Silicon Valley → Pentagon: як IT-гіганти стали військовими підрядниками

13 травня 2026 — поки Дональд Трамп летить до Пекіна з делегацією з 17 СЕО американських корпорацій, аналітики у Вашингтоні підбивають інший підсумок: за два роки другого терміну Трампа Кремнієва долина остаточно перетворилася на філію Пентагону. Те, що ще десять років тому виглядало як ідеологічна війна — інженери Google підписували петиції проти контракту Project Maven, працівники Microsoft бунтували проти $479 млн договору на HoloLens, OpenAI у статуті прямо забороняла військове використання — все це залишилося в минулому. У 2026 році військовий бюджет США став основним «єдинорогом» Big Tech.

Це не просто зміна політичного клімату. Це фундаментальна перебудова економічної моделі Кремнієвої долини. Коли реклама перестала рости, коли споживчі гаджети досягли плато, коли AI-гіганти спалили десятки мільярдів доларів венчурного капіталу без чіткої моделі прибутковості — на сцену вийшов клієнт з нескінченним бюджетом. Пентагон. Departments of Defense. ICE. CBP. NSA. CIA.

Як це сталося: коротка хронологія капітуляції

2018, березень. Понад 3000 співробітників Google підписують відкритого листа з вимогою припинити участь у Project Maven — програмі Пентагону з використання комп’ютерного зору для аналізу матеріалу з військових дронів. Десятки інженерів звільняються. Google офіційно оголошує, що не буде продовжувати контракт після його завершення у березні 2019 року. Цей момент став піковою точкою «етичних» Кремнієвих долин — і одночасно кінцем цієї епохи.

2019. Контракт Project Maven підбирає невелика, але агресивна компанія з Кремнієвої долини — Palantir Technologies Пітера Тіля. Palantir не має профспілки, не публікує AI-етики й не боїться слова «військо». Через п’ять років вона стане однією з найбільших військових AI-компаній світу.

2021–2023. Anduril Industries, заснована у 2017 році творцем Oculus Палмером Лакі (продав свою VR-компанію Facebook за $2 млрд у 2014-му і був звільнений за пожертви Трампу 2016 року), вибухово зростає. Компанія робить автономні дрони, башти спостереження для кордону, антидронові системи. У 2023 році Anduril оцінюють у $14 млрд. У 2024-му — у $28 млрд. Lockheed Martin, Boeing і Northrop Grumman починають конкурувати не одне з одним, а з гравцями з Долини.

Січень 2024. OpenAI без офіційного оголошення видаляє зі своїх правил користування пункт, що забороняв «використання моделей для військових цілей та війни». Через місяць оголошено перший контракт OpenAI з Пентагоном — на роботу над кібербезпекою. До літа 2024-го OpenAI працює з Anduril над інтеграцією моделей GPT у системи виявлення цілей.

Червень 2024. Anthropic, що позиціонує себе як «найбезпечнішу» AI-компанію, оголошує партнерство з Palantir і Amazon Web Services для постачання моделей Claude державним структурам США з рівнем секретності до «Top Secret». Через рік буде представлена окрема версія «ClaudeGov», заточена під військові й розвідувальні задачі.

Листопад 2024. Meta дозволяє використання своїх open-source моделей Llama військовими підрядниками й урядом США — після того, як публічно цей доступ був заборонений у ліцензії. Виняток зробили для «національної безпеки союзних демократій».

2025–2026. Microsoft, AWS, Google і Oracle ділять контракт JWCC (Joint Warfighting Cloud Capability) загальною вартістю до $9 млрд. Це той самий контракт, який раніше називався JEDI і за який Amazon судився з Microsoft — тепер усі чотири «хмарні гіганти» отримали свою частку. Війна стала корпоративним продуктом, від якого більше не відмовляється жоден з гігантів.

Хто і скільки заробляє: реальні цифри 2025–2026

Цифри військового аутсорсингу до Кремнієвої долини шокують навіть тих, хто звик до бюджету Пентагону у $850 млрд на рік. Розглянемо основних бенефіціарів.

Palantir Technologies (тікер: PLTR). Капіталізація на травень 2026 — близько $290 млрд, що робить її дорожчою за Lockheed Martin ($110 млрд) і Northrop Grumman ($75 млрд) разом узяті. Понад половина виторгу — урядові контракти США. Платформа Gotham використовується у воєнних операціях по всьому світу — від планування ударів ЦАХАЛу у Газі до моніторингу подій на українському фронті. ICE використовує Palantir для відстеження мігрантів — за контрактами понад $100 млн на рік. Засновник Пітер Тіль — головний фандрейзер Республіканської партії й ментор віцепрезидента Джея Ді Венса.

Anduril Industries. У серпні 2024 року Anduril залучила $1,5 млрд за оцінкою $14 млрд. У 2025-му наступний раунд оцінив компанію у $28 млрд. Її автономний дрон Ghost та підводний апарат Dive-LD стали стандартом для нових типів воєнних операцій. Anduril виграла контракт Replicator Initiative Пентагону — програму з виробництва тисяч недорогих автономних дронів на противагу Китаю.

SpaceX. Через підрозділ Starshield Ілон Маск постачає Пентагону військові варіанти Starlink. Контракти на запуски ракетами Falcon 9 і Starship — десятки мільярдів доларів. У 2025 році SpaceX заробила понад $4 млрд тільки на військових запусках. Маск також працює над тим, щоб увійти у проєкт «Золотий купол» — нову систему ракетної оборони США вартістю $1,2 трлн за оцінкою CBO. Деталі цього мегапроєкту ми розбирали окремо у статті про Золотий купол Трампа.

Microsoft. Контракт JWCC ($9 млрд), нові домовленості з NSA та CIA, проєкт із заміщення Windows на «військово-сертифіковану» версію — Microsoft заробляє на Пентагоні близько $8–10 млрд на рік. Сюди ж входять $22 млрд контракт IVAS на десятки тисяч HoloLens-шоломів для армії — попри численні провали тестів, контракт продовжено у 2025-му.

Amazon Web Services. Військова частка JWCC, плюс окремі контракти з CIA (легендарний $600 млн контракт з 2013 року виріс до багатомільярдних щорічних виплат). У 2025 році AWS оголосив «секретні регіони» — окремі дата-центри з рівнем сертифікації Top Secret, фізично відокремлені від комерційних серверів.

Google Public Sector. Той самий Google, який у 2018-му відмовився від Project Maven, у 2024 році відкрив окремий бізнес-юніт Google Public Sector з виокремленим керівництвом. Він уже виграв контракти у Пентагоні на сотні мільйонів доларів і у 2025-му знову бере участь у Project Maven — через дочірню структуру.

OpenAI та Anthropic. Тут поки що менші суми — десятки мільйонів річно — але траєкторія різко зростаюча. OpenAI обговорює багатомільярдний контракт на надання своїх моделей військовим аналітикам. Anthropic уже постачає Claude для розвідувальної спільноти США.

Чому це сталося: економіка змусила

За риторикою «національної безпеки» й «технологічного лідерства» лежить простіша економічна логіка. Реклама — ринок, на якому збудовано Google та Meta — досягла насичення. Споживчий технологічний цикл — смартфони, ноутбуки, планшети — у плато з 2020 року. Криптовалюти й Web3 не виправдали обіцянок 2021-го. Метавсесвіт Цукерберга обвалився як комерційний продукт. AI спалює $50–80 млрд інвестицій щороку без чіткої моделі прибутковості — і тому шукає клієнта, який не питатиме про ROI.

Цей клієнт — Пентагон. Військовий бюджет США у 2026 році перевищує $890 млрд (без урахування додаткових пакетів допомоги Україні та Ізраїлю). Це більше, ніж сумарний бюджет на оборону наступних десяти країн світу. На технологічні системи з нього йде близько 17% — близько $150 млрд щороку, з тенденцією до зростання. Це найбільший єдиний ринок планети, де ціна не визначається ринком, де не існує реальної конкуренції, де клієнт не дивиться на ROI.

І це ринок, який не залежить від рекламних блокувальників, від політики Apple щодо tracking, від змін алгоритмів Google. Як точно сформулював колишній CTO Palantir Шиам Санкар: «Ми будуємо програмне забезпечення для людей, які насправді платять. Зброя — це продукт, який держави купуватимуть завжди».

Конфлікт інтересів: коли продавець зброї формує політику

Проблема, про яку відмовляються говорити мейнстрімні медіа США, очевидна: коли технологічні компанії з трильйонною капіталізацією залежать від військових контрактів, у них з’являється прямий інтерес у тому, щоб війн було більше, а не менше. Пітер Тіль, Палмер Лакі, Сем Альтман не приховують своїх політичних поглядів — і не випадково. Усі троє — активні донори республіканських кампаній, усі троє публічно закликають до «жорсткого» зовнішнього курсу США щодо Китаю, Ірану, Венесуели. Усі троє виграють у грошах від ескалації.

Палантір нещодавно відкрив офіс у Тель-Авіві. Anduril активно постачає Тайваню — і одночасно лобіює конгрес для більшої кількості зброї для острова. OpenAI підписала контракт на роботу з міністерством оборони Південної Кореї. Anthropic просуває Claude для аналізу «загроз» з Близького Сходу. Це не просто маркетинг — це креативне формування ринку. Чим більше «загроз» — тим більше «рішень».

До цього додається явище, яке американський письменник Тім О’Райлі назвав «алгоритмічним мілітаризмом». Коли війна планується через AI-системи Palantir Gotham, коли цілі виявляються AI-моделями OpenAI, коли удари виконують автономні дрони Anduril — рішення про застосування сили все більше переходить від політичних діячів і генералів до коду, який пишуть інженери у Сан-Франциско й Маямі. Журналіст Yuval Abraham у 2024 році опублікував розслідування про систему «Lavender», яку ЦАХАЛ використовував у Газі для автоматизованого виявлення цілей. Понад 37 000 палестинців були ідентифіковані як «цілі Гамасу» алгоритмом. Багатьох убили без додаткової перевірки.

Україна як полігон

Україна стала ідеальним випробувальним майданчиком для цієї нової архітектури. Palantir відкрила офіс у Києві ще 2022 року й заявляла, що її системи допомагають «понад половині» цілеуказання ЗСУ. Anduril постачає Україні безпілотники Altius. Starlink — критична інфраструктура зв’язку фронту. Microsoft перенесла дані української держави у свою хмару й веде кібероборону.

Ціна цієї «допомоги» — окрема історія. Україна де-факто розраховується даними. Кожен удар по російських позиціях, кожен збитий «Шахед» — це не просто військова дія, це збір training data для західних AI-систем. Бойова статистика українського фронту 2022–2026 років формує основу для нового покоління автономної військової техніки, яка буде розгорнута в інших війнах майбутнього. Хто володіє цими даними — окреме питання, на яке Київ публічно не відповідає. Як влаштований корупційний механізм, через який значна частина допомоги «розчиняється» в Україні, ми розбирали у матеріалі про воєнних мільярдерів. Більше про український конфлікт інтересів — у розслідуванні Операції «Мідас».

Що це означає для звичайної людини

Перетворення Кремнієвої долини на військовий комплекс має кілька прямих наслідків для пересічної людини у Європі, Україні чи США.

1. Розмивання межі між цивільним і військовим програмним забезпеченням. Той самий Microsoft Azure, на якому працює ваша корпоративна пошта, обслуговує системи націлювання Пентагону. Та сама модель Claude, яка пише вам код, аналізує цілі для розвідки США. Це не теоретична проблема — це питання того, як ваші дані можуть бути використані. Конкретний приклад інструментів стеження ми описали у дослідженні ринку шпигунського ПЗ.

2. Backdoor-логіка стає нормою. Якщо ваша операційна система, ваш месенджер, ваш браузер — це продукт компанії, яка одночасно постачає продукти спецслужбам, то припустити «чисте» розділення цих двох продуктових ліній стає неможливо. Це закономірний продовжувач тенденції, яку ми детально розглядали у матеріалі про backdoor-війни.

3. Економічна залежність від ескалації. Якщо у держави найбільш капіталізовані компанії заробляють на війні, держава буде шукати війни. Не свідомо — структурно. Лоббісти Palantir, Anduril, Lockheed Martin працюють у Вашингтоні 365 днів на рік. Лобістів організацій, які вимагають миру, у Конгресі США в десятки разів менше.

4. Конкурент створюється штучно. Щоб обгрунтувати $890-мільярдний бюджет, потрібен «ворог». Китай. Іран. Росія. Венесуела. Цей список постійно поповнюється. Якщо одна війна закінчується — починається наступна. Ця архітектура — не випадковість. Це бізнес-модель.

Висновок: технологічна неоконсервативна революція

У 1961 році, у прощальній промові, президент США Двайт Айзенгауер попередив про «військово-промисловий комплекс» — небезпечну зрощеність генералів, конгресменів і виробників зброї. Через 65 років маємо новий рівень цього явища: військово-технологічний комплекс, де до традиційних учасників додалися компанії з трильйонною капіталізацією, які впливають не тільки на політику, а й на сам когнітивний апарат суспільства — через соцмережі, AI-помічники, рекомендаційні алгоритми. Це створює зворотний зв’язок: компанії, що заробляють на війні, контролюють інформаційне поле, в якому формується ставлення суспільства до війни.

Українці у діаспорі мають це усвідомлювати краще за інших. Те, що сьогодні допомагає українській армії, завтра буде використане в інших війнах — можливо, проти країн, у яких діаспора живе. І те, що сьогодні описують як «допомогу союзникам», у довгостроковій перспективі є просто розширенням ринку для нової генерації корпорацій. Кремнієва долина більше не виробляє соціальні мережі. Вона виробляє війну. І від нашої здатності цей факт назвати своїм ім’ям залежить, наскільки далеко ця спіраль зайде.

Більше про архітектуру цифрового нагляду й контролю — у нашому pillar-матеріалі про цифровий нагляд 2026.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastadon