- США оголосили морську блокаду — Іран відповів погрозами
- «Незаконне піратство»: офіційна позиція Тегерану
- Великобританія, Франція, Іспанія: союзники відмовляються
- Атаки в Затоці: Бахрейн викликав іракського посла
- Нафтовий ринок реагує на ризики
- Аналітики: блокада — «не дрібний сигнал»
- Що далі: конференція або ескалація
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
США оголосили морську блокаду — Іран відповів погрозами
14 квітня 2026 року о 14:00 за Гринвічем Збройні сили США розпочали примусове виконання морської блокади всіх іранських портів у Перській затоці та Аравійському морі. Рішення президента Дональда Трампа, оголошене напередодні через соціальні мережі, миттєво викликало хвилю міжнародного осуду. Союзники Вашингтона один за одним відмовились приєднатися до операції, яку армія Ірану офіційно назвала «незаконним піратством».
Блокада стала результатом провалу переговорів між США та Іраном у Пакистані. Сторони не зуміли знайти спільну позицію, і Вашингтон перейшов до примусових заходів. Відповідно до американської заяви, блокада застосовуватиметься «неупереджено щодо суден усіх націй, які входять або виходять з іранських портів», тоді як транзитні судна, що прямують до портів інших країн, не будуть зупинені.
«Незаконне піратство»: офіційна позиція Тегерану
Центральне командування збройних сил Ірану відреагувало негайно. В офіційній заяві зазначено: «Обмеження, запроваджені злочинською Америкою щодо морського судноплавства та транзиту в міжнародних водах, є незаконними і являють собою приклад піратства».
Іранська сторона також попередила про симетричні заходи. Якщо безпека іранських «портів у водах Перської затоки та Аравійського моря буде поставлена під загрозу», то «жоден порт у Перській затоці та Аравійському морі не буде в безпеці», — йдеться у заяві. Ця погроза стосується портів союзників США в регіоні: Об’єднаних Арабських Еміратів, Саудівської Аравії, Катару, Бахрейну та Кувейту.
Контекст цих подій виходить далеко за межі двостороннього конфлікту. Морська блокада іранських портів була оголошена одночасно із стрибком нафти вище $103 за барель — перша реакція ринків на підвищення ризиків у регіоні.
Великобританія, Франція, Іспанія: союзники відмовляються
Прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер став одним з перших лідерів, хто публічно відмежувався від американської ініціативи. В інтерв’ю для BBC Radio він заявив прямо: «Ми не підтримуємо блокаду». Стармер додав, що Велика Британія «не дасть себе втягнути» у американо-ізраїльську війну проти Ірану.
Водночас британський прем’єр підкреслив важливість відкриття протоки: «На мою думку, вкрай важливо відкрити протоку — повністю відкрити — і саме на це ми спрямовуємо всі наші зусилля протягом останніх тижнів і продовжимо робити це далі». За словами Стармера, через Ормузьку протоку в мирний час проходить близько 20% світових поставок нафти.
Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про підготовку спільної конференції з Великобританією, метою якої стане відновлення свободи судноплавства в протоці. Дата заходу поки не уточнюється, але французька сторона дала зрозуміти, що дипломатичний шлях вважається пріоритетним.
Міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес не стримувалась у оцінках. На її думку, блокада «позбавлена сенсу» і є «черговим епізодом у цій загальній спіралі деградації». Міністр закордонних справ Туреччини Гакан Фідан закликав до переговорів і переконання замість силових заходів.
Китай, чий вплив у регіоні суттєво зріс за останні роки, засудив блокаду та закликав обидві сторони уникати відновлення збройного конфлікту. Пекін традиційно чутливий до будь-яких загроз свободі судноплавства через Ормузьку протоку, оскільки значна частина китайського імпорту нафти проходить саме через цей шлях.
Атаки в Затоці: Бахрейн викликав іракського посла
На тлі американської блокади в регіоні тривають і прямі атаки угруповань, пов’язаних з Іраном. Бахрейн у понеділок викликав іракського дипломата для протесту у зв’язку з «постійними атаками безпілотників, що здійснюються з Іраку». Схожі кроки зробила і Саудівська Аравія.
Міністерство закордонних справ Бахрейну «рішуче засудило продовження зловмисних атак безпілотниками, що запускаються з Іраку в бік Бахрейну та кількох країн Ради співробітництва Перської затоки». Ірак відкинув обвинувачення, заявивши, що «вживає необхідних заходів відповідно до конституції та закону» і готовий отримати «будь-яку інформацію або докази щодо атак».
Ситуацію ускладнює і те, що проіранські угруповання формально оголосили про свою прихильність до двотижневого американо-іранського перемир’я. Проте вже «через кілька годин після оголошення перемир’я кілька країн Затоки повідомили про ракетні атаки та атаки безпілотниками».
Нафтовий ринок реагує на ризики
Ормузька протока є одним з найважливіших енергетичних коридорів світу. За оцінками британського уряду, у мирний час через неї проходить близько 20% глобальних поставок нафти. Будь-яке обмеження судноплавства тут негайно відображається на світових цінах. Після оголошення блокади ф’ючерси на сиру нафту марок WTI і Brent злетіли майже на 8%, перевищивши психологічну позначку $100 за барель.
Ця позначка має не лише ринкове, а й геополітичне значення: вона підвищує тиск на Європу, Японію, Південну Корею та Китай — всіх імпортерів нафти, залежних від перських маршрутів. Ще до оголошення блокади Ормуз залишався вузьким місцем навіть після попереднього перемир’я — тепер ситуація загострилась.
Аналітики: блокада — «не дрібний сигнал»
Міжнародні аналітики розходяться в оцінках ефективності і правомірності блокади. Ніколь Гражевська, асистент-професор Паризького інституту політичних досліджень, охарактеризувала блокаду як «не дрібний примусовий сигнал», а фактично — як відновлення бойових дій. Лектор з військових досліджень Самір Пурі зазначив, що блокада «схоже, задумана поспіхом», що ускладнює оцінку її спроможності досягти заявлених цілей.
Трамп, зі свого боку, стверджує, що його мета — очищення протоки від мін та її повне відкриття для судноплавства, аби Іран не міг отримувати прибуток від контролю над стратегічним водним шляхом. Проте критики вказують: примусова морська блокада в міжнародних водах без санкції Ради Безпеки ООН є надзвичайно спірним кроком з точки зору міжнародного права.
Варто нагадати, що аналіз уроків іранської кампанії показав: перевага у небі не гарантує вирішення конфлікту. Тепер Вашингтон переносить тиск на море — і знову стикається з тим, що союзники не поспішають слідувати.
Що далі: конференція або ескалація
У найближчі дні очікується франко-британська дипломатична конференція, де союзники спробують запропонувати альтернативний механізм для відновлення свободи судноплавства. Головне питання: чи готова адміністрація Трампа прислухатись до союзників і перейти до переговорного треку, чи продовжить силовий тиск попри міжнародну ізоляцію.
Критичним є і питання реакції Ірану. Загрозу «жоден порт не буде в безпеці» можна розглядати як блеф, а можна — як реальний оперативний план. Якщо Тегеран вдасться до кроків проти портів Саудівської Аравії чи ОАЕ, регіональна ескалація може вийти далеко за межі американо-іранського двосторонього протистояння.
Наразі Ормузька протока — не просто географічна точка на карті, а лінія фронту між двома концепціями міжнародного порядку: американською моделлю силового тиску і позицією більшості союзників та партнерів, які наполягають на дипломатичному вирішенні.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon
