Chat Control: як ЄС хоче сканувати ваш Signal — хроніка 2022-2026

3 квітня 2026 року, 23:59 за брюссельським часом, годинник в офісі Європейського центру боротьби з кіберзлочинами просто замовк. Тимчасова деривація e-Privacy, яка чотири роки дозволяла Meta, Google і Microsoft без ордера сканувати приватні чати громадян ЄС у пошуках «матеріалів сексуального насильства над дітьми», офіційно припинила дію. За 36 годин Meta підтвердила: добровільне сканування у ЄС зупинено. Apple, що ніколи й не сканувала iMessage у Європі, не сказала нічого. А в офісі єврокомісара з внутрішніх справ Магнуса Брунера вже лежав календар із датою фінального раунду трилогу — 29 червня 2026, Брюссель.

Це не закінчення. Це антракт.

Чотири роки тому, у травні 2022-го, Європейська комісія представила законопроєкт, який мав «захистити дітей у мережі». Сьогодні ця ж регуляція має офіційну назву «Regulation laying down rules to prevent and combat child sexual abuse», робочу абревіатуру CSAR і неофіційне ім’я, що прижилось всюди — від брюссельських коридорів до Reddit і Mastodon. Chat Control. Хроніка цієї боротьби — це не історія про захист дітей. Це історія про те, як ЄС намагався легалізувати сканування кожного приватного повідомлення 450 мільйонів європейців. І як громадянське суспільство, окремі країни-члени і один колишній євродепутат-пірат на ім’я Патрік Брайєр зупинили цей механізм на самому краю прірви.

Що таке Chat Control — у простих словах

Технічна суть проста до жорстокості. Регуляція CSAR зобов’язує постачальників месенджерів (WhatsApp, Signal, Telegram, Threema, ProtonMail, Tutanota, Element, iMessage — список майже вичерпний) сканувати кожне приватне повідомлення, файл, аудіозапис, фото і відео, яким користувач обмінюється у застосунку. Сканування йде не на серверах постачальника — їх немає, бо повідомлення зашифровані наскрізно. Сканування відбувається на самому смартфоні користувача, до того, як повідомлення буде зашифроване. Технічно це називається client-side scanning. Архітектурно — це бекдор.

Алгоритм мав би розпізнавати дві категорії контенту. Перша: «відомий CSAM» — фото і відео з бази Європолу, перевірені поліцейськими (це працює через хеш-функції типу PhotoDNA або Apple NeuralHash). Друга, набагато складніша і небезпечніша: «невідомий CSAM» і «грумінг» — тобто розмови, які алгоритм машинного навчання класифікує як підозрілі. Тут уже без хешів, без бази — просто чорна скринька, що дивиться на ваш чат із дитиною і вирішує, чи це «насильство».

Якщо алгоритм спрацював — копія повідомлення летить у новий орган: EU Centre on Child Sexual Abuse у Гаазі. Звідти — у національну поліцію країни-користувача. Жодного ордера, жодного суду, жодних умов. Закон вимагав від постачальника видати ключі або вбудувати сканер. Якщо постачальник відмовлявся — штраф до 6% світового обороту і потенційна заборона роботи в ЄС.

«Будь-яка вимога, що змушує сервіс обійти власний шифрувальний протокол, фундаментально руйнує гарантію наскрізного шифрування», — заявив Патрік Брайєр у березні 2026-го, коли парламент готувався до вирішального голосування. Це найточніше визначення того, чим Chat Control є насправді. Не «компромісом між безпекою і приватністю». Не «таргетованою мірою». А методичним демонтажем шифрування в Європі. Хроніка глобальних бекдор-війн 2016-2026 показує: ЄС у цій боротьбі — не унікальний випадок, а свіжа сторінка довгої історії, де уряди змушують Big Tech відкривати замки.

Як народилася регуляція: травень 2022 і Ілва Йоганссон

11 травня 2022 року шведський соціал-демократ Ілва Йоганссон, тодішній єврокомісар з внутрішніх справ, представила пакет із 135 сторінок. На прес-конференції в Брюсселі вона тримала світлини жертв і сказала фразу, яку противники регуляції відтоді цитують як приклад емоційного шантажу: «Я не можу прийняти світ, де технологічні компанії важливіші за дітей». Жоден журналіст не запитав, як скан 100 трильйонів повідомлень на рік допоможе конкретно цим жертвам.

За кадром стояла мережа лобістів, ретельно задокументована розслідуванням Balkan Insight, EUobserver і німецького netzpolitik.org протягом 2022-2023 років. Центральною постаттю був Дуглас Грайнд, колишній співробітник Microsoft і засновник американської організації Thorn, яку публічно представляє Ештон Кутчер. Thorn продає рішення для сканування CSAM на технологію Safer — і саме її API мав би стати де-факто стандартом, якби CSAR пройшла. Це конфлікт інтересів промислового масштабу. Лобістка Thorn мала 14 задокументованих зустрічей з кабінетом Йоганссон протягом 2021-2022 років. Кабінет їх не оголошував, поки EUobserver не примусив через запит про прозорість.

Йоганссон пішла з посади в листопаді 2024-го, коли стартував другий мандат Урсули фон дер Ляєн. Її змінив австрійський християнський демократ Магнус Брунер — і саме Брунер у 2026-му зробив несподіваний крок, про який нижче.

Архітектура: чому client-side scanning — це бекдор, а не «компроміс»

Технічну дискусію довкола Chat Control часто намагаються звести до питання «дозволити сканування — чи ні». Це хибна постановка. Сама технологія сканування на пристрої, навіть якщо її ввімкнути «лише для CSAM», створює інфраструктуру, яку наступний закон використає для іншого.

Логіка проста. У 2026 році алгоритм шукає матеріали сексуального насильства. У 2028-му той самий алгоритм може шукати «терористичний контент» (Regulation 2021/784 уже існує). У 2030-му — «дезінформацію» (DSA, Article 34). У 2032-му — «контент, що загрожує здоров’ю» (приклад COVID-19 показав, наскільки гнучким є це визначення). Інженерно це один і той самий механізм: ваш телефон сканує те, що ви пишете, і доповідає на сервер державного органу. Змінюються лише слова в законі, ким підписаному.

Меридіт Уіттакер, президентка Signal Foundation, у квітні 2026-го в інтерв’ю Financial Times висловилась максимально чітко: «Обов’язкове сканування на стороні клієнта — це malware на вашому пристрої. Якщо ЄС ухвалить цю регуляцію в чинному вигляді, Signal вийде з європейського ринку». Threema (Швейцарія) і Tutanota (Німеччина) видали аналогічні заяви. Apple, що сама колись пробувала запровадити сканування iCloud у 2021-му і відкотила після галасу, у 2026-му залишається тихою — її юристи чекають остаточного тексту, але внутрішні документи, які витекли в The Information, вказують: компанія вже готує план виходу iMessage з європейського ринку.

Цей контекст важливий для розуміння того, чому навіть «м’яка» версія Chat Control викликає панічну реакцію крипто-спільноти. Технічно дискусії немає: ввімкнення сканера на пристрої = кінець E2EE як гарантії. Усе інше — це питання масштабу, не суті.

Хроніка 2022-2026: 14 ключових моментів

Регуляція пройшла через кілька серйозних відкатів і несподіваних поворотів. Ось вузлові точки боротьби, без яких неможливо зрозуміти стан справ у червні 2026-го.

• 11 травня 2022. Йоганссон оголошує проєкт CSAR. Європарламент і Рада ЄС стартують паралельну роботу над регуляцією. Перший великий опір — від EDRi (European Digital Rights), CCC (Chaos Computer Club), Wikimedia, Patrick Breyer та групи 270 провідних кіберкріптографів, які підписали відкритий лист «Chat Control: a recipe for disaster».
• Жовтень 2022. EDPS (European Data Protection Supervisor) і EDPB (European Data Protection Board) видають спільну думку проти CSAR. Текст напряму каже: «пропозиція становить серйозний ризик для основоположних прав».
• Травень 2023. Шведська президенція ЄС пробує проштовхнути CSAR через Раду. Не вдається — Німеччина, Австрія, Польща, Естонія, Нідерланди утворюють блокуючу меншість.
• Жовтень 2023. Європарламентський комітет LIBE (свободи громадян) ухвалює радикально переписану версію: повне виключення E2EE-сервісів зі сканування, заборона обов’язкової перевірки віку, вимога судових ордерів. Це позиція парламенту в трилозі.
• Червень 2024. Бельгійська президенція пропонує «upload moderation» — нібито м’якший варіант, де сканер вмикається тільки на момент завантаження файлу. Спільнота кріптографів негайно показує: це той самий бекдор, переназваний.
• Грудень 2024. Угорська президенція (Орбан) робить ще одну спробу. Безуспішно. Німеччина залишається ключовим бар’єром.
• Квітень 2025. Деривація e-Privacy, що дозволяла добровільне сканування, подовжується до 3 квітня 2026 (термін фіксовано Європарламентом, рішення 11.04.2024).
• Липень 2025. Магнус Брунер офіційно вступає на посаду єврокомісара з внутрішніх справ.
• Жовтень 2025. Данська президенція проштовхує компромісну версію — обмежене сканування за судовим ордером. Опитування показує, що Німеччина категорично проти.
• 26 листопада 2025. Рада ЄС нарешті затверджує переговорну позицію Ради. Блокуючу меншість таки переламують — Італія, Чехія, Польща, Нідерланди голосують проти, але цього недостатньо.
• 1 січня 2026. Польща бере шестимісячне президентство Ради ЄС. Це історично перший випадок, коли президентство приймає країна, що відкрито в опозиції до тексту, з яким працює.
• 11 березня 2026. Європарламент 311-228 підтримує коротке (до серпня 2027) подовження старої деривації, з вужчим скоупом.
• 26 березня 2026. Парламент відмовляє у фінальному подовженні. Голосування проходить різницею в один голос.
• 3 квітня 2026. Деривація e-Privacy припиняється. Meta зупиняє добровільне сканування на території ЄС. Europol заявляє, що «це ставить дітей під ризик» — без конкретики.
• 11 травня 2026. Четвертий раунд трилогу. Брунер несподівано підтримує позицію парламенту проти Ради. 5-й, фінальний раунд призначено на 29 червня 2026.

Один голос. У старій Європі рідко що вирішується так гостро. Цей вузький margin наочно показує, як близько ЄС підійшов до запровадження мережі масового сканування — і як одна-єдина «помилка» в підрахунку могла б змінити юридичний пейзаж приватності для 450 мільйонів людей. У ширшому контексті корупційної хроніки ЄС цей вузький margin виглядає особливо тривожно: коли вирішальні рішення приймаються в межах одного голосу, лобістські гроші мають експоненційну вагу.

Хто за, хто проти — карта країн ЄС у червні 2026

Сьогодні позиції країн-членів виглядають так. На боці регуляції (за обов’язкове чи «добровільне індискриміноване» сканування): Франція, Іспанія, Італія (зі змінами), Бельгія, Ірландія, Португалія, Греція, Кіпр, Хорватія, Болгарія, Румунія, Литва, Угорщина (іронічно — попри риторику «суверенітету»), Латвія, Мальта.

На боці блокуючої меншості: Німеччина (ключовий гравець), Польща, Австрія, Естонія, Словенія, Люксембург, Нідерланди, Фінляндія, Чехія. Цих дев’яти країн ще нещодавно вистачало, щоб зупинити будь-яке голосування. Після листопада 2025-го, коли Данія переламала тиск, ситуація стала менш стабільною — але переламати парламент не вдалося.

«Випадкове сканування чатів повинно залишатися табу».

Заява уряду Німеччини, MdI Bundesinnenministerium, 24 жовтня 2025, у відповідь на запит датської президенції

Польща за час свого президентства (до 30 червня 2026) проводить мінімалістську тактику: не штовхає текст уперед, але формально виконує процедурні обов’язки. Це парадоксальна ситуація — президентство, де країна-голова не зацікавлена у фінальному рішенні. У липні 2026 президентство переходить до Кіпру, в січні 2027 — до Данії знову (з шансом на повторне посилення позиції). Часове вікно, у яке могла би пройти регуляція, дуже вузьке: фактично, або до 29 червня 2026, або після нових виборів Європарламенту в 2029-му.

26 березня 2026: голос, що змінив усе

Голосування 26 березня — кульмінаційна точка чотирирічної боротьби. На пленарному засіданні в Страсбургу депутати Європарламенту вирішували, чи подовжувати тимчасову деривацію e-Privacy ще на півтора року. Передвечір — Європейська народна партія (EPP) і соціалісти разом мали б створити більшість. Patrick Breyer, екс-євродепутат від німецьких піратів, координував кампанію тиску.

Підсумок: «за» — 297, «проти» — 298, утрималось — 14.

«Цей історичний день несе сльози радості! Європарламент поховав Chat Control — масштабна, тяжко здобута перемога безпрецедентного спротиву громадянського суспільства і громадян! Те, що один голос вирішив долю надзвичайно помилкового тексту і пошуку зображень — показує: кожен голос у Парламенті і кожен дзвінок занепокоєного громадянина мав значення».

Patrick Breyer, екс-євродепутат, лідер кампанії проти Chat Control, заява 26 березня 2026

Breyer — це ключова постать, без якої історія була би іншою. Колишній член Європарламенту від Пиратської партії Німеччини (Bundestag) з 2019 по 2024, він у 2025-му покинув посаду, але продовжує координувати об’єднану коаліцію NGOs. Саме Breyer запровадив у публічний обіг сам термін «Chat Control» замість офіційного CSAR — і цей слоган став інструментом мобілізації. Без його роботи парламентські депутати з ECR і Renew Europe, які голосували проти, скоріш за все, не мобілізувалися б до такої міри.

Цікаве спостереження: серед 298 голосів «проти» подовження зосереджені EPP-депутати з Польщі, Чехії, Австрії — країн, чиї уряди вже й так у блокуючій меншості Ради. Тобто національне політичне поле в цих країнах настільки переломлене проти Chat Control, що депутати від правлячих партій не наважилися голосувати «за» навіть під тиском фракції.

Поворот Брунера — несподіваний союзник чи стратегічний маневр?

11 травня 2026 року в Брюсселі стартував четвертий раунд трилогу. Очікувалось, що єврокомісар Магнус Брунер триматиметься оригінальної позиції Комісії — обов’язкове сканування, мінімальні судові гарантії. Натомість Брунер зробив крок, який ніхто не очікував.

За витоками з кулуарів, які підтвердили Politico Europe і EUobserver після зустрічі, Брунер заявив трьом сторонам: «Я зберігаю вірність початковій пропозиції 2022 року, але в питанні таргетованих заходів я ближче до позиції Парламенту, ніж Ради». Це означає: Комісія дала зрозуміти, що готова прийняти варіант з судовими ордерами і виключенням E2EE.

Чи це справжній поворот, чи стратегічний маневр перед фінальним раундом 29 червня — питання відкрите. Австрійська преса (Standard, Falter) припускає, що Брунер просто читає політичну атмосферу: австрійський коаліційний уряд (ÖVP-Grüne-NEOS) у 2026-му має чіткий мандат проти Chat Control, і Брунер не може ризикувати власною репутацією. Critics зазначають: «таргетовані заходи з ордерами» все одно вимагають інфраструктури client-side scanning, тобто technically малозміняють картину.

Це — той виняток із загального правила, що «комісари не змінюють позицію Комісії», який буває раз на десятиліття. У 2014-му аналогічний поворот зробив Гюнтер Еттінгер з цифрового єдиного ринку. У 2026-му це Брунер з Chat Control. Якщо 29 червня позиція Брунера збережеться — фінальна регуляція буде у формі, прийнятній для більшості європейських месенджерів.

Що це означає для української діаспори в Європі

В Україні і навколо неї — окрема, болюча історія. За даними Eurostat, у 2026 році в ЄС проживає 4,3 мільйона українських біженців і трудових мігрантів. У Німеччині — 1,2 млн, у Польщі — 980 тис., в Чехії — 365 тис., в Іспанії — 220 тис. Більшість користується Signal, Telegram, WhatsApp як єдиним способом тримати зв’язок з родинами в Україні і організовувати свій побут у новій країні.

Що сталося б у разі ухвалення Chat Control у первинній версії? Найреальніший сценарій: Signal виходить з європейського ринку. Threema — теж. Telegram, що офіційно базується в ОАЕ, технічно міг би продовжувати роботу, але був би зобов’язаний імплементувати сканування для європейських користувачів. Apple, найвірогідніше, відключає iMessage у ЄС. WhatsApp (Meta) — найскладніший випадок. Meta вже зробила Instagram DM без E2EE у 2024 році і, як ми писали в аналізі стану E2EE в 2026-му, рухається до відкату шифрування там, де це вигідно для відповідності регуляторам.

Конкретно для української діаспори це створювало б три проблеми. Перша: технологічна — переходити на альтернативи, які можуть бути відсутні в App Store і Google Play. Друга: безпекова — українські військові комунікації з близькими, які перебувають у ЄС, потенційно проходили б через систему, видиму німецькій, польській, чеській, французькій поліції. Третя, найбільш тривожна: політична — поки що CSAR обмежений «дитячим» наративом, але інфраструктура сканування могла б бути використана для «контрозвідки», «протидії дезінформації», «перевірки на лояльність».

Український досвід тут має повчальний контекст. Як показала наша хроніка цензури ЗМІ в Україні 2019-2026, державний контроль над комунікаціями має тенденцію розширюватися, а не звужуватися. Те, що сьогодні запроваджується «лише для боротьби з російською пропагандою», завтра стає інструментом проти внутрішніх критиків. Діаспора, що тікала від цього сценарію в Україні, не зацікавлена опинитися в його європейській версії.

Цифровий євро, Worldcoin, Chat Control: один пейзаж

Chat Control не існує у вакуумі. Це частина більш широкого сценарію цифрової архітектури ЄС 2026-2030, яка вибудовується паралельно з кількох законодавчих треків.

Перший трек — цифровий євро. Як ми детально розібрали в аналізі цифрового євро 2026-2030, ЄЦБ працює над CBDC, де технічно можливе сканування транзакцій у режимі реального часу. Другий трек — цифровий гаманець ID (eIDAS 2.0), що до 2027 року має охопити всіх дорослих громадян. Третій — обов’язкова перевірка віку, яку Брюссель просуває з 2025-го як «захист дітей онлайн». Як показав наш детальний розбір системи перевірки віку 2026, ця архітектура — фактична нормалізація digital ID. Четвертий — Chat Control.

Окремо кожен з цих компонентів виглядає захисним і пропорційним. Разом вони складають структуру, яку в Китаї називають соціальним кредитом. Не той самий механізм у деталях, але ідентичний у логіці: ваша ідентичність — цифрова. Ваші гроші — програмовані. Ваші повідомлення — скановані. Ваш вік — підтверджений. Усе, що ви робите в мережі, видиме центральному органу. Архітектура соціального кредиту Китаю показує, до чого це доходить в результаті — і чому критики Chat Control не вдаються до перебільшень, коли говорять про «європейську версію соціального кредиту».

Це не теорія змови. Це факт, що ЄС у 2026 році одночасно просуває чотири паралельні регуляції, кожна з яких — крок до цифрового тоталітаризму. Chat Control — це лише найвидиміший компонент.

Альтернативи — що Європарламент пропонує замість

Позиція Європарламенту, ухвалена комітетом LIBE у 2023 році і збережена через усі трилоги, виглядає так: безпека за дизайном (security by design). Це означає кілька конкретних рішень, які НЕ потребують скасування шифрування.

По-перше — приватні профілі за замовчуванням для всіх неповнолітніх. Якщо ви молодша 18 років, ваш профіль у застосунку «друзі додаються лише за вашим запитом», прямі повідомлення від невідомих відключені, geolocation вимкнено. По-друге — пріоритет на видалення відомого CSAM з відкритих частин інтернету (форуми, dark web, торенти), де технічно можливо без зламу шифрування. По-третє — фінансування Europol для оперативної роботи, не масового скану. По-четверте — навчальні програми для дітей і батьків з цифрової гігієни. По-п’яте — обов’язкове повідомлення Europol про CSAM, виявлений під час реактивної роботи (наприклад, коли користувач сам поскаржився).

Усе це — реальні, технічно зрозумілі заходи. Багато з них рекомендовані ЮНІСЕФ, ICMEC, Interpol. Жоден з них не потребує бекдору в Signal. Проблема лише в тому, що ці заходи коштують грошей і потребують довгої роботи поліції. А Chat Control дає видимість «миттєвого технічного рішення» — і саме тому Комісія і деякі країни так за нього тримаються.

Що буде далі: 29 червня 2026 і після

Фінальний раунд трилогу призначено на 29 червня 2026, Брюссель, будівля Justus Lipsius. Три сторони: Комісія (Брунер), Рада ЄС (під польським головуванням, тобто з мінімальним інтересом до результату) і Європарламент (під керівництвом доповідача Біргіт Зіппель з SPD). Текст, що вийде з цього раунду, або стане законом, або зависне до 2029-го, коли будуть нові вибори.

Три сценарії можливі:

Сценарій А (ймовірність 40%). Жорсткий компроміс. Регуляція проходить у вигляді, який вимагає від платформ «detection orders» — судових ордерів на сканування у конкретних випадках, з виключенням E2EE-сервісів. Це варіант парламенту, який Брунер 11 травня позначив прийнятним. Якщо так — Signal, Threema, Apple iMessage залишаються в Європі. Meta теоретично продовжує сканувати Instagram DM (де E2EE відсутній), WhatsApp залишається недоторканим.

Сценарій Б (ймовірність 35%). Зрив. Сторони не доходять згоди, регуляція переходить до Кіпрської президенції (липень 2026), потім до Ірландської (січень 2027), потім до Данської (липень 2027). У кожній з цих президенцій — свої побажання, і шанс на консенсус різко падає. Регуляція повисає до виборів 2029-го і фактично помирає.

Сценарій В (ймовірність 25%). Несподіване поразка прихильників приватності. У фінальній ніч переговорів випливає компромісний текст з широкою формою «добровільного» сканування, який підтримують Рада і частина EPP-фракції. Парламент проголосує — більшість одержить регуляція в посилиній формі. Signal виходить з ЄС. Це той сценарій, проти якого попереджає Patrick Breyer.

Очевидний вибір громадянського суспільства — продовжувати тиск через локальних депутатів. Брайєр і EDRi публікують у режимі реального часу прохання дзвонити депутатам конкретних країн. Це не пафос — це працює. 26 березня показав, що один голос може перевернути все.

Чому це найбільша битва за приватність у Європі цього десятиліття

Chat Control не існує сам по собі. Це фронтова лінія битви, що йде в усій Європі — від перевірки віку онлайн до експансії Worldcoin/World через біометричні ID, від справ типу Texas vs Netflix про шпигування за дітьми до архітектури кібератак на критичну інфраструктуру 2010-2026, які використовуються як виправдання для «посилення контролю». Загальна траєкторія — переведення приватного простору в скановану, видиму державі форму. Chat Control — це не виняток. Це шаблон.

І саме тому ця битва важлива далеко за межами «дискусії про шифрування». Тут стоїть питання: чи може європейський громадянин у 2030 році написати приватне повідомлення, яке не побачить держава? Якщо Chat Control пройде у первинному вигляді — відповідь буде «ні». Якщо парламентська позиція переможе — «так, поки що». Слово «поки що» — ключове. Бо наступний раунд почнеться вже через рік.

29 червня 2026 року, Брюссель, будівля Justus Lipsius, конференц-зал 50.2. Десять представників трьох інституцій, кілька сотень депутатських помічників, журналісти, лобісти. І 450 мільйонів європейців, чиє право на приватне спілкування буде або захищено, або демонтоване.

Чи перемогли ми Chat Control 26 березня? Так. Чи виграли війну? Ні. Війна тільки починається — і вона буде йти, поки існують крипто-абсолютисти у Брайєрів і утопісти-патерналісти в Йоганссонів. Перші вважають, що приватне спілкування — фундамент свободи. Другі вважають, що безпека дітей виправдовує будь-який бекдор. Між ними — 450 мільйонів європейців, які мають визначитися, на чий бік стати. Тиша означає капітуляцію перед другими.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon