Deutsche-Bank-Hochhaus Frankfurt am Main
Консорціум ICIJ спільно з BuzzFeed News і 108 медіапартнерами у вересні 2020 року оприлюднив 2 657 секретних доповідей про підозрілу фінансову активність (SAR – Suspicious Activity Reports), що документували $2,1 трильйона транзакцій, поданих 17 великими банками до американської фінансової розвідки FinCEN між 2000 і 2017 роками. Шість років по тому Deutsche Bank, HSBC і JPMorgan Chase – три установи з найбільшими обсягами в матеріалах – не отримали жодного кримінального вироку безпосередньо через цей витік.
- 2 657 доповідей SAR: масштаб витоку і банки-рекордсмени
- Манафорт, Дерипаска і картель Кіна: хто фігурував у документах
- Anti-Money Laundering Act і Corporate Transparency Act: від підпису до судових баталій
- Шість років: Deutsche Bank, HSBC і відсутність кримінальних справ за Files
- Більше матеріалів
- FinCEN Files через шість років: банки відмилися без вироків
- Хусити захопили острів Майюн і замкнули Баб-ель-Мандеб
- Буданов у матеріалах НАБУ: схема відмивання ,3 млн
- Труонг Мі Лан: смертна кара за ,5 млрд замінена довічним
- Pandora Papers за п’ять років: з 35 лідерів – лічені вироки
- Вазед пішла з ВООЗ: держави СЕАРО рекомендували її звільнення
2 657 доповідей SAR: масштаб витоку і банки-рекордсмени
SAR (Suspicious Activity Report) – це конфіденційні звіти, які банки зобов’язані подавати до FinCEN (Financial Crimes Enforcement Network, підрозділ Міністерства фінансів США) щоразу, коли внутрішній комплаєнс виявляє ознаки відмивання грошей, порушення санкцій або шахрайства. Публікація цих документів є федеральним злочином за американським законодавством – тому джерело витоку, посадовиця FinCEN Наталіє Едвардс, у лютому 2021 року отримала 6 місяців ув’язнення.
За обсягом зафіксованих підозрілих транзакцій список виглядає так: Deutsche Bank – $1,3 трильйона у поданих SARs за аналізований період, JPMorgan Chase – $514 млрд, Standard Chartered – $166 млрд, Bank of New York Mellon – $64 млрд, HSBC – $4,2 млрд, але концентрованих у географіях, що вже перебували під підвищеним регуляторним наглядом. Загальна цифра $2,1 трлн – не «вкрадені» кошти: це обсяг операцій, які самі банки позначили як підозрілі у внутрішній звітності і при цьому все одно виконали.
У цьому – ключовий парадокс усієї системи SAR. Банк може знати, що клієнт підозрілий, подати звіт до FinCEN – і юридично легально продовжувати з ним співпрацювати. Закон про банківську таємницю (Bank Secrecy Act, 1970) не забороняє транзакцію після подачі SAR, лише фіксує її в базі розвідки.
Манафорт, Дерипаска і картель Кіна: хто фігурував у документах
Пол Манафорт, колишній голова передвиборчого штабу Дональда Трампа, фігурує в SARs JPMorgan Chase: після того як деанонімізація рахунків Манафорта в ФБР у 2017 році вийшла у публічний простір, банк двічі подав SAR на операції, пов’язані з його кіпрськими рахунками, загальним обсягом $1,26 млн. Транзакції виконано.
Олег Дерипаска, якого Міністерство фінансів США включило до санкційного списку OFAC у квітні 2018 року, фігурує в документах Deutsche Bank: транзакції через пов’язані з ним рахунки відбувалися як до, так і після введення санкцій. Відповідний SAR банк подав – але операції виконав. Окремо Deutsche Bank у 2017 році сплатив €628 млн за «дзеркальні угоди» (mirror trade scheme), які дозволили перемістити $10 млрд із Росії через Лондон, – але ця справа до FinCEN Files не належала.
Віктор Вєксельберг, президент холдингу «Ренова», фігурує в документах Standard Chartered: $25,4 млн переміщено через рахунки пов’язаних компаній після введення часткових санкцій квітня 2018-го. Картель Кіна (Kinahan cartel, ірландсько-іспанська наркоорганізація, відповідальна за постачання кокаїну до ЄС) фігурує у звітах кількох банків – рахунки пов’язаних осіб фігурують в документах HSBC ОАЕ. Під санкції Мінфіну США картель потрапив лише у квітні 2022 року – через два роки після виходу Files.
«Я не могла мовчати, коли бачила: SAR-система – це просто пилосос даних без жодних правових наслідків для банків».
Наталіє Едвардс, колишня посадовиця FinCEN, інтерв’ю після звільнення, вересень 2021
Anti-Money Laundering Act і Corporate Transparency Act: від підпису до судових баталій
Реакція Конгресу США виявилась відносно швидкою. 11 грудня 2020 року – через три місяці після публікації FinCEN Files – Дональд Трамп підписав NDAA 2021 (National Defense Authorization Act), що містив Anti-Money Laundering Act of 2020 і Corporate Transparency Act (CTA). Сенатор Шеррод Браун (D-OH) назвав AML Act «найсерйознішою реформою архітектури протидії відмиванню грошей з часів Nixon».
Corporate Transparency Act зобов’язав усі американські компанії з менш ніж 20 співробітниками – а це практично всі LLC і приватні корпорації, які є основним інструментом анонімного володіння активами у США – розкрити справжніх бенефіціарних власників у базі FinCEN Beneficial Ownership Information (BOI) до 1 січня 2025 року. Для компаній, що реєструються після 1 січня 2024 року, строк становив 30 днів від реєстрації.
Практична реалізація виявилась кризовою. У лютому 2024 року федеральний суд Алабами у справі National Small Business Association v. Yellen визнав CTA неконституційним стосовно позивачів. 23 січня 2025 року Верховний суд США відновив дію закону в очікуванні апеляції 11-го округу. А вже у лютому 2025 адміністрація Трампа оголосила, що Міністерство фінансів не примусово виконуватиме CTA щодо американських компаній-резидентів – посилаючись на «надмірне регуляторне навантаження для малого бізнесу». Станом на вересень 2026 року обов’язковість BOI-реєстрації для US-компаній залишається предметом незавершених судових баталій.
«CTA закрив найбільшу лазівку у американській корпоративній системі для відмивання грошей. Мільйони анонімних LLC – більше не притулок для брудних коштів».
Сенатор Шеррод Браун, прес-конференція після підписання NDAA 2021, грудень 2020
Шість років: Deutsche Bank, HSBC і відсутність кримінальних справ за Files
Deutsche Bank – лідер за обсягом у FinCEN Files – у жодній із постфайлових справ не був притягнутий до кримінальної відповідальності за конкретні транзакції, задокументовані у витоку. У 2021 році банк сплатив $130 млн для врегулювання звинувачень у хабарництві і маніпуляції товарними ф’ючерсами (справи окремі від Files). Судовий нагляд над Deutsche Bank за mirror trade схемою закінчився ще до публікації: у жовтні 2020 року DPA між банком і DOJ було офіційно знято без нових кримінальних справ.
HSBC перебував під угодою про відстрочення кримінального переслідування (DPA) з 2012 року – тоді банк сплатив $1,92 млрд за допомогу мексиканським картелям Синалоа і Північ у відмиванні сотень мільйонів доларів. FinCEN Files показали: вже після підписання DPA банк продовжував переводити кошти через рахунки, які сам же позначав як підозрілі у SARs. Департамент юстиції США не відновив кримінального провадження проти HSBC безпосередньо у зв’язку з Files.
«FinCEN Files – унікальний випадок, коли банки самі документували власні порушення, а уряд зробив вигляд, що ці документи не існують».
Джош Рубін, аналітик Global Financial Integrity, інтерв’ю Reuters, листопад 2022
BuzzFeed News – видання, яке ініціювало витік і першим опублікувало матеріали 13 вересня 2020 року, – закрилося у травні 2023 року після банкрутства материнської компанії BuzzFeed Inc. ICIJ і більшість із 108 партнерів продовжують роботу, але справа FinCEN Files фактично вийшла з медіапорядку денного без жодного банківського вироку.
FinCEN Files підтвердили не те, чого багато хто боявся – що банки не знали про підозрілих клієнтів. Вони підтвердили гірше: банки знали, документували, подавали звіти – і продовжували заробляти. Правова архітектура SAR спроектована так, щоб банки ділилися інформацією з державою, але не несли відповідальності за рішення провести транзакцію.
З реформ 2020 року повністю і без оскарження набрав чинності лише European AMLD6 у країнах ЄС. Без функціонуючого публічного реєстру бенефіціарів у США – на відміну від відкритого European Business Registers Federation (EBRF) – значна частина глобальних схем і надалі використовує американські LLC як транзитну точку. З $2,1 трлн задокументованих підозрілих транзакцій кримінально повернено нуль доларів.
Джерела: ICIJ, “FinCEN Files” (2020) · DOJ, вирок Наталіє Едвардс (2021) · FinCEN, AML/CFT Priorities (2021)
