Карлос Ромеро-Таламас, генеральний директор Terra Fusion і доцент університету Меріленд (Балтимор), повідомив IEEE Spectrum 23 вересня 2026 року, що його команда досягла температури плазми 10 мільйонів кельвінів у реакторі CMFX, зібраному за $5,2 млн — приблизно 0,17% від $3 млрд, які США витратили на ITER. Надпровідні магніти реактора демонтовано з двох вживаних апаратів МРТ Philips, а скляні пляшки з-під пива слугують ізоляторами.
- Магніти з лікарняного коридору
- Центрифуга замість токамака
- Параметри CMFX і план TFEC-1
- Суперник Realta Fusion і суперечка про електрод
- Більше матеріалів
- Romero-Talamas зібрав реактор CMFX зі старих МРТ і досяг 10 млн К
- Опціони put і call: механіка контракту і Greeks
- Nasdaq досяг рекорду на хвилі Meta Muse: 2,8 млн завантажень за 12 днів
- Novo Nordisk судять за сліпоту від Ozempic: 90 позовів у США
- IBM Heron обійшов Fugaku у квантовій симуляції матеріалів
- Крива дохідності облігацій: механіка і сигнали рецесії
Магніти з лікарняного коридору
CMFX (Centrifugal Mirror Fusion Experiment) розташований в університеті Меріленд. Ромеро-Таламас отримав грант ARPA-E у $5,2 млн у 2020 році — тоді, коли США вже витратили $1,5 млрд на ITER (нині майже $3 млрд, і жодного ватта синтезної електроенергії у мережу). Надпровідники на 3 тесла демонтовано з двох апаратів МРТ Philips: пацієнтські ліжка, сканувальні котушки та пластикові кожухи прибрали. Скляні пляшки з-під пива використали як ізолятори. Обладнання надала лабораторія ВПС США, влітку над установкою працювали стажери, профінансовані Maryland Space Grant Consortium.
«Машина виконала рівно те, що ми проектували — це дуже незвично для фізики плазми, де зазвичай усе йде не так».
Карлос Ромеро-Таламас, CEO Terra Fusion, IEEE Spectrum, 23 вересня 2026
Центрифуга замість токамака
Стандартний підхід до ядерного синтезу — токамак: тороїдальна вакуумна камера, де плазма утримується потужним магнітним полем у формі пончика. CMFX використовує іншу геометрію: плазма з дейтерію обертається навколо центрального електрода зі швидкістю понад 1 мільйон метрів за секунду. Відцентрова сила стабілізує плазму і зменшує втрати частинок — ефект, аналогічний до того, як радіаційні пояси Ван Аллена утримують заряджені частинки сонячного вітру на висоті від 1 000 до 60 000 км.
Джейсон Кассіврі, профессор механічної та аерокосмічної інженерії університету Алабами в Гантсвіллі і радник кількох термоядерних стартапів, пояснює привабливість підходу. Магнітні дзеркала мають перевагу простоти: «Якщо нація або компанія хоче щось дешевше побудувати та простіше обслуговувати — підуть до дзеркального концепту». Новітні обчислювальні інструменти, недоступні ще 20 років тому, тепер уможливили детальний аналіз, якого бракувало раніше.
«Магнітні дзеркала, схоже, на підйомі — нові концепти з’являються тому, що зараз є інструменти для їхнього аналізу. Найімовірніше, масштабування свідчить, що утримання і стабільність збережуться аж до рівня беззбитковості».
Джейсон Кассіврі, профессор University of Alabama in Huntsville, IEEE Spectrum, 23 вересня 2026
Параметри CMFX і план TFEC-1
CMFX досяг 10 мільйонів кельвінів — близько десятої частини від кожного з трьох параметрів, необхідних для термоядерного синтезу (температура, щільність, час утримання). У комбінації це приблизно у мільйон разів нижче від беззбитковості. Але порівняння з конкурентами промовисте: Ромеро-Таламас стверджує, що з «лише кількома мегаватами вхідної потужності» CMFX отримав температурні результати, порівнянні з лівермурським токамаком, якому потрібні сотні мегаватів.
Наступний крок — TFEC-1 (Terra Fusion Energy Corporation 1): магніти 10 тесла проти 3 у CMFX, напруга провідника у 10 разів вища. Ціль — наукова беззбитковість до 2029 року. Комерційні модульні реактори потужністю до 100 МВт — у середині 2030-х, для дата-центрів, вантажних суден і космічних апаратів. Для TFEC-1 Ромеро-Таламас обрав старішу технологію низькотемпературних надпровідників, охолоджених майже до абсолютного нуля, — через нижчу вартість і ширшу доступність постачальників.
Суперник Realta Fusion і суперечка про електрод
Дерек Сазерленд, директор з науки Realta Fusion — спін-офу університету Вісконсін-Медісон — паралельно будує реактор WHAM із магнітним полем 17 тесла на надпровідниках HTS власної розробки. Федеральний грант: $10 млн. Ціль Realta — 50 МВт для промислового тепла у середині 2030-х. Підхід відрізняється: WHAM тільки злегка розкручує плазму і покладається на силу поля, а не на відцентровий ефект. Внутрішніх електродів немає.
«Цей електрод зноситься в електростанції. Ми вважаємо, що наш підхід — значно менш ризикований шлях».
Дерек Сазерленд, CSO Realta Fusion, IEEE Spectrum, 23 вересня 2026
Ромеро-Таламас відповів прямо: «Якби я думав, що є краща машина або кращий концепт — я б працював над ним. Але я справді вважаю, що це шлях до масштабованої чистої енергії».
Суперечка між двома стартапами відображає глибший парадокс термоядерної гонки: ITER за десятиліття витратив мільярди держкоштів і досі не подав у мережу жодного ватта синтезної електрики. Те, що проект за $5,2 млн отримує температурні результати, порівнянні з токамаком на сотні мегаватів вхідної потужності, — це аргумент на користь малих незалежних команд проти великих бюрократичних консорціумів.
За даними Fusion Industry Association, 50+ термоядерних компаній залучили рекордні $4,5 млрд нових інвестицій за останній рік — вперше перевищивши урядові витрати на синтез. Загальний обсяг фінансування галузі сягнув $14,24 млрд. Результати TFEC-1 Ромеро-Таламас планує оприлюднити у 2029 році.
Джерело: IEEE Spectrum, “Fusion Startup Builds Reactor With Magnetic Mirrors”
