні доходи без будь-якої компенсації.
Низка великих медіаорганізацій, зокрема Associated Press, Axel Springer і Financial Times, вже уклали ліцензійні угоди з OpenAI – умови залишаються закритими. Gannett до цього переліку не входить, що робить судовий шлях єдиним наявним варіантом для видавця.
Законодавча реакція: Нью-Йорк і Конгрес
Паралельно із судовими позовами формується законодавчий тиск. Законодавчі збори Нью-Йорку ухвалили законопроект, що обмежує індексацію новинного контенту AI-компаніями без дозволу видавця – проте губернатор Кеті Гокул ще не підписала документ. Аналогічний федеральний законопроект перебуває на ранній стадії розгляду в Конгресі.
Gannett є одним із провідних членів News/Media Alliance – галузевого об’єднання, яке лобіює як заборонні норми щодо AI-краулінгу, так і обов’язкові ліцензійні відрахування для AI-компаній. Поточний позов у суді є частиною цієї скоординованої стратегії, а не ізольованою ініціативою одного видавця.
Справа Gannett проти OpenAI ілюструє фундаментальне протиріччя, яке жодна ліцензійна угода не вирішила остаточно: якщо AI-відповідь замінює перехід на сайт-джерело, журналістика субсидує комерційний продукт конкурента – без відома і без компенсації.
Попередній розгляд справи 1:26-cv-08892 тривае, дату слухання по суті не призначено. З 19 видань-позивачів принаймні чотири ведуть окремі переговори з іншими AI-компаніями щодо ліцензійних угод – але не з OpenAI.
Джерела: The Desk, “USA Today sues OpenAI over ChatGPT copyright” · CryptoBriefing, “USA Today sues OpenAI, seeking more than $250 million” · Editor & Publisher, “USA TODAY becomes the latest publisher to sue OpenAI”
