Звіт Ради банківського нагляду Банку Англії від липня 1995 року констатував, що керівництво Barings «не розуміло бізнесу, яким займалася компанія»: найстаріший британський банк, заснований 1762 року і пережив Наполеонівські війни та обидві світові, збанкрутував за три тижні після того, як 28-річний трейдер у Сінгапурі накопичив £827 млн ($1,3 млрд) прихованих збитків на ф’ючерсах японського індексу Nikkei 225. Банк купили за £1.
- Ф'ючерс на фондовий індекс: механіка позиції
- Рахунок 88888: приховані збитки упродовж трьох років
- 17 січня 1995: землетрус у Кобе і маржин-коли
- Подвійна функція без нагляду: що знайшли аудитори
- Більше матеріалів
- Ф’ючерси на Nikkei: крах Barings Bank і ,3 млрд на рахунку 88888
- Man City подала апеляцію після вироку про £900 млн фіктивних угод
- VW підтримав EU Made in Europe Act на тлі скорочення 100 000 робіт
- Корбак і Ванг: OpenAI звільнила нас за зв’язки з аудитором METR
- Трамп уклав угоду з Путіним і закликав Київ замінити Зеленського
- Кредитний дефолтний своп: механіка і урок AIG на 1 млрд
Ф’ючерс на фондовий індекс: механіка позиції
Ф’ючерс на Nikkei 225 – це стандартизований контракт на Сінгапурській біржі SIMEX: одна сторона зобов’язується купити, інша – продати індекс за фіксованою ціною у визначену дату. Один контракт дорівнював ¥500 × рівень індексу. При Nikkei 18 000 пунктів номінал одного контракту становив ¥9 млн (~$90 000 за курсом 1995 року).
Трейдер не платить повну вартість: достатньо маржі 10-15% від номіналу. Це важіль: зростання індексу на 1% при маржі 10% дає прибуток 10% від внесеного капіталу. Але і збитки масштабуються так само – якщо індекс падає, потрібно щодня поповнювати рахунок, інакше позицію закривають примусово.
Паралельно Лісон продавав стредли (straddle) – одночасно call і put опціони на Nikkei, ставлячи на низьку волатильність ринку. Ця позиція принесла б прибуток за умови стабільного ринку. Але вона стала катастрофічною в момент різкого однобічного руху індексу.
Рахунок 88888: приховані збитки упродовж трьох років
Нік Лісон прибув до Сінгапуру у 1992 році як менеджер торгівлі і водночас керівник бек-офісу – підрозділу, що мав перевіряти його власні угоди. Ця подвійна роль виключала незалежний контроль.
Рахунок 88888 спочатку існував як технічний: фіксувати реальні помилки трейдерів. Лісон почав використовувати його для прихованих позицій: збитки проводилися як невирішені помилки, які внутрішні аудитори роками не розслідували. До кінця 1994 року прихований збиток на рахунку сягнув £208 млн, про що не знало жодне з трьох рівнів керівництва в Лондоні.
«Крах Barings стався внаслідок несанкціонованої і прихованої торговельної діяльності, яка залишалася невиявленою через серйозну нездатність систем контролю і управлінське безладдя всередині Barings».
Звіт Ради банківського нагляду Банку Англії, липень 1995
17 січня 1995: землетрус у Кобе і маржин-коли
17 січня 1995 року землетрус силою 7,2 бала знищив значну частину Кобе, вбив понад 6 434 осіб і завдав збитків на ¥10 трлн. Nikkei 225 впав на 7,5% протягом двох торгових днів. Стреддл-позиція Лісона – ставка на стабільність – зазнала масивних збитків від стрибка волатильності. Паралельно довга ф’ючерсна позиція (понад 55 000 контрактів на Nikkei) генерувала щоденні маржин-коли на мільйони доларів.
Barings у Лондоні щодня переказував готівку для покриття маржі через SIMEX – усього £742 млн між груднем 1994 і лютим 1995 – не розуміючи реального масштабу позиції. Центральний казначей Barings вважав ці перекази звичайними клієнтськими транзакціями.
23 лютого 1995 року Лісон залишив на столі в сінгапурському офісі рукописну записку «I’m sorry» і разом з дружиною покинув місто. 26 лютого Barings Brothers & Co. Ltd оголосив про неплатоспроможність: £827 млн збитку вдвічі перевищили власний капітал банку £440 млн. Bank of England не знайшов покупця для порятунку – нідерландська ING придбала Barings 3 березня 1995 року за £1.
Подвійна функція без нагляду: що знайшли аудитори
Розслідування Банку Англії виявило дві конкретні прогалини. По-перше, Лісон контролював обидві сторони угоди – торгівлю і звітність – без жодного незалежного рівня нагляду між ними. По-друге, лондонський офіс не встановив лімітів ризику для сінгапурського підрозділу і не вимагав розбивки за позиціями у щоденних звітах.
Аудитори Coopers & Lybrand отримали попередження про ризики концентрації у 1994 році, але не відобразили їх у підсумковому звіті. Двадцять два менеджери Barings дістали офіційний осуд від Ради банківського нагляду. Лісона заарештували у Франкфуртському аеропорту 3 березня 1995 року, екстрадували до Сінгапуру і засудили до 6,5 років.
Заборона поєднувати функції фронт-офісу та бек-офісу в одній особі сьогодні закріплена у MiFID II і операційному ризику Basel III як абсолютна вимога. Але 1995-й показав: ця норма стає ефективною лише тоді, коли старше керівництво розуміє продукт, яким торгує підрозділ. Barings продемонстрував, що відсутність цього розуміння на рівні лондонського правління коштує більше, ніж будь-яка технічна вразливість у торговій системі.
Лісон відсидів 4 роки з 6,5-річного вироку сінгапурської в’язниці Changi після діагнозу рак товстої кишки, вийшов у 1999 році. Книга «Rogue Trader» (1996) та однойменний фільм з Еваном МакГрегором вийшли ще до його звільнення. Бренд Barings зник остаточно у 2001-му, коли ING інтегрував операції у власну структуру. Жоден менеджер Barings не отримав кримінального вироку.
Джерела: Bank of England, «Report of the Board of Banking Supervision Inquiry into the Circumstances of the Collapse of Barings», July 1995 · BIS, «Barings Bank and its Collapse», 1995
