Балістична ракета Росії 1 вересня 2026 року вразила залізничне депо Укрзалізниці у Києві, вбивши шістьох залізничників і повністю зруйнувавши сусідній цех – це підтвердив голова компанії Олександр Перцовський, який прибув на місце тієї ж ночі. Загалом 1 вересня Росія вбила 12 осіб у Києві та восьми інших регіонах під час шостого поспіль масованого удару, задіявши 218 дронів і чотири класи ударних засобів.
- Залізничне депо і жертви
- 218 дронів і чотири класи зброї за 12 годин
- Шостий удар поспіль — вибір цивільних об'єктів
- Зеленський і Каллас: заяви після атаки
- Більше матеріалів
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
- МАГАТЕ: КНДР збудувала другий завод збагачення урану в Йонбені
Залізничне депо і жертви
Перцовський особисто виїхав на місце вночі і повідомив деталі у відеозверненні. Шестеро із семи загиблих безпосередньо на об’єкті були працівниками Укрзалізниці, ще один залізничник госпіталізований з пораненнями.
«Нічні балістичні удари по Києву – конкретно по залізничному депо і залізничній інфраструктурі. Балістичний удар забрав життя семи людей, шестеро з яких – наші співробітники».
Олександр Перцовський, голова Укрзалізниці, 1 вересня 2026 р.
Цех поруч з депо Перцовський назвав «повністю знищеним». Рух на двох залізничних ділянках тимчасово припинено, пізніше відновлено. На місці аварійно-рятувальних робіт зосереджено близько 350 рятувальників. Серед поранених по всьому Києву – 13 осіб, у тому числі троє дітей. Четверо із 12-ти загиблих зафіксовані за межами Києва: у Борисполі серед них – іноземний громадянин, якого Зеленський окремо згадав у своєму зверненні, не назвавши імені.
218 дронів і чотири класи зброї за 12 годин
Атака розпочалася о 18:00 у понеділок 1 вересня і тривала понад 12 годин. Росія задіяла 218 дронів і приманок, із яких приблизно 73 апаратів – реактивні. Поруч із ними застосовано балістичні ракети, крейсерські ракети, протирадарні ракети і планеруючі бомби – загалом чотири класи ударних засобів одночасно.
Серед підтверджених цілей за межами Києва: Одеська область, переправа Орлівка на кордоні з Румунією і Житомирська область. Одночасне використання протирадарних ракет із балістикою – стандартна тактика придушення зенітних систем перед масовим дроновим заходом, яка вже застосовувалась у попередніх серпневих атаках.
Шостий удар поспіль — вибір цивільних об’єктів
1 вересня став шостим поспіль днем масованих ударів по Київщині. Того ж дня в Україні відкрились школи: 2 вересня учні вперше сіли за парти у п’ятий навчальний рік від початку повномасштабного вторгнення. Вибір залізничного депо як цілі у цей тиждень не є статистичною випадковістю: залізниця залишається головною артерією для евакуації цивільних і доставки гуманітарних вантажів на захід країни.
У той самий день Путін прокоментував ідею відновлення переговорів: «Вони просять нас відновити переговори. Вони просять про особисті зустрічі. Ми не ведемо переговорів з терористами». За даними Reuters, заяву зроблено на тлі того, що Росія веде переговори через посередників з кількома країнами про умови тимчасового перемир’я.
Зеленський і Каллас: заяви після атаки
Президент Зеленський відповів попередженням у адресу Москви: «Хоча російська влада не інформує про це своє населення належним чином, російський повітряний простір фактично закривається» – натяк на операції розвідки ГУР проти авіабаз і нафтопереробних об’єктів у прикордонних регіонах Росії.
«Війна Росії стає дедалі жорстокішою і руйнівнішою, але, на жаль, вона не стає ближчою до завершення. Армія Росії загрузла на землі, і саме тому вони вбивають цивільних із неба».
Кая Каллас, Верховний представник ЄС із закордонних справ і заступник голови Єврокомісії, 1 вересня 2026 р.
Удар по залізничному депо фіксує стійку тенденцію: Росія атакує транспортну інфраструктуру, яка юридично захищена як об’єкт подвійного використання, але смерть шістьох цивільних залізничників у ході єдиного удару по цеху ставить питання дотримання принципу пропорційності за Женевськими конвенціями. МКС видав ордер стосовно президента Путіна у зв’язку з депортацією дітей у 2023 році, однак систематичне знищення транспортної інфраструктури до переліку обвинувачень поки не включено.
На ранок 2 вересня залізничний рух на уражених ділянках відновлено. Обсяг ушкоджень рухомого складу і загальну суму збитків Укрзалізниця не оприлюднила.
Джерела: Ukrinform, “Russian ballistic missile strike on railway infrastructure in Kyiv kills seven people” · AP via Local10, “Russian barrage of drones and missiles on Ukraine’s capital region kills at least 11”
