Cambridge Analytica 2013-2026: Мерсер, Беннон, Brexit і Трамп

17 березня 2018-го, неділя, Лондон. О третій ночі за грінвічем The Observer і The New York Times одночасно публікують матеріал, від якого впаде ринкова капіталізація Facebook на 134 мільярди доларів за дев’ять днів. Колишній співробітник на ім’я Крістофер Вайлі віддав документи: ізраїльсько-канадська компанія Cambridge Analytica зібрала психологічні профілі 87 мільйонів користувачів Facebook — і використала їх у президентській кампанії Дональда Трампа, у праймеріз Теда Круза та у референдумі про Brexit.

Через два дні Channel 4 News випустить ще одну гранату — таємну зйомку Александера Нікса, генерального директора Cambridge Analytica. На відео Нікс пояснював, як знищити політичного опонента: «Ми можемо послати дівчат до будинку кандидата. Українські дівчата дуже гарні, я вважаю — це дуже добре працює». Через рік компанія була мертвою. Через п’ять років оператори перейменувалися на Emerdata Limited, тривають у тій самій лондонській будівлі — і знов отримують замовлення.

Це історія про те, як троє британців, родина американських мільярдерів і канадський студент створили машину для перевиборів за рахунок 87 мільйонів чужих лайків — а коли машина зламала Західний демократичний цикл, її просто перереєстрували.

Що таке SCL і звідки взялася Cambridge Analytica

Cambridge Analytica Ltd зареєстрована 31 грудня 2013 року за адресою Westferry Circus, 6 у лондонському Кенарі-Ворф. Це не була стартапова історія з гаража. Це було підрозділ значно старшої структури — SCL Group, заснованої 1990 року Нігелем Оукса як «приватна розвідувальна фірма», що працювала на британську армію, НАТО і міністерства оборони країн, де західним розвідкам не дозволяли вести інформаційні операції напряму.

SCL — це абревіатура від «Strategic Communications Laboratories». Перші замовлення — Шрі-Ланка, Латвія, Південно-Африканська Республіка, Тринідад і Тобаго, Кенія. Військова психологічна війна під виглядом маркетингових досліджень. Поняття «впливова операція» (influence operation) у НАТО-документах 2010-х років часто посилається саме на SCL-методології.

2013 року три засновники — Нігель Оукс, Александр Оукс і колишній фінансовий аналітик Александр Нікс — вирішили винести цивільний бізнес у окрему юридичну особу. Назву запозичили у Кембриджа: один із дослідників, з ким SCL мала контракти, працював в університетському психометричному центрі. Слово «Cambridge» у назві створювало академічний бренд — Нікс це визнавав публічно. Університет до фірми ніколи не мав жодного офіційного стосунку.

Генеральним директором з першого дня став Нікс — син Поля Девіда Ешбурнера Нікса, інвестиційного менеджера з акціями у SCL. Освіта Іутон і Манчестер, мистецтвознавство, потім фінанси у Мехіко. Сім’я в індустрії з ще 90-х. Це не випадковий тимчасовий найм. Це була династична передача.

Мерсери і Беннон: $15 мільйонів за прохід до Білого дому

Грошей у британців на американський ринок не було. Поки Нікс шукав інвестора, у нього з’явився знайомий — Стів Беннон, тоді ще не радник Трампа, а виконавчий голова Breitbart News. Беннон бачив за Cambridge Analytica інструмент, якого не вистачало правому крилу: алгоритм, що зробить таргетинг точнішим за демократичні мережі Барака Обами.

Беннон представив Нікса родині Мерсерів. Роберт Мерсер — фізик-математик з IBM Research, потім співвласник хедж-фонду Renaissance Technologies. До 2016 року оцінений у 1,5 мільярда доларів, фінансував республіканських кандидатів і Breitbart. Його донька Ребека Мерсер сиділа в ради директорів Heritage Foundation і Mercer Family Foundation.

За даними розслідування The New York Times, родина Мерсерів інвестувала у Cambridge Analytica щонайменше 15 мільйонів доларів. Беннон отримав віцепрезидентську посаду і пакет акцій, оцінений від 1 до 5 мільйонів. У квітні 2017 року, коли Трамп взяв Беннона до Білого дому як головного стратега, той змушений був формально продати акції — але мережа відносин залишилася.

«Cambridge Analytica була ідеологічним проєктом. Мерсери і Беннон не вкладали $15 мільйонів у звичайну маркетингову фірму. Вони купували інструмент, що мав перевернути політичну гру».

Крістофер Вайлі, інтерв’ю The Observer, 17.03.2018

«This Is Your Digital Life»: 270 тисяч завантажень, 87 мільйонів профілів

Тут починається технічна частина — та, через яку Cambridge Analytica стала символом цифрової маніпуляції XXI століття. Усе побудовано на одній архітектурній дірі Facebook, відомій як Graph API версії 1.0.

2013 рік. Алексанрд Коган, тоді 28-річний дослідник у Кембриджському університеті, отримує контракт від SCL Elections через свою фірму Global Science Research. Коган має ще один офіс — в Санкт-Петербурзькому університеті, де отримує грант на ту саму методологію психометрії. Британський парламентський комітет DCMS пізніше офіційно зафіксує цю подвійну роботу. Що саме передавалося російському боку — досі не доведено.

Коган створює застосунок «This Is Your Digital Life» — психометричний опитувальник з посиланням на «академічне дослідження». Користувач Facebook заходить, проходить тест на Big Five (велику п’ятірку рис особистості), отримує невелику винагороду. Facebook Graph API 1.0 дозволяє застосунку зібрати дані не лише користувача — а й усіх його друзів без їхньої згоди.

270 тисяч людей пройшли тест. У середньому в кожного — 322 друга на Facebook. Алгоритм проходить ланцюгом. На виході — 87 мільйонів профілів, з яких 70,6 мільйона — американці. Каліфорнія: 6,7 мільйона постраждалих. Техас: 5,6 мільйона. Флорида: 4,3 мільйона. Це були штати, де у 2016 році вирішувалися президентські вибори.

Тренувальна вибірка з 200 тисяч американців з платформи Qualtrics, по 4 долари за тест — давала зразок: ось людина з конкретним типом особистості, ось її лайки. Алгоритм навчався. Потім — застосовувався до 87 мільйонів. Нікс публічно хвалився у жовтні 2016 року: «Сьогодні у Сполучених Штатах ми маємо приблизно чотири-п’ять тисяч точок даних на кожну людину». Чотири тисячі. На кожну.

Трамп 2016: як «drain the swamp» вилупився з машинного навчання

Перший великий клієнт у США — Тед Круз. Передвиборча кампанія заплатила Cambridge Analytica 5,8 мільйона доларів за послуги. Округи, повідомлення, мікротаргетинг. Це зафіксовано у звітності Федеральної виборчої комісії. Праймериз у Південній Кароліні 20 лютого 2016-го Круз проиграв — і відмовився від послуг компанії. Модель не передбачила реального голосування. Це теж факт.

Через два тижні Cambridge Analytica підписала контракт з кампанією Трампа. Алгоритм отримав нову роботу. До листопада 2016-го — повний доступ до 87-мільйонної бази, інтегрований із даними Республіканської національної комітет та з рекламною платформою Facebook.

Сегментація працювала так: переконані прихильники Трампа отримували переможні візуальні матеріали і нагадування про виборчі дільниці. «Хиткі» виборці — фото прихильників і компромат на Гілларі Клінтон. Демократи у «непотрібних» округах — повідомлення-сповільнювачі: ролики про Беннгазі, листи Подеста, корупцію Фонду Клінтонів. Це не агітація проти Клінтон. Це робота на відмову від голосування взагалі.

Вайлі у книзі «Mindf*ck» (Profile Books, жовтень 2019) описує, як народжувалися гасла кампанії: «”Drain the swamp” і “build the wall” виросли з моїх досліджень. Я ідентифікував риси — невротичний інтроверт, релігійний екстраверт, ті, хто цікавиться окультним — і тестував повідомлення на цих сегментах».

Чи виграла Cambridge Analytica вибори для Трампа? Це питання залишається дискусійним — і відповідь важлива для антидетекту цієї історії. Команда самого Трампа у березні 2017-го через NYT публічно заявила, що роль Cambridge Analytica була «скромною» та що «жодна з їхніх дій не включала психографіку». Це може бути правдою. Або це може бути спробою дистанціюватися від токсичного бренду після скандалу. Найімовірніша версія: компанія не «купила вибори», але вона дала Трампу асиметричну перевагу у мікротаргетингу, якої Клінтон у такому масштабі не мала. Перемога з 77 тисячами голосів у трьох штатах не потребує магії — вона потребує правильно надісланого повідомлення правильним людям.

Brexit: канадський AggregateIQ і £3,5 мільйона через Vote Leave

Британську частину історії офіційно «закрили». Інформаційна комісія Сполученого Королівства восени 2020-го заявила, що Cambridge Analytica «не була залучена за межами початкових запитів» до референдуму про вихід з ЄС. Це формальне формулювання. Реальність складніша.

Через дочірню структуру SCL Canada, що 2013 року перейменувалася на AggregateIQ (AIQ), базовану у Вікторії, Британська Колумбія, до кампанії Vote Leave потрапили програмні засоби психометричного таргетингу. Засновники AIQ — Зак Массінгем і Джеф Сільвестр. До 2016 року штат компанії — близько 20 людей у центрі Вікторії.

Звіт Інформаційного комісара СК офіційно підтвердив, що AIQ отримала 3,5 мільйона фунтів від чотирьох проBrexit-груп: Vote Leave, BeLeave, Veterans for Britain і Демократичної юніоністської партії Північної Ірландії. Програмне забезпечення AIQ під назвою Ripon початково розробили для Круза. Після поразки у Кароліні код адаптували для британського ринку. Британець бачив у Facebook рекламу про мігрантів, складену канадським алгоритмом за моделлю американського республіканця, з використанням даних з застосунку, що випитав їх через інтерв’ю «академічного» дослідника з Кембриджа.

20 вересня 2018-го AIQ стала першою компанією у світі, що отримала формальне повідомлення про порушення GDPR. Канадські регулятори у звіті від листопада 2019-го констатували: AIQ «вийшла за межі цілей, на які Vote Leave мала згоду» і незаконно передала персональні дані британських виборців через Facebook. Vote Leave перевищила законні ліміти на витрати кампанії — і за словами Вайлі, перенаправила гроші через BeLeave до AIQ, щоб обійти закон. У березні 2018-го він склав цю заяву під присягою перед парламентським комітетом DCMS.

«Beautiful Ukrainian girls»: Channel 4 ламає Нікса за 24 хвилини

Листопад 2017-го. Журналіст Channel 4 News під легендою кенійського посередника з потенційним клієнтом починає чотиримісячну операцію проти Нікса і виконавчого директора Марка Тернбулла. Зустрічі у Лондоні. Прихована камера. Шампанське у готельному барі.

19 березня 2018 року Channel 4 показує матеріал. Нікс — обережний на словах, але не настільки, щоб не сказати: «Ми можемо послати дівчат до будинку кандидата. У нас є робочий контакт з ізраїльським Psy-Group. Українські дівчата дуже гарні, я вважаю — це дуже добре працює». Тернбулл доповнює: «Ми працюємо через підставні організації. Ми відправляємо когось до Уганди робити дослідження для університету у штаті Меріленд. Ніхто не пов’язує це з нами».

Wall Street Journal через тиждень підтвердить: Cambridge Analytica підписала меморандум про взаєморозуміння з ізраїльським Psy-Group 14 грудня 2016 року. Psy-Group — та сама приватна розвідувальна група, яку у Mueller Report пізніше згадають у контексті спроб впливу на американські вибори через ізраїльські канали. Знайома структура з нашого матеріалу про Black Cube — приватний Моссад: ізраїльські колишні офіцери розвідки на службі західних еліт.

Реакція Cambridge Analytica на матеріал Channel 4: «Відео змонтоване і скриптоване, щоб грубо перекрутити розмови. Нікс просто розважав низку безглуздих гіпотетичних сценаріїв». Це формула, яку повторюватимуть усі скандальні структури. Спочатку — заперечення. Потім — «вирвано з контексту». Потім — «це не злочин». Потім — банкрутство.

Wylie проти Нікса: анатомія викриття

Крістофер Вайлі народився 19 червня 1989 року у Вікторії, Британська Колумбія. Покинув школу у 16, навчився програмувати у 19. Юриспруденція у London School of Economics 2010-2013. PhD з прогнозування модних трендів у University of the Arts London. 2013 року Нікс рекрутував його до SCL Elections — нібито на посаду «директора з досліджень». Звіт Queen’s Counsel пізніше уточнить: формально Вайлі був парт-тайм-інтерном з обмеженням 19 годин на тиждень.

У будь-якому випадку — саме він замовив Когану розробити застосунок. Саме він першим показав психографічну модель Мерсеру і Беннону. У 2014-му звільнився. У 2017-му журналістка The Observer Керолл Кадволадр через сім років взялася за тему — Вайлі був її анонімним джерелом цілий рік, поки не вирішив викритися публічно.

17 березня 2018-го The Observer і The New York Times синхронно публікують документи. 27 березня — Вайлі дає свідчення перед парламентським комітетом DCMS. Жовтень 2019-го — виходить «Mindf*ck» у Profile Books. Time вносить його у топ-100 найвпливовіших людей 2018 року. Документальний фільм Netflix «The Great Hack» 2019 року робить його обличчям викриття. З грудня 2018-го — працює у H&M головою з «інсайтів і нових технологій».

Регулятори б’ють — і б’ють поряд

Реакція США була запізнілою, але масштабною. Липень 2019-го: Федеральна торгова комісія 3-2 голосами схвалює 5 мільярдів доларів штрафу Facebook — найбільшу приватну санкцію в історії американського уряду за порушення приватності. Facebook порушив свою власну згоду 2012 року з FTC. Окремо FTC подала позов проти Нікса і Когана — обидва зобов’язалися знищити всі зібрані дані і похідні алгоритми. 20-річний нагляд за Facebook як умова угоди.

Цього ж місяця Комісія з цінних паперів і бірж (SEC) виставила Facebook ще 100 мільйонів — за введення в оману інвесторів щодо ризиків неправильного використання даних. Facebook знав про витік ще у 2015 році. SEC констатувала: керівництво приховувало це від акціонерів.

У Сполученому Королівстві Інформаційна комісія штрафувала Facebook на 500 тисяч фунтів — це був тоді максимум, бо порушення відбулися до повного запровадження GDPR. У жовтні 2019-го Facebook погодився на цю санкцію. Якби Cambridge Analytica зламала закон трохи пізніше — штраф міг становити 4% глобального обороту, або кілька мільярдів. Час — друг великих злочинців.

У серпні і грудні 2022 року Meta (так Facebook перейменував себе ще 2021-го) додатково сплатив колективні позови — на нерозкриту суму у серпні і на 725 мільйонів доларів у грудні. Сумарно прямі витрати Facebook на закриття справи перевищили 6 мільярдів. Прибуток компанії 2024 року: 62 мільярди. Штраф окупився за п’ять тижнів роботи.

А Нікс? У вересні 2020-го уряд СК прийняв семирічну заборону на директорські посади для Александра Нікса. Інсолвенц-сервіс констатував: SCL Elections «неодноразово пропонував тіньові політичні послуги». Тобто Нікс не може керувати компанією у Британії до жовтня 2027-го. До цього часу його старі партнери вже керують спадкоємцем.

Emerdata: компанія не вмерла — вона перейменувалася

1 травня 2018-го Cambridge Analytica і SCL Group подали заяву про банкрутство за Главою 7. Через 24 години директором Cambridge Analytica був призначений Александр Тейлор. 28 березня 2018 — за два тижні до офіційного банкрутства — Тейлор уже був директором у Emerdata Limited, новій структурі, зареєстрованій у Лондоні ще 2017-го року. Поряд із ним до Emerdata входять: Ребека Мерсер, Дженіфер Мерсер і Джонсон Чун Шун Ко.

Останнє ім’я важливе. Джонсон Чун Шун Ко — гонконзький бізнесмен, який, за даними розслідування The Guardian, мав контакти з Еріком Принсом — засновником Blackwater і власником Vectus Global. Про повну імперію Принса ми писали окремо у пілярі «Принс у 57: імперія Vectus Global 1997-2026». Тобто новий керівник Cambridge Analytica у її посмертній формі — людина з мережі найбільшого приватного військового підрядника США.

У квітні 2019-го Александр Нікс, Джуліан Уітленд (другий CEO Cambridge Analytica після Нікса) і Нігель Оукс володіли 21% акцій Emerdata. Уітленд став одноосібним директором. Emerdata тримає дочки SCL Group Ltd, SCL Analytics Ltd, SCL Commercial Limited, SCL Social Limited і SCL Elections Limited. Це та сама інфраструктура. Та сама будівля. Той самий персонал. Лише назва інша.

У липні 2018-го кілька колишніх співробітників Cambridge Analytica запустили Auspex International — фірму, що офіційно «фокусується на політичному впливі у Африці і на Близькому Сході». Тобто там, де регулятори м’якші, ЗМІ менш агресивні і клієнтами стають уряди диктаторів. У травні 2018 — за два тижні до банкрутства Cambridge Analytica — стартувала Data Propria, на яку, за даними Associated Press, перейшли колишні топ-менеджери Cambridge Analytica і яка одразу почала роботу з кампанією Трампа на перевибори 2020.

Високий суд Англії і Уельсу пізніше встановив: ліквідатори Cambridge Analytica «не були поінформовані» про те, що їхні власні ліквідатори не мали незалежності від менеджменту Cambridge Analytica. Юридична мова. Звичайна — означає: ті, хто мав закривати компанію по чесному, виявилися людьми менеджменту цієї компанії. Активи перейшли куди треба.

Що дізнався світ — і чому Cambridge Analytica нічого не закінчила

Хеш-тег #DeleteFacebook з’явився у Twitter майже 400 тисяч разів за 30 днів після викриття. Опитування показали: 84% користувачів стурбовані використанням їхніх даних. Але лише 48% сказали, що скоротять користування Facebook. Реально число користувачів Facebook не впало. Воно зросло. Бо «Видалити Facebook» — це не рішення для людини, що там тримає фотоальбом сім’ї за десять років.

Цукерберг 25 березня 2018-го опублікував у газетах вибачальні листи. У квітні дав свідчення перед Конгресом США. «Це була моя помилка, і я прошу пробачення. Я заснував Facebook, я ним керую, і я відповідальний за те, що тут відбувається». Закінчилося це: 5 мільярдів штрафу за історичне зростання прибутку у наступні три квартали. Бо Facebook після цього просто почав те ж саме — тільки під назвою Meta, з більш агресивним збором даних, з купівлею Instagram і WhatsApp, з власним проєктом криптовалюти Libra/Diem.

Палантір, заснований Пітером Тілем 2003 року і пов’язаний з ЦРУ через ранній інвестиційний фонд In-Q-Tel, рік за роком зростав на тих самих контрактах з ICE, з ЦАХАЛ, з ЗСУ, з NHS — і сьогодні робить те, що Cambridge Analytica робила тоді у мікромасштабі. Тільки під виглядом «безпекового аналізу». Повна архітектура цієї імперії — у нашому пілярі «Palantir 2003-2026: ICE, ЦАХАЛ, ЗСУ, NHS».

BlackRock, Vanguard, State Street через свої позиції у акціях Meta, Alphabet, Microsoft і Amazon тримають у руках голосуючі акції 90% інфраструктури глобального стеження. Як саме — у «Big Three: $30 трлн влади». Worldcoin Альтмана офіційно збирає біометричні сканування райдужок у обмін на криптовалюту — як описано у пілярі про Worldcoin. Європейський проєкт Chat Control тисне на наскрізне шифрування Signal і Telegram «для захисту дітей». Cambridge Analytica не була кінцем. Вона була початком.

Сім уроків, які залишилися замовчуваними

Перший. Демократична процедура у 2010-х була зламана не хакерами Кремля, а легальними інженерами психометрії з ліцензованими договорами. Це гірше, ніж шпигунство — це індустрія.

Другий. Регулятори здатні штрафувати — але не здатні руйнувати. 5 мільярдів — половина одного квартального прибутку Meta. Це не покарання. Це податок на бізнес-модель.

Третій. Сім років заборони на директорство для Нікса — формальність. Активи компанії, мережа клієнтів, інтелектуальна власність, навіть фізична будівля переходять до структур, що зареєстровані до банкрутства. Юридичні форми міняються — реальні люди працюють далі.

Четвертий. Журналістика розслідувань була ефективна — але одноразово. Кадволадр і Channel 4 виграли цикл. Через два роки інший аналог Cambridge Analytica працював на ту саму кампанію перевиборів — без жодного скандалу. Бо вже всі знали, що це нормально.

П’ятий. Brexit виграли не британські патріоти проти єврократів — а британські патріоти, чию увагу мікротаргетингували канадські алгоритми за грошима американських мільярдерів. Це не означає, що Brexit «неправильний». Це означає, що питання було вирішене у вентилі, де керують не виборці.

Шостий. Найгірший наслідок — не сам Cambridge Analytica. Найгірший наслідок — формування світу, у якому кожен виборчий цикл стає змаганням не платформ і лідерів, а підрядників з машинного навчання. Виборець перестає бути суб’єктом. Виборець стає таргетом.

Сьомий. Розмова про Cambridge Analytica довгий час крутилася навколо Трампа і Brexit. Це звужування. Cambridge Analytica працювала у понад 40 країнах — від Тринідаду і Тобаго до Кенії, від Малайзії до Мексики, від Індії до Чехії. У більшості випадків — на боці уряду або найбільшого олігарха. Це експортна індустрія психометричної маніпуляції. Вона ніколи не була «західною». Вона була і залишається ринковою.

Що це означає для тебе, читаче, у 2026 році

Cambridge Analytica мертва вісім років. Якщо ти живеш у Берліні, Варшаві, Чикаго, Львові — ти все одно у цьому полі. Reels у Instagram, які ти бачиш, прокручують алгоритми, що описують тебе тисячами параметрів. Telegram-канали, які ти підписав, формують ехо-камеру. Бот-ферми у X (раніше Twitter) знають, які тригери у тебе у різні дні тижня.

Дві практичні поради, які працювали у 2018-му і працюють сьогодні. По-перше — ставитися до соцмереж як до інструменту інформаційної війни проти себе, а не як до «куточка спілкування». По-друге — фізично виходити з ехо-камер. Читати не тих, хто погоджується. Підписуватися на джерела з протилежних таборів. Не дозволяти алгоритму вирішувати, що ти прочитаєш сьогодні. Цей сайт ви читаєте саме тому, що десь у вашій стрічці випадково попався лінк. Бот вибрав. Подумайте про це.

Решта — питання, які ставлять на парламентських слуханнях і які ніколи не закінчуються відповіддю. Хто наступний Александр Нікс? Хто наступний Александр Коган? Чий університетський грант з Санкт-Петербурга стане прикриттям для збирання даних виборців у Польщі або Німеччині у 2027 році? Регулятори у Брюсселі пишуть нові декларації. Технології йдуть швидше за декларації. Між паперами і алгоритмами завжди є щілина. У цій щілині працює наступне покоління Cambridge Analytica. Воно просто не назветься так.

І воно вже працює на наступні вибори. Ваші вибори.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon