Пентагон закрив прес-офіс: хроніка Гегсета 2025-2026

1 червня 2026 року, понеділок. Прес-офіс Пентагону, кімната 2D984 східного крила, перетворився на те, що американський військовий жаргон називає SCIF — Sensitive Compartmented Information Facility. Класифікований простір. Місце, куди без перепустки таємного допуску заходити заборонено. Раніше там стояли столи журналістів CNN, Reuters, New York Times. Тепер там — нічого. Двері замкнено. На стіні вісить нова табличка про режим секретності.

За 376 днів до цього, 23 травня 2025 року, міністр оборони Піт Гегсет уперше підписав документ, який обмежив доступ репортерів у будівлю. Між цими двома датами вмістилася ціла війна: виселення NYT, NBC і NPR з призначених кабінетів у січні 2025; «pledge або перепустка геть» у вересні; позов «New York Times проти Міноборони» у грудні; рішення федерального судді Пола Фрідмана 20 березня 2026 про порушення Першої і П’ятої поправок; апеляція; обхід рішення суду через «новий формат безпеки»; і — фінал — переведення прес-офісу в режим SCIF, що технічно робить будь-яку присутність журналіста на території без супроводу неможливою.

Це не один скандал. Це система, яку будували методично, поетапно, і яка дійшла до точки, де поняття «вільної преси Пентагону» — більше не функціонує.

23 травня 2025: початок — і чому виселяли саме CNN, NYT, NPR

Піт Гегсет, ведучий Fox & Friends Weekend, до призначення на посаду міністра оборони не мав жодного досвіду керування великими структурами. Сенат затвердив його 24 січня 2025 голосуванням 51:50 — голос JD Венса виявився вирішальним. Уже через чотири місяці, 23 травня, Пентагон видав «Press Access Memorandum» — перший документ, що офіційно змінив правила входу для медіа.

Що змінилося. Журналісти CNN, NBC News, NPR, Politico і New York Times втратили свої виділені офіси всередині будівлі. На їх місце заїхали кореспонденти Breitbart, One America News (OAN), HuffPost і Free Press. Меморандум обґрунтовував рішення «потребою забезпечити ротацію доступу серед більшої кількості видань». Жоден представник адміністрації не пояснив, чому ротація почалася саме з тих ЗМІ, які найкритичніше висвітлювали попередні скандали Гегсета — як, наприклад, історія з груповим чатом у Signal, де він обговорював плани ударів по Ємену і випадково включив у розмову журналіста The Atlantic.

«Це класична політика “ротації” — на папері всі рівні, на практиці виселяють тих, кого не люблять. У будівлі Пентагону зараз практично немає жодного видання, яке писало про Signalgate.»

Сет Стерн, директор адвокатської роботи Freedom of the Press Foundation, заява для CJR, 28 травня 2025

Прес-секретар Пентагону Шон Парнелл — колишній рейнджер і кандидат у сенатори від Пенсильванії, призначений Гегсетом особисто — назвав критику «бредом». В інтерв’ю Fox News 2 червня 2025 він заявив, що «жодного журналіста не позбавляють доступу до пресбрифінгів». Технічно — так. Журналісти могли заходити в Пентагон. Просто без власних офісів, без права знаходитися в коридорах без супроводу, без можливості зустріти джерело біля кулера.

А це і є суть журналістської роботи в Пентагоні. Брифінг — це сцена. Справжні новини народжуються в коридорах: коли полковник-аналітик випадково розповідає про справжні втрати; коли клерк апарату закупівель показує контракт; коли експерт DARPA дозволяє побачити макет нового дрона. Без офісу всередині будівлі — цей доступ зникає. Гегсет це чудово розумів. Парнелл — тим більше.

Вересень-жовтень 2025: «pledge або перепустка геть» — 30+ видань обирають мовчання

15 вересня 2025 Парнелл розіслав акредитованим журналістам новий документ — Updated Media Access Policy. Тринадцять сторінок. У центрі — пункт 4-B: для збереження пресперепустки кореспондент мав підписати «pledge». Зобов’язання отримувати схвалення прес-офісу Пентагону перед публікацією будь-якої інформації, отриманої в будівлі — навіть якщо ця інформація не є засекреченою.

Пункт 4-C: перепустка може бути відкликана, якщо журналіст «був обґрунтовано визначений як такий, що становить загрозу безпеці або охороні». Хто визначає? Парнелл і його заступники. Який критерій «обґрунтованості»? Не описано.

До 30 жовтня 2025 — крайнього терміну — pledge відмовилися підписати 33 акредитовані видання. Серед них: New York Times, Washington Post, CNN, NBC News, NPR, Reuters, AP, Bloomberg, ABC News, CBS News, USA Today, The Atlantic, The Guardian, Politico, Wall Street Journal. Всі вони повернули перепустки. Залишилися: OAN, Newsmax, Breitbart, Federalist, Daily Wire, Real America’s Voice. Список лояльних.

«Конституція дозволяє і заохочує журналістів ставити запитання будь-кому — авторизованому чи ні — і публікувати отримані відповіді. Меморандум Парнелла — це не правила безпеки. Це політика лояльності.»

Сет Стерн, головний адвокат Freedom of the Press Foundation, заява 30 жовтня 2025

Цікава деталь, на яку мало хто звернув увагу. Серед видань, що погодилися підписати pledge, не було жодного іноземного. BBC, Al Jazeera, Le Monde, Der Spiegel, Asahi Shimbun, Times of India — всі здали перепустки. Це означає, що з листопада 2025 жодне іноземне видання не має фізичного доступу до прес-офісу Пентагону. Світовий військовий гегемон функціонує в режимі інформаційного острова: світова преса дізнається про рішення Пентагону з пресрелізів, опублікованих на офіційному сайті defense.gov, або з повторів від лояльної американської правої медіа-екосистеми.

Грудень 2025 — березень 2026: New York Times Company v. Department of Defense, справа 1:25-cv-04218

11 грудня 2025 The New York Times подала позов до Окружного суду округу Колумбія. Відповідачі: Міністерство оборони США, особисто Піт Гегсет, особисто Шон Парнелл. Номер справи — 1:25-cv-04218. Аргументи: pledge порушує Першу поправку (свобода преси) і П’яту поправку (належна правова процедура — позбавлення без можливості оскарження).

Справу розглядав суддя Пол Л. Фрідман, призначений Біллом Клінтоном у 1994 році. Фрідман — 80-річний ветеран федеральної суддівської лави, відомий жорсткою позицією щодо адміністративних обмежень свободи слова. Слухання тривали з січня по березень 2026. Адвокати Times представили 47 свідків, серед них — колишній прес-секретар Пентагону часів адміністрації Байдена Сабріна Сінгх і колишній начальник Joint Chiefs of Staff генерал Марк Міллі (на пенсії). Обидва свідчили, що pledge не має аналогів у історії взаємодії Пентагону з пресою.

20 березня 2026 Фрідман виніс рішення на 67 сторінках. Ключові висновки: pledge — неконституційний. Положення про «загрозу безпеці» — неконституційне. Сім журналістам Times, чиї перепустки були відкликані, мають бути повернуті права доступу протягом 14 днів. Адміністрація має утриматися від запровадження аналогічних обмежень. Рішення набирає чинності негайно.

«Перша поправка не дозволяє виконавчій владі визначати, які журналісти є “достатньо безпечними” для висвітлення національної оборони. Це визначення робить читач, ринок ідей і — в крайніх випадках — суди. Не міністр.»

Суддя Пол Л. Фрідман, рішення у справі 1:25-cv-04218, 20 березня 2026, сторінка 41

Рішення Фрідмана святкували як перемогу. Times опублікувала на першій сторінці заголовок «Constitution Holds» — «Конституція тримається». Freedom of the Press Foundation випустила пресреліз з подякою. Європейські медіа-лідери — від BBC до Le Monde — назвали рішення прецедентом для всього демократичного світу.

Святкували три дні.

23 березня — 9 квітня 2026: як обходять рішення Конституційного суду

23 березня 2026, неділя. О 14:47 за вашингтонським часом Шон Парнелл випустив новий «Press Access Memorandum» — другий за рік. Текст обережно обходив формулювання Фрідмана. Замість «pledge» — «акредитаційне зобов’язання». Замість «загрози безпеці» — «оцінка ризику секретності». А ще: журналісти переводяться з основних офісів у східному крилі в «окремий додаток» (annex) — будівлю A-130, розташовану за паркінгом, без прямого виходу в коридори Пентагону. Журналісти мають супровід офіцера з public affairs під час кожного візиту в основну будівлю.

Парнелл подав це як «нові безпекові заходи». Times наступного дня подала клопотання про змусити Пентагон виконати рішення Фрідмана. Аргумент: меморандум від 23 березня — це обхід рішення суду, перевдягнений у безпекову риторику.

9 квітня 2026, середа. Фрідман виніс друге рішення — на 23 сторінках. Заголовок: ревізії від 23 березня порушують його березневий ордер і не можуть бути виконані. Конкретні позиції, які суддя визнав неконституційними: заборона на «навмисне спонукання до несанкціонованого розкриття»; вимоги ескорту; обмеження доступу до основної будівлі; перевод у annex.

«Міністерство не може просто відновити неконституційну політику під виглядом нових дій і очікувати, що Суд відверне очі. Ці ревізії — не заходи безпеки і не виконання попередніх зобов’язань. Це прозорі спроби нівелювати вплив рішення цього Суду.»

Суддя Пол Л. Фрідман, рішення у справі 1:25-cv-04218, 9 квітня 2026, сторінка 18

Пентагон негайно подав апеляцію в DC Circuit Court — другий за впливовістю апеляційний суд у країні. Одночасно — поданий запит на призупинення рішення Фрідмана щодо повернення журналістам доступу до основної будівлі. Аргумент: «національна безпека». DC Circuit задовольнила запит частково: повернення журналістам до основної будівлі призупинено до рішення апеляції. Рішення апеляції очікується не раніше осені 2026.

Парнелл виграв час. Іще шість місяців без журналістів усередині будівлі.

1 червня 2026: фінальний акт — прес-офіс стає «класифікованим простором»

Понеділок, 1 червня 2026. Пресрелізу не було. Заяви на брифінгу — не було. Просто журналістам, що залишилися акредитованими, надіслали внутрішній меморандум о 11:00. Текст із трьох рядків: «Кімната 2D984 (Press Office) перекласифікована як SCIF з 12:00 1 червня 2026. Доступ обмежений виключно персоналом з відповідним security clearance. Усі запити преси — через email press@osd.mil або форму на defense.gov».

SCIF — Sensitive Compartmented Information Facility. Технічний термін з американського кодексу засекреченої інформації. Це приміщення, обладнане для зберігання та обговорення матеріалів вищого рівня секретності — Top Secret/SCI. Зайти туди може тільки людина з відповідним допуском, проведена через офіційний background check Управління Розвідки (ODNI). Жоден журналіст, навіть з вищою акредитацією, такого допуску не має. Не може отримати — за визначенням.

Тобто: 1 червня 2026 Пентагон фізично і юридично виключив будь-який доступ преси до прес-офісу. Аль-Джазіра, перша, хто опублікувала про це матеріал, у статті Джона Пауера назвала рішення «фінальною кодою кампанії проти незалежної журналістики в Міноборони». The Hill підтвердив зміну. New York Times підготувала нове клопотання до Фрідмана. Реакції Парнелла на момент написання цієї статті не було.

«Адміністрація буде продовжувати гратися, щоб уникнути виконання сьогоднішнього рішення. Це структурна стратегія. Знаючи, що повний апеляційний цикл триватиме рік, вони запроваджують нові й нові формати обмежень швидше, ніж суди встигають їх скасувати.»

Сет Стерн, Freedom of the Press Foundation, заява 9 квітня 2026, опублікована в Press Freedom Tracker

Стерн мав рацію. Між квітневим рішенням Фрідмана і червневим перетворенням офісу на SCIF минуло 53 дні. Парнелл просто вигадав нову формулу, до якої Times має ще раз подавати позов, проходити слухання, виносити рішення, чекати апеляції — а адміністрація тим часом має чисте поле.

Кому це служить: що Пентагон ховає за SCIF-стіною

Питання «навіщо це?» має кілька правдоподібних відповідей. Жодна з них не передбачає реальної турботи про національну безпеку.

Версія перша — Іран. Війна США з Іраном триває 84-й день. Трамп уже скасовував удар на прохання країн Затоки, переписував MOU. За той самий період США втратили щонайменше 24 безпілотника MQ-9 Reaper — Пентагон тепер шукає дешеву заміну для парку, що скоротився до 135 машин. Реальні втрати техніки і людей — інформація, яку Парнелл відмовляється коментувати з листопада 2025. Без журналістів усередині будівлі немає шансу, що дані про втрати втечуть з-під контролю прес-офісу.

Версія друга — контракти. SpaceX отримала $4,16 млрд за SB-AMTI, частина проекту «Золотий купол» — системи ПРО, яку CBO оцінив у $1,2 трлн (у сім разів дорожче за обіцянку Білого дому). Хто ще отримує контракти за «Золотий купол»? Які умови? Хто з керівників контракторів — родичі або колишні співробітники адміністрації? Це питання, на які Парнелл не відповідає. У будівлі без журналістів інсайдер не зустріне репортера біля кулера.

Версія третя — Гегсет особисто. Скандал з груповим чатом Signal, де міністр обговорював удари по Ємену в присутності журналіста The Atlantic, ніколи не отримав повного розслідування. Internal investigation Inspector General було оголошено 12 квітня 2025 і досі — через 14 місяців — не завершено. Звіт IG, коли він з’явиться, мав би стати темою для розслідувань. Без преси в будівлі — звіт може бути опублікований у п’ятницю ввечері і непомічений.

Версія четверта — Silicon Valley. Пентагон з 2025 року активно перетворюється на простір для IT-гігантів. Anduril, Palantir, OpenAI, Anthropic стали військовими підрядниками. Контракти на ШІ-системи автономного озброєння, на кібероперації, на аналіз розвідданих. Журналістам, які пишуть про етику ШІ та військові застосування технологій, доступ до Пентагону був особливо незручний для Гегсета. Тепер його просто немає.

Жодна з версій не виключає інших. Скоріше навпаки — вони працюють разом. Закриття прес-офісу — це не одна політика, а політика, що захищає кілька рівнів інформаційного контролю одночасно. Гегсет може говорити про безпеку. Але це не безпека держави. Це безпека його кар’єри і його контрактів.

Глобальний патерн: Київ, Брюссель, Москва — однаковий сценарій

Те, що відбувається у Вашингтоні, не є винятковим випадком. Воно є частиною глобального патерну, у якому демократії і автократії сходяться в одній моделі — обмеження вільної преси під виглядом «безпеки», «класифікації», «протидії дезінформації».

Київ. З 2019 року режим Зеленського системно знищує незалежну українську журналістику: закриття опозиційних каналів NewsOne, 112 і ZIK у лютому 2021, телемарафон «Єдині новини» як інструмент консолідації, переслідування Бутусова і Лещенка, тиск на «Бабель», «УП», радіо «Новини живого». Воєнний стан як виправдання. Аргумент той самий, що в Гегсета: «безпека». Інструмент той самий: позбавлення доступу, акредитацій, фізичного простору для роботи.

Брюссель. Запропонована Європейською комісією директива Chat Control 2.0 — обов’язкове сканування приватних повідомлень у месенджерах — це інша форма того ж тиску. Не на пресу безпосередньо, але на джерела преси. Якщо співробітник Пентагону чи Єврокомісії знає, що його комунікація сканується ЄС-системою на «ознаки несанкціонованого розкриття», шанси, що він зателефонує журналісту з документами, наближаються до нуля. Це архітектура цифрового нагляду 2026 в дії.

Москва. Закон про «іноземних агентів», блокування Telegram-каналів, кримінальні справи за «фейки про армію» — це найгрубіший варіант тієї ж стратегії. Російська преса повністю зачищена після лютого 2022. У країні залишилися Sergey Lavrov та Maria Zakharova, які виходять у телевізор. Решта — або в еміграції, або в тюрмі, або мертві. Серед них — журналісти Anna Politkovskaya (2006), Boris Nemtsov (2015), Roman Protasevich (затриманий 2021 у Білорусі при примусовій посадці Ryanair). Повний реєстр убитих журналістів 2014-2026 показує: модель «контролю через ліквідацію доступу» — універсальна.

Різниця між Вашингтоном і Москвою — у градусі. Не в напрямі.

Що це означає для українця у Дортмунді

Можна подумати, що це американський внутрішній скандал. Що Гегсет і Парнелл — далеко, і що читачеві з Дортмунда чи Кракова немає до цього діла. Це помилка з кількох причин.

Перша. Пентагон ухвалює рішення про долю війни в Україні, про підтримку Європи в обороні, про санкційну архітектуру проти Росії. Коли ці рішення ухвалюються без журналістського контролю — без преси у коридорах, без витоків, без розслідувань — українська діаспора втрачає доступ до інформації, яка прямо впливає на її батьківщину. Без преси у Пентагоні немає кому розповісти, що насправді відбувається з постачанням Patriot. Що насправді ховається за рішенням скасувати розгортання 4 000 солдатів у Польщі. Що насправді сталося з пакетом допомоги Україні, замороженим у Конгресі.

Друга. Модель Гегсета експортується. Європейські уряди дивляться, що проходить у США без серйозного спротиву, і випробовують аналогічні підходи. Британський закон Online Safety Act, німецький NetzDG, французький закон проти «маніпулювання інформацією» — усе це варіанти того, що відбувається у Вашингтоні. Якщо американський прецедент закріпиться через апеляційний процес — за ним підуть Берлін, Париж, Лондон.

Третя. Для діаспори, яка вже пережила втрату незалежної преси на батьківщині, ця ситуація — практичний урок. У 2022 році багато українців у Німеччині і Польщі думали, що головна війна — за територію. Сьогодні видно: війна за інформацію — це паралельна війна, яка точиться щодня. І вона програється не тоді, коли журналіста вбивають. А тоді, коли журналіста перестають пускати в кімнату, де ухвалюються рішення.

SCIF у Вашингтоні. Телемарафон у Києві. Chat Control у Брюсселі. Це різні поверхи однієї будівлі. Будівлі, у якій вирішують, що читач має знати — і чого не має знати.

У понеділок 1 червня 2026 о 12:00 двері кімнати 2D984 у східному крилі Пентагону замкнулися. Не для того, щоб захистити секрети. Для того, щоб закрити останнє вікно, через яке американський платник податків міг дізнатися, як витрачаються його гроші. Парнелл назвав це «security measure». Фрідман, коли черга дійде, назве це інакше. Але до того часу мине ще рік. А за рік — у Пентагоні буде вже інший формат закриття. Ще винахідливіший. Ще законніший. Ще тихіший.

Сет Стерн знав, про що говорив. Адміністрація буде продовжувати гратися. Гра має одну мету — щоб тебе, читача з Дортмунда, або з Кракова, або з Києва, не було в кімнаті, де ухвалюють рішення про твоє життя. І щоб ти не дізнався, хто там був замість тебе.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon