Дронопілоти 2024-2026: як Росія, Україна та Іран мобілізують студентів через університети

16 травня 2026 року Ars Technica опублікувала розслідування про те, як російські університети стали кадровим резервом дронової війни. Студентам пропонують контракти, обіцяють відстрочку від мобілізації, відкривають факультети «безпілотних авіаційних систем». Іран робить те саме через Басідж і структуру Іслам-Азаду. Україна — через «Армію Дронів» Михайла Федорова, школу «Дрон-Лаб» і паралельний потік цивільних рекрутингових агентств. Три воюючі режими — три моделі мобілізації студентів через освіту. Це матеріал про те, як виглядає реальна архітектура примусу молоді до війни через дрон у 2024–2026 роках: програми, зарплати, втрати, психологічна обробка.

Дрон у 2026 році — не екзотика, а основна одиниця тактики. На фронті в Україні щодня працюють тисячі FPV-машин з обох боків. Реактивні дрони «Shahed-136» (Geran-2) запускаються пакетами по 600–800 на добу. Американські розвідувальні MQ-9 Reaper падають десятками: парк Пентагону впав до 135 машин після того, як Іран збив 24 з них (квітень 2026). Це означає одне: війна стала війною операторів, і всі сторони критично потребують людей за пультами. Звичайних солдатів навчити дроновому ремеслу важко. Студентів технічних спеціальностей — легко. Тому університети опинилися в центрі мобілізаційної машини.

Російська модель: програма «БАС-кадри», 26 ВНЗ і відстрочка як приманка

У 2023 році уряд Михайла Мішустіна затвердив федеральний проєкт «Безпилотні авіаційні системи» (БАС) на 696 млрд рублів до 2030 року. Куратор — віцепрем’єр Андрій Бєлоусов (нині міністр оборони з травня 2024 року). У проєкті — окремий компонент «БАС-кадри»: 1 млн фахівців до 2030-го, з них щонайменше 180 тис. — оператори. Перші 26 університетів отримали мандат відкрити факультети або кафедри з підготовки пілотів БПЛА. Серед них — Московський авіаційний інститут (МАІ), Казанський федеральний університет, Університет «Інополіс» у Татарстані, Південний федеральний університет, Самарський національний дослідницький університет імені Корольова.

Курс — 2 роки, диплом «оператор безпілотних літальних апаратів» або «інженер БАС». Випускників розподіляють: цивільний сектор (сільське господарство, моніторинг, інспекції) — на папері, військовий — на практиці. У січні 2026 року незалежне російське видання «Iстoрії» (Verstka) опублікувало внутрішні документи Південного федерального університету з Ростова: 40% випускників бакалаврату «БАС-2024» уже служать у складі підрозділів ЗС РФ у Запорізькому та Херсонському напрямках. Університет це публічно не визнає, але контракти з Міноборони на цільову підготовку зафіксовані у держзакупівлях.

Приманка — відстрочка від часткової мобілізації + зарплата 200–250 тис. рублів на місяць (≈2,2–2,7 тис. USD за курсом травня 2026) для пілота на фронті. Для російського студента з регіону це утричі більше за середню зарплату у Воронежі чи Челябінську. Плюс «бойові» виплати у разі участі в операції — від 8 до 16 тис. рублів на добу. У контрактах прописується пункт про подальшу заборону виїзду до 5 років після завершення служби (стандартна практика з 2023 року). Документ, на який посилається Ars Technica, цитує лекції декана МАІ Михайла Погосяна перед першокурсниками 1 вересня 2025 року: «Ваша спеціальність гарантує вам захист від мобілізації — за умови, що ви після випуску підпишете контракт із Міністерством оборони».

Це не «добровільний вибір». Це класична схема economic conscription — економічного примусу, коли формально все «за згодою», а реально — без альтернативи. Студент із Челябінської області, який не підпише контракт, потрапить під загальну мобілізацію солдатом-піхотинцем зі зарплатою 195 тис. рублів і реальним шансом загинути за 30 діб. Підпис на контракт оператора БПЛА здається меншим злом, але насправді теж смертельний — за даними групи «Mediazone», середня тривалість життя оператора FPV-дрона на фронті в Україні становить 42 доби (статистика з 1 січня по 1 травня 2026).

Українська модель: «Армія Дронів», ТЦК і паралельний рекрутинг

Україна побудувала іншу архітектуру, але результат той самий — освіта стала шлюзом до дронової війни. Михайло Федоров як віцепрем’єр-міністр цифрової трансформації запустив у грудні 2022 року програму «Армія Дронів», яка тепер коштує платникам податків 43,4 млрд гривень (травень 2026). Це система паралельного рекрутингу: на сайті dronesarmy.gov.ua студенти технічних і авіаційних спеціальностей подають заявки на курси FPV, отримують 8-тижневу підготовку і — якщо підписують контракт — стають операторами підрозділів «Магури», «Стугни» або інших.

Офіційно — «добровільний вступ». На практиці — у партнерах «Армії Дронів» 18 українських ВНЗ, серед яких Київський політехнічний інститут (КПІ ім. Ігоря Сікорського), Національний авіаційний університет (НАУ), Харківський авіаційний інститут «ХАІ», Львівська політехніка, Одеська політехніка, Сумський державний університет. У 2024–2025 роках у КПІ відкрилася окрема спеціальність «Безпілотні авіаційні системи», у ХАІ — кафедра роботизованих авіакомплексів. Випускники цих програм автоматично отримують пропозиції від Сил ТрО, ССО та окремих бригад.

А ось де відмінність від Росії: за тих, хто не йде через «Армію Дронів», беруться ТЦК. Територіальні центри комплектування — це паралельна реальність українського мобілізаційного механізму, який ми вже описували у статті «Цензура ЗМІ в Україні 2019–2026: повна хроніка зачистки». Чоловіки 25–60 років забираються з вулиць, магазинів, лікарень, поховальних служб. Студент, який не йде «добровільно» через цифровий канал Федорова, потрапляє у силовий канал ТЦК. Це відсутність вибору, тільки оформлена через дві паралельні бюрократії: одну рекламну (із відеороликами), іншу — поліцейську.

Зарплата українського оператора дрона: 25–40 тис. грн на місяць як стартова + бойові 70 тис. грн на добу за результативний виліт (підбитий танк, влучене авто, знищена платформа протиповітряної оборони). За даними Мінфіну, у 2025 році на «бойові» дронових підрозділів виплачено 18,3 млрд грн. Серед бенефіціарів — конкретні особи, прізвища яких регулярно потрапляють у скандали, описані нами у матеріалі «Воєнні мільярдери України 2022–2026: імена, схеми, мільярди». Зверху на схему накладається корупційна архітектура операції «Мідас» — система розкрадання державних коштів через схему «Династія» Єрмака–Міндіча–Галущенка, описана в «Операції „Мідас” 2023–2026: повна хронологія».

Втрати на українському боці серед операторів FPV приховані. Офіційних цифр від ГУР і Генштабу немає. Але незалежна організація UAVMonitor, яка з січня 2025 року веде відкритий реєстр загиблих пілотів, нарахувала 1 247 операторів дронів ЗСУ, ССО і ТрО, які загинули з 1 січня 2025 по 1 травня 2026. Серед них — 412 осіб віком 20–25 років, тобто випускників університетських дронових програм. Кожен третій український дронопілот, який загинув за останні 16 місяців, — студент або вчорашній випускник.

Іранська модель: Басідж і Іслам-Азад університет як інкубатор Shahed-операторів

Іранська архітектура — найбільш мілітаризована з трьох. КСІР (Корпус Стражів Ісламської Революції) контролює структуру Басідж — добровільне ополчення, яке після 1979 року стало масовою організацією, до якої офіційно входять понад 25 млн осіб. Найбільший резерв Басідж — студенти Іслам-Азад університету (Islamic Azad University) — мережі з 480 кампусів по всій країні з 1,6 млн студентами. Це найбільший приватний університет у світі, заснований у 1982 році як інкубатор ісламської інтелігенції.

З 2023 року, коли Іран почав масово експортувати дрон Shahed-136 до Росії (а з 2024-го — застосовувати їх проти США в Іраку та Сирії), Басідж сформувала окрему структуру — «Центри безпілотних авіаційних систем імені шахіда Солеймані». У 2025 році у складі КСІР офіційно відкрилися 12 таких центрів — у Тегерані, Ісфахані, Машхаді, Тебризі, Кермані. Студенти Іслам-Азаду 3–4 курсів інженерних і IT-спеціальностей зобов’язані пройти базовий курс «Програмування БПЛА» (40 годин). Найкращі — отримують пропозицію служити операторами Shahed-136 і нових Shahed-238 (реактивна модифікація). Зарплата: 60–90 млн ріалів на місяць (≈600–900 USD за чорним курсом травня 2026). Для іранського студента в умовах інфляції 50%+ — це привабливий ресурс.

Втрати іранських операторів важко оцінити, бо КСІР їх не публікує. Але після ударів США та Ізраїлю по інфраструктурі Shahed (січень–квітень 2026) аналітики Інституту вивчення війни (ISW) оцінили щонайменше 340 загиблих операторів дронів КСІР і Хізбалли. Серед них — випускники Іслам-Азад університету. Принцип той самий: університет = кадровий фільтр, дрон = робоче місце, війна = некролог. Наш матеріал «Shahed-136 (Geran-2) у війні 2022–2026: ціна, виробництво, реєстр атак» містить повний реєстр операційного парку.

Економіка дронопілота: дешевша заміна піхоти, дорожча витрата людей

Чому три воюючі режими так агресивно рекрутують студентів у дронопілоти, а не у звичайну піхоту? Тому що FPV-дрон з якісним оператором — найдешевший спосіб знищити дорогу техніку. Один FPV-дрон коштує 400–600 USD (українське виробництво) або 250–400 USD (китайські DJI-альтернативи). Він може знищити танк T-90 (ціна 3,5–4 млн USD), БМП-3 (1,7 млн USD), вантажівку з боєприпасами, безпілотник класу Bayraktar (5 млн USD), системи ППО, склади палива. Класичний asymmetric warfare: на 500 доларів — мінус 4 мільйони противника.

Але дешевий дрон не означає дешеву війну. Економіка ламається на пілоті. Підготувати пілота FPV — це 6 місяців тренувань + 4 тижні бойового стажування + закупівлі симуляторного обладнання (від OpenIPC до спеціалізованих RC-Sim). Загальна вартість пілота для країни — близько 12–18 тис. USD. У 2024 році дронові підрозділи ЗСУ працювали з тренованими пілотами в середньому 7 місяців. У 2026-му цей показник впав до 4–5 місяців. На російському боці — ще менше, бо щільність артилерійського вогню з боку ЗСУ + протидія РЕБ роблять життя оператора Shahed коротшим. Іранські оператори в Сирії та Ємені живуть довше, але після останнього удару США парк операторів КСІР скоротився.

Це створює парадокс: чим дешевша одиниця залізяччя — тим більше людей треба «згоріти». Сторона, яка програє у дроновій війні, — не та, у якої меншу дронів, а та, у якої швидше закінчуються пілоти. Тому всі три режими — Москва, Київ, Тегеран — змушені перетворювати освітні установи на кадрові ферми. У документі Стратегічного центру МО Великої Британії (RUSI), опублікованому в лютому 2026, прямо сказано: «У війні дронів вирішальним ресурсом стає не виробничий, а демографічний. Той, хто має більший резерв технічно освічених 20–25-річних, виграє».

Психологічна обробка: від «Юнармії» до «Армії Дронів» — як готують молодь до смерті за пультом

Психологічна обробка молоді під дронову війну розпочинається задовго до університету. В Росії з 2016 року діє Юнармія (молодь 8–18 років), куди залучено 1,8 млн дітей. У 2024 році в Юнармію вбудували курс «БПЛА для початківців»: діти 12+ керують FPV-симуляторами на шкільних уроках. У 2026 році Москва відкрила перший «Центр дитячої аеронавтики імені Громова» в Жуковському — спеціально для тренування дітей як майбутніх операторів. Це не таємниця: освітня телепрограма «Безпілотний урок» виходить на «Першому каналі» з осені 2024 року.

В Україні аналог — це проєкт «Армія Дронів. Бонус» (з листопада 2024) і молодіжні програми Мінцифри, які пропонують 14–17-річним пройти базовий курс «Як збирати FPV», «Дронове моделювання» через платформу «Дія.Освіта». У школах окремих областей (Львівська, Київська, Дніпропетровська) запровадили предмет «Захист України», у програмі якого з вересня 2024-го — модуль «Основи БПЛА». Дітям пояснюють, що дрон — це «зброя народу», «гарант перемоги», «технологія, яка має приректи Росію». Аналогічно — в іранських школах від 11 років через структуру Басідж і Сепах. Стандартний прийом: технологія + патріотизм + ігрова механіка = згода на майбутній контракт.

Це не вперше в історії. Гітлерюгенд у нацистській Німеччині тренував підлітків як стрільців FlaK з 1943 року — гітлерівські стратеги розуміли, що молодь треба брати, поки вона ще піддається ідеологічній обробці. Радянські школи 1980-х навчали стрільбі з АК-74 у рамках «Початкової військової підготовки». Принцип той самий: чим раніше пристрастити людину до зброї, тим легше пізніше підписати її контракт. У 2026 році зброєю стало керівництво FPV-дроном, а замість мушки — VR-окуляри. Технологія змінилась, схема — ні.

Чому це важливо для українського читача в діаспорі

Якщо ви читаєте цю статтю з Дортмунда, Варшави чи Чикаго — у вас, ймовірно, є знайомі студенти технічних спеціальностей в Україні. КПІ, ХАІ, НАУ, «Львівська політехніка». Або троюрідні брати в Росії, які вчилися в МАІ. Або родичі в Ірані. Архітектура, описана вище, означає: університет більше не є гарантією відстрочки від війни — він став прямим шляхом до неї. Студент технічного факультету, який сьогодні вчить програмування на C++ або проектує дрон, через 6–12 місяців може бути за пультом FPV у Запорізькій області або в Іраку. Економіка — за це. Держава — за це. Університет — мовчазно за це.

І ще: 4 травня 2026 року латвійський прем’єр Евіка Сіліна пішла у відставку після того, як український дрон впав у Резекне (про що ми писали у «Латвія: український дрон у Резекне поклав міністра оборони»). Цей дрон, ймовірно, був керованим випускником ХАІ або КПІ — як FPV, так і ударний LR-дрон, який може долетіти до Балтії за 2–3 години. Тобто війна, у яку Україна затягує своїх студентів через «Армію Дронів», уже виходить за межі України і впливає на політику ЄС. Чим більше студентів у дронопілотах — тим більше «помилкових» ударів буде, і тим швидше Європа повертатиметься до питання Третьої світової. Це не паніка, це арифметика.

Що це означає в підсумку

По-перше, університети у трьох воюючих режимах перестали бути інституціями знання — вони стали кадровими резервами війни. Росія легалізувала це через держпрограму «БАС-кадри», Україна — через «Армію Дронів» Федорова + ТЦК, Іран — через структуру Басідж і Іслам-Азад. Усі три моделі формально «добровільні», реально — економічно або силово примусові.

По-друге, ставка на дронопілота як основний бойовий ресурс перетворює війну на мінспалювання технічно освіченої молоді. Середня тривалість життя пілота FPV на фронті — 42 доби. Це означає, що покоління 20–25-річних інженерів і програмістів буде втрачене. Це не «технологічна перевага» — це демографічна катастрофа, схована за термінами «асиметрична війна» і «недорога зброя».

По-третє, психологічна обробка молоді під дронову війну починається з 11–12 років через школи. Цикл «школа → університет → контракт оператора → загибель на фронті» — це не оптимізація освіти, це індустріалізація смерті покоління. Юнармія, «Армія Дронів. Бонус», Басідж — це різні фасади однієї і тієї ж машини.

По-четверте, російська, українська та іранська моделі — це не три варіанти, а одна спільна модель з трьома регіональними фасадами. Усі три потребують студентів, бо студенти технічно освічені, ще не одружені, мобільні, і їх легко мотивувати грошима + патріотизмом. Якщо людство хоче зупинити цю війну до того, як вона стане Третьою світовою, перший крок — повернути університетам функцію освіти, а не мобілізаційного шлюзу. Це означає політичний тиск на режими, щоб виводили програми типу «БАС-кадри» і «Армія Дронів» з державного бюджету і робили їх дійсно добровільними.

І насамкінець: ваш молодший родич, ваш племінник, ваша знайома студентка — це не «майбутній герой». Це людина, яку три бюрократії в Москві, Києві та Тегерані вже подивляться як заплановану одиницю списання. Ми пишемо цю статтю не для того, щоб «налякати». Ми пишемо її для того, щоб ви могли запитати у себе, чи готові ви прийняти таку перспективу для тих, кого ви знаєте. Якщо ні — починайте говорити про це публічно. Архітектура примусу витримує тільки тишу.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastadon