Федеральний міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добрінт заявив на брифінгу 21 серпня 2026 року, що федеральна прокуратура відкрила справу проти підозрюваного в Румунії за ознаками шпигунства та «підготовки серйозного акту насилля, що загрожує державі» – після того як у жовтні 2025 року Bundesverfassungsschutz (BfV) разом із берлінською поліцією виявив у лісовому масиві на окраїні міста схованку з двома пістолетами і боєприпасами. Süddeutsche Zeitung, NDR і WDR повідомили, що тайник готувався для цільових убивств за дорученням Москви; Добрінт цього публічно не підтвердив, але зазначив, що «не може виключити причетності іноземних держав».
Після нейтралізації зброї BfV залишила схованку під цілодобовим спостереженням упродовж кількох місяців – жодна особа до тайника так і не наблизилася.
- Знахідка жовтня 2025-го: пістолети, набої і таємне стеження
- Підозрюваний у Румунії та «агент нижчої ланки»
- Від CEO Rheinmetall до опозиціонерів у вигнанні: загрози, про які попереджали роками
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
Знахідка жовтня 2025-го: пістолети, набої і таємне стеження
BfV отримала оперативну інформацію про можливу схованку восени 2025 року і провела пошукову операцію спільно з берлінською земельною поліцією на лісовій ділянці на периферії міста. Тайник містив два пістолети та набої до них – зброю ідентифікували й нейтралізували, однак не вилучили одразу. Натомість федеральна розвідка поставила схованку під прихований нагляд, сподіваючись вийти на ланцюжок виконавців.
«Цей випадок демонструє, що ми діємо в умовах надвисокого рівня загрози», – заявив Добрінт на прес-конференції 21 серпня 2026 року (BBC). За його словами, тривале стеження результату не дало: жодна людина до схованки не підійшла – ані протягом зими, ані навесні.
За даними тріади видань – Süddeutsche Zeitung, суспільного радіо NDR і телеканалу WDR, – схованка призначалася для здійснення цільових убивств на замовлення Москви. Добрінт відмовився підтверджувати конкретне країнопоходження, але формулювання «не виключає причетності іноземних держав» фактично ретранслює ті самі висновки у дипломатично обережній формі.
Підозрюваний у Румунії та «агент нижчої ланки»
Ключова постать у провадженні – особа, вже затримана в Румунії у зв’язку з окремою справою: підготовкою поштових бомб на румунській території. Добрінт охарактеризував його як «агента нижчої ланки» (low-level agent) і відмовився розкривати громадянство або повне ім’я підозрюваного. Ця обставина, за словами міністра, братиметься до уваги при розгляді питання щодо екстрадиції до Берліна.
Окремо Добрінт повідомив, що протягом 2026 року в Німеччині вже затримано «кілька подібних оперативників», у тому числі одного громадянина Казахстану. Ані прізвищ, ані деталей операцій по жодному з цих випадків оголошено не було. Слово «кілька» у вустах федерального міністра без жодної конкретизації – само по собі незвичне для берлінської адміністративної риторики, яка традиційно уникає невизначених кількісних оцінок у публічних брифінгах.
Від CEO Rheinmetall до опозиціонерів у вигнанні: загрози, про які попереджали роками
Серпнева справа – не перша ланка в ланцюжку підтверджених і задокументованих спроб Росії здійснити цільові вбивства на території Федеративної Республіки Німеччина. У 2021 році Берлінський земельний суд засудив громадянина Росії Вадима Красікова до довічного позбавлення волі за вбивство чечено-грузинського дисидента Зелімхана Хангошвілі в берлінському Тіргартені в серпні 2019 року. Суд встановив, що операцію наказала Москва. У серпні 2024 року Красіков вийшов на волю в ході масштабного обміну ув’язненими між Росією і Заходом, до якого увійшли також американський журналіст Еван Гершкович і правозахисниця Лада Красова.
Влітку 2024 року CNN повідомило із посиланням на джерела у колах американської і британської розвідки, що Росія розробляла план замаху на Арміна Паппергера, генерального директора Rheinmetall, – найбільшого виробника зброї Німеччини і ключового постачальника 155-мм артилерійських снарядів для ЗСУ. Берлін відреагував жорсткими публічними заявами, але без жодного задокументованого затримання всередині країни. Паппергер продовжив виконувати обов’язки під охороною.
На початку серпня 2026 року BBC повідомило про окремий інцидент: вибух безпілотника на периметрі одного з великих аеропортів ФРН, походження якого слідчі перевіряли у тому числі з огляду на можливу причетність Росії. Матеріали трьох провадженнь – вбивство 2019 року, план ліквідації Паппергера, серпнева схованка зброї – розкривають структуру, яка не зникає між окремими операціями, а підтримується постійно.
Федеральні спецслужби публічно попереджали принаймні протягом двох останніх років: серед потенційних цілей операцій ГРУ і СВР у Берліні – керівники підприємств оборонної промисловості, що постачають зброю Україні, а також «опозиційні постаті у вигнанні» – дисиденти, аналітики і журналісти з Росії, Білорусі та України, що осіли в Берліні після повномасштабного вторгнення 2022 року. Для понад 200 000 українців, що мешкають у Берліні та його передмістях, ця вказівка не є абстрактною.
Берлінська схованка підтверджує: Росія перейшла від дистанційного планування замахів до фізичного закладання матеріальної бази – зброї, агентів нижньої ланки, схованок – безпосередньо на території ЄС. Це не нова ескалація у вакуумі, а підтвердження того, що інфраструктура уже існує – і стала відомою лише тому, що цього разу BfV встиг першим.
Федеральна прокуратура Німеччини розглядає питання екстрадиції підозрюваного з Румунії; остаточне рішення залежатиме від перебігу румунського провадження щодо поштових бомб. Цільовий список можливих жертв берлінської схованки офіційно залишається нерозкритим.
Джерела: BBC, “Germany investigates Russia links to weapons cache discovered in woods, reports say” · Süddeutsche Zeitung, NDR, WDR (21 серпня 2026)
