Вагнер і Africa Corps 2014-2026: Сирія, ЦАР, Малі — повна хроніка

За дев’ять років існування ПВК Вагнер вивезла з Африки золота, нафти й деревини на суму від 2,5 до 5 мільярдів доларів — за оцінками Казначейства США і звіту Інституту дослідження війни (ISW) від лютого 2025-го. Точну цифру не оголошує жоден офіційний канал Москви. Її різні версії озвучили у січні 2024 року заступник міністра фінансів США Брайан Нельсон у виступі перед сенатським комітетом з фінансів — і паралельно, у березні того ж року, спільне розслідування OCCRP, Le Monde і Bellingcat «Mali Files».

Цифра велика. Тіні за нею ще більші.

Ця стаття — повний реєстр операцій ПВК Вагнер та її офіційної наступниці «Africa Corps» з моменту першого розгортання у Криму навесні 2014 року до поточного стану в Сахелі станом на травень 2026-го. Хронологія. Бенефіціари. Юрисдикції. Жертви. Гроші.

12 років, 9 війн, одна тінь Кремля

Хронологія ПВК Вагнер починається 28 лютого 2014 року, коли «зелені чоловічки» — російські військові без розпізнавальних знаків — вийшли на блокпости Криму. Серед них були бійці спецпідрозділу, формально пов’язаного з ГРУ, але юридично — приватні особи. Лідером цього невидимого з’єднання був Дмитро Уткін, ветеран чеченських воєн, що носив тактичний позивний «Вагнер» — на честь німецького композитора, якого він обожнював поряд з Третім рейхом, чиї символіки відкрито демонстрував на своєму тілі у вигляді нацистських татуювань.

Уткін — не власник. Власником, фінансистом і медіа-обличчям групи був Євгеній Пригожин, петербурзький ресторатор, кравчий Путіна. З 2010-х він контролював компанію Concord Catering, яка постачала їжу для російської армії, шкіл і ув’язнень. Гроші Concord — це гроші державних контрактів. Через Concord Пригожин будував паралельну імперію: ферми тролів («Агентство інтернет-досліджень», засуджене Міністерством юстиції США за втручання у вибори 2016 року), регіональні медіа, гірничі компанії, охоронні агентства в Африці.

Перелік війн, у яких Вагнер брала участь з 2014 по 2023 рік, виглядає як список найбільш кривавих місць планети:

• 2014-2015: Крим, Донбас (Україна)
• 2015-2024: Сирія
• 2017-2026: Судан
• 2018-2026: Центральноафриканська Республіка (ЦАР)
• 2019-2026: Лівія
• 2019: Мадагаскар
• 2019-2021: Мозамбік
• 2021-2023: Венесуела (нерегулярно)
• 2021-2026: Малі
• 2022-2024: Україна (повномасштабна війна)
• 2023-2026: Буркіна-Фасо, Нігер

Дев’ять окремих театрів. Кожен — окрема схема. Кожна схема — окремі бенефіціари.

Сирія: де Вагнер навчилася заробляти на крові

Перші бійці Вагнера висадилися у Латакії восени 2015 року, кількома тижнями після того, як російська авіація почала бомбардування з авіабази Хмеймім. Контракт із сирійським режимом Башара аль-Асада, формально укладений через компанію Evro Polis (зареєстрована у Санкт-Петербурзі, директор — Олег Єрохін, акціонер пов’язаний з Concord), передбачав фіксовану модель оплати: 25 відсотків від видобутку нафти й газу на родовищах, які Вагнер відіб’є у ІДІЛ.

«Це була найприбутковіша приватна армійська операція в історії пострадянського простору. Москва побудувала у Сирії модель, яку потім масштабувала по всій Африці.»

Майкл Морелл, колишній заступник директора ЦРУ з аналізу, виступ у Carnegie Endowment for International Peace, березень 2024

Найбільшою точкою кризи стала битва за Дейр-ез-Зор 7 лютого 2018 року. Колона Вагнера — близько 500 бійців із танками й артилерією — атакувала позиції сил демократичної Сирії (SDF) і американського спецпризначення на східному березі Євфрату. Американці викликали B-52, AC-130, Apache і F-22. За даними Bloomberg, що базувалися на перехопленнях SIGINT, у нічному бою загинуло від 100 до 300 росіян. Кремль офіційно визнав загибель «п’яти громадян Російської Федерації, які перебували у Сирії з власної ініціативи».

Заявлене: жертв немає. Реальне: десятки сімей у Свердловській, Краснодарській і Ростовській областях ховали родичів закритими трунами. Різницю покрив Concord — кожна сім’я отримала від 3 до 5 мільйонів рублів готівкою. Цю схему документально зафіксувала «Новая газета» у двох публікаціях лютого-березня 2018-го — перед тим, як видання було закрите.

Прибутки Evro Polis за 2017-2022 роки, за даними OCCRP, що отримала виписки з сирійського мінфіну, склали 245 мільйонів доларів. Левова частка — за родовища Шаер і Аль-Махр на північний схід від Пальміри.

Африка: золото, вугілля, режими — як Москва купила континент

Найбільш системно Вагнер працювала в Африці. Модель завжди однакова: переворот або криза влади → запит місцевого диктатора на безпеку → контракт на «навчання» армії → реальне розгортання бойових бригад → у бартер — концесії на видобуток корисних копалин.

Центральноафриканська Республіка, з 2018 року

Президент Фостен-Арканж Туадера, що прийшов до влади у 2016-му після громадянської війни, у грудні 2017 отримав від Путіна особистий лист із пропозицією «безкоштовної допомоги в реформуванні армії». Через три місяці в Бангі приземлився Ан-12 з 175 «інструкторами». Серед них — Валерій Захаров, що став особистим радником Туадери з нацбезпеки. Захаров носив форму без знаків. Жив у президентському палаці. Контролював пропуск до кабінету президента.

«Російські найманці контролюють не лише президентську охорону, а й президентську родину — ходять з ним до туалету.»

Емануель Бо, генерал, колишній керівник французької розвідки в Бангі, інтерв’ю Le Monde, листопад 2020

Гроші ЦАР йшли через дві компанії, обидві зареєстровані у самій ЦАР, але з російським капіталом: Lobaye Invest (золото й алмази, концесії у префектурах Лоба і Уака) і Sewa Security (приватна охорона, контракт з адміністрацією президента — 14 мільйонів доларів на рік). За даними звіту Експертної панелі ООН з ЦАР від грудня 2022 року, Lobaye Invest у 2018-2022 роках вивезла з ЦАР алмазів на близько 200 мільйонів і золота на ще близько 80 мільйонів. Жодна з цих сум не з’явилась у бюджеті ЦАР як надходження. Жодна — у бюджеті Російської Федерації як експортна виручка.

Малі, з грудня 2021-го

Військова хунта Ассімі Гоїти, що прийшла до влади через два перевороти у 2020-2021 роках, видворила Францію (операція «Бархан»). Через тиждень у Бамако приземлилися перші 600 бійців Вагнера. Контракт: 10,8 мільйона доларів на місяць. Бенефіціар — компанія «Альфа Голд», золота концесія в Інтахаці.

24 березня 2022 року в селищі Моура регіону Мопті, Малі. Вагнер у спільній операції з малійською армією оточила базар. Стрілянина тривала чотири дні. Загиблих, за оцінкою Human Rights Watch від травня 2022 року, налічувалося не менш ніж 300 цивільних. За оцінкою Експертної панелі ООН — від 500. Малійський уряд офіційно повідомив про «203 терористи знищені у ході операції».

«Це не битва. Це різанина мирних людей. Жоден з них не мав зброї. Серед загиблих були діти від двох років.»

Корін Дюфка, голова Human Rights Watch у Західній Африці, інтерв’ю BBC, вересень 2022

Малійська хунта Моуру публічно не обговорює. Слідство не проводилось. Свідки, що пережили різанину, зникли або були вбиті у наступні місяці — окремий звіт про подальші провали Africa Corps у Сахелі наш сайт публікував у березні 2026 року.

Судан, з 2017-го

Вагнер прийшла за згоди тоді ще диктатора Омара аль-Башира — взамін на концесії «Meroe Gold» на родовищах у регіоні Ріверайн. Після перевороту 2019-го і повалення Башира Вагнер швидко переорієнтувалася на нового сильного актора — Сил швидкої підтримки (RSF) генерала Мохаммеда Хамдана Дагало («Хемедті»).

У квітні 2023-го у Хартумі вибухнула війна між армією і RSF. Вагнер забезпечувала RSF боєприпасами, ПЗРК і паливом — через лівійський аеропорт Аль-Хатія. Логістику організовував Олексій Подольський, колишній співробітник російського посольства у Хартумі, що формально перейшов на роботу до Meroe Gold у 2020-му.

«За кожні 50 кілограмів золота, які виходять з зон контролю RSF, Вагнер отримує одну зенітну ракету.»

The Wall Street Journal з посиланням на саудівську розвідку, березень 2024

Війна в Судані станом на травень 2026 року триває. Загинуло понад 150 тисяч цивільних. Безпрецедентний для XXI століття гуманітарний крах. Російські золото-логістичні маршрути працюють.

Лівія, з 2019-го

Вагнер підтримала фельдмаршала Халіфу Хафтара у його наступі на Тріполі. Бійці окопалися в районах Сабхи і Аль-Джуфри. У 2020-му Туреччина відбила наступ, але росіяни не пішли. Станом на 2026 рік у Лівії базується від 1000 до 1500 бійців під вивіскою Africa Corps — як юридично російський підрозділ. Лівія є основним повітряним мостом для логістики у Малі, Судан і ЦАР.

Бахмут і марш на Москву: піковий момент 2023

24 лютого 2022 року Вагнер перетнула кордон України разом з регулярною російською армією. У перші місяці групу використовували в Маріуполі та Сєвєродонецьку. З вересня 2022-го Пригожин публічно очолив штурм Бахмута — міста, яке Кремль перетворив на символ.

Восени 2022-го Пригожин запровадив програму «Шторм-Z»: рекрутинг ув’язнених із російських колоній суворого режиму. За шість місяців контракту — звільнення. За дезертирство — розстріл на місці. У відеозверненні, опублікованому 14 вересня 2022 року в каналі Concord, він сам із бараку колонії №7 у Скопіно зачитав цей контракт. До червня 2023-го через «Шторм-Z» пройшло, за оцінкою BBC Russian, від 50 до 80 тисяч засуджених. Загинуло, за різними оцінками, від 20 до 50 тисяч.

20 травня 2023 року Бахмут взято. Пригожин стояв на руїнах будинку культури з російським прапором і записав звернення, у якому звинуватив міністра оборони Сергія Шойгу і начгенштабу Валерія Герасимова у «зливі» боєприпасів і «знищенні Вагнера». «Ці уроди не дають нам набої. Хто завадить нам вашою хатою їхати? — кричав він у камеру. — Шойгу! Герасимов!»

23 червня 2023 року колона Вагнера вийшла з Ростова-на-Дону і рушила на Москву. Захоплено штаб Південного військового округу. Пройдено 800 кілометрів. У ніч на 25 червня Олександр Лукашенко оголосив про «домовленість»: Вагнер повертається у Білорусь, кримінальну справу проти Пригожина закрито. Колона розвернулася за 200 кілометрів від МКАД.

«Це був не путч. Це було погрожування. Пригожин хотів зняти Шойгу, але не Путіна.»

Павло Лузін, російський військовий аналітик, спецвипуск «Эха Москвы», 26 червня 2023

23 серпня 2023 року, 17:30 за московським часом. Embraer Legacy 600 з реєстраційним номером RA-02795 вилетів з Москви до Санкт-Петербурга. Через 30 хвилин польоту над Тверською областю літак розпався у повітрі. Серед десяти загиблих — Євгеній Пригожин, Дмитро Уткін і ще троє командирів Вагнера: Валерій Чекалов, Сергій Пропустин, Євген Макарян. Усі — на одному борту. Усі — на шляху додому.

«Це було вбивство. Будь-яка інша версія — для дурнів.»

Джеймс Клеппер, колишній директор національної розвідки США, студія CNN, 24 серпня 2023

Кремль офіційно: «генетична експертиза підтвердила». Розслідування катастрофи не оприлюднено. Літня версія Слідкому Росії: «вибух ручної гранати в салоні». Жодна реакція родин загиблих не була опублікована у російському інформпросторі — окрім короткої похоронної служби, на якій було близько 20 людей. Цвинтар Поронський у Санкт-Петербурзі. Скромна табличка. Жодного офіційного представника російської влади на похороні не було.

Africa Corps 2024-2026: держава поглинула приватну армію

Після загибелі Пригожина Кремль не міг відмовитися від африканських активів — занадто прибуткові. Але й залишати їх «приватним» більше не міг — занадто незалежно. Урок Пригожина у червні 2023-го засвоєний: армія повинна бути або повністю державною, або не існувати.

У січні 2024 року Міноборони РФ оголосило про створення нового підрозділу — «Africa Corps». Командування — генерал-полковник Юнус-Бек Євкуров, заступник міністра оборони, родом з Інгушетії, ветеран Чечні. Підпорядкування — пряме, ГРУ. Бійці — переважно колишні Вагнер, які пройшли «перекваліфікацію» через короткі курси на полігонах Краснодарського краю. Контракти підписувались уже не з Concord, а з Міноборони РФ.

Africa Corps зберіг операційну модель Вагнера, але змінив дві речі:

• Гроші — тепер через Міноборони, а не через Concord. Усі контракти підписує Російська федерація як держава. Це означає, що тепер африканські операції — офіційний експорт російської військової послуги.
• Лояльність — пряма Путіну, без посередників. Командири на місцях звітують Євкурову, який звітує Білоусову (новий міністр оборони з травня 2024-го), який звітує Путіну.

За даними Інституту дослідження війни (ISW) від лютого 2025-го, на травень 2026 року структура присутня:

• ЦАР — близько 1500 бійців
• Малі — близько 1200 (зменшилось після відступу з Кідаля в січні 2026-го — детально писали тут)
• Буркіна-Фасо — близько 300
• Нігер — близько 200
• Лівія — близько 1500
• Судан — консультанти й логістика (через RSF)
• Мозамбік — формально немає, але інструктори ротуються

Загальна оцінка: 4500-5000 бійців на континенті. Загальний бюджет: близько 200 мільйонів доларів на рік. Це менше, ніж витрачає Франція на одну операцію в Сахелі. Але достатньо, щоб тримати чотири хунти при владі.

Хто реальні бенефіціари: гроші, схеми, юрисдикції

Прибутки Вагнера-Africa Corps йшли і йдуть через ланцюги офшорів. Основна реконструкція ланцюгів була опублікована OCCRP, Bellingcat і Le Monde у спільному розслідуванні «Mali Files» у червні 2024 року, з підтвердженням окремими витоками у «Pandora Papers» (документи на російські фігури з’явилися в часткових витоках 2021-2026).

Ключові юридичні особи (за даними OCCRP):

• Concord Management & Consulting (Санкт-Петербург, РФ) — материнська структура за життя Пригожина
• Lobaye Invest (Бангі, ЦАР) — золото й алмази, концесії
• Meroe Gold (Хартум, Судан) — родовища у Ріверайн
• M-Invest (Москва, акціонер — Concord) — посередник у поставках обладнання
• Sewa Security Services (Бангі) — охоронні контракти
• Alpha Gold (Бамако, Малі) — золото в Інтахаці
• Evro Polis (Санкт-Петербург, РФ) — сирійські нафта й газ

Юрисдикції, через які проходили гроші, за «Mali Files»:

• Сейшельські острови
• Британські Віргінські острови
• Гонконг
• Об’єднані Арабські Емірати (Дубай — основний хаб для золотих угод)
• Танзанія (для відмивання експорту алмазів)

«Дубай став глобальною пральнею африканського золота. Жоден з наших партнерів у Затоці не готовий обговорювати це публічно.»

Девід Гілмор, генерал-майор, керівник відділу AFRICOM з фінансових загроз, виступ перед сенатським комітетом з розвідки, березень 2025

Особисті бенефіціари за життя Пригожина: сам Пригожин (статок оцінювався у мільярд доларів), його син Павло Пригожин (нині, за даними Reuters, керує частиною бізнесу Concord, але без публічної ваги), Дмитро Уткін (мертвий), Андрій Трошев (нині під арештом у Москві за невідомими звинуваченнями — Кремль розчищає поле).

Після смерті Пригожина основні фінансові потоки перерозподілили. За «Mali Files», бенефіціарами стали:

• Юрій Ковальчук — банк «Россия», особисто близький Путіну. Отримав частину контрактів Concord на постачання продуктів.
• Аркадій Ротенберг — особистий тренер Путіна з дзюдо, отримав логістичні маршрути.
• Денис Мантуров — віцепрем’єр РФ, координатор військово-промислової політики, ймовірно контролює офіційні контракти Africa Corps.

Це той самий вузький коло, що бенефіціарує від інших тіньових експортних схем Кремля — зокрема «тіньового флоту» з 600 танкерів, через який Росія обходить санкції на нафту. Африканське золото, лівійська логістика, сирійські родовища, оборонні контракти — все це одна екосистема, що годує одних і тих же людей.

Що далі: Сахель після відступу

Травень 2026-го. Малі під облогою — джихадисти JNIM (Jamaat Nusrat al-Islam wal-Muslimin, філія Аль-Каїди) тримають хунту Гоїти в кільці навколо Бамако. Africa Corps не може зупинити їх. У січні 2026-го російські бійці залишили Кідаль — друге за значенням місто на півночі Малі. Це фактичний кінець десятирічної французько-російської гри за Сахель.

«Africa Corps йде за Bouclier français. У 2013 році Франція пішла з Малі, бо не змогла перемогти джихадистів. У 2026 році Росія йде з тієї ж причини.»

Тьєррі Вірколен, аналітик Французького інституту міжнародних відносин (IFRI), квітень 2026

Що залишається після Africa Corps:

• Хаос. У ЦАР режим Туадери тримається лише завдяки бійцям. У Малі — частково. У Буркіна-Фасо й Нігері — поки не випробувано.
• Золото вивозиться через Дубай й Гонконг. Місцеве населення нічого не отримує. ВВП Малі за 2024 рік виріс на 4%; рівень крайньої бідності — на 8%.
• Тіньова економіка регіону переорієнтовується на Туреччину, Іран, Китай. Турецькі Bayraktar TB2 з’явилися у малійській армії у 2025-му.
• Глобальний ринок зброї — окрема велика історія, окремий наш реєстр топ-15 оборонних компаній покаже, як саме виграли від хаосу в Сахелі західні концерни.

Це не перемога Заходу. Це провал Москви — але без переможців. Виграли від цього лише ті, хто продає зброю обом сторонам.

Що ми бачимо

Війну в Африці виграти неможливо без присутності на землі і без розуміння місцевого контексту. Вагнер виграв тактично — захопив золото. Стратегічно програв — не зміг утримати території.

Залишається питання, на яке ніхто з офіційних каналів Москви не відповідає: куди пішли вивезені з Африки 2,5-5 мільярдів доларів? Жоден з російських державних фондів не показує таких надходжень. Жоден з засуджених членів еліти не повертає це у бюджет. Жоден з російських державних медіа цієї цифри не оголошує.

Гроші є. Бенефіціари є. Але всі вони — або поряд із Путіним, або вже мертві. Уткін згорів у літаку. Пригожин згорів у літаку. Концепт «приватна армія» — згорів разом з ними.

Africa Corps — продовження того ж проєкту, тільки тепер з державним прапором. Прибутки ті ж. Юрисдикції ті ж. Дубай, Гонконг, Сейшели. Місцеві диктатори ті ж. Туадера в Бангі, Гоїта в Бамако, Хемедті у Хартумі. Жертви — ті ж. Жителі ЦАР, Малі, Судану.

Хто наступний — і коли впаде наступний літак з реєстраційним номером RA-?

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon