Війна США–Іран: хроніка 66 днів і що далі

5 травня 2026 року війна між США та Іраном перетнула рубіж 66 днів. Конфлікт, який почався як обмежена «миротворча операція», переріс на повномасштабну морську й повітряну війну. Ормузька протока — закрита Ірано-нафтовий ринок розхитаний, нафта в США тримається на рівні $4,30 за галон. Відеокадри з палаючими танкерами в Перській затоці виходять щодня, а Британія, ОАЕ та Південна Корея один за одним втягуються у конфлікт. Це — детальна хроніка цієї війни, день за днем, з відповіддю на головне питання: чому ми тут опинилися — і чи можна вийти?

Наш сайт публікував у середньому 30–50 OSINT-зведень на добу про ескалацію — від ракетних запусків з Бушера до атак ВМС КВІР на есмінці США. Ця pillar-сторінка зводить усе в єдиний навігаційний хребет: від першого удару Дня 1 до запуску операції Project Freedom на Дні 64. Сторінка оновлюється щодня — додавайте у закладки.

Як почалася війна США–Іран 2026: Контекст до Дня 1

Війна 2026 року не вибухнула з нуля. Її ґрунт готувався з лютого 2026-го, коли Тегеран офіційно повідомив МАГАТЕ про збагачення урану до 83,7% — критичний рубіж, нижче якого ще можна казати про «дослідницькі цілі», вище — це вже один-два кроки до зброї. У березні Білий дім оголосив, що повернення Іраном збагаченого урану до рівня 5% і нижче — це «червона лінія» для будь-якої угоди. Тегеран відмовився.

Першим публічним сигналом ескалації стала заява Дональда Трампа 28 лютого: «Ситуація в Перській затоці вибухонебезпечна, і ми готові реагувати швидше, ніж хтось очікує». 1 березня з бази в Катарі піднялися перші бомбардувальники B-2 Spirit. Війна почалася офіційно 2 березня 2026 року. Сьогодні — 5 травня. День 66.

Період 1 (Дні 1–15): Перші удари та закриття Ормуза

День 1 (2 березня): американські стратегічні бомбардувальники з 12 крилатими ракетами JASSM-ER уражують ядерний об’єкт у Натанзі, склади ракет середньої дальності в Ісфахані та центр командування КВІР у Бендер-Аббасі. У відповідь Іран оголошує про «закриття Ормузької протоки для всього флоту країн-агресорів». Це означає Великобританію, Францію, США, Австралію та Японію.

День 4: КВІР проводить першу масовану атаку швидкісними катерами на американський танкер у Перській затоці. ЦЕНТКОМ потоплює 3 з 12 катерів, решта повертаються. Світовий нафтовий ринок реагує: ціна Brent злітає з $89 до $134 за барель.

День 7: Ірано-балістичні ракети «Шахаб-3» і «Хайбар» вперше уражують периферію бази США в Аль-Удейд (Катар). Жертв немає, але аеродромні споруди пошкоджені. Конгрес США голосує 412 проти 18 за «авторизацію продовжуваних воєнних дій» — формальне оголошення війни Конгресом США востаннє було у 1942 році проти Болгарії й Угорщини.

День 12: Іранський «комерційний танкер» ІRISL прориває блокаду через Баб-ель-Мандеб і потрапляє під удар X-47B Pegasus — перший публічний бойовий виліт нового американського безпілотного бомбардувальника морського базування.

День 15: Тегеран запускає 200 ракет середньої дальності та 350 шахедів по комерційному порту Дубая (Джебель-Алі). ППО ОАЕ збиває 80% ракет, але кілька влучань спричиняють пожежу на нафтохімічному комплексі. ОАЕ оголошують про «перегляд відносин з Іраном», але утримуються від оголошення війни.

Період 2 (Дні 16–30): Британія вступає у війну

Найдраматичнішим розвитком другого періоду стало пряме вступлення Британії у війну на стороні США. 21 березня (День 20) Іран торпедував британський танкер «Pacific Ariki» в Аденській затоці. Загинули 7 моряків. Прем’єр Кір Стармер виступив у Палаті громад: «Ми більше не можемо стояти осторонь. Британія повертається у Перську затоку». Через 48 годин два авіаносця Royal Navy — HMS Queen Elizabeth та HMS Prince of Wales — вирушили з Портсмута до CENTCOM.

Цей момент став одним з найбільш переглянутих на нашому сайті — стаття «Британія вступає у війну з Іраном» досі лідирує у трафіку (понад 1280 переглядів за квітень). Ми відстежили її розвиток у наступних публікаціях, зокрема: фінансова суперечка між міністрами Британії та США через цю війну — Лондон вимагає від Вашингтона часткового відшкодування витрат, чого Білий дім робити не хоче.

День 24: ВМС Великобританії топлять підводний човен класу Fateh у Перській затоці — перший підтверджений бойовий контакт між Royal Navy і КВІР з часів кризи 2019 року. Іран відповідає тим, що захоплює британського танкера «BP Pioneer». 26 моряків — у заручниках.

День 28: Південна Корея оголошує, що розгляне військову участь у морській операції «Свобода». Це безпрецедентний крок — Сеул не входить у війну на Близькому Сході з часів В’єтнамської. Причина: 60% корейського ВВП залежить від нафти, що тече через Ормуз.

День 30: ОАЕ зазнають першого масового ракетного удару. Тегеран запускає близько 80 балістичних ракет по нафтових об’єктах у Фуджейрі. Гасити пожежі допомагають кораблі США та Британії. У Брюсселі тим часом обговорюють фінансовий бік війни — як санкції проти Ірану трансформуються в режим обмеження готівкових платежів і прискорюють перехід до цифрового євро.

Період 3 (Дні 31–50): Ормузька петля затягується

Третій період — це повноцінне перетворення Перської затоки на постійну зону бойових дій. 5 квітня (День 35) ВМС КВІР офіційно повністю закривають Ормузьку протоку. 50 комерційних суден перенаправляють через Cape of Good Hope (мис Доброї Надії), що додає до маршруту 15–20 діб і подорожчує доставку нафти на 30%.

Бензин у США злітає з $3,40 до $4,30 за галон. У Європі дизель досягає €2,30 за літр — рекорд за всю історію. Економічні наслідки переплітаються з прямими військовими: банкрутує бюджетна авіакомпанія Spirit Airlines — 17 000 робочих місць втрачено, перша великa бізнес-жертва іранської війни.

День 38: Іран запускає крилату ракету з невідомою боєголовкою у бік Перської затоки — це описано у статті «Іран день 66: Project Freedom запущено, ОАЕ під ракетами». Ракета впала в море, але аналітики зафіксували нову дальність — близько 2400 км. Це означає, що Іран може уражати Кіпр, Балкани і південь Італії.

День 42: Бахрейн оголошує надзвичайний стан. Маленьке королівство, де базується П’ятий флот США, фактично перетворюється на воєнний штаб. Громадський транспорт обмежено, цивільні рейси з аеропорту Манами — лише гуманітарні. У сусідньому Катарі — друга американська авіабаза Аль-Удейд — затримані 3 громадянина Ірану за підозрою у плануванні диверсій.

День 47: Wall Street Journal публікує сенсаційну статтю: Дональд Трамп вагається між ескалацією тиску на Іран та повним переговорним пакетом, що включає зняття 70% санкцій. Команду Білого дому розкололо: яструбська група (Хігсет, Венс) вимагає удару по Ісфахану-2; «прагматики» (Рубіо, Манро) тиснуть на дипломатичну розв’язку. Війна перетворюється на внутрішньоамериканське політичне поле.

День 50: Іранські хакери здійснюють кібератаку на системи ППО порту Фуджейра в ОАЕ. У результаті радар не помічає наступної ракетної хвилі — пожежа на нафтохімічному комплексі триває 36 годин. Трамп називає повернення збагаченого урану червоною лінією для будь-якої майбутньої угоди — і фактично закриває можливість швидкого мирного завершення.

Період 4 (Дні 51–66): Project Freedom та ОАЕ під ракетами

День 55: Білий дім офіційно запускає «Project Freedom» — операцію з примусового відкриття Ормузької протоки. Розгортається флотилія з трьох авіаносців США, двох британських, корветів НАТО з Італії, Іспанії та Греції. Загалом понад 40 кораблів та 350 літаків. Це найбільше військово-морське розгортання США з часів операції «Буря в пустелі» 1991 року.

День 58: Трамп називає нафтову ситуацію «вибухонебезпечною» і застерігає Тегеран від «непоправних рішень». На рекламних щитах у Тегерані з’являється відповідь — «Ми вже все вирішили».

Дні 60–62: ОАЕ зазнають серії ракетних і дронових ударів — атака на нафтовий об’єкт у Фуджейрі, ракетно-дронова атака на ОАЕ загалом, балістична ракета з Бендер-Аббаса. Об’єднані Арабські Емірати зазнали найбільших цивільних жертв за весь конфлікт — понад 200 загиблих, 800+ поранених. Місцеві лікарні переповнені.

День 64: США вступають у пряму морську битву — есмінці США увійшли в Перську затоку під обстрілом Ірану. ВМС США проходять Ормузьку протоку, потоплюючи 7 іранських швидкісних катерів і збиваючи 12 ракет. Це перший публічний прорив блокади. ЦЕНТКОМ заявляє: «Свобода судноплавства тримається на штиках сьогодні».

День 65: Іранська ракета вперше у війні перехоплена системою «Залізний купол» в ОАЕ. Це показує, наскільки Близький Схід інтегрував ізраїльську ППО в свою оборонну архітектуру. Парадокс: ОАЕ ще нещодавно офіційно підтримували палестинців проти Ізраїлю — а тепер ховаються за ізраїльською зброєю.

День 66 (5 травня 2026): великий пожар у західному Тегерані; вибухи на острові Кешм та в Бендер-Аббасі; США потоплюють сім іранських катерів після удару по південнокорейському судну; Ізраїль координує зі США підготовку до нових ударів по Ірану. Це означає, що дипломатичний канал, який ще тиждень тому теплився, остаточно обірвався.

Період 5 (Дні 67–68): Поворот до угоди — чи блеф?

День 67 (6 травня 2026) — день, коли вектор війни різко повернув. Дональд Трамп зупинив операцію «Project Freedom» — щойно розгорнуту флотилію з 40 кораблів, ту саму, що мала примусово відкрити Ормузьку протоку. Офіційне пояснення Білого дому: «Іран повернувся за стіл переговорів». Реальне — Саудівська Аравія заборонила американцям використовувати свої авіабази, а Кувейт обмежив проліт над своєю територією. Без баз у Перській затоці Project Freedom фактично знекровлений.

Той самий день — глава МЗС Ірану Аббас Аракчі прибуває до Пекіна. Китай тисне на Тегеран припинити війну в Ормузі — для Пекіна закритий Ормуз означає удар по власних нафтових потоках з Перської затоки, через які щодня проходить близько 50% китайського нафтового імпорту. Це другий ключовий медіатор після Катару.

Удень 6 травня США та Іран фіналізують меморандум про припинення війни. Текст ще не публічний, але за витоком — Іран погоджується тимчасово знизити збагачення урану до 20%, США знімають частину санкцій з нафтового сектору, обидві сторони повертають захоплені танкери. Це не «нова угода JCPOA», це лише «припинення вогню на 90 днів» — буфер для політичних рішень.

Розкол серед союзників США. Ізраїль одразу заявив про стурбованість угодою: один з пунктів пакета — обмеження свободи дій ЦАХАЛ у південному Лівані. Тель-Авів вважає, що меморандум руйнує ізраїльську стримуючу архітектуру проти Хезболли. Те ж занепокоєння — у Саудівській Аравії: королівство публічно угоду схвалило, але приватно тисне на Білий дім.

А поки дипломати працюють — війна продовжується паралельно. США виводять з ладу іранський танкер в Оманській затоці, Іран паралельно атакує штаб курдської опозиції в Іракському Курдистані (вже вдруге за день), здійснює атаку на американські комерційні судна в Ормузькій протоці. Перемир’я підписують з пістолетом біля скроні.

Вечір 6 травня — Тель-Авів робить ставку, що угода «не зайде»: Ізраіль завдає прицільного авіаудару по Бейруту, ціль — командир спецсил «Радван» Хезболли. Удар успішний. У відповідь Хезболла різко збільшує кількість обстрілів ізраїльських сил на півдні Лівану. Це створює тиск на Білий дім: Ізраїль фактично саботує власну дипломатичну розробку США.

День 68 (7 травня 2026). Ніч 6/7 травня — масовий вибух у західному Тегерані. Іран мовчить про походження. Авіація США знову атакує іранський танкер в Оманській затоці. Адміністрація Трампа оголошує: ці удари — «контр-удари у відповідь на іранські провокації під час перемир’я». Тегеран наполягає, що жодного перемир’я ще немає — лише меморандум, який не набрав чинності.

Кувейт обмежив доступ США до баз і прольотів для операції ‘Свобода’ — це фактично закінчує наземну логістику Проєкту Freedom. У відповідь Білий дім переорієнтовується на авіаносці. Але без сухопутних баз тривалість операцій падає на 40%.

Скандал в адміністрації. 30 конгресменів-демократів вимагають розкрити інформацію про ядерну зброю Ізраїлю — це безпрецедентний крок, який зламує 60-річне табу «ядерної неоднозначності». Ініціатор — конгресмен Хоакін Кастро (Техас). Логіка: якщо США підтримують Ізраїль ядерним парасолем у війні з Іраном, американський платник податків має право знати — скільки і яких саме боєголовок розгорнуто. Наслідки для угоди з Іраном — фундаментальні: Тегеран давно вимагав ядерного роззброєння всього регіону, включно з Ізраїлем.

Ціни на авіапаливо досягають історичних рівнів. Адміністрація Трампа стурбована — внутрішні авіаперевезення стають дорожчими, а літня туристична хвиля під загрозою. Саміт АСЕАН ставить продовольчу та енергетичну безпеку як №1 порядок денний — на тлі іранської кризи Південно-Східна Азія готується до можливого тривалого порушення нафтових поставок.

Конспіративний поворот. DHS публікує попередній звіт: мотив замаху на Трампа на минулому тижні — невдоволення «війною США та Ізраїлю з Іраном». Розслідування розкриває, що стрілець мав листування з кількома анти-військовими активістами, які вважали війну «агресією на догоду іноземним інтересам». Це вперше — офіційне визнання, що іранська війна вже спричинила політичне насильство всередині США.

Стан на 7 травня 2026: ключові цифри

• 68 днів війни США–Іран
• 7 країн прямо втягнуті: США, Британія, Іран, Ізраїль, ОАЕ, Бахрейн, Південна Корея
• ~3700 жертв з усіх боків (за оцінками ICG, +200 за 2 дні)
• ,38 за галон бензину у США (зростання 28,7% з початку війни)
• 3 за барель Brent (новий рекорд)
• 40 кораблів Project Freedom — фактично деактивовано після відмови Саудівської Аравії та Кувейту
• 90 днів — потенційне перемир’я за меморандумом США-Іран (підписання у фіналі)
• 30 конгресменів США офіційно вимагають розкриття ядерного арсеналу Ізраїлю — безпрецедентний крок
• 83,7% → 20% — погоджене зниження збагачення урану в Ірані за угодою

Що далі: чотири сценарії розвитку

Сценарій 1: Нова ядерна угода (ймовірність ~15%)

Тегеран погоджується повернути збагачений уран до 5%, у відповідь США знімають 50% санкцій і відмовляються від тактичної ядерної опції. Цей сценарій можливий лише якщо Хігсет/Венс програють внутрішньокомандну битву Білому дому. Маркер: якщо Стів Венс залишить адміністрацію — це сигнал переговорів.

Сценарій 2: Зміна режиму в Тегерані (ймовірність ~25%)

Генеральний наступ США + ізраїльських ВПС руйнує командну вертикаль КВІР. Революційна гвардія розколюється. На вулиці Тегерана виходять сотні тисяч молоді з гаслом «Жінка, життя, свобода». Але західні аналітики застерігають: режим, який встановиться після Хаменеї, може бути ще жорстокішим — варіант «іранського Талібану». Це найгірший сценарій для прав жінок Ірану.

Сценарій 3: Холодне затягування (ймовірність ~45%)

Найімовірніший варіант. Війна перетворюється на тривалий, низькоінтенсивний конфлікт — щось між корейським 1953-1990-х і афганським 2001-2021. Ормуз залишається небезпечним, нафта дорогою, а адміністрація США потерпає політично — у листопаді 2026 проміжні вибори, республіканці можуть втратити Конгрес.

Сценарій 4: Глобальна ескалація (ймовірність ~15%)

Росія або Китай переходять «червону лінію» і починають постачати Ірану системи ППО останнього покоління (С-500 або HQ-19). Або Іран здійснює «нечисту бомбу» з радіоактивним розпиленням. Або Ізраїль наносить тактичний ядерний удар. Будь-який з цих варіантів спричиняє хвильовий ефект — від обвалу EU газу до загострення українського напрямку.

FAQ: найчастіші питання про війну США–Іран 2026

Чи можливе ядерне зіткнення?

Тактично — так, у дуже обмеженому форматі. Ізраїль офіційно ніколи не визнавав ядерної зброї, але має близько 90 боєголовок. США можуть розглянути «бункерні» бомби B61-12 для знищення підземного об’єкта в Фордо. Іран ще не має боєздатної боєголовки, але за оцінками — 3-6 місяців до неї. Стратегічного обміну (на рівні Cold War) — практично виключено.

Як це впливає на Україну?

Подвійно — і не на нашу користь. По-перше, увага США та НАТО зосереджується на Близькому Сході — постачання військової допомоги Україні буквально йде на другий план. У квітні 2026 року поставки HIMARS-снарядів зменшилися на 40% порівняно з січнем. По-друге, Росія використовує іранське відволікання, щоб посилити удари по українській інфраструктурі — за останні два тижні ми зафіксували рекордну кількість атак БпЛА. Деталі — у статті про День 66.

Чому ОАЕ стали головною ціллю замість Ізраїля?

Іран знає, що удар по Ізраїлю — це гарантований ядерний контр-удар. ОАЕ — м’яка ціль: економічна, не ядерна, з обмеженою ППО. Атаки на Фуджейру і Дубай дають максимальний нафто-ринковий ефект при мінімальному ризику стратегічного відплати. Іран фактично використовує ОАЕ як економічного заручника.

Скільки коштує ця війна для США?

За оцінками Брукінгса, прямі військові витрати на 66 днів — близько $87 мільярдів. Опосередковані (зростання інфляції, бюджетний дефіцит, втрата ВВП через нафтові ціни) — ще $400-600 мільярдів. Загальна сума за рік (якщо війна триватиме) може досягти $2 трильйонів — більше, ніж Ірак і Афганістан разом узяті за два десятиліття.

Чи буде закінчення війни до виборів 2026?

Малоймовірно. Виборчий цикл Трампа потребує «образу сили», а не «дипломатичного компромісу». Швидше за все, до листопада ми будемо у Сценарії 3 — затяжному низькоінтенсивному конфлікті. Якщо республіканці втратять Конгрес — у грудні-січні 2027 можливі переговори через зупинку фінансування військових операцій.

Що це означає для українця-читача в Європі

Якщо ви живете в Німеччині, Польщі чи Чехії — ця війна вже зачіпає вас прямо. Бензин у Берліні досягнув €2,15 за літр (зростання на 23% з лютого). Опалення дизелем у Польщі взимку 2026-27 буде найдорожчим за всю історію — близько €3,80 за літр. Європейський Центральний банк вже двічі підвищив ставку, що штовхає вгору іпотечні платежі. Коротше: ваш сімейний бюджет страждає від іранської війни так само, як іранський.

Друге, що важливо: ескалація конфлікту США–Іран вкрай послаблює увагу Заходу до України. Ми вже бачимо, як прес-конференції з Києва витісняються брифінгами Пентагону про Перську затоку. Психологічно діаспора має готуватися до того, що Україна тимчасово стає «third priority» в порядку денному НАТО.

Третє — інформаційна гігієна. Війна США–Іран має сильну меді-кампанію з обох боків. Ні Білий дім, ні Тегеран не можна довіряти у цифрах. Перевіряйте кожне твердження. Звертайте увагу на час публікації — ранкові заяви часто переконливіші за вечірні. І завжди шукайте незалежні джерела поза урядовими каналами.

Хроніка оновлюється

Ця pillar-сторінка є нашим основним навігаційним пунктом по війні США–Іран 2026. Кожна нова важлива подія додаватиметься до timeline. Версія 2.0 (7 травня) додала Періоди 67–68 — поворот Білого дому до меморандуму про перемир’я та паралельні удари обох сторін. Ми відкриті до критики — якщо ви бачите фактичну помилку чи потрібен аналіз пропущеного аспекту, пишіть редакції.

Дивіться також споріднені pillar-сторінки на сайті: війна з готівкою у ЄС: AML6 і CBDC — як санкції проти Ірану прискорюють перехід на цифровий євро, та ТЦК і примусова мобілізація в Україні 2022-2026 — як іранська війна впливає на постачання західної допомоги Україні.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon