Бізнес-імперія КВРІ 1989-2026: Setad, Khatam, Mostazafan — карта

26 квітня 1989 року, за чотири тижні до власної смерті, аятола Хомейні підписав короткий лист. У ньому йшлося про «майно, що залишилося без власника, або яке потребує управління». Документ не публікували. Підписів свідків не було. Через 24 роки агентство Reuters підрахує, що з цього паперу виросла імперія на 95 мільярдів доларів — більше за річний експорт іранської нафти у 2013-му.

Це і є Setad — Setad-e Ejraiye Farman-e Hazrat-e Emam, «Штаб виконання наказу Імама». Перша і досі найзакритіша ланка Корпусу вартових Ісламської революції. Поруч із ним — Khatam al-Anbiya, будівельний підрозділ КВРІ, що отримав контракти на п’ять фаз Південного Парсу без жодного тендеру. Бонiяд-е Мостазафан, фонд «знедолених», що володіє готелями «Лале» та «Естегляль», заводами «Іран-Ходро» і конфіскованою власністю бахаїстів. Astan Quds Razavi, релігійне ендавмент-управління, у руках якого 43% нерухомості Мешхеда. Bonyad Taavon Sepah, кооперативний фонд КВРІ, що видає іпотеку офіцерам Гвардії за державним курсом.

За оцінками Atlantic Council, FDD і Janes, ці структури разом контролюють від 20 до 40 відсотків формального ВВП Ірану. У переведенні в гроші — від 87 до 175 мільярдів доларів. Плюс тіньова економіка такого ж розміру: танкерний флот, нелегальні гарпуни Хусітам, золото з Венесуели для Хезболли. КВРІ — це не армія, що має побічні бізнес-інтереси. Це торговий блок, що тримає на службі армію.

Ця стаття — повна карта імперії. Від декрету 1989-го до ударів Ізраїлю 13 червня 2025 року, що за один день обезголовили командування. З іменами, сумами, номерами OFAC SDN і датами.

1989: декрет Хомейні і народження Setad

Реальна історія Setad починається не з документу, а з механіки. Через рік-два після революції 1979-го в Іранських судах з’являються тисячі справ про «нерухомість без власника». Формулювання типове: господар емігрував, або «суд встановив, що володіння відбулося незаконно». Ex parte ухвала, без сторони відповідача. Команда озброєних людей у формі прибуває на адресу. Через тиждень той самий будинок виставлений на продаж — і покупцем виявляється фонд, підпорядкований канцелярії Верховного лідера.

Reuters провів шестимісячне розслідування. Опубліковано 11 листопада 2013 року, три частини, серія «Assets of the Ayatollah». Журналісти Стів Стеклоу, Бабак Дегганпіше і Єганех Торбаті зібрали портфель Setad через біржові звіти, заяви самого фонду, судові архіви і дані Казначейства США. Загальна оцінка — 95 мільярдів доларів. Серія здобула 2013 року премію Malcolm Forbes за міжнародну бізнес-журналістику.

До портфеля Setad входять:

• Tadbir Economic Development Group — материнський холдинг для промислових активів
• Tadbir Energy Development Group — нафта і газ через «Хормуз Ойл Рефайнінг», «Норт Дріллінг», «Парс Ойл», «Садаф Петрокеміал», «Марян Петрокеміал»
• Rey Investment Co. — історично очолював колишній міністр розвідки Мохаммад Рейшахрі, призначений Хаменеї
• Ghaed Bassir Petrochemical, Polynar, Modaberan Chemical — нафтохімічний кластер

4 червня 2013 року, через тиждень після публікації другої частини Reuters, Казначейство США (прес-реліз jl1968) накладає санкції на Setad і 37 пов’язаних структур під указом 13599. У формулюванні Treasury: «масова мережа підставних компаній, що приховує активи від імені керівництва Ірану». 13 січня 2021 року, в останньому тижні першої адміністрації Трампа, Treasury (SM-1234) додає нові ланки EIKO. Санкції стають широкими.

Хто керує Setad сьогодні? Мохаммад Мохбер, президент фонду з 2007-го по 2021-й, перейшов у крісло Першого віцепрезидента за Раїсі. Після того, як 19 травня 2024 року вертоліт із Раїсі впав у горах Південного Азербайджану, саме Мохбер тимчасово став президентом Ірану. Парвіз Фаттах, до того глава Бонiяд-е Мостазафан, переведений 29 жовтня 2023 року керувати «Фарманом Імама» — тобто прямо до Setad. Усі призначення відбуваються одним указом: канцелярія Верховного лідера. Без парламенту. Без аудиту. Без звіту.

«Setad систематично використовує дискредитуючі судові процеси, щоб відібрати власність у меншин і політичних опонентів — а потім продає її компаніям, пов’язаним з Верховним лідером.»

Стів Стеклоу, провідний автор серії «Assets of the Ayatollah», інтерв’ю PRI «The World», 14 листопада 2013 року

За 36 років — це сімейний фонд. У сенсі, що він не належить жодному окремому Хаменеї, але працює виключно на дім Верховного лідера. У 2021 році, коли OFAC додавав нові санкції, Treasury у відкритих документах писав: «фонди є ключовими економічними ресурсами, що фінансують режим». Це не метафора. Це дослівне формулювання американського уряду.

Khatam al-Anbiya: будівельна машина КВРІ — Південний Парс, метро, ракетні бази

Якщо Setad — це активи, то Khatam al-Anbiya (на офіційному жаргоні — GHORB, від gharargah-e sazandegi-ye Khatam al-Anbiya) — це руки. Інженерний підрозділ КВРІ, що з 1990 року перетворився на головного будівельного підрядника Іранської держави. Назва — «Печатка Пророків», одне з імен Мухаммеда.

Скільки людей у GHORB? За власною статистикою — 135 000. З них штатних співробітників лише близько 2 560. Решта — субпідрядники, що грають у цій схемі від маленьких будівельних фірм до іранських державних університетів, які постачають GHORB студентів-інженерів на оплачуваній практиці. Це механізм, який Іран паралельно експортував у Росію — і Москва скопіювала його для виробництва шахедів у Татарстані.

Реальний масштаб бачимо в бюджеті. Закон про бюджет Ірану на 1404 рік (2025-2026 за іранським календарем), затверджений Меджлісом, дозволяє Khatam al-Anbiya і Setad спільно отримувати від держави активів на 2 квадрильйона ріалів — приблизно 2 мільярди доларів — як погашення боргів уряду. Тобто держава не платить грошима. Вона передає КВРІ майно. Це новий механізм, легалізований у 2024-2025-му, коли санкції Трампа знов придушили нафтові надходження.

Що збудовано? Перелік без скорочення:

• Фази 13, 14, 22, 23 і 24 Південного Парсу — найбільшого газового родовища планети, що ділиться з Катаром. Контракт травня 2010 року, без тендеру.
• Газові поля Halgan і Sefid-Baghoon — два no-tender контракти 30 квітня 2011 року.
• $20-мільярдна програма боустеру тиску — підписана у 2024-му для всіх семи кластерів Південного Парсу, для відновлення видобутку 90 трильйонів кубічних футів газу.
• Метро Тегерана, лінія 7 — через дочірню «Sepasad Engineering». Контракт «Тегеран-Пардіс» на 258 мільйонів доларів.
• Iran Mall у північному Тегерані — найбільший торговельний центр на Близькому Сході, побудований за часів командування Саїда Мохаммада.
• ГЕС Карун-IV, гребля Рудбар-е Лорестан — спільні з китайською CGGC.
• «Ракетні міста» — підземні бази КВРІ, включаючи базу Імам Алі біля Хорремабада, яку КВРІ публічно показувала у своєму державному ефірі у 2020-2024 роках.

25 жовтня 2007 року Казначейство США (прес-реліз TG-539, підписаний Стюартом Леві) накладає санкції на Khatam al-Anbiya разом з дев’ятьма пов’язаними структурами під указом 13382. Це перший випадок в історії, коли Treasury позначає національний військово-розвідувальний орган під фінансовими санкціями. Через два роки, 10 лютого 2010-го, санкції розширені на Ростама Касемі, тогочасного командира GHORB, що пізніше стане міністром нафти при Ахмадінежаді.

Командний ланцюжок KAA — окрема історія. Касемі очолював до 2011-го. За ним — Ебадолла Абдоллахі, потім, з жовтня 2018 по березень 2021-го — Саїд Мохаммад, інженер-цивіл з докторським ступенем 1968 року народження. Саме за нього зведено Iran Mall і завершено перші підземні «ракетні міста». Саїд Мохаммад залишив посаду, щоб піти в президентські перегони 2021 року — і програв ще на етапі допуску Ради захисників. Подальші командири: Аббас Нілфорушан, який поєднував посаду заступника оперативного штабу КВРІ — загинув 27 вересня 2024 року в Бейруті в ізраїльському ударі, що знищив генерального секретаря Хезболли Хасана Насралли. Поточний командир — бригадний генерал Абдолреза Абед.

Особлива деталь: командир завжди є генералом КВРІ, а не цивільним менеджером. Це військовий орган, що формально займається будівництвом. У реальності — це підпідрядник, що отримує контракти без конкуренції, виконує їх із залученням призовників і державних університетів, а потім продає послуги назад уряду за ринковою ціною. Виправдання — «національна безпека».

Бонiяд-е Мостазафан: спадщина шаха у руках Гвардії

5 березня 1979 року, ще не сформувавши уряд, Хомейні підписав декрет про створення Бонiяд-е Мостазафан — «Фонду знедолених». Активи Pahlavi Foundation, як і власність «родини шаха та пов’язаних осіб», передавали новому утворенню. До 1989-го фонд отримав ще й війну: до назви додалося «ва Джанбазан» («і ветеранів»), потім її скоротили назад. Звітність — особисто Верховному лідеру.

Через 10 років після революції Мостазафан вже контролював 140 заводів, 470 агропідприємств, 100 будівельних компаній, 64 шахти і 250 торгових компаній. Загальна оцінка активів — 20 мільярдів доларів у цінах початку 1990-х. У публічному звіті за фінансовий рік, що закінчився 20 березня 2020-го, тодішній глава Парвіз Фаттах заявив: річний дохід — 360 трильйонів ріалів, або приблизно 2,5 мільярда доларів. Зростання порівняно з попереднім роком — 34%.

Чим конкретно володіє Мостазафан у 2026 році? Все це є в матеріалах OFAC і незалежних розслідуваннях OCCRP та Iran International:

• Готелі Laleh, Esteghlal, Homa, Evin — флагманські 5-зіркові комплекси, частково забрані у власників часів шаха
• Alborz Investment Company у секторі споживчих товарів, Sina Bank
• Пакети у Iran Khodro, Pars Khodro, Behshahr Industrial Group, Saipa (вантажний відділ)
• Kaveh Steel, Iran Aluminium Co.
• Конфіскована власність бахайської спільноти. Звіт Human Rights Watch «The Boot on My Neck» від 1 квітня 2024 року документує триваючі вилучення земель і будинків бахайців через зв’язку Setad + Мостазафан.

18 листопада 2020 року Казначейство США (прес-реліз SM-1185) накладає санкції на Мостазафан і близько 50 його дочок під указом 13876 — як підконтрольних особисто Верховному лідеру Хаменеї. Тим самим документом санкційний пакет торкається міністра розвідки Махмуда Алаві. USCIRF, Комісія США з міжнародної релігійної свободи, схвалює рішення, посилаючись на переслідування бахайців.

Парвіз Фаттах керував Мостазафаном з липня 2019-го до 29 жовтня 2023-го. Після цього Хаменеї перевів його у Setad, а Мостазафан очолив Хоссейн Дегган — генерал КВРІ-Аерокосмос, колишній міністр оборони у 2013-2017 роках, ракетний інженер за освітою. Це не звичайний менеджер. Дегган у 2021-му балотувався в президенти, програв на стадії допуску. Тепер він керує одним з найбільших цивільних фондів країни, але офіційно носить погони бригадного генерала. У призначенні Хаменеї написано: «видатний послужний список у макроменеджменті».

Це і є модель Іранської корпократії. Військовий командир переходить у цивільний фонд. Цивільний адміністратор — у Setad. Setad перерозподіляє активи назад військовим компаніям через Khatam al-Anbiya. Усі четверо — підпорядковані одному офісу. У шахраїв Уолл-стріт це назвали б «обертовими дверима». В Ірані це норма — і вона офіційна.

Astan Quds Razavi: коли мечеть володіє містом

Мешхед, друге за розміром місто Ірану, населення близько трьох мільйонів. Тут знаходиться гробниця імама Резу, восьмого імама шиїтів — найсвященніше місце шиїтського ісламу в Ірані. Управління святинею — окремий вакф, релігійне ендавмент-управління під назвою Astan Quds Razavi (AQR). Опікун призначається особисто Верховним лідером. Звітності перед державою — мінімум. Податки — нуль, бо це релігійна організація.

За даними Казначейства США від 13 січня 2021 року, AQR володіє понад 50 великими компаніями і близько 43% усієї нерухомості Мешхеда. Загальна оцінка земельних активів по Ірану — більше 20 мільярдів доларів. Сектори: сільське господарство, автомобілебудування, будівництво, енергетика, фінанси, логістика, гірництво, телекомунікації, плиткове виробництво. Все це не оподатковується.

Опікуни — окрема історія. Аббас Ваез-Табасі керував шрином 37 років, з 1979-го по березень 2016-го, і був політичним господарем усієї провінції Хорасан. Ебрагім Раїсі прийшов на його місце 9 березня 2016 року, провів три роки в AQR — і за цей час перетворився з провінційного клерика на загальнонаціональну фігуру. Звідси шлях: голова Судової влади (2019), президент Ірану (2021), смерть у вертольоті 19 травня 2024-го. AQR був стартовим майданчиком до президентського крісла. Це не випадковість.

Поточний опікун, з квітня 2019 року — Ахмад Марві, давній помічник Хаменеї. OFAC SDN з 13 січня 2021 року. Дочірня «Razavi Economic Organization» керує сімдесятьма+ компаніями через сім холдингів: будівельний Omran, фармацевтичний Salamat va Daroo, сільгосп-харчовий, промисловий Sanat (де є виробник вантажівок Shahab Khodro і Iran Combine Manufacturing), фінансовий Khadamat-e Mali, енергетичний Enerzhi і окрема Сараксь спеціальна економічна зона на кордоні з Туркменистаном.

Це справді унікальний випадок у світовому бізнесі: одна релігійна організація володіє майже половиною комерційної нерухомості мільйонного міста, не платить податків, не звітує парламенту, і її керівник одночасно вирішує, кому продати завод, а кого виставити на президентські вибори. У Європі такого не існує з 19 століття. Іран побудував модель свідомо.

Банки КВРІ: Sepah, Ansar, кооперативний фонд

Гроші мають десь зберігатися. У 2007 році ООН, через резолюцію Ради безпеки 1747, вперше у своїй історії перевела один банк-держави в санкційний список. Йшлося про Bank Sepah — найстаріший банк Ірану, заснований 1925-го, тепер основну фінансову артерію КВРІ. Підстава: фінансування Aerospace Industries Organization, виробника ракет.

9 січня того ж року Treasury накладає власні санкції під указом 13382. Реліз HP-219, підписаний Стюартом Леві: «сприяння іранській збройній програмі». 16-17 січня 2016 року, у день імплементації JCPOA, Bank Sepah вилучили зі списку. 5 листопада 2018-го, через сім місяців після виходу Трампа з угоди, Sepah знову у списку. 28 вересня 2025 року, після snap-back механізму ООН (за яким Британія, Франція і Німеччина повернули санкції RB через незгоду з відмовою Ірану інспектуватися), банк удруге опинився під ООН-санкціями.

Інша гілка — Bonyad Taavon Sepah, кооперативний фонд КВРІ. Створений власне командирами Корпусу, щоб «структурувати інвестиції КВРІ і надавати фінансові кредити, іпотеки, бізнес-позики, а також землю і будматеріали» персоналу Гвардії. Дослівна цитата з преса-релізу Treasury TG-1010 від 21 грудня 2010 року. Холдинг має пакети в нафтохімії, гірництві, телекомі. Стандартна практика — періодична зміна назв і реєстраційних адрес, щоб уникнути відстеження.

Ansar Bank, заснований Bonyad Taavon Sepah для обслуговування персоналу КВРІ. OFAC SDN з тієї ж дати — 21 грудня 2010-го. ЄС додав його у список 23 травня 2011-го. Найцікавіше — те, що сталося в 2020-му. Центральний банк Ірану під приводом «консолідації» злив Ansar Bank разом з Mehr Eqtesad, Hekmat Iranian, Ghavamin і Kosar у єдиний Bank Sepah. Ефективно — приховав власність КВРІ всередині балансу більшого банку. Negin Khatam Investment Co. забрав залишкову частку Корпусу в новому Sepah.

Чому це важливо? Бо санкційне відстеження стає експоненційно складнішим. Якщо раніше іноземні банки могли блокувати рахунки за іменем «Ansar», то після 2020-го кожна транзакція виглядає як стандартний переказ через найстаріший банк країни. Це не косметика. Це навмисна архітектура обходу санкцій, легалізована регулятором.

Тіньовий флот: 180 танкерів, $4-8 знижка китайцям

Найбільший і найвидиміший актив імперії — нафтова експортна машина. У 2019-2020 роках, на піку першої кампанії «максимального тиску» Трампа, експорт іранської сирої впав майже до нуля. До 2024-2025-го він відновився до 1,5-1,7 мільйона барелів на день — на чверть більше за 2023-й. Це той самий механізм, що Росія розгорнула паралельно з 2022-го, але іранська версія старша на десять років і відточена куди тонше.

Куди йде нафта? Іранське видання Iran International, посилаючись на дані Kpler за листопад 2025-го: 1,38 мільйона барелів на день у 2025-му до Китаю. Це 7% менше, ніж у 2024-му, але майже стільки ж, скільки експортує Кувейт. Kpler також встановлює: близько половини всієї іранської сирої, що зайшла у Китай у 2024-му, була переоформлена як «малайзійського походження» — через ship-to-ship переливки біля Пасір-Гуданга і Лінггі.

Знижки — окрема історія. Iran International у червні 2025 року повідомляє: китайські «чайні» переробники отримували нафту з ціною на 4 долари нижче за Брент. У травні був 2-доларовий дисконт. До осені 2025-го він розширився до 8 доларів за барель. Це означає, що китайські переробники свідомо приймають ризик санкцій — бо отримують крекінговий маржинал на рівні 30+ доларів з кожного барелю.

За підрахунком Treasury, з січня 2025-го санкціоновано понад 180 суден, що перевозили іранську сиру. Понад 60% усіх танкерів, що завантажували іранську нафту за останні 12 місяців, тепер у списку OFAC. Рік тому показник був 38%. 18 грудня 2025-го одним пакетом США додали 29 нових суден. У лютому 2026-го Держдепартамент випустив окрему директиву по «нелегальних торговцях іранською нафтою і тіньовому флоту».

База даних UANI Iran Tanker Tracker — публічний реєстр. Серед впізнаваних суден: Mehle/Marian, Cyrus, Hong Heng, Symphony, Cleopatra II, Reston. Багато з них постійно «перепрапорюються» — після того, як Панама викидає їх з реєстру, вони перереєструються у Камеруні, Коморах, Сан-Марино, Палау. Це класична «прапорна суверенна», або flag-of-convenience схема, яку Іран використовує системно.

Серед санкціонованих також китайські переробники: Shandong Shouguang Luqing Petrochemical (перший китайський «teapot» у списку максимального тиску 2.0), а у квітні 2026-го у пакеті sb0472 «Економічна лють» — навіть гігант Hengli Petrochemical. Це політична червона лінія: США раніше уникали ударяти прямо по великих китайських компаніях, щоб не зривати торгові переговори. У 2026 році лінію перейшли.

«Іран спирається на тіньовий флот танкерів. Ці судна і керуючі ними компанії регулярно займаються оманливими судноплавними практиками, включаючи переливки між суднами і маніпуляції з геолокацією.»

Прес-реліз Казначейства США sb0026, травень 2025 року

Шахеди для Москви: як Alabuga обійшла Тегеран

Безпілотники — друга велика стаття бізнесу. Виробники Шахед-136 і його похідних — усі прив’язані до КВРІ. Shahed Aviation Industries Research Center (SAIRC) — підрозділ Корпусу, головний дизайнер. OFAC SDN з 8 вересня 2022 року. Iran Aircraft Manufacturing Industrial Co. (HESA) у Ісфахані — складальник. Перші санкції — 8 вересня 2008-го, потім окремий пакет у листопаді 2022-го за передачу UAV у Росію. Qods Aviation Industries (QAI) — виробник Mohajer-6; шість керівників санкціоновано в січні 2023-го.

З вересня 2022-го по квітень 2023 року Казначейство провело вісім окремих санкційних раундів по іранському дроновому ланцюжку, що йде в Росію. Прес-реліз JY-1104 від 15 березня 2023-го називає SAIRC, HESA, Paravar Kish, Baharestan, а також бригадного генерала Саїда Аґаджані, голову Командування UAV КВРІ-Аерокосмос. JY-1745 від 29 вересня 2023-го додає міжнародну мережу через Білорусь, ОАЕ і Туреччину.

Розмір угоди? Близько 1,75 мільярда доларів — це підписаний на початку 2023 року контракт між Тегераном і Москвою на внутрішнє виробництво Шахедів у Росії. Частина оплати, за повідомленнями, була у формі золотих злитків. Це не метафора. ЗМІ Близького Сходу і пізніше відомі ЗМІ США підтвердили, що Іран приймав золото як форму обходу санкцій ще з 2010-х (схема Halkbank).

Перші постачання Шахед-136 досягли Росії в серпні 2022-го. Перше бойове використання проти України — 13 вересня 2022 року, напрямок Купянськ-Ізюм. З того моменту цифри росли по експоненті. У 2023-му в Татарстані, в Спеціальній економічній зоні «Алабуга», стартує локальне виробництво. Контракт передбачав 6 000 безпілотників до вересня 2025 року. Виконано приблизно на рік раніше. Українська ГУР у 2025-му оцінює потужності Алабуги в понад 5 500 одиниць на місяць — це варіанти Шахед/Геран-2.

І найцікавіше — ціна. У 2022-му одиниця коштувала близько 200 000 доларів. У 2025-му — близько 70 000. Росія локалізувала 90% стадій виробництва. До літа 2025-го Москва робить Шахеди вже без присутності іранських інженерів. CNN і Aawsat у серпні 2025-го пишуть: Тегеран «залишили в холоді» — Росія розробляє власну реактивну версію Геран-3 з турбореактивним двигуном. Іран отримав 1,75 мільярда — і втратив монополію.

Це характерна риса бізнесу КВРІ: монетизація короткострокова. Імперія Хаменеї не вміє будувати тривалу технологічну ренту. Вона вміє швидко переводити політичну вагу в готівку. Решта — Москва сама розбереться.

$700 мільйонів Хезболлі. Іракські міліції. Хусити

Третя гілка — прокси. Mahan Air, формально приватна іранська авіакомпанія, у реальності логістичне крило Корпусу вартових Кудс. OFAC SDN з 12 жовтня 2011 року (TG-1322). Формулювання Казначейства: «надає транспорт, перекази коштів і переміщення персоналу Корпусу Кудс». Це перша приватна авіакомпанія в світі, яка отримала статус «матеріального і транспортного пособника тероризму».

У 2022 році, через судовий процес у Lloyd’s of London, стало відомо: рейси Mahan Каракас-Тегеран возили венесуельське золото як оплату за іранську нафту, що йшла в PDVSA. Обхід доларових розрахунків — повний. Через ті ж літаки повертали тіла іранських «добровольців» дивізії Фатеміюн, що загинули у Сирії, до Тегерана і Мешхеда — у фобах, з усіма військовими почестями.

Хезболла. Публічна оцінка Казначейства і Держдепартаменту: 700 мільйонів доларів на рік від Ірану. Цифру вперше озвучили у 2018-му, повторили у 2020-му, і знову на брифінгу міністра оборони Ізраїлю Йоава Галланта у 2024-му. У 2018 році Treasury оцінив це у 70% усього бюджету Хезболли. Канали — стандартні: хавала, золотий шатл Mahan Air, банк Lebanese Canadian Bank (санкціонований 2011), фінансова асоціація Al-Qard al-Hassan, яка тісно пов’язана з постачанням FPV-дронів Хезболли.

Іракські міліції — Kataib Hezbollah (KH) і Asaib Ahl al-Haq (AAH) — отримують від КВРІ-Кудс зброю, навчання і щомісячні готівкові перекази. KH отримала статус FTO 2 липня 2009 року. Лідер Абу Магді аль-Мугандіс — загинув разом з Касемом Сулеймані 3 січня 2020 року у Багдаді. AAH очолює Каїс аль-Хазалі, санкціонований у січні 2020-го. У жовтні 2025-го Держдепартамент опублікував окремий пакет «Sanctioning Actors Supporting Iran-Aligned Militia Groups in Iraq», а Treasury у пакеті sb0492 «Економічна лють» позначив іракських банкірів, що використовували комерційну банківську систему для переказів КВРІ-Кудс, KH і AAH.

Хусити. Тут гроші менш прозорі, але вектор зрозумілий. Мережа Саїда аль-Джамаля — головний хаб. Treasury у 2024-2025 роках (JY-1961, JY-2065) описує «десятки мільйонів доларів» одноразово, але річний потік публічно не квантифікований. Гроші йдуть через продаж іранської сирої, прихованої під єменським прапором. Глава центробанку хуситів Хашем аль-Мадані керує переказами Корпусу Кудс. У грудні 2024-го санкціонували 12 операторів і компаній. У квітні 2025-го FDD опублікував політичний бриф з документацією російсько-хуситського ланцюжка закупівель — він тече через ту ж іранську фінансову мережу.

Сумарно проксі-бюджет КВРІ-Кудс — мінімум півтора-два мільярди доларів на рік. У країні з валовим внутрішнім продуктом 435 мільярдів, де середня зарплата у Тегерані впала до 90 доларів за падіння ріалу до 1,8 мільйона за долар, ці гроші — це житло і їжа для мільйонів іранських родин. Замість цього вони йдуть на гроби Хезболли у Бейруті.

13 червня 2025: один день, що обірвав командування

Ізраїль розрахував момент. Операція Mossad, що вперше дала точне геолокаційне накладання на провідних командирів КВРІ, відбулася в ніч на 13 червня 2025 року. Початок 12-денної війни.

За одну добу загинули:

• Мохаммад Багері, начальник Генерального штабу Збройних сил, у посаді з 2016 року
• Хоссейн Саламі, командувач КВРІ з квітня 2019-го, OFAC SDN з 2007-го
• Амір Алі Хаджізаде, голова Аерокосмічних сил КВРІ — людина, що відповідала за всю ракетну програму
• Голамалі Рашид, заступник командувача Збройних сил
• Близько 20 інших старших офіцерів
• Кілька ядерних учених

Того ж дня, 13 червня, новим командувачем КВРІ призначили Мохаммада Пакпура, що до цього очолював Сухопутні війська Корпусу. Через 8 місяців, 28 лютого 2026 року, Пакпур також загинув — у другому ізраїльському ударі. За даними Iran International від 31 березня 2026 року, понад 4 700 силовиків Ірану загинули в американо-ізраїльських ударах сукупно з червня 2025-го.

Економічні наслідки прямі. Ріал, який ще на початку червня 2025-го тримався на рівні 800 000 за долар на чорному ринку, до 25 червня пробив мільйон. Інфляція — за 50%. Brookings оцінив, що економіка перебуває «у трьох тижнях від колапсу». Збереглася вона завдяки одній речі — рішенню Трампа 19 травня 2026 року скасувати удар по Ірану на прохання Затоки. Третя редакція меморандуму з Іраном — та сама, що дала Тегерану 14 пунктів капітуляції — фактично закріпила перехід країни в стан керованого банкрутства.

А що з бізнес-імперією? Усі чотири фонди — Setad, Khatam, Мостазафан, AQR — пережили війну майже неушкодженими. Бо вони не армія. Вони — кошти. Хаменеї спеціально розділив військову і фінансову гілки в архітектурі режиму: коли б’ють військову частину, бізнес продовжує качати ренту. Це дозволяє відновлювати командний склад. Це дозволяє платити Хезболлі. Це дозволяє купувати ріал на тиждень, щоб не дати населенню вибухнути.

Зейнаб Сулеймані: династія всередині імперії

Окрема глава — родини. Касем Сулеймані загинув 3 січня 2020 року в Багдаді, від американського удару по його кортежу біля аеропорту. Його старша донька Зейнаб керує «Міжнародним фондом Касема Сулеймані» в Тегерані. У червні 2020-го вона вийшла заміж за Резу Сафієддіна — сина Гашема Сафієддіна, голови виконавчої ради Хезболли. Це шлюб двох династій. Безпосередня лінія між КВРІ і Хезболлою.

У 2024 році Ізраїль убив у Бейруті старшого Сафієддіна, разом з Насралли. Внук — Реза — залишився живий. Шлюб збережено. Як казав один аналітик Atlantic Council у 2022-му: «Це не сім’я. Це міжнародна шиїтська транснаціональна корпорація».

Сестра Касема — Нарджес Сулеймані — балотувалася до Тегеранської міської ради у 2023 році, порушивши заявлене бажання батька, щоб родина уникла політики. Зейнаб у 2021 році потрапила в публічний скандал — її помітили з iPhone 13, що коштує більше, ніж річна зарплата іранського вчителя. Контраст з пропагованим «скромним способом життя» родини був прямим ударом по іміджу.

Це не одиничний випадок. Брат покійного Саламі — Мостафа Саламі — старший офіцер регулярної армії Артеш, і одночасно «має повноваження» в Khatam al-Anbiya. Документація FDD і Atlantic Council показує систему: брати, шурини, сини і двоюрідні командирів КВРІ регулярно очолюють дочки KAA, отримують імпортні ліцензії на торгівлю в Тегеранському базарі, керують Бонiяд-е Таавон Сепах. Це сімейний капіталізм у формі релігійної держави.

Особистих публічних статків командирів КВРІ ми не наведемо. Іран не публікує декларацій. Західні розслідування зосереджені на контролі над державними активами, а не на персональних рахунках. Це навмисна обережність: ми не будемо вигадувати цифри, які не можемо підтвердити. Але опубліковані документи показують механіку: командир переходить у фонд, його родичі обкладають доходом дочірні компанії, і колишній посадовий оклад у 2 000 доларів плавно стає управлінням контрактами на сотні мільйонів.

Що це означає для світу

Іран — другий за санкціонуванням режим у світі після Росії. Понад 2 000 SDN-записів. І попри це, бізнес-імперія КВРІ функціонує, експортує нафту, фінансує проксі-війни і виплачує зарплати півмільйону людей.

Чому санкції не зламали систему? Бо вона була побудована з санкціями на думці. Setad, Khatam, Мостазафан, AQR — кожен фонд має паралельну структуру холдингів, які можна перейменовувати, переоформлювати, перепрапорювати. Кожен банк може злитися з більшим і зникнути з радару. Кожен танкер може помінять прапор за один тиждень. Кожна угода з Москвою або Пекіном може бути оплачена золотом, ріалом або бартером нафти на турбіни.

Параллель з Росією точна. Те, що в Москві роблять Wagner і Африка Корпус через підставні структури, в Тегерані виконують Khatam al-Anbiya і Mahan Air. Те, що в Кремлі через Tether і санкційні обходи в крипті, в Ірані — через золотий шатл Венесуела-Тегеран і хавалу Дубай-Бейрут. Архітектура та сама. Просто на 30 років старша.

Картина для західних столиць неприємна. Санкції самі по собі не змінюють режим. Вони знижують стандарт життя пересічних іранців: сечовина дорожчає на 49%, продовольча криза охоплює 45 мільйонів. Але елітна архітектура — фонди, дочки, банки, прапори зручності — продовжує качати ренту. Хаменеї помре, прийде новий лідер. Мохтаба Хаменеї або хтось із його кола. І архітектура запрацює знову.

Скільки часу потрібно, щоб демонтувати таку систему? Не два роки. Не п’ять. Це дослівне переписування економічної моделі країни — і таке переписування історично відбувається лише після повної військової поразки або соціальної революції. Жодного з цих сценаріїв у 2026 році Іран не пережив. Дванадцятиденна війна знищила командирів. Імперію — ні.

Хто платить? Платять діти бахаїстів, чия земля досі під Setad. Платять іранські вчителі з зарплатою 90 доларів на місяць. Платять ліванські, єменські і сирійські діти, чиї дороги і лікарні забудовані Іранськими грошима, а потім зруйновані Ізраїльськими ракетами. Платять українські родини в Сумах і Києві, чиї будинки горять від Шахедів, зроблених у Тегерані і дороблених в Алабузі.

Поки одна династія володіє і нафтою, і молитвою — кожна війна буде прибутковою. Питання лише в тому, чию кров рахуватимуть наступного разу.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon