SpaceX отримала $4,16 млрд від Пентагону: око «Золотого купола»

П’ятниця, 29 травня 2026, 18:30 за східним часом США. Космічні сили Сполучених Штатів випустили пресреліз на чотири абзаци. У ньому — найбільший за останній тиждень військовий контракт компанії Ілона Маска: SpaceX отримує $4,16 млрд на програму під назвою SB-AMTI. Це супутникова мережа, яка, за словами Пентагону, «забезпечить Об’єднаним силам стійку обізнаність про повітряний простір, що оспорюється» — англійською це означає одне: око, яке бачить кожен літальний апарат на планеті в режимі реального часу.

Через сім днів до того та сама компанія отримала $2,29 млрд на захищену супутникову мережу зв’язку Starshield для Пентагону. Разом — понад $6,4 млрд за тиждень. А Маск, нагадаємо, готується до IPO з цільовою оцінкою $1,75 трлн. Це більше, ніж ВВП Іспанії. Або всієї Південної Кореї.

Військові аналітики обережно називають це «прискоренням». Ми називаємо речі своїми іменами: формується перша в історії приватна інфраструктура тотального глобального стеження за повітрям. І її будує одна людина — за гроші платників податків.

Що сталося 29 травня: контракт у $4,16 млрд за один документ

Угода офіційно називається Space-Based Air Moving Target Indicator (SB-AMTI). Її підписала Portfolio Acquisition Executive for Space-Based Sensing & Targeting (PAE SBST) — спеціальний підрозділ Космічних сил, створений саме для прискорення супутникових програм спостереження. Сума — $4,16 млрд. Терміни — перші супутники на орбіті до 2028 року, друге і третє покоління — до 2035-го.

Один технічний нюанс, який пройшов повз більшість мейнстрім-медіа, але має значення: це не звичайний контракт. Це так звана Other Transaction Authority (OTA) — особлива правова конструкція, що дозволяє Пентагону обходити стандартні процедури Federal Acquisition Regulation. Без звичайних аудитів. Без звичайної конкуренції. Без звичайних звітів перед Конгресом.

OTA придумали у 1990-х для невеликих експериментальних проєктів — щоб Пентагон міг швидко працювати зі стартапами, які не хочуть тонути в паперах. У 2026-му цей механізм використовують для угод на $4 млрд. Це не баг — це фіча: Космічні сили офіційно повідомляють, що використали «гібридну модель закупівлі», поєднавши OTA з Indefinite Delivery/Indefinite Quantity. Перекладено з пентагонівської: ми платимо їм скільки треба, коли треба, без верхньої межі по часу.

«Цей початковий контракт спрямований на розгортання сузір’я супутників до 2028 року, забезпечуючи Об’єднаним силам ранню спроможність ліквідувати оперативні сліпі плями».

Заява Космічних сил США, пресреліз Space Systems Command, 29 травня 2026

«Оперативні сліпі плями» — гарний евфемізм. Зараз у Сполучених Штатів є літаки раннього попередження AWACS E-3 Sentry і їхні нові наступники E-7 Wedgetail. Вони мають один фундаментальний недолік: вони літають по конкретних маршрутах і мають час пального. У сирії, в Україні, над Тайванем — їх не завжди є де поставити, а противник з ракетою класу С-400 завжди може вибити їх з неба. Супутники SB-AMTI цю проблему вирішують: вони висять над усім світом одночасно. Завжди.

У бюджетному запиті на 2027 фіскальний рік (документ доступний на сайті Міністерства повітряних сил) Космічні сили попросили додатково $7,06 млрд на SB-AMTI — поверх цих $4,16 млрд. Якщо отримають, загальна сума програми вже перевищить $11 млрд. І це лише початок: пресреліз 29 травня прямо вказує, що в наступному році буде «численні нові контракти» для розширення «пулу вендорів».

Що таке SB-AMTI: «око над усім небом» простими словами

AMTI — це абревіатура, від якої військові не сплять ночами. Air Moving Target Indicator. Спроможність бачити рухомі цілі в повітрі — будь-які. Літаки. Гелікоптери. Дрони. Ракети. Балони. Все, що рухається в атмосфері. Її кузина — GMTI, Ground Moving Target Indicator — те саме, але для землі: танки, машини, колони військ.

Десятки років AMTI існувала тільки на літаках. AWACS Сполучених Штатів. Російські А-50. Ізраїльські Phalcon. Це здоровенні машини з тарілкою на спині — радар, який сканує сотні кілометрів повітряного простору. У 1990-х це була революція. У 2026-му — анахронізм. Бо літак можна збити. Літак треба заправляти. Літак не покриває весь світ одночасно.

Супутники — інша справа. Кілька сотень супутників на низькій навколоземній орбіті, з’єднаних у мережу через лазерні зв’язки, з вбудованим штучним інтелектом для попередньої обробки — це «паноптикум неба». Термін не наш. Так його називає The War Zone у своїй власній публікації від 2024 року, на яку посилається стаття Джозефа Тревіткіка від 29 травня:

«Так, ми говоримо про можливість паноптичного або майже паноптичного націлювання і спостереження з космосу… Більша колаборативна спроможність, особливо та, що використовує машинне навчання й технології штучного інтелекту, може допомогти знаходити цілі й аномалії значно швидше, ніж будь-коли раніше».

Joseph Trevithick, The War Zone, аналіз від 2024 року, повторно цитований у статті 29 травня 2026

Що це означає на практиці? Якщо ви — пілот, ви більше не маєте права на анонімність у небі. Якщо ви — цивільний літак, ваші всі рейси, виявлені сенсорами супутників, потрапляють до бази даних Пентагону. Якщо ви — дрон, ваш слід зчитується через мить після зльоту. Кінець анонімності в повітряному просторі планети — це не теорія. Це угода на $4 мільярди, підписана п’ятницю минулого тижня.

«Це не одна літера в назві»: чому SB-AMTI складніша за GMTI

Генерал Чанс Сальцман, верховний офіцер Космічних сил США, у грудні 2025-го на конференції Breaking Defense висловився досить чесно про технічну складність задачі. Цитата йде дослівно:

«Так, GMTI [наземне відстеження рухомих цілей] і AMTI [повітряне] звучать як насправді близькі речі, бо одна літера — все, що ви змінили, [але] виявляється, вони дуже різні. Що потрібно для AMTI — відрізняється від того, що потрібно для GMTI. Об’єкти на землі рухаються повільніше, ніж об’єкти в повітрі, тому вони вимагають різних рівнів точності слідів».

Генерал Чанс Сальцман, Chief of Space Operations, Космічні сили США, грудень 2025

Якщо коротко: одне діло — побачити вантажівку, що повзе по шосе на 80 км/год. Інше — побачити крилату ракету на швидкості Mach 0,9, що летить на висоті 50 метрів над морем. Для другого треба мікросекундна синхронізація сенсорів, лазерні мережі між супутниками для миттєвого обміну даними, і — критично — штучний інтелект, який обробляє все це до того, як цілі стане пізно вражати.

Саме тому в угоду залучена не лише SpaceX. Представник Національного управління розвідки США (NRO) пояснив Breaking Defense:

«Дані [AMTI], потрібні розвідувальній спільноті й бійцю, становлять мульти-феноменологічний виклик, який вимагає автоматизованої оркестрації колекторів NRO, низько-латентної передачі даних і швидкого злиття даних».

Речник NRO для Breaking Defense, посилання у статті The War Zone від 29 травня 2026

«Колектори NRO» — це нинішні розвідувальні супутники США, чия діяльність засекречена настільки, що навіть про їхню кількість офіційно не говорять. Висновок: SB-AMTI — це не окрема мережа. Це верхній шар над уже існуючим засекреченим розвідувальним архіпелагом. Те, що вже літає над нашими головами роками, тепер з’єднується з новими комерційними супутниками SpaceX в одну загальну архітектуру.

SpaceX-домінація: як одна компанія стала військовим монополістом

Полковник Раян Фрейзер, виконувач обов’язків PAE SBST, у пресрелізі 29 травня доклав максимум зусиль, щоб переконати громадськість в одному. Цитую дослівно:

«Ми не будемо використовувати жодного єдиного постачальника; натомість ми партнеруємо з високо диверсифікованим пулом традиційних і нетрадиційних вендорів, кожен з яких приносить різні спроможності для підтримки архітектури SB-AMTI, забезпечуючи Об’єднаним силам доступ до сильної конкурентної індустріальної бази на довгі роки».

Полковник Раян Фрейзер, виконувач обов’язків PAE SBST, пресреліз від 29 травня 2026

Звучить добре. Але є нюанс. Цей самий пресреліз згадує, що імена інших вендорів і ціни їхніх угод «не розголошуються з міркувань національної безпеки». Тобто публіці відомо лише про один контракт — $4,16 млрд SpaceX. Інші, як заявив у квітні цього року секретар повітряних сил Трой Мейнк на Space Symposium, існують. Хто вони — secret. Скільки отримали — secret. Прозорість для громадян — на рівні «вірте нам на слово».

Сам The War Zone у своїй же статті визнає, що формальна «диверсифікація» — це політична фігура мови:

«Домінування SpaceX на ринку дає компанії явну перевагу для отримання подальших угод. Це поширюється і на додаткові вимоги до розміщення всієї цієї архітектури в космосі. Принаймні зараз жодна інша компанія не має такої ж спроможності забезпечити військовим США надійний доступ до космосу з необхідною каденцією і в межах бюджетних обмежень».

Joseph Trevithick, The War Zone, 29 травня 2026

Це і є визнанням монополії, м’яко загорнутим у редакційний стиль галузевого видання. Маск — єдина компанія, яка може регулярно виводити супутники на орбіту в потрібному темпі й за конкурентною ціною. Боїнг, Lockheed Martin і Northrop Grumman у п’ять-сім разів повільніші й у три-чотири рази дорожчі за пуск. Tom Cruise з гелікоптером.

Це підтверджує, чому за тиждень SpaceX отримала два мегаконтракти поспіль — спочатку $2,29 млрд на Starshield (захищена військова версія Starlink, яку Маск не контролює юридично, але оперативно за нею стоять ті самі техніки), потім $4,16 млрд на SB-AMTI. У сумі — більше, ніж річний бюджет Латвії або Грузії. За тиждень. Однією приватною компанією. Належною людині, яка нещодавно офіційно очолювала спеціальний підрозділ адміністрації Трампа з «оптимізації» уряду — DOGE.

На цьому тлі IPO-оцінка SpaceX у $1,75 трлн вже не виглядає завищеною. Один контракт за тиждень додає більше, ніж річна виручка типової компанії зі списку Fortune 500. Інвестори бачать не ракети — вони бачать кишеню Пентагону, з якої не повертають здачу.

«Золотий купол» Трампа: $185 млрд, $1,2 трлн і SB-AMTI як око системи

Тепер найважливіше. SB-AMTI — не сама собі програма. Це сенсорний шар «Золотого купола» — найбільшої військово-промислової ініціативи Трампа другого терміну. Reuters прямо це фіксує:

«Флагманська система протиракетної оборони адміністрації Трампа Golden Dome має багато шарів, один з яких — шар сенсорів і відстеження. Очікується, що супутники [SB-AMTI] відіграватимуть роль у відстеженні ракет».

Reuters, повідомлення Juby Babu, 29 травня 2026, передруковане SRN News

«Золотий купол» — це амбіція Трампа створити над Сполученими Штатами щось на кшталт ізраїльського Iron Dome, але з покриттям усього континенту і захистом не лише від ракет ближнього радіуса, а й від міжконтинентальних. Офіційний цінник Білого дому — $25 млрд. Цінник Пентагону — $185 млрд (у березні цього року, як повідомив директор програми, додалося ще $10 млрд). Цінник Бюджетного офісу Конгресу (CBO) — від $1,2 трлн до $1,7 трлн за десять років. Звичайна для Пентагону розбіжність — у сім разів.

Хто заробить ці $1,2 трлн? Список передбачуваний: Lockheed Martin (ракети-перехоплювачі), Raytheon (RTX) (радари), Northrop Grumman (керування). А тепер до нього офіційно додається SpaceX — як «око». Без сенсорного шару немає Golden Dome. Без SpaceX немає сенсорного шару. Без $4,16 млрд цього тижня — немає сенсорного шару до 2028 року. Це причинно-наслідковий ланцюг, який зчитується з одного пресрелізу за три хвилини.

Генерал Майкл Гетлайн, офіційний «цар» Golden Dome, минулого тижня заявив законодавцям: «У нас є шляхи для повороту, якщо виникнуть затримки». Перекладено: ми будемо платити стільки, скільки треба, і коли треба, без огляду на бюджетні обмеження. Цей самий шаблон — у пентагонівській риториці навколо F-35, який вже коштує понад $2 трлн і досі не може літати без обмежень.

«Око над небом» — і над цивільним повітрям також

Тут починається частина, про яку Пентагон говорити не любить. AMTI — це не вибірковий радар. Це панорамне сканування. Якщо супутник у небі здатний побачити крилату ракету, що летить на висоті 50 метрів над морем, він безумовно бачить пасажирський літак Ryanair на висоті 11 кілометрів. Він бачить вертоліт швидкої допомоги, що везе пацієнта в Полтаву. Він бачить ваш дрон DJI Mavic, з яким ви літаєте у Шварцвальді.

Що з цими даними? Офіційна позиція — вони використовуються лише для військових цілей. Неофіційна позиція — вони зберігаються в одному з дата-центрів NSA, на серверах, до яких має доступ невідома кількість приватних підрядників. Закон США про іноземну розвідку (FISA) формально забороняє стеження за громадянами США без ордера. Реальність — як показали документи Сноудена 2013 року і нещодавні розкриття щодо програми Section 702 — що ці заборони обходять через «випадкове збирання» і «партнерство з союзниками».

Тепер додайте до цього факт, що архітектура SB-AMTI працює над усім світом. Над Україною. Над Молдовою. Над Литвою. Над Польщею. Над Іраном. Над Китаєм. Кожен літальний апарат на планеті стає об’єктом постійного відстеження американською військовою інфраструктурою, побудованою приватною компанією. Питання згоди жодної з цих країн навіть не порушується. Це не дипломатична проблема. Це односторонній акт встановлення сенсорів у всесвіті, що нікому не належить.

Українська діаспора в Німеччині й Польщі читає це й мала би замислитися. Літак, на якому ви летите в Бориспіль — буде в базі. Літак родича з Канади — буде в базі. Чартер, який везе журналістів у зону бойових дій — буде в базі. Цей контракт не лише змінює оборонну архітектуру США. Він змінює сам факт того, що означає літати в світі.

Шахрайство, ширма і логіка Silicon Valley — Pentagon

Угода 29 травня — не випадковість. Це кульмінація п’ятирічного процесу, який ми відстежуємо у нашому матеріалі «Silicon Valley → Pentagon: як IT-гіганти стали військовими підрядниками». Palantir, Anduril, тепер SpaceX — це не випадковий набір компаній. Це нова каста військових підрядників, які витіснили старих гравців на кшталт Lockheed або Raytheon. Старі заробляли на залізі. Нові заробляють на даних і алгоритмах.

І в цьому — ключовий нюанс. Залізо можна порахувати. F-35 коштує $80 млн за машину, F-22 — $150 млн. Алгоритм коштує стільки, скільки за нього готові заплатити. SpaceX отримала $4,16 млрд за обіцянку розгорнути сузір’я супутників. Скільки реально коштує запуск 200-300 супутників на орбіту? За цінами SpaceX — $1,5-2 млрд. Решта $2 млрд — це маржа. На один контракт. За одне OTA. Без аудиту.

Це паттерн, який повторюється. Palantir, як ми писали у статті «Palantir: корпорація стеження, яку власні інженери назвали фашистською», заробляє на одному й тому ж — продажу аналітики Пентагону за маржу 60-80%. Anthropic, яку Пентагон заблокував на користь семи конкурентів («Anthropic поза грою: Пентагон обрав 7 ШІ-конкурентів»), боролася саме за такі ж маржинальні контракти.

Знаменна різниця між Маском і Алексом Карпом з Palantir — Маск формально входив до уряду. До кінця 2025-го він очолював DOGE — спеціальний підрозділ адміністрації Трампа з «оптимізації» уряду. Тобто людина, яка вирішувала, які бюджети уряду США скоротити, одночасно отримувала $4 млрд на тиждень з того самого бюджету США. Конфлікт інтересів масштабу, який не бачили з часів Cheney–Halliburton. І ніхто навіть не намагається вдавати, що це нормально.

E-7 Wedgetail: як Пентагон програв Конгресу

Цікавий епізод, який майже не помітили, але який показує всю логіку. Минулого року Пентагон спробував повністю скасувати закупівлю літаків раннього попередження E-7 Wedgetail австралійського виробництва. Аргумент: «нам не потрібні літаки, ми все робимо з космосу». Конгрес втрутився і змусив відновити програму. У підсумку Air Force зберіг E-7, але паралельно прискорює SB-AMTI — у пресрелізі прямо сказано, що «кінцева мета залишається — перенести більшість, якщо не всі, завдання AMTI до космосу».

Інакше кажучи, E-7 — це тимчасова концесія парламенту. Пентагон вже знає, що через п’ять-сім років литимуть на ці літаки, як на E-3 Sentry сьогодні. Бо все буде в космосі. У супутниках SpaceX. Парламент — традиційний контролер військового бюджету — об’єктивно втрачає здатність контролювати програми, які реалізуються через OTA і компанії одного власника.

Цей самий патерн ми бачили з Україною — у нашій публікації «Iron Dome у світі 2010-2026» ми описували, чому конкретні угоди на ППО приймаються поза парламентським контролем. У статті «Золотий купол Трампа: CBO рахує $1,2 трлн» — як розходяться офіційні й реальні цифри. SB-AMTI — це наступний крок цього патерну. Найбільший приватний контракт військового бюджету США за останні десять років — поза стандартними процедурами Federal Acquisition Regulation.

Що це означає для України, ЄС і нашого читача

Кілька конкретних наслідків — без води.

Перше. Україна стане одним із перших полігонів для бойового випробування SB-AMTI. Російські «Шахеди», що летять на висоті 100-200 метрів, — ідеальний об’єкт тестування AMTI-супутників. Дрон, який нинішні системи бачать у режимі «з’явився-зник», для супутника низької орбіти з ШІ-обробкою — постійна траєкторія. Якщо Україна отримає доступ до цих даних — це революція у системі раннього попередження. Якщо не отримає (а офіційні джерела поки нічого не обіцяють) — Сполучені Штати збиратимуть унікальні дані про російські системи безкоштовно, а Україна продовжуватиме збивати «Шахеди» вартістю $20 тис. ракетами вартістю $500 тис.

Друге. Європейська суверенна безпека стає функцією приватної компанії з Х’юстона. Якщо НАТО хоче знати, де російські літаки порушують повітряний простір Естонії, доведеться питати Маска. Якщо Польща хоче зрозуміти, чому її F-35 не отримали попередження про дрон над Жешувом, доведеться отримати дозвіл Пентагону на доступ до даних. Європейський аналог цій системі (IRIS²) — на десятки років позаду й коштує у 5 разів менше. Це не «партнерство» — це залежність.

Третє. Цивільна авіація опиняється під невидимою лінзою. Кожен ваш рейс з Дортмунда до Києва, з Варшави до Афін, з Праги до Тель-Авіва — буде в архівах системи, яка офіційно дивиться на «загрози», а неофіційно — на все, що рухається в повітрі. Перекласти це у юридичну площину поки немає міжнародних механізмів. Бо космос — це територія, в якій діє Outer Space Treaty 1967, який не передбачав сценаріїв глобального стеження приватними мережами.

Четверте. Це лише початок. Як ми писали у нашому ширшому матеріалі «Цифровий нагляд 2026», поточна логіка розвитку — повна інтеграція військових, цивільних і фінансових систем стеження в єдину архітектуру. SB-AMTI — повітряний шар. Палантир — даний шар. Цифровий євро — фінансовий шар. EUDI Wallet — особистісний шар. Кожен будується окремо. Усі вони стикуються між собою.

Що далі: бюджет 2027 і нові контракти

Космічні сили вже подали бюджетний запит на 2027 фіскальний рік: $338,8 млрд для всього Міністерства повітряних сил, з яких $7,06 млрд — прицільно на розширення SB-AMTI. Якщо Конгрес затвердить це, програма стане третьою за обсягом фінансування у Пентагоні після F-35 і Triad ядерної модернізації. Орієнтовно $11 млрд за три роки. До 2030-го — за оцінками інсайдерів, які цитує Breaking Defense, орієнтир $40-60 млрд.

Найімовірніша траєкторія: до 2028-го перші 100-200 супутників SpaceX виходять на орбіту. У 2029-30-х додаються друге покоління з вищою роздільною здатністю. До 2035-го третє покоління повністю замінює літаки AWACS і E-7 — їх перекваліфіковують у логістичні платформи або зніметься з обігу. Паралельно стартує GMTI-аналог — глобальне відстеження наземних рухів. Ще $20-30 млрд. Знову SpaceX матиме перевагу. Знову OTA. Знову без аудиту.

І це — без урахування «Золотого купола», в архітектурі якого SB-AMTI займає лише сенсорну роль. Реальна вартість усього комплексу, як показує CBO, — від $1,2 трлн до $1,7 трлн за десять років. Якщо проєкція справдиться, до 2035-го Пентагон витратить більше на космічну систему стеження і протиракетну оборону, ніж загальний ВВП Польщі.

Окремо про реакцію Конгресу і ЄС

Жодних публічних заяв Сенату чи Палати представників США щодо $4,16 млрд угоди станом на ранок 30 травня немає. Це й закономірно: угода через OTA не вимагає попереднього схвалення Конгресу. Деталі повідомляються post factum, у річному звіті. Демократи, які традиційно протестували б проти Маска, в основному мовчать — Маск технічно вже не в уряді (вийшов з DOGE наприкінці 2025-го). Республіканці підтримують усе, що зміцнює «оборону США».

Європейський Союз поки не реагує офіційно. Хоча тема — критична: SB-AMTI зачіпає повітряний простір ЄС і безпеку польотів європейських авіакомпаній. У 2024-му Європейська комісія анонсувала програму IRIS² — власну захищену супутникову мережу для ЄС. Бюджет — €10,6 млрд за 12 років. Це менше, ніж один контракт SpaceX за тиждень. Перші супутники IRIS² очікуються у 2029-30-х роках. SB-AMTI до того часу буде на третьому поколінні. Європа стартує цей забіг із відставанням на коло.

Важливо й те, що Велика Британія, Австралія і Канада, як члени розвідувального альянсу Five Eyes, отримають частину даних SB-AMTI напряму. ЄС — ні. Що в умовах війни в Україні має конкретний військовий сенс — Берлін і Париж не зможуть приймати незалежних рішень щодо повітряних операцій без даних, які контролює Вашингтон через SpaceX.

Хто платить за око над небом

$4,16 млрд — це 30 авіаносців класу Ford. Або 200 нових мостів. Або медичну допомогу 13 мільйонам незастрахованих американців на рік. Або повне оснащення сучасної ЗСУ системами ППО на 18 місяців. Це сума, яку американський платник податків віддав одній компанії за одну угоду через одну OTA-процедуру минулої п’ятниці. Без слухань. Без публічних дебатів. Без альтернативних пропозицій, оголошених у відкритому доступі.

На це питання Маск і Пентагон дають однакову відповідь: ця інвестиція забезпечить безпеку США на десятиліття вперед. На питання, чи передбачає «безпека» панорамне стеження за всім, що літає над усіма іншими країнами, — мовчанка. На питання, чи розробляються механізми громадянського контролю над тим, як використовуватимуться ці дані, — мовчанка. На питання, що буде, якщо Маск ще раз посвариться з адміністрацією і відключить систему (як він колись зробив зі Starlink над Кримом) — мовчанка.

Через два роки супутники SB-AMTI почнуть дивитися. Дивитися на кожен літак, гелікоптер, дрон. У Криму, Балтиці, над Сахаліном, над Парижем. Питання вже не «чи побачать». Питання — хто матиме право подивитися на тебе. І хто продаватиме ці дані наступному, кому Пентагон заплатить мільярд або два за зручний пакет з аналітикою.

Минулого тижня ми переступили межу, після якої вже не буде «приватного неба». Не буде «нейтрального польоту». Не буде «незареєстрованого маршруту». І це коштувало платникам податків США $4,16 млрд — за одну угоду, підписану п’ятницею, в шість тридцять вечора.

Парламент про це не питали. Європейський Союз про це не питали. Українську діаспору в Дортмунді, Краків чи Чикаго про це теж не питали. Питань узагалі ніхто не ставив. Бо коли $1,75 трильйона компанії зустрічається з Пентагоном, який не звітує перед Конгресом, питання стають архаїкою.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon