Війна Стівена Міллера: $85 млрд ICE, 540 тис депортацій

11 червня 2026 року, 14-та година за східним часом США, Al Jazeera виклала на YouTube 24-хвилинний документальний фільм. У титрах — три слова: «Stephen Miller’s War». У першому кадрі — фраза, після якої починається кожна політична трагедія сучасних США: «Найвпливовіша людина Сполучених Штатів, за яку ніхто ніколи не голосував».

Йдеться про Стівена Міллера, 40 років, заступника начальника штабу Білого дому з політики і радника президента з внутрішньої безпеки. Він не балотувався. Його не затверджував Сенат. Та саме він віддав ICE наказ, який переписав картину американського вуличного життя за дев’ять місяців: 3 000 арештів імігрантів на день. За той самий період у клітках ICE померло щонайменше 40 людей — найбільше з 2004 року. Бюджет агентства виріс до $85 млрд. ICE стало найбагатшим правоохоронним органом США. А приватні в’язниці GEO Group і CoreCivic, що жертвували $2,8 млн на інавгурацію Трампа, отримали назад $2,75 млрд контрактом.

Це не реформа. Це індустріальний комплекс, який збудований навколо одного чоловіка з кабінету у Західному крилі — і працює як годинник.

«Війна Стівена Міллера»: документ, який ховають

Серія Fault Lines під назвою «Stephen Miller’s War» вийшла на каналі Al Jazeera English вечором 11 червня — рівно за добу до публікації цього матеріалу. Хронометраж 24 хвилини. Жодне з великих американських мережевих телебачень її не показало. Газети «з протилежного політичного табору» — теж промовчали. NPR обмежилася парою рядків. CNN — нічим.

Це не випадково. Документ задає три запитання, на які адміністрація відповідати не хоче. Перше: чому DHS веде масові операції в містах, керованих демократами, попри пряму вимогу мерів і губернаторів припинити? Друге: чому жоден контролюючий орган Конгресу не отримав документи про директиви Міллера ICE? Третє — найболючіше: за що саме несе персональну відповідальність 40-річний радник, чиї накази стояли за смертями людей у детензії?

«Стівен Міллер — необраний, непідзвітний і став однією з найвпливовіших постатей у новітній історії США. Він диктує умови депортаційної машини з кабінету, до якого не має доступу жоден журналіст».

Al Jazeera Fault Lines, «Stephen Miller’s War», 11 червня 2026

Ключове в цій цитаті — слово «необраний». У американській політичній системі такі люди формально існують у тіні. Президентські радники не зобов’язані звітувати перед Конгресом за виконавчою привілеєю. Їхні листи закриті. Їхні директиви — гриф. Міллер цю систему засвоїв на чотири роки першого терміну Трампа, а в січні 2025-го повернувся з готовим планом — і легальною фірмою, яка прикриває тил.

Хто такий Стівен Міллер: Санта-Моніка, Сешнс, America First Legal

Стівен Натан Міллер народився 23 серпня 1985 року в Санта-Моніці, Каліфорнія. Закінчив Університет Дюка у 2007-му. Студентом він був колумністом газети The Chronicle і президентом місцевого осередку Students for Academic Freedom — гуртка, який воював проти лібералів на гуманітарних факультетах. Сам Міллер кілька разів казав в інтерв’ю: повернення вправо стало остаточним після прочитання книги Веїна Лапьєра, виконавчого директора NRA, «Guns, Crime, and Freedom». Тобто його ідеологія сформована в логіці «зброя і кордон».

Після університету Міллер працював прес-секретарем у конгресменів Мішель Бахман і Джона Шадеґа. У 2009-му він приєднався до апарату сенатора Алабами Джеффа Сешнса — фігури, яка десятиліттями стояла на праворадикальному фланзі імміграційної політики. Саме там Міллер вивчив технічну сторону системи: статус, біометрику, контракти DHS, лазівки в DACA. Це фундамент.

2016-й. До Трампа його приводить Сешнс особисто. Старі республіканські політтехнологи відмахуються — кампанія Трампа здається безнадійною. Міллер залишається. Перемога. У 2017-2021 — старший радник президента і директор спічрайтерського відділу. Саме його перу належать ключові виступи Трампа з міграції, зокрема горезвісна мова про «sh*thole countries». Серед його проєктів — «нульова толерантність» 2018 року, програма відокремлення дітей від батьків на кордоні. ProPublica і ACLU тоді задокументували понад 5 500 розлучених родин. Жоден з організаторів не сів. Міллер пішов з посади у січні 2021-го — і одразу заснував America First Legal Foundation.

America First Legal — це його юридична зброя. Чотири роки фонд подавав позови проти всього: расової рівноваги в наймах, програми DACA Байдена, кліматичних регуляцій SEC, дайверситі-квот корпорацій. Сотні випадків. Десятки виграних. Міллер створив паралельну юридичну інфраструктуру, готову штампувати федеральні директиви тільки-но Трамп повернеться. У листопаді 2024 року Трамп оголосив, що Міллер стане заступником начальника штабу з політики і радником з внутрішньої безпеки. 20 січня 2025-го він вступив на посади. На третій тиждень в Овальному кабінеті лежали проєкти двох десятків імміграційних розпоряджень — і всі вже були готові до підпису.

Опитування YouGov 27 січня 2026 року дало Міллеру 17% позитивних відгуків — нижчий рейтинг, ніж у будь-кого з топ-радників Трампа. New Republic визнала його «Scoundrel of the Year 2025». Самій адміністрації байдуже. Цифри популярності не важливі, коли ви не балотуєтеся.

3 000 на день: як Міллер і Ноем перевернули ICE

28 травня 2025 року Axios опублікувала розслідування, яке згодом дублювали Reuters, Bloomberg і WSJ. Заголовок: Stephen Miller і міністр внутрішньої безпеки Крісті Ноем у внутрішній відеоконференції з керівниками польових офісів ICE вимагали «втричі прискорити арешти». Конкретна цифра: 3 000 арештів на день. До цього звичайна добова норма становила приблизно 1 000.

«Мінімум 3 000 арештів ICE щодня. І це число буде рости. Президент очікує, що ми приберемо мільйон людей з вулиць щороку — і ми це зробимо».

Стівен Міллер у програмі Hannity, Fox News, 28 травня 2025

Через два місяці, у серпні 2025-го, Департамент юстиції під керівництвом генпрокурорки Пем Бонді подав у суд офіційне заперечення: «Жодної квоти не існує». Заперечення стояло у відповідь на позов імміграційних адвокатів, які вимагали зупинити політику масових арештів як неконституційну. Федеральні судді на слуханнях тиснули: «Чи можете ви пояснити, як офіційна позиція DOJ узгоджується з прямими публічними словами заступника начальника штабу президента?» Відповіді не було. Бонді в Конгресі через рік мовчала і про це — як мовчала про справу Епштейна.

Що дала ця подвійна гра? Цифри.

За даними ICE, на серпень 2025-го агентство депортувало приблизно 200 000 людей за перші сім місяців другого терміну. На січень 2026-го — близько 540 000. Фіскальний рік 2025 (закінчився 30 вересня): 442 637 депортацій загалом, з них 166 939 — формально «кримінальних». Решта 275 698 — звичайні люди без жодних обвинувачень, частина яких прожила в США 15-20 років. Фіскальний 2026 на 4 квітня: 234 236 формальних видворень за пів року. Темп зростає.

15 квітня 2026 року ICE офіційно змінило цільовий показник у внутрішньому документі. Раніше було «згідно з оперативною спроможністю». Тепер — рівно 1 000 000 депортацій щорічно. Це найвища цифра в історії агентства. Більше, ніж за період Обами 2009-2014, який імміграційні правозахисники не випадково називали Deporter-in-Chief.

Це і є архітектура. Заявка публічна, заперечення в суді, виконання — без зупинок.

$85 млрд: депортаційно-індустріальний комплекс

Машину треба годувати. У липні 2025 року Конгрес прийняв «One Big Beautiful Bill Act» — Трамп назвав його найбільшим податковим пакетом в історії. Brennan Center і Center for American Progress пізніше окреслили його іншим словосполученням: «deportation-industrial complex slush fund» — несподаткований фонд для депортаційного комплексу.

Розклад грошей такий:

• $45 млрд — на детензійні центри ICE. Мета: 100 000 одночасних місць ув’язнення. Зараз ICE будує і відкриває нові детензійні табори в перероблених складах і занедбаних в’язницях.
• $46,5 млрд — на завершення прикордонної стіни. Контракти переважно йдуть тим самим компаніям, що отримували їх у перший термін Трампа.
• $30 млрд — на найм і навчання 10 000 нових агентів ICE. Це довоєнні цифри: ICE подвоюється за два роки.
• $3,3 млрд — на імміграційні суди й адвокатів. Найменше з усього. Адміністрація явно не зацікавлена в пришвидшенні справ — вона зацікавлена в тому, щоб у людей не було часу боротися.

Загальна сума: понад $160 млрд на імміграційну машину протягом наступних чотирьох років. ICE з усіма цими грошима має бюджет $85 млрд — більше, ніж ФБР, DEA, ATF і береговий патруль разом узяті. Це найбагатше правоохоронне агентство Сполучених Штатів. І воно підпорядковане людині, яка не давала присяги Конгресу.

Хто отримує гроші? Тут починається найважливіше.

GEO Group, CoreCivic, Palantir: трійця-бенефіціар

GEO Group, акції тікер NYSE: GEO. Засновник — Джордж Зоулі, штаб-квартира у Бока-Ратон, Флорида. У 2025 році компанія підписала або реактивувала контрактів на $520 млн річного обороту — найбільший пакет нового бізнесу в історії фірми. ICE заплатило їй $2,1 млрд за фіскальний 2025. Прибуток четвертого кварталу 2025 — рекордних $254 млн. Прогноз виторгу на 2026 — $3 млрд. Не виручки — виторгу. Це фірма, що тримає людей у клітках, котирується на біржі і платить дивіденди.

CoreCivic, тікер CXW, штаб-квартира у Нашвіллі. Доходи від ICE подвоїлися: $120 млн у четвертому кварталі 2024-го — і $245 млн у тому ж кварталі 2025-го. У 2025 році компанія анонсувала шість нових контрактів або реактивацій: Каліфорнія, Техас, Вірджинія, Канзас, Теннессі, Оклахома. Місткість кожного центру — від 600 до 2 560 ліжок. На 2026 рік прогноз чистого приросту виторгу — $147,5-157,5 млн. Загальні зобов’язання ICE перед CoreCivic у 2025-му — $653,5 млн.

Palantir, тікер PLTR, заснований Пітером Тілем 2003 року. У квітні 2025 року ICE підписало з фірмою контракт на $30 млн на розробку платформи ImmigrationOS — операційної системи депортації. Пізніше додано task order на ще $29,9 млн. Контракт діє до вересня 2027 року. Прототип системи мав бути готовий до 25 вересня 2025-го. Функції три: ідентифікувати і захоплювати осіб «у пріоритеті на видворення», в режимі майже реального часу відстежувати «самодепортації», оптимізувати логістику фактичного видворення з країни. Це не просто база даних — це Палантір переносить технологію зі своїх ЦАХАЛівських і ЦРУ-шніх контрактів на цивільне населення США. Повна історія Палантіру 2003-2026 — окремий лонгрід.

Трійця GEO + CoreCivic + Palantir у 2025 році отримала від ICE приблизно $2,8 млрд на трьох. Цифру треба тримати в голові, бо за хвилину з’явиться інша.

Хто платив за вечерю — і кому повернули рахунок

Citizens for Responsibility and Ethics in Washington (CREW) і OpenSecrets у квітні 2026 року порахували всі надходження від приватних детензійних компаній на користь кампанії Трампа і Республіканського національного комітету в циклі 2024 року.

GEO Group через свій PAC: $500 000 на інавгураційний комітет Трампа і Венса. PAC-компанії, дочірня структура і топ-менеджмент сумарно — близько $1,5 млн на саму кампанію і пов’язані структури. Загалом по GEO — близько $2 млн.

CoreCivic: $500 000 на інавгураційний комітет. Особисті внески CEO Дамона Гайнінгера через Трамп-Венс джойнт-фундрейзинг до RNC — $288 400. Ще $10 000 — на національний конвент. Плюс $18 200 у PAC-и підтримки Трампа. Загалом по CoreCivic та її CEO — $816 600.

Сума двох: $2,8 млн у кампанію 2024 року. Сума контрактів від ICE цим самим двом фірмам у 2025 році: $2,75 млрд. Дохідність — близько 982 доларів повернення за кожен вкладений долар. Це не лобі, це інвестиційний фонд із гарантованим прибутком, оплачений з кишені платника податків.

Лобі окремо. У 2024 році GEO Group витратила на федеральне лобі $1,38 млн. CoreCivic — $1,77 млн. Фокус — апропріаційний законопроєкт, що фінансує DHS. Тобто бюджет ICE.

І найжирніше. Пем Бонді, нинішня генпрокурорка США, з 2019 по 2024 рік працювала в лобістській фірмі Ballard Partners. Серед клієнтів — GEO Group. Гонорар: $390 000. Том Хоман, нинішній «border czar» Трампа і керівник усієї депортаційної операції, до повернення в адміністрацію мав консалтинговий контракт з тією самою GEO Group. Деталі суми не розголошуються. Тобто два ключові виконавці плану Міллера в минулому отримували зарплату від тих самих компаній, які тепер виграють контракти на мільярди.

Це не корупція в російському чи нігерійському значенні — без хабарів у конвертах. Це американська корупція 2026 року: відкрита, легальна, юридично оформлена і повністю безкарна. Так само працює McKinsey за сто років — від опіоїдів до ICE. Так само Трамп розкидає $620 млн позик фірмі сина-молодшого. Так само директиви DOJ назавжди звільняють родину президента від податкових перевірок. Це система.

40 смертей: коли жорстокість — це функція

У 2025 році в детензії ICE загинула 31 людина. Це найвища річна цифра з 2004 року. Грудень 2025-го став найсмертоноснішим місяцем за всю історію статистики. У 2026 році станом на 4 червня — ще 20 публічно задокументованих смертей. Темп — приблизно одна смерть кожні шість днів. Сукупно з початку другого терміну Трампа в клітках ICE померло понад 40 людей.

Серед задокументованих імен:

• Jean Wilson Brutus — помер у детензійному центрі GEO Group у Ньюарку, Нью-Джерсі. Причина: серцевий напад. У медкарті — ознаки гострої проблеми за три дні до смерті. Реакції — не було.
• Fouad Saeed Abdulkadir — помер у Moshannon Valley Processing Center у Філіпсбургу, штат Пенсильванія. Заклад теж належить GEO Group. Сім’я повідомила про відсутність базової медичної допомоги протягом тижня.

CNN провела розслідування у травні 2026 року. Висновок: більшість смертей можна було запобігти. Розрив між кількістю детентів і медичним персоналом катастрофічний. Адміністрація вимагає набирати, набирати, набирати — медиків не наймає. Приватні в’язниці отримують гроші посуточно за кожну голову; лікарі — додаткові витрати; недокомплект економить грошей; смерть — статистика. Перверсний стимул, який бухгалтерія GEO Group і CoreCivic роками вбудовувала у свою операційну модель, тепер працює в максимальному режимі.

«Для детензійної системи Стівена Міллера жорстокість — не дефект. Це функція. Зробити детензію настільки принизливою, щоб люди самі відмовлялися від легальних претензій і скоріше вилітали з країни, навіть якщо мають право залишитися. Жорстокість як засіб шантажу — на національному масштабі».

American Civil Liberties Union, «Deaths in Detention» report, травень 2026

Не «помилка управління». Інженерне рішення.

На цьому етапі автор зобов’язаний зауважити: жодне порівняння з ХХ століттям тут не потрібне. Достатньо фактів. Людей вистежують квотою. Тримають у клітках. У клітках вони помирають через те, що приватний оператор економить на лікарях. Імена відомі. Прізвища відомі. І нічого не відбувається.

Війна з американськими містами і з 10-ю поправкою

Червень 2025 року. Лос-Анджелес. ICE проводить три скоординовані рейди: модний район Fashion District, парковка Home Depot, район Westlake біля MacArthur Park. Десятки людей затримано протягом години. Багато з них — у документах. Затримання велися без попередження, без юристів, без зв’язку з родиною.

Трамп підписав розпорядження про федералізацію 4 000 бійців Національної гвардії Каліфорнії і відрядив їх у LA. Це безпрецедентне рішення — востаннє Білий дім перебирав командування над гвардією штату всупереч губернатору під час десегрегації Алабами 1965 року. Контекст той самий, що тоді: федеральна влада проти штату.

«Це повномасштабна атака на наше місто. Президент шле армію в наші вулиці, щоб налякати працьовитих імігрантів, які платять податки і будують це місто. Це не охорона порядку, це залякування».

Карен Басс, мерка Лос-Анджелеса, заява в Time, 8 червня 2025

Губернатор Гевін Ньюсом написав Трампу офіційного листа, назвавши розгортання «серйозним порушенням суверенітету штату». Окружний суддя Чарльз Брайєр виніс рішення на користь Каліфорнії і зобов’язав адміністрацію відкликати гвардію. Дев’ятий апеляційний округ — три судді, двоє з яких призначені Трампом — призупинив рішення Брайєра до повного слухання. Гвардія залишилася на місці.

Січень 2026-го. Міннеаполіс. Міллер у пресконференції публічно вимагає від місцевої поліції «здатися федералам» і не заважати операціям ICE. Він навіть стверджує, що департамент Міннеаполіса «отримав наказ скласти повноваження». Конституція США — 10-та поправка — не дає президенту, тим більше радникові президента, жодного права наказувати поліції штату. Це не сірі зони, це чорно-біла конституційна норма. Міллер про це чудово знає. Це блеф для аудиторії — і одночасно сигнал для своїх агентів: ми не зупинимося ні на чому.

Чикаго, вересень 2025-го: гелікоптер Black Hawk опустився над житловими будинками району South Shore. Бійці спустилися по тросах. Заарештували 37 осіб. Пізніше з’ясувалося: щонайменше дев’ятеро мали легальний статус. Двом не повернули документи й до сьогодні. Військова операція — у мирному кварталі американського міста, проти людей, які отримують пошту на ту саму адресу п’ятнадцять років.

У Європі цю саму архітектуру роками будує Frontex — і за два десятиліття перетворив агентство ЄС на структуру з $1,12 млрд бюджетом, де OLAF фіксує два тисячі загиблих біженців. Повна історія Frontex 2004-2026 показує, що депортаційний комплекс — не американський винахід. Просто американський масштабніший.

Що це означає для української діаспори в США

Понад 360 тисяч українців станом на 2026 рік перебувають у Сполучених Штатах за статусом TPS — Temporary Protected Status. Більшість прибула у 2022-2024 роках через програму Uniting for Ukraine. Це працівники IT, медсестри, водії, будівельники, родини з дітьми у школах. Більшість сплатила податки, відкрила бізнеси, винайняла квартири з контрактами на роки.

У серпні 2025 року Стівен Міллер на внутрішній нараді DHS поставив запитання: «Чи можна скасувати TPS для українців?» Юристи відповіли: формально — так, через 60-денне повідомлення. Politico повідомила про цю розмову у вересні. Адміністрація заперечила — формально. У жовтні 2025-го ICE вперше депортував українця з документами із LA — мотиваційного водія, який п’ять разів подавав на адвокатську допомогу і п’ять разів був відмовлений у термінах. Сім’я в Україні дізналася про його повернення з телефонного дзвінка з борту літака.

Це сигнал. Машина, яку будує Міллер, не розрізняє національностей. Вона розрізняє статуси. Якщо у вас тимчасовий статус — ви в черзі. Якщо у вас постійний — у потенційній черзі. Якщо ви натуралізований громадянин — теоретично безпечні, але адміністрація вже відкривала справи про «денатуралізацію» осіб, які отримували громадянство в 2010-х. ICE формує загрозу для будь-кого, чий статус — не «громадянин від народження».

Українській діаспорі в Німеччині, Польщі та США це треба знати. Сценарій «прихистимо у США, а потім подивимося» більше не безпечний. Архітектура Міллера працює тихо, цифрово, через ImmigrationOS Palantir — і відстеження вашого Driver’s License у системі почалося задовго до того, як ваше досьє підняли. Це не паніка. Це інженерна реальність. Подібні системи Pegasus, Graphite і Cellebrite вже давно зливаються у єдиний шар нагляду, частина якого — архітектура цифрового нагляду 2026 року.

Хто відповідає — і хто скасує

За часів Нюрнберзького процесу архітектори системи відповідали особисто, незалежно від того, чи носили вони уніформу. Сучасне американське право таких процедур не передбачає. Виконавчий привілей покриває Міллера від парламентських розслідувань. Документи закриті. Свідки під присягою про їх існування мовчать. Конгрес не може видати повістку, поки спікер Майк Джонсон контролює календар. А спікер Джонсон підтримує Міллера повністю.

Сценаріїв притягнення до відповідальності насправді три. Перший — зміна влади у 2028 році і повноцінне розслідування Палати представників. Реалістичність низька: республіканці контролюють Палату до листопада 2026-го як мінімум, демократи у вибори 2028-го йдуть слабше, ніж очікувалося. Другий — позов у Міжнародний кримінальний суд від родин загиблих у детензії. США з МКС не співпрацюють — ризику для Міллера це не несе. Третій — публічний тиск: журналістські розслідування, серіали, документи. Al Jazeera Fault Lines — крок у цьому напрямку. Цей лонгрід — теж.

Поки що Міллер не дає інтерв’ю. Не виступає в Конгресі. Не з’являється на закритих слуханнях. Він пише записки на полях президентських розпоряджень і телефонує керівникам польових офісів ICE щовечора о пів на десяту. Це підтвердили дві окремі публікації CNN і Axios у 2026 році. Час дзвінків — одна з небагатьох публічно відомих деталей його розпорядку.

Стівен Міллер не є виборним посадовцем. Не підзвітний жодній парламентській комісії. Не зобов’язаний приходити до суду. Його ім’я не значиться у бюлетенях. Але саме він керує депортаційною машиною, що поглинула $85 млрд платників податків, замовляє контракти на мільярди компаніям, які годували його босу кампанію, і чия операційна модель за рік знищила 40 людських життів — переважно тих, хто легально шукав притулку.

Він мовчить. Машина працює. Поки що ніхто з тих, хто має повноваження зупинити, не натиснув кнопку. Питання не в тому, чи це триватиме. Питання в тому, скільки ще буде смертей у клітках GEO Group до того, як Конгрес прокинеться — або до того моменту, коли прокидатися буде вже пізно.

А поки що — рахунок зростає. Кожні шість днів.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon