США оголосили подовження ізраїльсько-ліванського перемир’я ще на 45 днів — рішення підписали у Вашингтоні після двох днів переговорів. У той самий день, у п’ятницю 16 травня, ізраїльський авіаудар по містечку Гаруф на півдні Лівану вбив шість людей, серед них трьох медиків Цивільної оборони, які виконували рятувальну місію. Четвертий медик отримав «критичні поранення». Це — підписана версія «перемир’я», яке Білий дім продає світу.
У середу за два дні до пролонгації авіаудари Ізраїлю вбили 22 людини у південному Лівані, серед них вісім дітей. Так виглядає мир, який триває з 16 квітня — і, за паперовою логікою Держдепартаменту, тепер триватиме ще півтора місяця. Лібанські медики гинуть на тлі прес-конференцій про «щиру і конструктивну» дипломатію.
- Що сталось у Гаруфі
- «Перемир'я» — як це працює на папері
- 2 896 убитих за 2,5 місяця
- Буферна зона — стратегія, не випадковість
- Що робить Хезболла
- Pentagon track: чому 29 травня — переломна дата
- Бейрут шукає арабської підтримки
- Чому це не закінчиться у червні
- Контекст: Ліван у війні Ізраїль–Хезболла
- Що це означає для читача
- Post List
- Тіньовий флот Росії 2022-2026: 600 танкерів, 0 млрд обходу
- Підводні кабелі під атакою 2022-2026: реєстр диверсій
- GPS-глушіння авіації Балтики 2023-2026: реєстр інцидентів
- Путін у Пекіні день 2: 40 угод, «Сила Сибіру-2» і Тайвань у тіні переговорів
- Трамп і родина — назавжди звільнені від податкових перевірок: Бленч підписав директиву DOJ
- НАТО збив український дрон над Естонією: румунський F-16 відкрив рахунок у балтійському небі
Що сталось у Гаруфі
За даними Міністерства охорони здоров’я Лівану, у п’ятницю ввечері ізраїльський авіаудар по містечку Гаруф у мухафазі Набатія знищив центр Цивільної оборони. Гинули люди, які приїхали гасити пожежу або витягувати поранених із-під попереднього удару. Жертви — троє парамедиків і троє цивільних, ще один медик у критичному стані.
Ізраїльська армія підтвердила удар у заяві для BBC, але дала іншу інтерпретацію: «ідентифіковано і ліквідовано двох терористів Хезболли», «вжито заходів для мінімізації шкоди цивільному населенню». Стандартне формулювання, яке за останні роки супроводжувало майже кожен удар по Лівану і Газі. Закономірність проста: ціль називається «терористом», цивільні жертви — «мінімізовані», незалежної перевірки не проводиться.
Це не перший випадок, коли під удари в Лівані потрапляє Цивільна оборона. У статті «Ліван: 51 загиблий за добу, двоє медиків — «перемир’я» Ізраїлю стало методом» ми описували, як 9–10 травня загинули 51 людина, включно з двома медиками у Набатії. Це системний патерн, не випадковість.
«Перемир’я» — як це працює на папері
Перше перемир’я Трамп оголосив 16 квітня 2026 року. Воно ніколи не виконувалось у повному обсязі: BBC і AFP щодня фіксували обстріли з обох боків. Ізраїль за місяць інтенсифікував повітряні удари та артилерію, посилаючись на «бойовиків Хезболли», які продовжують атаки.
У п’ятницю 16 травня Держдеп США оголосив про подовження перемир’я на 45 днів. У заяві речник Держдепу Томмі Піготт сформулював:
«Ми сподіваємось, що ці обговорення сприятимуть тривалому миру між двома країнами, повному взаємному визнанню суверенітету та територіальної цілісності, а також встановленню справжньої безпеки вздовж їхнього спільного кордону».
До формальних кроків додано два нові:
- Червень 2026: «політичний трек переговорів» у Вашингтоні відновлюється з делегаціями обох сторін
- 29 травня 2026: у Пентагоні стартує «безпековий трек» — військові делегації Ізраїлю і Лівану зустрічаються вперше з початку конфлікту
Посол Ізраїлю в США Єхіель Лейтер назвав переговори «щирими і конструктивними». Прем’єр-міністр Лівану Наваф Салам відповів, що сподівається «мобілізувати всю арабську і міжнародну підтримку для зміцнення нашої позиції». Тобто Бейрут уже сигналізує: він не вірить, що Вашингтон захистить його інтереси, і шукає інших спонсорів.
2 896 убитих за 2,5 місяця
Конфлікт розпочався 2 березня 2026 року — рівно через два дні після спільної американо-ізраїльської атаки на Іран. Хезболла відразу запустила ракети у бік Ізраїлю, демонструючи солідарність з Тегераном. Ізраїль відповів широкомасштабними повітряними ударами і наземним вторгненням у південний Ліван.
За даними Міністерства охорони здоров’я Лівану, з 2 березня по 16 травня в Лівані загинули щонайменше 2 896 людей. Ізраїль повідомив про 18 убитих солдатів і 4 цивільних. Це асиметрія приблизно 130 до 1 — типова для асиметричної війни сучасного типу.
Більше мільйона ліванців — кожен п’ятий житель країни — змушені були покинути домівки. Найбільше переселенців із південних мухафаз, із східної долини Бекаа і з південних передмість Бейрута — Дахієх. Це історично шиїтські території, де Хезболла має політичну, соціальну і військову інфраструктуру.
Буферна зона — стратегія, не випадковість
Ізраїль офіційно заявляє: мета операції — створити «буферну зону» в південному Лівані, щоб запобігти майбутнім нападам Хезболли. На практиці це означає систематичне знищення сіл у смузі шириною від 5 до 10 кілометрів від кордону. За даними правозахисних організацій, у цих районах цілі населені пункти зрівняні з землею — точно так, як це робилось у північній Газі.
Деякі експерти Human Rights Watch і Amnesty International класифікують ці дії як можливі воєнні злочини — Ізраїль усе заперечує. Але супутникові знімки, опубліковані Forensic Architecture, чітко показують: руйнування виходять далеко за межі ймовірних позицій Хезболли. Знищуються водогінні системи, школи, лікарні, мечеті, агровиробництво.
Окрема стаття у нас присвячена систематичному знищенню сонячних панелей у Лівані — «Ізраїль знищує сонячні панелі в Лівані: без світла і води — зброя окупації». Це новий тип асиметричної війни: руйнування інфраструктури як інструмент масової міграції цивільних з визначених територій. У військовій термінології це називається «depopulation strategy» — стратегія знелюднення.
Що робить Хезболла
Хезболла продовжує проводити атаки на ізраїльських військових у Лівані і на північних територіях Ізраїлю. За підтвердженою BBC Verify статистикою, протягом останніх двох тижнів організація запустила понад 200 ракет малого радіусу, дослідно нові дрони з оптоволоконним керуванням (їх не глушать стандартні засоби РЕБ) і кілька балістичних ракет середньої дальності — імовірно, типу Fadi-3 або Fadi-4 з іранського каталогу.
Це менше, ніж довоєнний арсенал Хезболли (за оцінками 2024 року — 130–150 тис. ракет різного типу), але достатньо, щоб тримати північ Ізраїлю під постійним тиском. Більшість ракет збиває система Iron Dome, але дрони з низьким радарним перерізом і польотом на малій висоті продовжують прориватися.
У ширшому контексті це частина так званої «осі опору» — мережі іранських проксі, яка включає Хезболлу, хусистів у Ємені, шиїтські угруповання в Іраку. Доки триває війна США–Іран, активність усіх цих груп залишається стабільно високою. Повна хронологія цієї війни — у нашій статті «Війна США–Іран: хроніка 66 днів і що далі».
Pentagon track: чому 29 травня — переломна дата
Найважливіша новина в оголошенні Держдепу — не саме подовження перемир’я, а запуск «безпекового треку» в Пентагоні 29 травня. Це перші прямі військові переговори між Ізраїлем і Ліваном за останнє десятиліття. Формат — заплановано як «делегації обох військ за столом», без посередників із Хезболли і без офіційної участі Ірану.
Чому це принципово? Ліванська регулярна армія (LAF) не контролює Хезболлу. Шиїтська партія-армія має власну командну вертикаль і самостійно ухвалює рішення про вогонь. Тобто навіть якщо LAF підпише в Пентагоні зобов’язання про припинення вогню, виконати його буде неможливо без політичної згоди Хезболли — а та погодиться лише після узгодження з Тегераном.
Це означає, що 29 травня в Пентагоні фактично відбудеться спроба легалізувати асиметрію. Ізраїль формально домовляється з державою — Ліваном, — а реально має на меті тиск на Хезболлу через ліванську армію. У ліванському політичному класі вже зараз попереджають, що це може призвести до внутрішнього конфлікту: ліванські сунніти і християни (партія Самір Гажага «Ліванські сили», президент Жозеф Аун) загалом проти Хезболли, але шиїтська третина суспільства бачить у партії-армії єдиний захист.
Бейрут шукає арабської підтримки
Слова прем’єра Навава Салама про «мобілізацію арабської і міжнародної підтримки» не випадкові. Ліван у 2024–2025 роках втратив головних регіональних спонсорів — Саудівська Аравія, ОАЕ і Катар поступово згортали фінансування країни через присутність Хезболли в уряді. Тепер, коли війна знищила інфраструктуру і відновлення коштуватиме за оцінкою МВФ $14–18 млрд, Бейрут намагається повернути спонсорів.
Найімовірніший новий донор — Катар. Саме Доха в останні роки взяла на себе роль головного арабського посередника у міжнародних кризах: від Газа-Хамас до Афганістану. У січні 2026 року Катар уже виділив $200 млн на гуманітарну допомогу Лівану. Якщо Доха погодиться на масштабнішу програму, це посилить її політичний вплив у Бейруті — і одночасно ослабить позиції Саудівської Аравії, яка зробила ставку на ізоляцію Хезболли.
Окремо Салам сподівається на Францію. Париж історично має тісні зв’язки з Ліваном (мандатні території 1920–1943 рр.). Президент Емманюель Макрон неодноразово відвідував Бейрут після вибуху в порту 2020 року. Французькі військові кораблі вже патрулюють східне Середземномор’я з мандатом UNIFIL. Імовірно, Франція візьме участь у безпековому треку Пентагону як спостерігач — це дозволить Бейруту мати «друга» в кімнаті.
Чому це не закінчиться у червні
Подовження перемир’я на 45 днів — це формальний хід, не реальна деескалація. Логіка проста: жодна зі сторін не виконує умов, але обидві зацікавлені у формальному існуванні «перемир’я», бо це дає політичне покриття. Ізраїлю — час для подальшого знищення інфраструктури в південному Лівані під виглядом «локальних відповідей на провокації». Хезболлі — можливість зберегти політичну легітимність у власному електораті, не оголошуючи відкрито про продовження війни. США — можливість продавати дипломатичний прогрес, який нічого не коштує Білому дому.
Реальна деескалація потребує трьох речей, жодна з яких поки не на столі: припинення війни США–Іран (що дало б Ірану підставу зменшити підтримку Хезболли); широкої політичної реформи в Лівані з демілітаризацією Хезболли (на що шиїтська громада не погодиться без гарантій безпеки); і зовнішніх гарантій безпеки для Ізраїлю на півночі — від чотирьох до п’яти тисяч миротворців під єгідою ООН або країн ЄС, які могли б фактично заповнити «буферну зону».
Жодна з цих умов не з’явиться до закінчення 45-денного періоду. Тому найбільш імовірний сценарій — друге пролонгування перемир’я наприкінці червня, ще одне у серпні, ще одне у жовтні. Тим часом Південний Ліван продовжуватиме перетворюватися на зону, з якої викинуто все живе. Це і є мета буферної зони.
Контекст: Ліван у війні Ізраїль–Хезболла
Якщо подивитися на ширшу картину, нинішня війна — друга велика війна Ізраїлю і Хезболли за останні 20 років. Перша тривала 33 дні влітку 2006 року і завершилась резолюцією Радбезу ООН 1701. Тоді Ізраїль так само заявляв про необхідність буферної зони, тоді так само не вдалося розформувати Хезболлу, тоді так само мирні угоди виконувались частково.
Поточну хронологію ескалації ми зібрали у статті «Друга війна Ізраїль-Хезболла 2026: повна хроніка ескалації» — там детально розписані ключові точки березня-травня 2026 року, починаючи від спільної атаки США та Ізраїлю на Іран 28 лютого і закінчуючи руйнуванням Дахієх у Бейруті у квітні.
Що це означає для читача
Для українського читача у Німеччині чи Польщі історія перемир’я в Лівані — це нагадування про те, як дипломатичні угоди можуть служити не для зупинки війни, а для її легалізації. Слова «перемир’я» і «припинення вогню» в офіційних комюніке не завжди означають реальну паузу — частіше це означає просто рамку, яку обидві сторони використовують у власних інтересах.
Це варто пам’ятати, коли в українсько-російському контексті лунатимуть пропозиції «локальних перемир’їв», «гуманітарних коридорів», «обмежених деескалацій». Усі вони мають один спільний механізм: формально знижують міжнародний тиск на сильнішу сторону, дають їй час перегрупуватися і не зупиняють самого знищення. Жінки і діти, які гинуть під час «перемир’я» в Гарфі, є частиною цього механізму, а не його випадковим наслідком.
Друге — варто розуміти, що так звана «дипломатична активність» Трампа в регіоні — це часто оптика, а не зміст. Подовження перемир’я на 45 днів дає президенту США змогу заявити про «прогрес», навіть якщо реально нічого не змінилось. У Лівані гинуть ті самі люди, у тих самих регіонах, від тих самих ударів. Тільки тепер це називається «перемир’я».
Третє — повне зведення жертв і поранених. 2 896 убитих у Лівані за 2,5 місяця — це більше, ніж кількість загиблих у Боснії за середній місяць війни 1990-х. Це більше, ніж у Чечні часів першої кампанії. Це понад мільйон переселенців. І це поки що офіційно називається «перемир’ям, що подовжене на 45 днів». Слова важать, але цифри важать більше.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastadon





