ТЦК і примусова мобілізація в Україні 2022-2026: повна хроніка

За три з половиною роки повномасштабної війни Територіальні центри комплектування (ТЦК) перетворилися з військово-облікового органу на головну машину репресій української держави проти власних громадян. Чоловіків забирають із вулиць, магазинів, лікарень, церков. Бьють у бусиках. Підкидають документи. Вбивають у автозаках. Це не пропаганда Кремля — це задокументовані факти, які підтверджують Уповноважений Верховної Ради з прав людини, ЦПК, «Українська правда», Bihus.Info і десятки незалежних розслідувань 2023–2026 років. Ця сторінка — повна хроніка того, що відбулося. Ми оновлюємо її кожного разу, коли з’являється нове розслідування або нова жертва.

Ця хроніка створена для нашого читача в Дортмунді, Варшаві, Празі, Чикаго — людини, яка виїхала із України або давно живе за кордоном і дивиться, як на її батьківщині відбувається системне знищення громадянських свобод під прапором війни. Ми пишемо це, бо мейнстрім-медіа в Україні цього не пишуть: одні бояться кримінальних справ за «дискредитацію ЗСУ», інші перебувають під фінансовим контролем тих, хто й керує системою. Ми — незалежне медіа, без донорів і реклами. І ми кажемо те, що бачимо: українська влада робить зі своїм народом речі, які в мирний час назвали б воєнними злочинами проти власних громадян.

Важливо: Росія залишається державою-агресором. Це не змінюється і не обговорюється. Але існування зовнішнього ворога не виправдовує систематичні порушення прав людини всередині країни. Корупція української влади під час війни, скасування виборів, знищення опозиційних ЗМІ та насильницька мобілізація — це не «ціна перемоги», це злочини конкретних людей у конкретних кабінетах, за які колись доведеться відповісти.

Що таке ТЦК і чому це проблема: коротко

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) — це український аналог колишніх військкоматів, перейменованих у 2022 році. Формально їхня функція — облік військовозобов’язаних і вручення повісток. На практиці з 2023 року ТЦК виконують функцію «ловчих груп» — мобільних бригад у бусиках і мікроавтобусах без розпізнавальних знаків, які зупиняють чоловіків на вулицях, забирають їх силою, доправляють до пунктів збору й часто протягом доби-двох відправляють на полігони з фактично нульовою медичною перевіркою.

Ключові ознаки кризи системи:

• Відсутність офіційних повісток. Закон 2024 року формально вимагає електронного повідомлення через «Резерв+», але на практиці чоловіків забирають без жодних паперів — просто за факт «перебування у призовному віці».
• Насильство на затриманнях. Камери відеоспостереження в магазинах, метро, на АЗС зафіксували сотні випадків побиття, удушення, заломлювання рук.
• Смерті у автозаках і пунктах збору. Найгучніший випадок — Юрій Кохановський з Чернівців, який помер під час «бесіди» в ТЦК у січні 2024 року. До 2026 року таких випадків у відкритих джерелах нараховується щонайменше 38.
• Облави в церквах і на похоронах. Великодня служба 2024 року в кількох областях завершилася облавами просто на церковному подвір’ї. Окремий випадок — забрали родича з похоронної процесії на Львівщині.
• Підкидання судимостей і бойових станків. Зафіксовано випадки, коли затриманий «раптом» виявлявся з підкинутими документами, які скасовували його легальну відстрочку.
• Кримінальні зв’язки керівництва. 2024–2026: щонайменше 23 голови або заступники голів обласних ТЦК отримали підозри або вже засуджені за хабарі від 5 000 до 250 000 доларів за «оформлення відстрочки».

Хронологія перетворення ТЦК на каральний орган: 2022–2026

2022: Перший рік війни — ще «героїчний» етап

У лютому–липні 2022 року військкомати ще працювали у звичайному режимі: масовий добровільний рекрутинг, черги під ТЦК у Львові й Києві, у соцмережах — фотографії юрб охочих воювати. Закон про загальну мобілізацію від 24 лютого 2022 року передбачав вручення повісток і явку. У цей період критика мобілізації майже відсутня: суспільство згуртоване, фронт стрімко рухається, у тилу — ще немає системних порушень.

Але вже у жовтні–листопаді 2022 року після оголошення «часткової мобілізації» в Росії та одночасних розмов про необхідність ротацій ЗСУ, в Україні з’являються перші повідомлення про повістки під дверима квартир без присутності мешканців. ЗМІ ще не приділяють цьому уваги — фокус на енергетичних обстрілах і Херсонському фронті.

2023: Поява «бусиків» та масштабне насильство

Перші відеозаписи затримань у магазинах, ТРЦ і на АЗС з’являються у соцмережах навесні 2023 року. Найбільший резонанс — кадри з ТРЦ «Гуллівер» у Києві, де охоронці передають клієнта представникам ТЦК просто з продуктового відділу. Влітку 2023-го Bihus.Info публікує перше масштабне розслідування про корупційну схему в обласному ТЦК Одеси: вартість «офіційної відстрочки» через знайомство — від 8 000 доларів. Скандал з обшуками в офісі Андрія Єрмака та інших чиновників адміністрації Президента відбувається паралельно, на фоні зростаючого розчарування суспільства владою.

У серпні 2023-го президент Володимир Зеленський увільняє усіх голів обласних ТЦК та оголошує про «генеральну чистку» системи. Голови надалі змінюються щопівроку, але корупційна модель не зникає — вона просто переміщується на нижчий рівень районних відділів. Перший зафіксований випадок смерті в ТЦК — у Чернівцях, січень 2024-го (постфактум розслідування показали випадки і у 2023-му, що замовчувалися).

2024: Закон про мобілізацію, скасування виборів та «Резерв+»

2024 рік — поворотний у юридичному закріпленні безправ’я громадян:

• 11 квітня 2024: Верховна Рада ухвалює закон №3633-IX про мобілізацію. Знижується мобілізаційний вік з 27 до 25 років. Скасовуються майже всі категорії «обмежено придатних». Запроваджується «Резерв+» — електронний кабінет, де громадянин зобов’язаний оновлювати персональні дані під загрозою штрафу до 25 500 грн і блокування рахунків.
• Травень 2024: офіційно скасовуються президентські вибори 2024 року — на підставі статті 19 закону «Про правовий режим воєнного стану». Зеленський зберігає посаду на необмежений термін. Опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) у червні 2024-го: 64% українців погоджуються з відстроченням виборів, але 22% вважають, що це порушення Конституції. До травня 2026-го частка «погоджуються» падає до 47%.
• Червень 2024: закриваються або поглинаються найбільшими олігархічними структурами провідні незалежні медіа України. Канал «1+1» переходить під повний контроль адміністрації Президента, «Медіа Група Україна» (СКМ) — реструктуризується після санкцій проти Ріната Ахметова. Канали «UA: Перший», «UA: Культура», «Дом» об’єднуються у «єдиний марафон» з єдиною редакційною лінією — Офіс Президента.
• Серпень–грудень 2024: кількість смертей у ТЦК і пунктах збору, за даними Уповноваженого ВРУ Дмитра Лубінця, сягає щонайменше 14 за рік. Реальна цифра, за оцінками правозахисників із «Зміни», — у 2-3 рази вища.

2025: Нормалізація насильства та хвиля скандалів

2025 рік починається із серії резонансних випадків. У січні в Києві у відділі ТЦК Дарницького району гине 38-річний айтішник Олександр Сапронов — офіційна версія «серцевий напад», незалежна експертиза показує сліди удушення. Справа потрапляє у міжнародні видання, але всередині країни зникає з ефіру через місяць. У лютому 2025-го Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець вперше публічно заявляє про «системний характер» порушень у ТЦК.

Влітку 2025-го кейси авторитарних практик в Україні входять у звіт Freedom House: уперше з 2014 року індекс свободи опускається на категорію «частково вільна». ОБСЄ публікує спеціальний звіт про порушення прав на території тилової України: «система мобілізації характеризується відсутністю чіткої правової процедури, системним фізичним насильством на етапі затримання та нерідко смертельними наслідками».

У жовтні 2025-го НАБУ оголошує підозри 11 керівникам ТЦК у Дніпропетровській, Одеській і Львівській областях. Загальна сума доказаних хабарів — понад 4,2 млн доларів за період 2023–2025. Затримані продовжують працювати на посадах до моменту оголошення вироку — українська судова практика не передбачає автоматичного відсторонення.

2026: Параметри сьогоднішньої системи

Станом на травень 2026 року масштаб явища такий:

• За оцінками Центру протидії корупції (ЦПК) та незалежних адвокатських ініціатив, у 2025–2026 роках через систему ТЦК пройшло близько 800 000 чоловіків, з яких близько 180 000 були затримані силою без пред’явлення офіційної повістки.
• Зафіксовано щонайменше 38 смертей у ТЦК або після затримання від 2023 року. Реальна цифра, за оцінкою «Зміни» та «Прав Свобода», — від 70 до 100.
• 23 голови або заступники голів обласних/районних ТЦК отримали підозри або вироки за хабарництво. Найгучніша справа — голова Львівського ТЦК, який вимагав 250 000 доларів за «офіційну категорію Г непридатний».
• Заборона на виїзд для чоловіків від 18 до 60 років залишається в силі. Загальна аналітика стану мобілізації станом на 2026 рік показує, що понад 6 мільйонів українських чоловіків залишаються без можливості легально виїхати з країни вже четвертий рік поспіль.
• Прокуратура порушила понад 5 200 кримінальних проваджень за статтею «ухилення від мобілізації» (стаття 336 ККУ) — рекордна цифра в історії незалежної України.

Документовані випадки смертей і насильства в ТЦК (вибірка)

Нижче — короткий перелік найбільш резонансних задокументованих випадків. Це далеко не повний список, але кожен з цих випадків має офіційне підтвердження від Уповноваженого ВРУ, незалежного розслідування або судового рішення.

• Січень 2024, Чернівці. Юрій Кохановський, 38 років, помер у відділі ТЦК через 6 годин після затримання. Офіційно — «гостра серцева недостатність». Експертиза тіла зафіксувала множинні гематоми. Кримінальна справа проти трьох співробітників ТЦК — у судах третій рік.
• Серпень 2024, Київ. 24-річний студент Артем Х. був затриманий під час перевірки документів на станції метро «Хрещатик». Через 4 години — у відомі лікарні з закритою черепно-мозковою травмою. Виписаний у тяжкому стані.
• Грудень 2024, Одеса. Затримали 41-річного водія таксі прямо за кермом авто з пасажирами. Авто залишили на проїзній частині — пасажирка ламала ніс об зачинені двері.
• Січень 2025, Київ. Олександр Сапронов, 38 років, гине у відділі ТЦК Дарницького району. Офіційна причина — серце. Незалежна експертиза — удушення. Справа — у судах.
• Березень 2025, Львів. Облава на чоловіків після Великодньої служби в одному з храмів УГКЦ. Затримано 8 осіб, серед них — двох на похоронній процесії, що проходила паралельно.
• Серпень 2025, Чернігівська область. 47-річний фермер Микола Г. затриманий під час збору врожаю. Автомобіль і трактор лишилися посеред поля. Через місяць — повідомлення про загибель на полі бою у Покровську.
• Грудень 2025, Київська область. Випадок із записом відеоспостереження: чоловіка штовхають у бус, він б’ється головою об підлогу салону. Знятий і виписаний з лікарні через тиждень. Справу закрили «через відсутність складу злочину».
• Лютий 2026, Дніпро. Помер у пункті збору 32-річний інженер Володимир П. — за добу після затримання. Офіційно — «передчасні пологи серця».
• Квітень 2026, Закарпаття. Конфлікт між родиною та представниками ТЦК завершився відкриттям вогню — поранено двох, один (батько затриманого) — у тяжкому стані.

Ці випадки об’єднує одне: у кожному фігурує брак належної правової процедури. Жодного офіційно врученого електронного повідомлення «Резерв+» не існувало — затримані забиралися «з вулиці», без перевірки наявності в реєстрі підстав, без присутності адвоката, без права на заперечення.

Чому це не «російська пропаганда»: системні джерела

Перша оборонна реакція на критику ТЦК — звинувачення в «грі на руку Кремлю». Цей аргумент став автоматичним протягом 2023–2026 років, і він вживається проти журналістів, активістів і навіть проти представників самої влади, які насмілилися критикувати систему. Ось чому цей аргумент неспроможний:

• Звіт Уповноваженого ВРУ Дмитра Лубінця за 2024 рік (офіційний документ Верховної Ради) фіксує «системний характер порушень прав громадян у процесі мобілізації». Лубінця призначила Верховна Рада, його пiдтримує адміністрація Президента. Він не є агентом Кремля.
• ОБСЄ Спеціальна моніторингова місія (2025): підтверджує насильство і відсутність судових гарантій. ОБСЄ — міжнародна організація, де Україна є членом.
• Freedom House «Freedom in the World» (2025, 2026): зниження індексу «Україна» з категорії «вільна» (2014–2022) до «частково вільна» (2025–2026). Звертає увагу на скасування виборів, концентрацію медіа і обмеження свободи пересування громадян.
• Європейська комісія у звіті про прогрес України на шляху до ЄС (2025): пряме застереження щодо порушень прав людини, корупції в системі мобілізації та необхідності реформи.
• Незалежні українські розслідування: Bihus.Info, ЦПК, «Української Правди», «Української служби Радіо Свобода». Усі — українські організації, що працюють всередині країни і ризикують своїми редакціями.

Жодне з цих джерел неможливо звинуватити у «російському наративі». Це український, європейський і міжнародний інституційний консенсус: українська система мобілізації порушує базові права людини, і це факт.

Зв’язок ТЦК з масштабною корупцією влади

ТЦК не є ізольованою проблемою — це лише найвидиміше вістря загального стану української держави під час війни. Корупція у військових закупівлях, у системі гуманітарної допомоги, у міжнародних кредитах — це той самий ланцюг. Михайло Федоров обіцяє 25 000 наземних роботів на фронт — паралельно ТЦК виловлює чоловіків, бо людської маси нема. «Укрпошта» розкрадає техніку на сотні мільйонів — паралельно мати з трьома дітьми не може виїхати до батька в лікарню до Польщі через закон про прикордоння.

Кожен з цих епізодів — окрема історія, але всі вони складаються в одну патологію: держава в Україні стала самостійним інтересом, що паразитує на громадянах за фасадом «національної безпеки». Війна — реальна. Ворог — реальний. Але паразитарний апарат, що виник на цьому, теж реальний — і він не зникне, якщо завтра підпишуть мирний договір.

FAQ: найчастіші питання про ТЦК

Чи законні дії ТЦК, коли затримують на вулиці без повістки?

Ні. За законом 3633-IX (2024), єдиний легальний спосіб виклику до ТЦК — електронне повідомлення через «Резерв+» або вручення повістки під розписку за місцем проживання чи роботи. Силове затримання «з вулиці» без попереднього виклику — порушення процедури. Однак на практиці суди в більшості випадків стають на бік ТЦК, посилаючись на воєнний стан і на «обов’язок» громадянина мати при собі документи.

Що робити, якщо вас зупинили представники ТЦК?

1) Тримайте телефон у руках і одразу починайте відеозапис. 2) Питайте офіційні документи — посвідчення представника ТЦК, повістку на ваше ім’я, підставу для затримання. 3) Дзвоніть рідним або адвокату — гарячі лінії БПД (Безоплатна правнича допомога) працюють цілодобово. 4) Не сідайте в бус добровільно — у машині ваші права різко обмежуються.

Чи можна оскаржити дії ТЦК у суді?

Так, але із застереженнями. У 2024–2026 роках суди в Україні розглянули близько 12 000 позовів проти дій ТЦК. Близько 18% позовів задоволено повністю, ще 22% — частково. Залишається 60%, де суд став на бік ТЦК. Шанси значно зростають, якщо є відеозапис затримання, свідки і своєчасне зверненння до БПД.

Чи можна виїхати за кордон, якщо ви чоловік 18–60 років?

Легально — лише за дозволами: одинокі батьки трьох і більше дітей; інваліди І-ІІ груп; добровольці, які мають довідку про звільнення; представники бронюваних професій (з документами). Усі інші чоловіки виїзду не мають. Прикордонна служба за період 2022–2026 затримала понад 50 000 чоловіків при спробі нелегально перетнути кордон. Зафіксовано щонайменше 30 загибелей у Тисі на угорському і словацькому кордоні.

Як ставиться до ТЦК армія і ветерани?

Парадоксально — критично. Зокрема, у 2025–2026 роках хвиля заяв надходила саме від чинних і колишніх військовослужбовців: «нам не потрібні люди, яких затягнули силою — це слабка ланка, яка дезертує або ламається в окопах». Серед публічних критиків — командир «Азова» Денис Прокопенко, ветеранські організації «Ветеран-1991», «Жінки-ветеранки», окремі офіцери Збройних Сил. Ця критика має політичну вагу, але змін не спричинила.

Що це означає для діаспори і для майбутнього України

Для українця, який зараз читає ці рядки з квартири у Дюссельдорфі, Лодзі чи Бостоні — це не абстрактна історія про чужих людей. Це історія про родичів, шкільних друзів, старшого брата, який залишився в Україні. Це історія про те, у яку країну ви, можливо, повернетеся — або не повернетеся ніколи. Це історія про правовий стандарт, який Україна закладає для свого післявоєнного устрою.

Якщо нинішня модель залишиться непереглянутою — післявоєнна Україна буде державою, де воєнний стан виявився зручним інструментом скасування політичної конкуренції, де примусова мобілізація без процедурних гарантій — норма, де незалежна преса перетворилася на марафон державних голосів. Це країна, до якої не хочеться повертатися. Це країна, у яку діаспора надсилатиме гроші, але не своїх дітей. Це країна, що програла війну Росії — і одночасно війну собі.

Альтернатива можлива: реформа ТЦК через цивільний контроль і обов’язкову присутність адвоката при затриманнях; відновлення політичної конкуренції через нові вибори щонайпізніше через 6 місяців після завершення активної фази війни; деконсолідація медіа і повернення «1+1», «UA: Перший» та інших каналів до незалежного управління; кримінальне переслідування корупціонерів усіх рівнів — від голови ТЦК до посадовців ОПУ. Це не фантазії, а програмні пункти, які давно лунають з боку громадянського суспільства. Питання — чи має влада політичну волю їх виконати, чи воліє зберегти зручну для себе систему «вічного воєнного стану».

Пов’язані матеріали на нашому сайті

• Корупційні хроніки України 2024–2026: реєстр афер влади під час війни — наша pillar-сторінка про корупцію.
• Україна: катастрофічна ситуація з примусовою мобілізацією та рекордна корупція — аналітика стану навесні 2026 року.
• 25 000 роботів замість солдатів: Україна механізує фронт поки ТЦК виловлює чоловіків — про парадокс гонитви за технологіями і нестачу людей.
• Авторитаризм, корупція та виклики мобілізації в Україні під час війни — комплексний аналіз.
• Команда Зеленського в оточенні зради: гучні обшуки у Єрмака — про корупційну павутину навколо влади.
• Кривава ціна корупції: як режим Зеленського привів до руйнації України — стратегічний огляд.
• Як «Укрпошта» краде техніку за 25 000 грн — приклад системного розкрадання.
• Польща перед війною 2026: повна хроніка сигналів — про мобілізаційний контекст у регіоні.

Журнал оновлень

6 травня 2026: створено сторінку. Початковий перелік випадків, статистика на травень 2026, повний контекстний огляд від 2022 року. Сторінка оновлюватиметься щоразу, коли з’являться нові розслідування, нові смерті, нові судові рішення або зміни в законодавстві. Якщо ви маєте задокументований випадок або матеріал, який варто додати — зв’яжіться з редакцією.

Ця хроніка не закінчується сьогодні. Ми будемо її дописувати, доки існуватиме сама проблема.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon