Marsalek із Wirecard: агент ФСБ з 2010-го і втікач у Москві

Австрієць Ян Марсалек, колишній операційний директор Wirecard AG, живе в Москві під іменем «Олександр Нєлідов» з громадянством Росії, отриманим у 2023 році, – встановило спільне розслідування Der Spiegel, ZDF і The Insider, опубліковане у вересні 2025 року. Лондонський суд з’ясував раніше: ФСБ завербувало Марсалека ще 2010-го – за десять років до того, як €1,9 млрд зникли з балансу найбільшого фінтех-стартапу Федеративної Республіки.

Wirecard AG подала заяву про банкрутство 25 червня 2020 року – першою серед компаній індексу DAX 30 в історії Нiмеччини. Шість років потому один із двох головних підозрюваних у злочині живе в Москві під підробленою особистістю, кримінальний процес над другим у Мюнхені перейшов у четвертий рік, аудитор EY відповідає за €1,5 млрд позовом у Штутгарті, а близько 50 000 акціонерів стоять у черзі на повернення €8,5 млрд – після того як Федеральний суд Нiмеччини у 2025 році встановив: їхні вимоги поступаються всім кредиторам. Ширший контекст – у нашому архіві фінансових розслідувань.

BaFin проти FT: як регулятор захищав компанію з COO-агентом ФСБ

Wirecard AG засновано у Мюнхені 1999 року як процесинговий провайдер для дорослих сайтів і казино. Під керівництвом австрійця Маркуса Брауна, який очолив компанію у 2002 році, вона перетворилася на DAX-зірку з ринковою капіталізацією до €24 млрд у 2018-му. Ян Марсалек, також австрієць, приєднався до менеджменту у середині 2000-х і до 2010 року став операційним директором. За версією британського суду – саме тоді російська розвідка завербувала його як джерело.

У 2016 році американська дослідницька компанія Zatarra Research опублікувала звіт із детальними звинуваченнями у «масштабному шахрайстві та корупції» всередині Wirecard. BaFin, замість перевірки, відкрив розслідування проти Zatarra – за можливу ринкову маніпуляцію. У лютому 2019 року після матеріалів Financial Times із журналістами Деном Маккрамом і Стефанією Пальмою регулятор зробив безпрецедентний крок: 18 лютого 2019 року BaFin увів двомісячну заборону на шорт-продаж акцій Wirecard – перший подібний захід щодо окремої компанії в iсторії регулятора. Паралельно BaFin подав кримінальну скаргу на журналістів FT за нібито «розголошення інсайдерської інформації».

EY підписував аудиторські висновки Wirecard за фінансові роки 2015-2019, не виявивши порушень. Компанія показувала третину виручки від так званих партнерів у Дубаї, Мумбаї та Маніліо, яких аудитори фізично не перевіряли, обмежуючись підтвердженнями від місцевого довіреного агента. «EY має відповісти за системну невдачу в аудиті річних і консолідованих звітів Wirecard за 2015-2019 роки», – вказується в позовній заяві інсольвенційного управляючого Майкла Яффе, поданій до Штутгартського земельного суду 20 грудня 2023 року. Сума позову – €1,5 млрд.

Два рядки з Маніли та крах DAX-зірки у червні 2020-го

До 2020 року баланс Wirecard включав €1,9 млрд – чверть усіх активів, – нібито розміщених на ескроу-рахунках у BDO Unibank і Bank of the Philippine Islands під управлінням довіреного представника в Маніліо. Коли наприкінці 2019 року EY нарешті вирішив безпосередньо верифікувати ці кошти, відповідь надійшла у кількох рядках. «Зазначені рахунки ніколи не були відкриті в нашому банку. Документи, що містять підписи наших посадових осіб, є підробленими», – повідомив BDO Unibank у заяві, опублікованій у червні 2020 року. Bank of the Philippine Islands підтвердив те саме.

EY відмовив підписати фінансову звітність Wirecard за 2019 рік – вперше за всю iсторію співпраці. 22 червня 2020 року Wirecard оголосив: €1,9 млрд «ймовірно, не існувало». Акції за сім торгових днів впали більш як на 90%. 23 червня заарештований Маркус Браун. Ян Марсалек, за даними слідства, того ж дня вилетів до Мінська, а звідти – до Москви. 25 червня 2020 року Wirecard подала заяву про неплатоспроможність на суму €3,1 млрд зобов’язань перед кредиторами.

Норфолк – Штутгарт – Москва: шпигунська мережа Марсалека в суді Лондона

Орлін Руссев, 47-річний болгарин, який жив у Грейт-Ярмуті, графство Норфолк, операційно керував осередком із шести болгарських громадян на замовлення людини за кордоном – Яна Марсалека. Тисячі повідомлень між Руссевим і Марсалеком слідство вилучило і надало суду Олд-Бейлі. За матеріалами Служби королівської прокуратури Великобританії, мережа реалізувала щонайменше шість шпигунських операцій у Великобританії, Нiмеччині, Австрії, Іспанії та Чорногорії.

Одна з операцій стосувалася безпосередньо України. Мережа мала перехопити мобільні сигнали поблизу бази Patch Barracks у Штутгарті – американського об’єкта НАТО, де проходили підготовку українські військовослужбовці, яких навчали роботі з зенітно-ракетними комплексами Patriot. Мета – відстежити їх переміщення після повернення на фронт. В іншому зафіксованому обговоренні Руссев і Марсалек розглядали крадіжку ноутбука журналіста-розслідувача Христо Гроздєва й можливе його викрадення до Росії.

Серед обговорених схем – постачання дронів для Росії, торгівля «кривавими алмазами» та найм найманців в Африці. Троє болгар визнали вину до початку слухань, ще троє – засуджені присяжними 7 березня 2025 року. Суддя Ніколас Гіллард 12 травня 2025 року виніс вирок: Руссев отримав 10 років і 8 місяців, решта учасників – від 5 до 10 років кожен; сукупний термін перевищив 50 років.

Особистість «Нєлідова»: громадянство РФ і захист ФСБ

Розслідування Der Spiegel, ZDF, PBS Frontline і The Insider, оприлюднене у вересні 2025 року, відстежило Марсалека в Москві: він живе під ім’ям «Олександр Михайлович Нєлідов» і отримав громадянство Росії за цим псевдонімом у 2023 році. Матеріали лондонського процесу встановили, що ФСБ завербувало Марсалека не після краху Wirecard, а принаймні з 2010 року – коли він ще будував репутацію «технологічного генія» DAX-стартапу. Марсалек перебуває у базі Інтерполу під статусом «Red Notice» від червня 2020 року; Нiмеччина й Австрія виставили йому обвинувачення в шахрайстві та розкраданні.

Браун у Мюнхені, EY у Штутгарті: рахунок після чотирьох років

Маркус Браун заарештований у червні 2020 року, вийшов під заставу €5 млн, невдовзі повторно взятий під варту і залишається в ній понад чотири роки. Кримінальний процес у Мюнхенському земельному суді I під головуванням судді Маркуса Федіша розпочався у грудні 2022 року. Браун відкидає обвинувачення, представляючи себе жертвою зовнiшньої змови, а не організатором. У вересні 2024 року Мюнхенський суд виніс цивільне рішення: Браун і двоє колишніх колег зобов’язані сплатити €140 млн збитків інсольвенційному управляючому за порушення фідуціарних обов’язків у зв’язку з незабезпеченими кредитами. Кримінальний вирок очікується у 2026 році.

EY виступає окремим відповідачем. Позов на €1,5 млрд, поданий у грудні 2023 року до Штутгартського земельного суду, звинувачує аудитора в «тривалій систематичній невдачі» при перевірці річних і консолідованих звітів Wirecard AG і дочірньої Wirecard Technologies GmbH за 2015-2019 роки. Як зазначив інсольвенційний управляючий Яффе у заяві для преси, банки, що надавали кредити Wirecard на підставі підтверджених EY показників, втратили в цілому €3,1 млрд. Рішення у справі проти EY не анонсовано.

50 000 акціонерів і ієрархія вимог

Близько 50 000 акціонерів Wirecard подали вимоги в рамках інсольвенційного провадження на загальну суму близько €8,5 млрд – аргументуючи навмисним порушенням компанією норм ринкового права. Однак у 2025 році Федеральний суд Нiмеччини (Bundesgerichtshof) закріпив принцип «борг перед власним капіталом»: вимоги акціонерів щодо відшкодування збитків поступаються вимогам усіх незабезпечених кредиторів. З огляду на те, що сукупні зобов’язання Wirecard перевищили €3 млрд, а активів для задоволення кредиторів критично мало, акціонери практично позбавлені реального шансу на відшкодування.

BaFin, чия 2019-річна заборона шорт-продажів і кримінальне переслідування журналістів FT стали символом регуляторного провалу, провів власне реструктурування: голова відомства Фелікс Хуфельд пішов у відставку у лютому 2021 року. Парламентська слідча комісія Бундестагу допитала міністра фінансів того часу Олафа Шольца – він заперечував обізнаність про масштаби проблем. Системні зміни у BaFin, зафіксовані у звіті Бундестагу 2021 року, охопили процедури реагування на ринкові сигнали й незалежність аудиторського нагляду, але жодної кримінальної відповідальності посадовців регулятора не послідувало.

Те, що головний операційний директор DAX-компанії паралельно виконував завдання ФСБ протягом усього часу, поки BaFin активно захищав Wirecard від журналістів і шортсейлерів, утворює питання, яке мюнхенський процес над Брауном у своєму нинiшньому фокусі не розглядає: чи була регуляторна «сліпота» BaFin щодо Wirecard лише бюрократичною некомпетентністю, чи наслідком активніших чинників.

З €1,9 млрд, задекларованих на Філіппінах, підтверджено повернуто нуль євро. Позов інсольвенційного управляючого до EY на €1,5 млрд продовжується у Штутгарті; кримінальний вирок у справі Брауна в Мюнхені суд планує оголосити до кінця 2026 року. Ян Марсалек залишається у базі Інтерполу під статусом «Red Notice» від червня 2020 року і громадянином Росії – одночасно.

Джерела: UK Crown Prosecution Service, “How prosecutors brought a Russian spy ring to justice” · AML Intelligence, “Wirecard lawsuit against EY claims 1.5 billion euros” · Baker McKenzie Global Litigation News, “Wirecard board members liable for EUR 140 million” · The Moscow Times, “Fugitive Wirecard Executive Living in Moscow Under False Identity”

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X