Вбиті журналісти 2014-2026: повний реєстр від Кашоггі до Газа

2 жовтня 2018 року, 13:14 за стамбульським часом, Жамаль Кашоггі переступив поріг саудівського консульства за документами для шлюбу. Через 87 хвилин кістковий пилка з його кістьми летіла назад до Ер-Ріяду в дипломатичному багажу. Через два роки вісім виконавців отримали від 7 до 20 років. Замовник — спадковий принц Мухаммад бін Салман — через ще чотири роки потиснув руку Джо Байдену в Джидді.

Такий патерн повторюється скрізь. Журналіст знаходить документ. Документ кладуть під поріг. Тіло у багажнику. Виконавці у тюрмі. Замовники у владі.

За дванадцять років, з 2014 по 2026, у світі вбито понад 1100 журналістів. Засуджених замовників за всі ці справи — менше десяти. Це не статистична похибка, це система: коли тих, хто розслідує корупцію еліт, прибирають, а тих, хто закриває справи, підвищують. Цей реєстр — про конкретні імена, юрисдикції і протоколи безкарності.

2014-2026 у цифрах: рекорди CPJ, які перевершили самих себе

Committee to Protect Journalists веде базу з 1992 року. До 2023-го «рекордним» вважався 2007 рік — 70 загиблих, переважно через війну в Іраку. Тоді світ обурювався. Тепер цифри інші.

У 2023-му CPJ зафіксував 99 убитих журналістів та медіапрацівників за рік. Понад 75% — Палестинці у Газі. Це вже був рекорд. Але 2024-й переписав статистику: 124 загиблих, 22% зростання, з них 85 убитих ізраїльською армією. 2025 побив і це число — 129 убитих, дві третини від Ізраїлю. У звіті CPJ від 26 лютого 2026 року прямо сказано: «Це більше за всі попередні три десятиліття разом узяті».

«Israel has now killed more journalists than any other government since CPJ began collecting data in 1992, making this war the deadliest on record for journalists.»

Committee to Protect Journalists, спецзвіт «A Record 129 Journalists Killed in 2025», 26 лютого 2026

Цифра 263 — то лише підтверджені CPJ випадки журналістів і медіапрацівників, убитих у війні в Газі станом на 29 травня 2026 року. Незалежна агрегація даних CPJ, IFJ та палестинських джерел станом на 11 серпня 2025 року дала 274 убитих, з яких 269 — Палестинці. У підрахунку РСФ Мексика третій рік поспіль входить у трійку найнебезпечніших країн поряд із Палестиною та Пакистаном. Європа вибула з «безпечних» зон ще у 2017-му.

Це числа. Реєстр — про імена.

Газа: 263+ за два роки. Найкривавіша війна для преси в історії CPJ

З 7 жовтня 2023 року по травень 2026-го у Газі вбито 263 журналісти. Це більше, ніж в усіх інших конфліктах разом — Друга світова, В’єтнам, Югославія, Афганістан, Сирія. Більше, ніж за 31 рік усієї статистики CPJ. У переважній більшості випадків Армія оборони Ізраїлю заявляла, що це або «помилкове влучання», або «терористи, замасковані під пресу».

Шіреен Абу Аклех — найвідоміше ім’я з цього списку, але вбита вона була ще до 7 жовтня. 11 травня 2022 року, ранок, табір Дженін на Західному березі. Кореспондентка Al Jazeera 25 років, громадянка США палестинського походження, в касці з написом PRESS і синьому бронежилеті. Снайпер ізраїльського підрозділу влучив у щілину між каскою та вухом. Смерть моментальна.

Через чотири місяці ЦАХАЛ оголосив: «не знайдено порушень, які вимагали б кримінального розслідування». Стрілок-солдат «не знав, що стріляє в журналістку». Жодних санкцій. Жодних дисциплінарних заходів. Жодних імен.

«ЦАХАЛ був, ймовірно, відповідальним за стрілянину — але немає підстав вважати, що вбивство було навмисним.»

Держдепартамент США, висновок розслідування у справі Абу Аклех, 4 липня 2022

ФБР відкрило власне розслідування у листопаді 2022-го. Ізраїль публічно відмовився співпрацювати. Аль-Джазіра в грудні того ж року передала справу до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Жодного посадовця, жодного військового, жодного слідчого Ізраїлю досі не названо. У травні 2025 року режисер документального фільму «Who killed Shireen?» оприлюднив ім’я солдата — Алон Скайгі. ЦАХАЛ не прокоментував. Прокуратура не реагувала.

У січні 2024-го родинні зв’язки стали методом. Хамза Аль-Дахдух, син головного кореспондента Al Jazeera в Газі Уаеля Аль-Дахдуха, був убитий разом із фрилансером Мустафою Турайя у Хан-Юнісі. Ізраїль після удару заявив: обидва — «бойовики». Уаель уже втратив дружину, доньку, сина та онуку в попередніх ударах. Він не сходив з ефіру до особистої евакуації.

Згідно з нашою детальною хронологією операцій Mossad 2020-2026, прицільні удари по пейджерах Hezbollah у Лівані в 2024-му стали продовженням тієї самої доктрини, що змінила в Газі правила: пресовий жилет більше не означає захищеність. Він означає лише, що жертви відомі під іменами.

Кашоггі: Стамбул, 2 жовтня 2018. Як MBS вирвався з-під слідства

Жамаль Кашоггі не був журналістом-радикалом. Колишній радник саудівської розвідки, друг королівського двору, оглядач Washington Post. У 2017-му він став критикувати спадкового принца Мухаммада бін Салмана — за вторгнення в Ємен, за арешти імамів, за фейкову «реформу». Це і вирішило долю.

2 жовтня 2018 року, 13:14. Кашоггі заходить у консульство Саудівської Аравії в Стамбулі по документи. У будівлі вже чекає команда з 15 саудівців, що прилетіла двома приватними літаками. Серед них — Салах Мухаммад ат-Тубайгі, судово-медичний експерт, який привіз із собою кістковий пилку. У групі — Махер Абдулазіз Мутреб, особистий охоронець принца, та представники розвідки. Турецька МІТ записала все: і смикання, і прохання, і звук пилки. Транскрипти оприлюднили ООН і Reuters.

Тіло так і не знайшли. Найімовірніша версія — тіло частинами вивезли в дипломатичному багажі. Принц Мухаммад спочатку заявив, що Кашоггі «вийшов з консульства». Через два тижні версія змінилася на «бійка вийшла з-під контролю». Через місяць — «це була незалежна операція без мого відома».

7 вересня 2020 року саудівський суд оголосив вирок: 8 виконавців отримали від 7 до 20 років. Манусура Абу Хусейна — 10 років за брехню начальству. Двох — по 7 років, серед них Мустафа аль-Мадані, який вийшов з консульства в одязі Кашоггі для імітації. Турецький суд заочно відкрив справу проти 20 осіб, серед яких Ахмед аль-Асірі (заступник директора саудівської розвідки) та Сауд аль-Кахтані (особистий радник MBS).

Аль-Асірі в саудівському процесі був виправданий. ЦРУ у 2021-му розсекретило висновок: операцію санкціонував особисто Мухаммад бін Салман. Через 18 місяців Джо Байден, який називав Саудівську Аравію «парією», прилетів до Джидди і потиснув принцу руку. Це 15 липня 2022-го. Камери зафіксували.

«Я сказав йому: я думаю, він відповідальний.»

Джо Байден про розмову з MBS на пресконференції в Джидді, 15 липня 2022

Це і весь висновок. Жодних санкцій проти принца. Жодного перегляду військових контрактів. Жодного публічного слідства. У 2026 році Саудівська Аравія залишається третім за обсягом покупцем американської зброї. MBS — фактичний правитель королівства після призначення прем’єр-міністром у вересні 2022-го.

Мальта і Словаччина: замовники — на свободі або в одному виправданні від неї

Дафна Каруана Галізія писала про корупцію тих, кого знала особисто. Малий острів, малий уряд, мала система, де всі знають усіх. Її блог Running Commentary читали 400 тисяч мальтійців — більше, ніж усі газети острова разом. Вона публікувала схеми, рахунки, паспорти, ім’я кожного, хто отримав «золотий паспорт» через схему Сheap Citizenship for Sale від уряду Джозефа Мускета.

16 жовтня 2017 року, 15:00. Дафна виходить із дому в селі Бідня. Сідає в орендований Peugeot 108. Через 80 метрів — детонація 400 грамів TNT, прикріпленого магнітом до днища. Останнє повідомлення в її блозі за пів години до вибуху: «There are crooks everywhere you look now. The situation is desperate.»

Слідство Європолу швидко вивело на виконавців. Брати Альфред і Джордж Деджорджо у 2022 році визнали провину і отримали по 40 років в’язниці. Третій виконавець Вінс Маскат у 2021-му оформив угоду зі слідством — 15 років. Брати Роберт Аґіус і Джеймі Велла, постачальники вибухівки, визнані винними у червні 2025-го.

А замовник? Йорген Фенек, мальтійський бізнесмен, власник 17 Black — офшорної компанії в Дубаї, через яку проводили відкати з електростанції Electrogas. Дафна публікувала про це останні два роки життя. Фенек був заарештований на власній яхті в листопаді 2019-го. У лютому 2025-го його випустили з-під варти. Суд видав постанову, що забороняє ЗМІ висвітлювати його процес. Знайома модель.

Прем’єр-міністр Джозеф Мускет пішов у відставку у січні 2020-го, тільки після масових протестів. Парламентська слідча комісія в липні 2021-го дійшла висновку, який мальтійський істеблішмент намагався поховати:

«Уряд Джозефа Мускета створив атмосферу безкарності, яка дала вбивцям підстави вірити, що вони не понесуть серйозних наслідків.»

Звіт незалежної громадської інспекції під керівництвом колишніх суддів, Мальта, 29 липня 2021

Мускет досі не звинувачений. Його дружина Мішель — теж. Це укладається у нашу картотеку колишніх прем’єрів ЄС під слідством 2010-2026 — там Мускет один із 14 фігурантів, але єдиний, чия залежність із вбивством журналістки доведена парламентською комісією.

Словакія повторила схему із затримкою чотирьох місяців. 21 лютого 2018 року 27-річний журналіст Ян Куціак та його наречена Мартіна Кушнірова знайдені застреленими в їхньому домі у Веліка Маче. Куціак досліджував зв’язки калабрійської мафії ‘Ndrangheta з оточенням прем’єра Роберта Фіцо. Стаття мала вийти за три дні.

Виконавець — колишній солдат Мирослав Марчек, 25 років. Посередник Золтан Андруско — 15 років, визнав провину. Томаш Сабо — 25 років. Усе йшло до замовника. Тоді почалися виправдання.

Маріан Кочнер, бізнесмен із Братислави, фігурант мафіозної переписки із Куціаком на тему, які саме матеріали той пише. Маленька деталь: на телефоні Кочнера знайшли SMS-перевіряння замовлення вбивства через посередницю Алену Жужову. У 2020-му обох виправдано — суд визнав, що «вина не доведена». Касація. Новий процес. Виправдання знову, у травні 2023-го. У 2025-му Верховний суд Словаччини скасував другий вирок і призначив третій процес. У січні 2026-го він стартував. Кочнер на свободі.

Прем’єр Роберт Фіцо у березні 2018-го пішов у відставку після протестів «За пристойну Словаччину» — найбільших із 1989-го. У 2023-му він повернувся до влади з виборами під гаслом «нам не потрібен ЄС». У січні 2024-го його уряд скасував спецпрокуратуру, яка вела справу Куціака. Це збіг — або не збіг.

Постсовєцький простір: Гонгадзе, Шеремет, Політковська — три країни, один протокол

16 вересня 2000 року Георгій Гонгадзе зник по дорозі додому. Тіло без голови знайшли 2 листопада в Тараштинському лісі. На листопадовій конференції БЮТ депутат Олександр Мороз оприлюднив касети майора СБУ Миколи Мельниченка. На плівках президент Леонід Кучма обговорює, як «зайнятись» Гонгадзе — і називає виконавцями міністра МВС Юрія Кравченка та начальника зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача.

4 березня 2005 року Кравченка знайшли застреленим у його будинку в Конча-Заспі — за день до запланованих допитів у прокуратурі. Офіційно: два постріли в голову, «самогубство». Двох пострілів у голову при самогубстві в історії криміналістики практично не зафіксовано.

Пукач переховувався вісім років. Затриманий у 2009-му. У 2013 році визнав провину і отримав довічне. Назвав замовниками Кучму, Кравченка, Володимира Литвина і Миколу Джигу. Касети Мельниченка суд відмовився прийняти як доказ — «незаконний запис». Жодного з названих не звинувачено. Кучма у 2026-му живе у Конча-Заспі. Литвин — у санаторії «Конча-Заспа», там же. Гарна сусідська компанія.

20 липня 2016 року, 7:45 ранку, центр Києва. Білоруський журналіст Павло Шеремет за кермом Subaru дружини Олени Притули — заступниці редактора «Української правди». Через 200 метрів від дому — детонація. Шеремет загинув на місці. У машині залишилася частина бомби з характерним кріпленням, схожим на те, що використовується в російських диверсійних операціях.

Розслідування три роки заходило в глухий кут. У грудні 2019-го міністр МВС Арсен Аваков оголосив, що затримано п’ять підозрюваних: Андрій Антоненко (музикант, ветеран Донбасу), Юлія Кузьменко (лікар-волонтер), Яна Дугар (військовослужбовиця). Прокурор Руслан Рябошапка тоді ж заявив на пресконференції:

«Ми встановили лише тих, хто планував і виконав убивство. Ініціатор та організатор цього страшного вбивства не встановлені.»

Руслан Рябошапка, генеральний прокурор України, 12 грудня 2019 року

Через сім років після цієї заяви замовники досі «не встановлені». Антоненко, Кузьменко і Дугар на свободі — Дугар і Антоненко служать у війську. У січні 2024-го суд призупинив справу до завершення служби Дугар у мобілізації. Подружжя Антоненка-Кузьменко публічно говорить, що їх використали як політичну приманку. Реального слідства про російський слід та можливі зв’язки з адміністрацією Порошенка не проведено. Як і у справі Гонгадзе. Як і скрізь, де замовники — у владі.

Україна після 2019-го продовжила протокол іншим методом: системне закриття незалежних телеканалів через РНБО, без судових процесів. Журналістів не вбивають — їх позбавляють ефіру, рекламодавців і свободи пересування. Це теж елемент того самого ланцюга.

7 жовтня 2006 року, день народження Володимира Путіна. Москва, Лісяна, 4. Анна Політковська заходить у ліфт із пакетами продуктів. На п’ятому поверсі стоїть кілер. Чотири постріли — два у груди, один у плече, один у голову. Беззвучний пістолет ПМ-Б. Це класична робота професійного підрозділу, а не «ображеного чеченця».

Політковська тиждень перед смертю готувала для «Новой газеты» матеріал про тортури та позасудові страти у Чечні, які організовує особисто Рамзан Кадиров. Дала інтерв’ю RFE/RL: «Я свідок у кримінальній справі проти Кадирова». Через тиждень її не стало.

У 2014-му засудили чотирьох чеченців братів Махмудових та їхнього дядька Лом-Алі Гайтукаєва, плюс колишнього міліціонера Сергія Хаджикурбанова, який організовував переслідування. Стрілок Рустам Махмудов — довічне. Хаджикурбанов — 20 років. У 2023-му Хаджикурбанов отримав від Кадирова контракт у батальйоні «Південь» і поїхав на війну проти України. У вересні 2023-го Путін підписав указ про його помилування за «бойову службу». 20-річний строк за вбивство Політковської — зняли за три місяці у тиловому батальйоні.

Замовник Політковської офіційно «не встановлений». Кадиров досі очолює Чечню. У січні 2026-го він зустрічався в Кремлі з Путіним обговорити «питання безпеки». Гарантовано не Політковська.

Мексика: 174 убивства з 2000 року, розкрито менше десятка

Якщо Газа — це військова статистика, а Європа і пострадянський простір — політичні убивства, то Мексика — це індустріальне виробництво смерті журналістів. CPJ задокументував з 2000 року 174 вбивства та 31 зникнення працівників ЗМІ. Розкрито — менше десятка. Це не «низька результативність слідства», це повна капітуляція держави перед картелями.

2024 рік: 5 убитих. Перші 6 місяців 2025-го — 8 убитих, що вже перевищило весь 2024-й. РСФ виділяє Мексику в трійку найнебезпечніших країн для преси у світі — поряд з Палестиною та Пакистаном.

Особлива деталь — двоє з убитих у 2025 році перебували під державним захистом. Каллетано де Хесус Геррера — журналіст із Гереро, був у механізмі захисту з 2021-го. Розстріляний 1 січня 2025-го. Крістіан Завала — журналіст із Мічоакана, у захисті з 2024-го. Розстріляний у березні 2025-го. Це не означає, що захист «не спрацював». Це означає, що той, хто наводив кілерів, мав доступ до графіка переміщень захищеного журналіста — тобто був усередині самої системи.

Президентка Клаудія Шейнбаум — наступниця Лопеса Обрадора — підписала зобов’язання РСФ перед інавгурацією у жовтні 2024-го. За 18 місяців на посаді вона не виступила з жодним публічним заявленням про окремий випадок убитого журналіста. Її попередник за шестирічну каденцію назвав ЗМІ «прислужниками олігархів» 47 разів — це підрахунок La Jornada. Так держава готує суспільство до того, що смерть журналіста — то не трагедія, а виробничий ризик професії.

Замовники — переважно картелі Sinaloa, CJNG, Гольф. Як показала наша хроніка корупційних схем 2024-2026, ті самі структури працюють у поєднанні з місцевими прокурорами та міліцією — і тоді розкриття стає практично неможливим, бо «слідчі» і «замовники» сидять в одних кабінетах.

Що спільне у всіх замовників: п’ять патернів

Якщо скласти 1100+ убивств журналістів за 12 років у єдину таблицю, проступає п’ять однакових сценаріїв. Вони повторюються від Стамбула до Бідні, від Тараштинського лісу до Кіото де Мехіко.

Перший. Журналіст пише про конкретні гроші. Не про «корупцію взагалі», а про конкретний рахунок, конкретний офшор, конкретного фігуранта. Дафна — про 17 Black у Дубаї. Куціак — про мафію і прем’єра Фіцо. Кашоггі — про MBS і Ємен. Гонгадзе — про власність Кучми. Це триває 6-18 місяців. У цей час журналісту дзвонять «друзі» і просять «не дратувати».

Другий. Виконавці — професіонали з державного або наддержавного силового сектору. Команда з 15 саудівців із розвідки. Колишній міліціонер. Колишній солдат. Чеченський бойовик. Це не «ображені особи з кримінального середовища». Це інфраструктура.

Третій. Перші виконавці отримують вирок. Замовники — ні. Цей патерн настільки універсальний, що стає алгоритмом: слідство досягає того рівня, де треба назвати міністра, бізнесмена або президента — і там зупиняється. Не через «брак доказів», а через прямий тиск або раптову «нову інформацію», що ламає звинувачення.

Четвертий. Свідків ліквідують. Кравченко — куля в голову за день до допиту. Магнітні петарди у Дюссельдорфі. Загибель у ДТП. Дві смерті у Pandora Papers ще до публікації — за журналістами, які отримали витік, спостерігали саме перед публікацією у жовтні 2021-го. Подробиці у нашому реєстрі Pandora Papers — там зафіксовані всі смерті, що передували оприлюдненню.

П’ятий. Через 5-10 років убивць «розкривають» — для архіву. Це робиться, коли поточна політична ситуація вже змінилася, а покарання нікого не зачепить. Класичний приклад — справа Гонгадзе: засудили виконавця Пукача через 13 років, коли той сам уже хотів «закрити тему». Кучма не сів. Литвин не сів. Джига не сів. Усі живі.

Окремий патерн — те, що деякі режими інтерналізували: корупційні скандали ЄС 2020-2026, як Qatargate та Pfizergate, показали, що навіть у Брюсселі немає інструментів змусити високопоставлених сісти. Що тоді казати про Ер-Ріяд, Москву чи Бідню. Те, що журналісти знаходять — фактично безкарне.

Чому це працює: економіка тиші

Покарання за вбивство журналіста-розслідувача коштує менше, ніж не покарання. Це не цинічна метафора, це чисто бухгалтерський розрахунок, який роблять у клубних кімнатах від Ер-Ріяду до Кіото де Мехіко.

Якщо журналіст оприлюднює документи про відкат у $200 мільйонів — це падіння компанії, втрата ліцензії, можливо в’язниця для половини керівництва. Якщо журналіст «зникає» — це міжнародний скандал на 6-12 місяців, кілька санкцій (часто символічних), знижка на нафтовий експорт. Через рік-два — потиск руки в Джидді. Через п’ять років усе забуто.

Витрати на вбивство: $50-500 тисяч (професійна група). Витрати на тишу: десятки мільйонів — мільярди. Різниця — вигода замовника. Це базова економіка, і вона працює, доки міжнародна система не змінить ціну тиші. Поки що — не змінює.

У 2025 році ВПО ООН з прав людини вкотре заявила: 86% усіх убивств журналістів у світі залишаються нерозкритими. Це означає, що з кожних 10 убитих 8,6 — мають замовників, які досі вільно дихають, керують країнами, виступають на форумах, тиснуть руки лідерам західних демократій. Та й самі ті демократії продовжують підписувати оборонні контракти з режимами, які вбивають їхніх журналістів.

Це не парадокс і не «складна геополітика». Це банальний цинізм: журналіст-розслідувач для еліт — інструмент тиску до моменту, поки не починає тиснути сам. Тоді його просто прибирають. А ті, хто його прибирає, — отримують або підвищення, або помилування, або просто наступну каденцію.

Цей реєстр — не для скорботи. Він — для пам’яті імен замовників. Тому що поки журналістів убивають, а замовники живуть у затишному санаторії Конча-Заспа, у дворі вілли в Джидді або під ослабленим арештом у Сан-Жульянсі — наступний у списку вже пише про їхні рахунки. Питання тільки коли.

І хто буде наступним. Останній репортаж Дафни Каруани Галізії закінчувався реченням, яке з 2017-го стало візитівкою кожного розслідувача, який не доживав до публікації: «There are crooks everywhere you look now.» Це не змінилося. Змінився лише кількісний показник. Тепер їх просто більше — і вони ще менше переймаються.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon