США сім років блокують Китаю доступ до передових чипів

7 жовтня 2022 року Бюро промисловості та безпеки США (BIS) опублікувало правило, яке вперше заборонило постачати Китаю не лише передові чипи, а й обладнання та навіть громадян США, здатних це обладнання обслуговувати, — рішення, що перетворило напівпровідники з торгового товару на інструмент економічної війни. За наступні майже чотири роки Вашингтон, Гаага й Токіо вибудували навколо китайської мікроелектроніки систему обмежень, а Пекін відповів державним фондом на 344 мільярди юанів і власним 7-нанометровим чипом, зробленим без жодної європейської літографічної машини.

Ця стаття — розбір того, як влаштована «чипова війна» між США і Китаєм: хто контролює критичні горловини світового виробництва, чим саме Вашингтон намагався зупинити Пекін, чому головний постачальник чипів для американських компаній називає цю політику провалом, і що виграв та програв кожен бік станом на середину 2026 року.

Правило 7 жовтня і що воно насправді заборонило

До жовтня 2022 року американські обмеження проти китайської мікроелектроніки були точковими: під санкції потрапляли окремі компанії на кшталт Huawei чи SMIC. Правило BIS від 7 жовтня змінило логіку повністю. Замість того щоб карати конкретні фірми, воно провело лінію за технічними характеристиками — заборонивши експорт до Китаю передових обчислювальних чипів, обладнання для виробництва напівпровідників нижче певних технологічних норм і, що було найрадикальнішим, працю громадян і резидентів США на китайських заводах передового рівня без ліцензії.

Останній пункт вдарив негайно. За кілька днів після публікації правила американські інженери й топменеджери на китайських фабриках отримали ультиматум від роботодавців: громадянство США або посада. Мета була відвертою — не просто перекрити постачання «заліза», а знекровити китайське виробництво людьми, які вміють це «залізо» налаштовувати.

Архітектором цієї стратегії була міністерка торгівлі США Джина Раймондо. На Форумі національної оборони імені Рейгана у грудні 2023 року вона сформулювала мету без дипломатичних обгорток.

«Америка лідирує у світі в дизайні передових напівпровідників, крапка. Ми на кілька років попереду Китаю. Ми в жодному разі не дозволимо їм наздогнати».

Джина Раймондо, міністерка торгівлі США, Форум національної оборони імені Рейгана, грудень 2023

Правило 2022 року стало лише першою цеглиною. 17 жовтня 2023 року BIS звузив пороги, закривши лазівки, через які Nvidia продавала Китаю урізані версії своїх прискорювачів. У грудні 2024-го Вашингтон додав до чорного списку понад сотню китайських виробників обладнання. У січні 2025-го — окреме правило про доступ до чипів для навчання систем штучного інтелекту. Логіка Раймондо була проста: обмеження мають «постійно змінюватися», бо будь-яку статичну лінію інженери оминуть за місяці.

Але жодне американське правило не працює, якщо його оминають союзники. Ключова технологія лежить не в США, а в Нідерландах і Японії, тому Вашингтон витратив роки на дипломатичне вивертання рук. У 2023 році Гаага і Токіо погодилися синхронізувати частину своїх обмежень із американськими. З 15 січня 2025 року Нідерланди розширили національний контроль, додавши до ліцензованих ще й окремі системи метрології та інспекції напівпровідників. У листопаді 2025-го Європейський Союз включив ці нідерландські обмеження до загального контрольного списку ЄС, поширивши ліцензійну вимогу на всі 27 держав. Мозаїка з національних правил поступово зросталася в єдину стіну — хоча й повільніше, ніж хотіли у Вашингтоні.

Дата	Подія	Джерело
7 жовтня 2022	BIS вводить правило: заборона передових чипів, обладнання і праці громадян США	CSIS, BIS
Липень 2022	У Китаї починається антикорупційна чистка «Великого фонду» напівпровідників	SCMP, Asia Times
29 серпня 2023	Huawei випускає Mate 60 Pro із 7-нм чипом SMIC без EUV	TechInsights
17 жовтня 2023	США звужують пороги, закриваючи лазівки для Nvidia	Axios, O’Melveny
Грудень 2024	Запуск «Великого фонду III» на 344 млрд юанів (~$47,5 млрд)	Caixin, Nikkei
Березень 2025	TSMC оголошує сумарну інвестицію $165 млрд у заводи в США	SEC, CNBC
Квітень 2025	Обмеження на Nvidia H20 коштують компанії близько $7 млрд	CNBC, IG
Травень 2025	Чжао Вейго отримує смертний вирок з відстрочкою	Caixin, Nikkei
Квітень 2026	У США пропонують MATCH Act із прямою згадкою ASML	Reuters

Дві горловини світу: Велдговен і Сіньчжу

Уся конструкція американського тиску тримається на одному факті: сучасний передовий чип неможливо зробити без двох компаній, розташованих у різних кінцях планети, але з’єднаних однією технологічною залежністю.

Перша — нідерландська ASML із містечка Велдговен. Це єдиний у світі виробник машин екстремальної ультрафіолетової літографії (EUV) — установок, без яких неможливо друкувати транзистори за нормами 5 і 3 нанометри. Одна така машина High-NA важить як вантажівка, містить понад 100 тисяч деталей і коштує близько 380 мільйонів доларів. Дзеркала для неї полірує німецька Zeiss із точністю, за якої відхилення в атомних масштабах критичне; ASML свого часу вклала в цього партнера мільярд доларів, щоб гарантувати постачання. Конкурентів немає — ні японський Nikon, ні Canon так і не змогли повторити цю технологію за два десятиліття.

Друга горловина — тайванська TSMC з міста Сіньчжу. Компанія виробляє близько 90 відсотків найпередовіших чипів планети на острові за 130 кілометрів від материкового Китаю. TSMC — не бренд, який бачить покупець; це фабрика, на якій замовляють кремній Apple, Nvidia, AMD і десятки інших. Одна лише ця компанія становить понад 40 відсотків усього фондового ринку Тайваню, а її частка світового ринку контрактного виробництва перевищує дві третини.

Різниця між EUV і старішим DUV пояснює, чому блокада взагалі має сенс. Екстремальний ультрафіолет із довжиною хвилі 13,5 нанометра дозволяє друкувати найдрібніші елементи транзистора за один прохід. Без нього, як довела SMIC, чип нижче 7 нанометрів усе одно можна зробити — але через багаторазове накладання шарів на машинах DUV, коли ту саму ділянку «проявляють» по чотири-п’ять разів. Кожен зайвий прохід знижує вихід придатних кристалів і піднімає собівартість; для смартфона це терпимо, для масового виробництва передових ШІ-прискорювачів — руйнівно. Саме тут пролягає той «розрив у поколіннях», про який говорив Фуке.

Саме тому центральним важелем Вашингтона стала не пряма заборона на чипи, а контроль над постачанням EUV-машин ASML. Багатостороння Вассенаарська домовленість уже не дозволяла ASML відвантажувати найпередовіші EUV до Китаю; американські правила 2022–2023 років розширили це на старіші, але все ще критичні установки глибокого ультрафіолету (DUV). Позиція нинішнього гендиректора ASML Крістофа Фуке щодо логіки контролю виявилася несподівано відвертою — він фактично погодився зі стратегією збереження технологічного відриву.

«Ти можеш зберігати технологічну перевагу, підтримуючи розрив у поколіннях у тому, що продаєш».

Крістоф Фуке, гендиректор ASML, травень 2026

Ціна цієї стратегії для самої ASML була відчутною. Китай давав компанії 33 відсотки виручки за 2025 рік; на 2026-й ASML прогнозувала падіння цієї частки приблизно до 20 відсотків навіть без нових обмежень. Виробництво чипів залишається одним із найглобалізованіших ланцюгів на Землі — і будь-який розрив у ньому б’є по всіх, включно з тими, хто його ініціює. Схожа логіка тіньових ланцюгів простежується й у суміжних сферах: від боротьби за критичні метали до історії про те, як західні мікрочипи опинялися в російській зброї попри санкції.

Пекін відповідає: 344 мільярди юанів і чип із Mate 60

29 серпня 2023 року, за кілька годин до візиту Раймондо до Пекіна, Huawei без анонсу виклала у продаж смартфон Mate 60 Pro. Усередині був чип Kirin 9000S із підтримкою 5G — те, чого китайський флагман не мав із 2020 року, відколи Huawei відрізали від передового виробництва. Канадська фірма TechInsights розібрала апарат і встановила, що чип виготовлено на 7-нанометровому техпроцесі SMIC — найбільшого китайського контрактного виробника — і, що головне, без жодної EUV-машини ASML.

«Знахідка чипа Kirin, виготовленого на 7-нм процесі SMIC у новому Huawei Mate 60 Pro, демонструє технічний прогрес, якого китайська напівпровідникова індустрія змогла досягти без EUV-літографії».

Ден Гатчесон, віцеголова TechInsights, вересень 2023

Символіка була навмисною. Смартфон вийшов саме тоді, коли американська міністерка приземлилася в Пекіні переконувати китайців, що обмеження не спрямовані на придушення їхньої економіки. SMIC зробила 7-нанометровий чип за допомогою старіших DUV-машин, застосованих у кілька проходів — метод дорогий, з нижчим виходом придатних кристалів, але робочий. Це був сигнал: блокада сповільнює, але не зупиняє.

Фінансовий бік відповіді Пекіна вражає масштабом. 31 грудня 2024 року почав операції третій транш державного Китайського фонду інвестицій у напівпровідникову промисловість — «Великий фонд III» із реєстраційним капіталом 344 мільярди юанів, приблизно 47,5 мільярда доларів. Це найбільша разова інʼєкція від запуску програми у 2014 році. Головна ціль третього фонду — вже не самі чипи, а виробники обладнання для їх випуску: Пекін намагається створити внутрішню альтернативу тому, що монопольно постачають ASML і американська Applied Materials.

Проте горловина ширша, ніж дві компанії. Крім літографії ASML, передова фабрика потребує обладнання для травлення, осадження і контролю від американських Applied Materials та Lam Research і японських Tokyo Electron та Nikon. Саме тому напередодні кожного нового раунду обмежень китайські виробники масово скуповували західні верстати «про запас»: за 2023–2024 роки Китай став найбільшим у світі покупцем обладнання для виробництва чипів, витративши десятки мільярдів доларів на машини, які невдовзі мали заборонити. Цей склад запчастин і дав SMIC ресурс тримати виробництво навіть після того, як двері зачинилися. Блокада, введена заднім числом, завжди залишає вікно — і Пекін цим вікном скористався сповна.

У грудні 2025 року Reuters повідомило, що китайські дослідники зібрали прототип власної EUV-машини — команду очолили колишні інженери ASML. До серійного виробництва, здатного конкурувати з нідерландцями, ще роки. Але сам факт прототипу — це те, чого американська стратегія мала не допустити взагалі. Пекін одночасно нарощує й контроль над експортом критичної сировини для мікроелектроніки, що ставить під удар уже західні ланцюги — тему ми детально розбирали в матеріалі про колтан із зон конфлікту в гаджетах Apple, Sony і Toyota.

Чистка своїх: смертний вирок мільярдеру Чжао Вейго

Поки Вашингтон будував зовнішню стіну, Пекін виявив, що частина його власних мільярдів осіла в чужих кишенях. У середині липня 2022 року китайська антикорупційна служба почала розслідування щодо щонайменше восьми топменеджерів галузі, повʼязаних із «Великим фондом». Серед фігурантів були Дін Веньу — колишній президент фонду, Дяо Шицзін — колишній голова, і Чжао Вейго — колишній керівник Tsinghua Unigroup, ключової портфельної компанії.

Чжао був символом ери, коли Китай намагався купити чипову незалежність за гроші. У 2015 році під час візиту на Тайвань він публічно запропонував викупити 25 відсотків TSMC, щоб отримати вплив на найкращу фабрику світу. Через десять років його історія завершилася в суді провінції Цзілінь. У травні 2025 року Чжао Вейго отримав смертний вирок із дворічною відстрочкою — вищу міру, яка виконується лише за нового злочину в період відстрочки, а зазвичай замінюється довічним увʼязненням.

Суд встановив, що між 2018 і 2021 роками Чжао у змові зі спільником незаконно заволодів державними активами на суму понад 470 мільйонів юанів — близько 65 мільйонів доларів — обіймаючи посаду голови Tsinghua Unigroup. Розслідування довкола «Великого фонду» зачепило понад десяток високопосадовців і змусило Пекін переглянути саму модель фінансування галузі: замість роздавання грошей «чемпіонам» — жорсткіший контроль і ставка на обладнання. Ця чистка була не просто боротьбою з корупцією, а визнанням, що мільярди на самозабезпечення частково розчинилися ще до того, як США закрутили гайки.

Кремнієвий щит Тайваню і завод у пустелі Арізони

Концентрація 90 відсотків передового виробництва на одному острові за 130 кілометрів від Китаю породила термін «кремнієвий щит», який ще у 2000-х увів австралійський журналіст Крейг Аддісон. Ідея проста: доки світова економіка залежить від тайванських чипів, будь-яке вторгнення Пекіна означало б глобальну катастрофу постачання, а отже — стримує саме вторгнення. Тайвань перетворив свою технологічну незамінність на елемент національної безпеки.

Проблема в тому, що щит працює в обидва боки. Якщо виробництво розповзеться по світу, зникне й головний аргумент, чому решта планети має ризикувати заради Тайваню. Саме тому рішення TSMC будувати заводи в США сприймається на острові неоднозначно. У березні 2025 року компанія оголосила про додаткові 100 мільярдів доларів інвестицій, довівши сумарні вкладення у виробництво в Арізоні до 165 мільярдів — найбільша пряма іноземна інвестиція в історії США. Частину цих грошей підживив американський CHIPS Act на 52,7 мільярда доларів, у межах якого TSMC отримала грант до 6,6 мільярда, затверджений у листопаді 2024 року.

Для Вашингтона це стратегічна перемога: передове виробництво повертається на американську землю. Для Тайбея — дилема: чим більше найкращих ліній переїжджає в Арізону, тим слабший «кремнієвий щит». Тайванський уряд відреагував по-своєму, обмеживши експорт найпередовіших техпроцесів, щоб острів залишався на крок попереду навіть власних закордонних заводів. На тлі тиску Вашингтона Тайбей демонстративно тримає дистанцію — про що свідчить і його підкреслено суверенна відповідь на вимоги Трампа, і те, як Пекін веде проти острова інформаційну війну зсередини.

Європа, яка виробляє машини ASML, але майже не має власного передового виробництва чипів, теж кинулася наздоганяти: Європейський чиповий акт мав мобілізувати близько 43 мільярдів євро. Проте без TSMC чи Samsung на своїй території ЄС залишається залежним від тих самих кількох горловин, що й усі інші.

Межі блокади: обхідні шляхи і чип, якого не мало бути

Через майже чотири роки після правила 7 жовтня баланс виглядає складніше, ніж передбачали його автори. Найгучнішим критиком став не китайський чиновник, а гендиректор Nvidia Дженсен Хуанг — людина, чия компанія втратила на цих обмеженнях мільярди. У квітні 2025 року Вашингтон фактично заблокував продаж Китаю навіть спеціально урізаного прискорювача H20; за оцінками, це коштувало Nvidia близько 7 мільярдів доларів — списання складських запасів плюс невиконані замовлення. На виставці Computex у Тайбеї в травні 2025 року Хуанг підбив підсумок без обережності.

«Місцеві компанії дуже, дуже талановиті й дуже рішучі, і експортний контроль дав їм дух, енергію та державну підтримку, щоб пришвидшити розвиток. Загалом, я думаю, експортний контроль був провалом».

Дженсен Хуанг, гендиректор Nvidia, Computex, Тайбей, травень 2025

За півроку, на саміті FT з питань штучного інтелекту в листопаді 2025 року, Хуанг пішов ще далі.

«Китай виграє гонку штучного інтелекту».

Дженсен Хуанг, гендиректор Nvidia, саміт FT Future of AI, листопад 2025

Заяву Nvidia за кілька годин помʼякшила офіційним постом, що Китай лише «на наносекунди позаду». Сама політика Вашингтона за 2025 рік хиталася з боку в бік: у вересні 2025-го BIS поширив обмеження на іноземні фірми, які на 50 і більше відсотків належать компаніям із чорного списку, — але вже 30 жовтня, після переговорів про зниження торгової напруги, оголосив річну паузу цього правила, яка набула чинності 10 листопада. Обмеження працюють нерівномірно: вони справді відкинули китайське виробництво на кілька поколінь назад у найпередовіших нормах, але одночасно перетворили самозабезпечення на національний пріоритет, під який виділяються десятки мільярдів. SMIC, попри санкції, стала третім за розміром контрактним виробником світу.

Лазівки залишаються теж. Чипи перетікають через треті країни; хмарні дата-центри за межами Китаю дають доступ до заборонених прискорювачів дистанційно; окремі партії обладнання проходять через посередників. Ця сіра економіка обходу — рідна сестра схем, які ми описували в матеріалах про китайське промислове шпигунство у США і про те, як компанії зі списку Пентагону зберігають доступ до західних технологій. У квітні 2026 року у Вашингтоні запропонували MATCH Act — закон, який має примусити союзників синхронізувати свої обмеження з американськими, з прямою згадкою обладнання ASML. Це визнання простого факту: односторонні заборони течуть, як решето, якщо Гаага, Токіо й Сеул не діють у такт.

Для звичайного споживача в Берліні чи Варшаві ця війна невидима, доки не дорожчає техніка. Кожен смартфон, автомобіль із десятками електронних блоків, сервер, на якому крутиться улюблений застосунок, тримається на тому самому вузькому ланцюгу з кількох компаній. Коли Пекін і Вашингтон роздирають цей ланцюг на дві несумісні екосистеми — окремі стандарти, окреме обладнання, окремі постачальники, — платить за фрагментацію ринок: зростає собівартість, довшають терміни, множаться дублюючі заводи. Ознаки цього розколу видно й у суміжних сюжетах, як-от коли Пекін блокує купівлю західними компаніями китайського ШІ, віддзеркалюючи американські заборони у зворотний бік.

Головний висновок цих чотирьох років не втішний для жодної столиці. Експортний контроль не зупинив Китай — він зробив чипову незалежність питанням державного виживання для Пекіна і водночас перетворив напівпровідники на центральну зброю нової холодної війни, ціну якої платять треті країни, споживачі й компанії на кшталт ASML і Nvidia, затиснуті між двома урядами. Технологію, яку хотіли утримати як перевагу, перетворили на детонатор глобального протистояння.

MATCH Act у США досі не ухвалено. Китайський прототип EUV-машини залишається лабораторним зразком без серійного виробництва. А частка Китаю у виручці ASML, за прогнозом самої компанії, має впасти з 33 до приблизно 20 відсотків уже цього року — цифра, за якою у Вашингтоні, Пекіні та Гаазі стежать пильніше, ніж за будь-яким дипломатичним комюніке, бо саме в ній, а не в заявах політиків, читається реальний рахунок цієї війни.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon