США відкладають зброю для Европи: як іранська війна б’є по НАТО

П’ять джерел підтвердили: Вашингтон повідомив союзників про затримки

У п’ятницю, 17 квітня 2026 року, агентство Reuters опублікувало матеріал на основі п’яти джерел, знайомих із ситуацією. За їхніми словами, американські офіційні особи в останні дні повідомили ряд європейських партнерів про очікувані затримки у постачанні раніше законтрактованої зброї. Причина — тривала іранська війна, яка розпочалась 28 лютого 2026 року з американсько-ізраїльських авіаударів по Ірану, і продовжує поглинати американські запаси озброєнь та боєприпасів.

Джерела, які говорили на умовах анонімності, оскільки ці комунікації не були публічними, уточнили: йдеться про кілька країн — зокрема з балтійського регіону та Скандинавії. Зброя, про яку йдеться, закуплена в рамках програми Foreign Military Sales (FMS) — урядової схеми, за якою США продають озброєння іноземним покупцям зі своєю логістичною підтримкою. Формально ці поставки вже проплачені, але фізично ще не здійснені — і саме вони опиняться під загрозою затримки.

Що саме затримується і чому це важливо

Серед затримуваних видів озброєнь — різні типи боєприпасів, у тому числі ті, що мають як наступальне, так і оборонне застосування, повідомляють джерела. Конкретні найменування не розкриваються з міркувань безпеки: деякі з країн-покупців межують з Росією, тож темп і склад їхніх оборонних поставок є чутливою інформацією.

Серед найбільш вразливих категорій — ракети-перехоплювачі PAC-3 для систем Patriot. З початку іранської кампанії Тегеран випустив по країнах Перської затоки сотні балістичних ракет і дронів; переважна більшість була збита — у тому числі за допомогою PAC-3. Ті самі перехоплювачі є основою захисту України від балістичних ракет, зокрема від ударів по енергетичній і військовій інфраструктурі. Якщо американські склади вичерпуються в Перській затоці — це безпосередньо впливає на спроможність перезаряджати батареї Patriot в Україні та Польщі.

Логіка Вашингтона: Европа повинна була допомогти з Ормузом

Білий дім і Держдепартамент перенаправили запити журналістів до Пентагону, який на момент публікації не надав коментаря. Проте американська позиція читається між рядків: «американські офіційні особи кажуть, що зброя потрібна для ведення війни на Близькому Сході, і дорікають європейським державам за те, що ті не допомагають США та Ізраїлю відкрити Ормузьку протоку», пишуть Reuters.

Це відкритий натяк на конфлікт між Вашингтоном і Брюсселем. Великобританія та ЄС відмовились підтримати американську блокаду іранських портів, назвавши її надмірно ескалаційним кроком і побоюючись наслідків для власних економік. Тепер Вашингтон, схоже, вдається до косвеного тиску: якщо ви не допомагаєте нам у Перській затоці, не розраховуйте на пріоритетні поставки зброї.

Накопичений дефіцит: від 2022 до 2026

Поточна ситуація — не раптова криза, а результат чотирьох років безперервного «проїдання» американських запасів. Ще до початку іранської кампанії США вже витратили мільярди доларів у вигляді зброї з власних складів — артилерійські системи, боєприпаси та протитанкові ракети, що пішли до України з лютого 2022 року та на підтримку Ізраїлю з жовтня 2023-го. Іранська війна стала третьою одночасною точкою споживання, і логістика тріснула.

Парадокс полягає в тому, що Трамп активно тиснув на союзників по НАТО купувати саме американську зброю в рамках програми FMS — як спосіб «перекласти» відповідальність за власну оборону на плечі Европи. Але тепер виявляється: навіть вже проплачена й законтрактована зброя може не бути поставлена вчасно, якщо вона потрібна американським силам у реальному конфлікті. Це серйозний удар по репутації FMS як надійного механізму оборонного постачання.

Реакція Европи: альтернативи вже обговорюються

Слід нагадати, що ситуація з прихованими операціями Росії проти морської інфраструктури Европи і без того загострює запити на власні оборонні спроможності. Затримки американських поставок підштовхують тих європейських офіційних осіб, які «все частіше дивляться на озброєння виробництва самої Европи», як зазначають Reuters. Йдеться про конкретний процес: французькі, германські, шведські та польські оборонні програми отримують додаткові аргументи на користь прискореного розгортання власних потужностей.

Балтійські країни та Скандинавія — найбільш уразливий фланг. Вони межують з Росією або розташовані в безпосередній зоні досяжності, і саме вони, за даними Reuters, входять до числа країн, що отримали американські попередження. Для Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії, які активно нарощують оборонні витрати та запаси, затримка законтрактованих поставок — це не абстрактний ризик, а конкретна вразливість.

Що далі: між залежністю та суверенітетом

Ситуація підсвічує фундаментальне протиріччя: Европа за десятиліття постхолодновійськового «мирного дивіденду» фактично передала США більшу частину своєї виробничої оборонної бази. Тепер, коли Вашингтон сам знаходиться в активному конфлікті, ця залежність дає про себе знати. Повернутися до власного виробництва — завдання не одного року.

Коротко- і середньостроково Европа опиняється між двох вогнів: і критикувати американські рішення щодо Ірану вона не може собі дозволити публічно (бо тоді ризикує ще глибшими затримками), і мовчати — означає погоджуватись на другорядну роль у власній безпеці. Саме ця дилема — і є реальна ціна «особливих відносин» з Вашингтоном у 2026 році.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon