President Donald Trump holds a press conference with Attorney General Pam Bondi and Deputy Attorney General Todd Blanche in the James S. Brady Press Briefing Room on Friday, June 27, 2025. (Official White House Photo by Abe McNatt)
3 червня 2026 року, ввечері. Тиха вечеря у Білому домі. Дональд Трамп піднявся з-за столу й вимовив п’ять слів, які записав на телефон його помічник і запостив у соцмережах: «We are going to make him permanent attorney general». «Його» — це Тодд Бланч, колишній особистий адвокат Трампа у справі про порнозірку Стормі Деніелс. За три дні до того, 29 травня, федеральна суддя Леоні Брінкема в окрузі Александрія заблокувала $1,776 млрд цього самого Бланча — «Фонд проти зловживань», який мав платити людям, що нібито «зазнали переслідувань» від попередніх адміністрацій. У той самий день, у Вашингтоні, попередниця Бланча Пем Бонді чотири години сиділа за зачиненими дверима Комітету Палати з нагляду — і відмовилася відповідати на жодне питання про Трампа. Натомість назвала Бланча. Близько двох десятків разів.
Зараз Тодд Бланч — виконувач обов’язків генпрокурора США. У його руках — 3 млн сторінок файлів Епштейна, які Міністерство юстиції досі не оприлюднило. Половина — за словами Бонді — «дублікати або привілейовані документи». Друга половина — «під розглядом». Розгляд веде той самий Бланч, якого Трамп особисто захищав у залі суду в Нью-Йорку 2024 року. Той, хто платно стояв між Трампом і обвинуваченням у 34-х пунктах, тепер за неоплачуваною посадою вирішує, які саме сторінки про Трампа з архіву Епштейна побачить американський народ.
Це не схоже на конфлікт інтересів. Це і є конфлікт інтересів — у чистій, неприхованій формі. Питання вже не в тому, чи мав президент право висунути свого адвоката. Питання в тому, чи погодиться Сенат — де у Бланча всього один запасний голос у Юридичному комітеті — поставити підпис під цією конструкцією.
- Хто такий Тодд Бланч: від обвинувачів до Трампа
- Чому звільнили Бонді: 14 місяців і одна фраза про Епштейна
- «Я не буду обговорювати ці розмови». Бонді під присягою
- ,776 млрд: «Фонд проти зловживань», який заблокувала суддя
- Сенат: один голос у комітеті, чотири на підлозі
- Як виглядає схема: 6 точок конфлікту
- Чому це важливо для діаспори
- Що далі: дев'ять днів, два слухання
- Post List
- США сім років блокують Китаю доступ до передових чипів
- Paragon не відповідає прокурорам Італії у справі Graphite
- Resist.UA запустила фонд на €50 млн для оборонтеху України
- Frontex і пушбеки в Егейському морі: справа дійшла до суду
- Симанду запрацював через 15 років після хабарів Штайнмеца
- Трамп зумовив ядерну угоду з Ер-Ріядом визнанням Ізраїлю
Хто такий Тодд Бланч: від обвинувачів до Трампа
Народився 6 серпня 1974 року у Денвері. American University 1994 року, Brooklyn Law School 2003 року cum laude. З 2006 по 2014 — федеральний прокурор у Південному окрузі Нью-Йорка (SDNY) — найпрестижнішій прокурорській школі США. Дослужився до співкерівника відділу насильницьких злочинів. Перейшов у приватну практику до фірми Cadwalader, Wickersham & Taft. У 2023 році залишив фірму спеціально, щоб очолити захист Трампа у справі про фальсифікацію бухгалтерських записів — гонорар за тиху виплату порнозірці Стормі Деніелс перед виборами 2016 року.
30 травня 2024 року Манхеттенський журі визнало Трампа винним за всіма 34 пунктами. Перший в історії США кримінально засуджений президент. Тодд Бланч — головний адвокат у залі. Програв. Але виграв президентську довіру.
2024 року Бланч також змінив партійну реєстрацію — з демократів на республіканців. Хронологія промовисто: новий клієнт, нова партія. У листопаді 2024-го, через тиждень після перемоги Трампа, його ім’я з’явилося у списку номінантів — заступник генпрокурора. 5 березня 2025 року Сенат проголосував 52-46 — він став DAG. Через рік, 2 квітня 2026 року, Бонді звільнена. Бланч — в. о. того ж дня. 3 червня 2026 — Трамп оголошує його кандидатом на постійну посаду.
За цю саму процедуру Бланч уже встиг підписати одну з найбільш суперечливих директив 2026 року: пожиттєве звільнення Трампа і його родини від податкових перевірок IRS. Документ датовано 19 травня — Бланч тоді ще DAG, але вже фактично керував DOJ після звільнення Бонді. У переліку забороненого: будь-яке розслідування податкових декларацій Дональда, Меланії, Дональда-молодшого, Іванки, Ерика, Тіффані, Барона і їхніх компаній. Безстроково. Це для США безпрецедентно.
Чому звільнили Бонді: 14 місяців і одна фраза про Епштейна
Пем Бонді була генпрокурором з січня 2025 по 2 квітня 2026 року. Чотирнадцять місяців. Звільнена. Офіційно — «реструктуризація», неофіційно — провал з файлами Епштейна і «невиконані обіцянки переслідувань». Усе почалося у лютому 2025 року з її заяви на Fox News про «список клієнтів Епштейна на моєму столі». Списку не було. Через місяць DOJ випустив 200 сторінок «Phase 1» — публіка побачила лиш дотепер відомі фото з допиту 2008 року. У базі MAGA-аудиторії — лють.
За даними кількох видань, Білий дім заборонив Бонді з’являтися на Fox News після кількох публічних суперечок. У жовтні 2025 року Конгрес під двопартійним тиском прийняв Epstein Files Transparency Act — Сенат одноголосно. Трамп підписав. Закон зобов’язував DOJ опублікувати усі 6 млн сторінок із 30 днів.
30 січня 2026 року DOJ випустив частину: 3 млн (за пресрелізом — 3,5 млн «відповідних») сторінок, понад 2 000 відео, 180 000 зображень. Близько 200 000 сторінок — відредаговано. Адвокати потерпілих оголосили, що серед файлів пройшли неприховані обличчя жертв — груба порушка протоколу. У релізі сплили імена Ілона Маска, Білла Гейтса, міністра торгівлі Говарда Лютніка, колишньої радниці Білого дому Кеті Руммлер — без вказівки на правопорушення, але з контактами з Епштейном.
Залишилось 3 млн «під розглядом». Бонді запевнила: дублікати, привілейовані. Бланч у січні 2026 року оголосив про створення Епштейн-таск-форсу всередині DOJ, який сам же й очолив. У травні 2025 року Бонді, за повідомленнями WSJ, особисто інформувала Трампа: «Ваше ім’я з’являється у файлах багато разів». Трамп публічно це заперечив. Хоч і не повідомив, що саме у файлах.
2 квітня 2026 — Бонді звільнена. На наступні сім тижнів місце спорожніло. Бланч — в. о. У січні Бланч уже керував випуском і редакцією. Тепер ніхто над ним не стояв.
«Я не буду обговорювати ці розмови». Бонді під присягою
29 травня 2026, п’ятниця. Закриті слухання Комітету Палати з нагляду. Бонді — за зачиненими дверима. Поряд із нею — асистент-генпрокурор з громадянських прав Хармет Дгіллон. Чотири години питань. Транскрипт опубліковано 4 червня — 250+ сторінок на сайті oversight.house.gov.
«Я не обговорюватиму жодної з розмов, які я мала або не мала з президентом Сполучених Штатів».
Пем Бонді, на питання про її розмови з Трампом щодо файлів Епштейна. Закриті слухання Комітету Палати з нагляду, 29 травня 2026.
Дгіллон у певний момент перервала депутатів. Коротко.
«Ви не отримаєте відповідей на ці питання».
Хармет Дгіллон, асистент-генпрокурор з громадянських прав, цитата з транскрипту.
На питання, хто конкретно вирішує, які з 3 млн «під розглядом» файлів побачать світ — Бонді відповіла прямо.
«Він керував процесом і всім випуском файлів Епштейна. На моє розуміння — їх усі вже випущено».
Пем Бонді про Тодда Бланча. Закриті слухання, 29 травня 2026.
«Усі випущено» — заперечує те, що сама ж DOJ заявила у своєму пресрелізі. 3 млн досі сидять у архівах. Бонді або забула, або уникає. На питання про «помилки редагування» (необезимовлені фото жертв) — підтвердила, що сталися. Хто саме редагував — не назвала. На питання про «список клієнтів» (її ж фразу з Fox 2025 року) — сказала, що «не пам’ятає контексту». На питання про директора ФБР Каша Пателя — перенаправила: «питайте у Каша».
Конгресмен Роберт Гарсія, демократ-Каліфорнія, провідний питальник з боку меншості:
«Вона відмовлялася відповідати на питання, які мали хоч найменший стосунок до президента Трампа».
Конгресмен Роберт Гарсія (D-CA), коментар журналістам після слухання, 29 травня 2026.
Більше нічого не дізналися. Повна хроніка слухання — у нашому матеріалі від 30 травня. Транскрипт 4 червня лише підтвердив: Бонді віддала Бланчу всю відповідальність. А Бланч тепер — кандидат на постійного шефа того ж відомства.
$1,776 млрд: «Фонд проти зловживань», який заблокувала суддя
Паралельно з Епштейн-сюжетом — окрема афера, що стане головним каменем спотикання на слуханнях Бланча у Сенаті. Літо 2024 року: Трамп ще не президент, але вже має у судах три позови проти федерального уряду — $10 млрд за злив податкових декларацій, $230 млн за розслідування «російського втручання» 2017 року, ще $230 млн за обшук у Мар-а-Лаго у серпні 2022 року. Сумарно — $10,46 млрд претензій.
У травні 2026 року, через рік після інавгурації, ці позови «вирішили». Не виплатою. Не відкликанням. Поглинанням у новий механізм — Anti-Weaponization Fund, «Фонд проти зловживань», на $1,776 млрд. Назву рідні до Трампа окреслили як алюзію на 1776 — рік Декларації незалежності. Іронія настільки густа, що її ріжуть ножем.
Як працював Фонд: будь-яка людина, яка вважає, що її «несправедливо переслідували» попередні адміністрації, могла подати заявку. DOJ розглядав. DOJ виплачував. Без огляду Конгресу. Без правил доказування. Без судового перегляду. Перші кандидати — очевидно: учасники штурму Капітолія 6 січня, яких Трамп вже помилував у січні 2025 року. Наш повний матеріал про схему «Фонд 1776» вийшов 19 травня.
Юридичні проблеми очевидні. Конституція США, стаття I, секція 9, пункт 8 — Domestic Emoluments Clause: президент не може отримувати «жодних інших винагород» від США чи штатів понад жалування. Якщо Трамп або його орбіта отримує виплати з Фонду — це порушення. Citizens for Responsibility and Ethics in Washington (CREW) подали на DOJ за цією статтею.
До CREW долучилися: Common Cause, Національна Федерація Абортів, місто Нью-Гейвен (Коннектикут), Democracy Forward. У позови ввійшов Ендрю Флойд — колишній федеральний прокурор, який очолював таск-форс розслідувань 6 січня в офісі прокурора округу Колумбія. Звільнений у липні 2025 року. Подав декларацію проти Фонду. Сенатори Корі Букер (демократ Нью-Джерсі) і Білл Кассіді (республіканець Луїзіана) подали двопартійний amicus brief.
«Фонд становить негайну і серйозну загрозу Конгресу та конституційному порядку».
Спільний amicus brief сенаторів Корі Букера (D-NJ) і Білла Кассіді (R-LA), травень 2026.
29 травня 2026, п’ятниця. У той самий день, коли Бонді сиділа на закритих слуханнях у Вашингтоні, у 100 милях на південь — у Александрії, штат Вірджинія, окружна суддя Леоні М. Брінкема підписала тимчасову заборону. Текст наказу: DOJ заборонено «робити будь-які подальші дії на виконання створення або функціонування програми». Жодних коштів — ні всередину, ні назовні.
Брінкема — суддя з 1993 року, призначена Біллом Клінтоном, відома справами National Security Agency vs ACLU, Залімаром Муссауї. Її наказ — короткостроковий, до 12 червня 2026 року, коли заплановано повне слухання. Але удар нанесений негайно.
1 червня Бланч повідомив членам Конгресу: Фонд «не рухається далі». 5 червня DOJ офіційно подав до судів письмову заяву — Фонд мертвий, просимо позови припинити як moot. Трамп публічно прокоментував коротко.
«Ми підпорядковані судам. На цю мить — це те, що є».
Дональд Трамп про наказ судді Брінкема, коментар у Білому домі, 30 травня 2026.
Бланч цілих чотири дні захищав Фонд публічно. «Будь-хто в цій країні має право подати заявку, якщо вважає себе жертвою зловживань». А потім — відступ. Як шеф фірми, що зловив контракт, який нікому не подобається, і скидає його.
Сенат: один голос у комітеті, чотири на підлозі
Тут починається математика. Юридичний комітет Сенату — 12 республіканців, 10 демократів. Бланч може втратити лише одного республіканця у комітеті. На підлозі — більшість 53-47. Може втратити чотирьох.
Хто публічно вагається у Юридичному комітеті:
- Чак Грасслі (R-IA), голова комітету. Скептик Фонду. На питання про Бланча відмовляється давати прогноз.
- Джон Корнін (R-TX). Невизначений. У ході слухань щодо Фонду адресував Бланчу холодно: «Ви не адвокат президента». Натякав, що чекає від AG незалежності.
- Том Тілліс (R-NC). Невизначений. Висловив занепокоєння двома темами: фразами Бланча про «6 січня» («Краще б вони не казали, що ті, хто бив поліцейських, були праведниками») і Фондом. Сказав: його голос може залежати від того, чи Фонд буде остаточно знищено.
- Джон Кеннеді (R-LA). Проти Фонду. По Бланчу — поки що мовчить.
На рівні фракції — лідер більшості Джон Тун (R-SD):
«Hard to say» — важко сказати.
Сенатор Джон Тун, лідер більшості, про шанси Бланча на затвердження. Доповідачам у Капітолії, 4 червня 2026.
З демократів — Джон Феттерман (Пенсильванія) офіційно проти. Це важливо, бо Феттерман — найчастіший «переметник» у каукусі: підтримував Гегсета, Кеннеді-молодшого, інших спірних номінантів Трампа. Якщо Феттерман проти — означає, що тема справді токсична.
Окремо — Білл Кассіді, республіканець Луїзіани. Кассіді — той самий, що програв праймериз у травні 2026 року після того, як Трамп йому помстився за імпічмент-голосування 2021 року. Кассіді у Сенаті до січня 2027. Йому втрачати нічого. Він уже підписав amicus brief проти Фонду. На слуханнях Бланча голосуватиме як хоче. Скоріше за все — «ні».
Підрахунок виглядає так. Якщо Корнін, Тілліс або Грасслі піде проти у комітеті — номінація провалюється на комітеті. Якщо комітет пропустить — на підлозі потрібно ще втратити максимум 4. Кассіді — один. Колінз з Мейну — традиційний «ні» на спірних. Мерковські з Аляски — теж. Це вже три. Решта республіканців під дисципліною — і деякі (як Тілліс) можуть піти проти, якщо база Луїзіани (як Кассіді) дасть сигнал.
За статусом квот наразі — голосування «надто близьке для прогнозу». Що Бланч у компанії Тілліса вже почув особисто. Епштейн-файли стануть головним полем кросс-екзамінації. Бо саме там Бонді під присягою сказала: вирішує він.
Як виглядає схема: 6 точок конфлікту
Якщо звести усе разом, то Тодд Бланч на посаді AG означає шість окремих конфліктів інтересу, кожен з яких сам по собі — підстава для відведення.
- Епштейн-файли. Особисто керує таск-форсом, що вирішує, які з 3 млн сторінок про Трампа побачать світ.
- Стормі Деніелс. Особисто захищав Трампа у NY-справі, де клієнт визнаний винним. DOJ може отримати справи в апеляції, що стосуються тих самих фактів.
- Класифіковані документи Мар-а-Лаго. Особисто захищав Трампа у федеральній справі (закрита у 2024 році). Будь-яка реактивація — конфлікт.
- 6 січня. Особисто захищав Трампа у справі обструкції виборів (також закрита). Бланч публічно називав слідчих «партійними».
- Anti-Weaponization Fund. Сам пушив, сам скасовував. Будь-який наступний механізм компенсацій трампівській орбіті — на його столі.
- IRS-аудити. Сам підписав директиву про пожиттєву заборону податкових перевірок родини Трампа. Будь-яке її оскарження — він же й розглядає.
Жодного механізму відведення (recusal) Бланч публічно не задекларував. У 2025 році, при затвердженні як DAG, він пообіцяв «відступати, де доречно». «Доречно» — за визначенням самого Бланча. Подивимося.
Чому це важливо для діаспори
Українцеві у Берліні, Варшаві або Чикаго, який читає це о 20:00 за київським часом, може здатися — далека політика. Не зовсім. Тут є три прямі лінії, що торкаються наших.
Перше. Епштейн-файли — це не лише імена американських мільярдерів. У повній хроніці мережі Епштейна 2008-2026 вже з’явилися імена з Великої Британії (принц Ендрю), Франції (Жан-Люк Бруне), Бразилії (Луїс Маркос). 17 травня прокуратура Парижа оголосила про 10 нових жертв. Європейська лінія розслідування активна. Якщо американський DOJ під Бланчем зупинить публікацію — це звужує доказову базу для всіх інших юрисдикцій.
Друге. Anti-Weaponization Fund — модель. Не тільки для штурмувальників 6 січня. Будь-який авторитарний лідер, що дивиться, як саме США платять собі за «зловживання попередніх адміністрацій» — бере це у конспект. Орбан вже вивчає. Фіцо натякає. Зеленський, що скасував вибори 2024 року, теоретично теж може. «Я постраждав від попереднього режиму — заплатіть мені з державного бюджету» — універсальна формула.
Третє і найважливіше — інституційне. Якщо генпрокурор США відкрито є особистим адвокатом президента — інституція мертва. Це сигнал кожному автократу планети: так можна. Юстиція може служити одній родині. Тиск Конгресу — обходимо емолюментною технікою. Тиск судів — формально визнаємо, потім перепроектовуємо схему. Тиск Сенату — продавлюємо номінацію за допомогою партійної дисципліни. Якщо Бланч стане AG, а потім стане Брінкема програє у апеляції — увесь «Фонд 1776» оживає. І наслідують.
Україна, що вже бачила, як влада зачищає незалежну пресу під «воєнним станом», повинна впізнати модель. Західні «союзники» Києва демонструють: інституції не священні. Президент може поставити свого адвоката над юстицією. Президент може заблокувати власні файли. Президент може створити фонд для своїх. Це не диктатура — це гірше. Це інституційно легалізована приватизація юстиції.
Що далі: дев’ять днів, два слухання
12 червня 2026 — повне слухання у судді Брінкеми у Александрії. DOJ просить визнати позови moot. Адвокати Common Cause і CREW заперечують: Фонд можуть переробити під новою назвою, тому залишається ризик. Брінкема має вибір: дозволити DOJ безболісно вийти або зафіксувати прецедент.
Тиждень-другий згодом — офіційне внесення кандидатури Бланча у Сенат. Слухання Юридичного комітету — у липні-серпні. Голосування — до перерви на канікули у серпні. Якщо Бланч провалиться — Трамп призначить когось іще. Найбільш імовірний дублер: Стенлі Вудворд, нинішній DAG (підвищений у березні з посади помічника), теж колишній приватний адвокат у трампівських справах. Або Майк Девіс — голова Article III Project, активний промоутер «помсти проти deep state». Жодного незалежного юриста у короткому списку немає.
До цього — Епштейн-таск-форс продовжує «розгляд» 3 млн сторінок. Раз на тиждень — невелика порція релізу. У серпні DOJ зобов’язано перед Конгресом подати квартальний звіт. Кожен наступний крок — точка ризику для Бланча. І точка тиску для адвокатів жертв.
На рівні ширшої політики — це третій великий кадровий конфлікт інтересу за 2026 рік. Скотта Пеллі звільнили з «60 Minutes» після того, як топ-менеджмент CBS поміняв власник Девід Еллісон. AIPAC витратив $130 млн на чистку критиків Ізраїлю в Конгресі. Тепер — Бланч. Кожен окремий кейс — здається технічним. Разом — карта приватизації американської держави.
Адвокат вирішує, що знає підсудний. Підсудного звуть американський народ. Файли — у сейфі. Ключ — у того, хто стояв між клієнтом і журі у залі суду. Слухання Сенату покажуть, чи лишилася ще хоч одна гілка влади, яка вважає, що так — не можна. Або принаймні — не на постійній основі.
Поки що рахунок — 0:1 на користь Бланча. Бонді мовчить. Бонді під присягою «не пам’ятає». Брінкема видала тимчасовий наказ — на 14 днів. Тун каже «hard to say». Корнін говорить про незалежність — але не голосував проти жодного номінанта Трампа за 2025-2026 роки. Тілліс ставить умови — Фонд скасовано, умови виконано.
Лишається одне відкрите питання — чи витримає Епштейн-кросс-екзамінація. Тобто чи спитає хтось у Сенаті: пане Бланч, скільки разів ваш клієнт згадується у тих 3 мільйонах сторінок, які ви досі тримаєте? І що ви плануєте з цією інформацією робити? Якщо Бланч відповість як Бонді — «не обговорюватиму» — то у файлах щось є. Якщо чесно — то Сенат отримає інформацію, яка може поховати номінацію. Або президента.
Адже між цими двома відповідями — порожнеча. І саме у ній зараз стоїть Тодд Бланч.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon






2 thoughts on “Бланч — AG Трампа: 3 млн файлів Епштейна під контролем”
Comments are closed.