Системи ПВО: Patriot, NASAMS, IRIS-T та С-300 — детальне порівняння можливостей

Що таке система ПВО і як вона працює

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році питання протиповітряної оборони вийшло з суто технічної площини і стало ключовим фактором виживання цивільного населення. Щодня над українськими містами летять ракети — балістичні Іскандери, крилаті Х-101 і Х-47, дрони-камікадзе Shahed-136. І кожного разу відповідь на запитання “чи долетить ракета до цілі?” залежить від того, яка система протиповітряної оборони стоїть на шляху.

Але не тільки Україна. Конфлікт між США та Іраном навколо Ормузької протоки у 2026 році знову показав: сучасна повітряна загроза — це не лише ракети великих держав. Це рої безпілотників за $300-500 кожен, що здатні перевантажити навіть найдорожчі й найсучасніші системи захисту. Чим більше країн потрапляє у конфлікти, тим більш критичним стає питання: які системи ПВО реально захищають, а які — лише створюють ілюзію безпеки?

У цьому матеріалі ми детально розберемо чотири найбільш обговорювані системи протиповітряної оборони: американський Patriot PAC-3, норвезько-американський NASAMS, німецький IRIS-T SLM та радянський С-300. Не з точки зору “Захід проти Росії”, а з точки зору реальних технічних характеристик, сильних сторін і обмежень кожної з них.

Перед тим як порівнювати конкретні системи, варто зрозуміти загальну архітектуру протиповітряної оборони. Будь-яка сучасна система ПВО складається з кількох ключових компонентів:

• Радар виявлення — виявляє ціль на великій відстані (часто окремий компонент від радару наведення)
• Радар наведення (трекер) — відстежує ціль і наводить ракету-перехоплювач
• Пускова установка — запускає ракети-перехоплювачі
• Командний пункт — координує всі компоненти і приймає рішення про пуск
• Засоби зв’язку та інтеграції — пов’язують систему з іншими елементами ПВО

Ключові параметри оцінки будь-якої системи ПВО: дальність перехоплення (км), висота перехоплення (метри/км), типи цілей (балістичні ракети, крилаті ракети, літаки, дрони), кількість одночасно відслідковуваних і обстрілюваних цілей, час розгортання та вартість ракети-перехоплювача. Саме остання цифра часто ігнорується в публічних дискусіях — але визначає реальну стійкість системи в умовах тривалого конфлікту.

Важливо розуміти одразу: жодна окрема система не може захистити від усіх типів загроз. Сучасна ПВО — це завжди шарована система (“layered defense”), де кожен компонент відповідає за свій “шар” загроз. Саме ця концепція стала основою для розуміння того, як будується ефективна оборона.

Patriot PAC-3 — американський хребет НАТО

Patriot (Phased Array Tracking Radar to Intercept of Target) — одна з найвідоміших систем ПВО у світі. Розроблена ще в 1970-х роках американською компанією Raytheon, вона пройшла через кілька кардинальних модернізацій і сьогодні у версії PAC-3 (Patriot Advanced Capability-3) є де-факто стандартом протиракетної оборони НАТО. У 2026 році Patriot розгорнуто в понад 20 країнах світу — від Японії і Саудівської Аравії до Польщі та Румунії.

Технічні характеристики PAC-3 MSE

• Дальність перехоплення: до 50-60 км (ракета PAC-3 MSE); радарний огляд — до 180 км
• Висота: від 60 метрів до 24 км
• Цілі: балістичні ракети до класу MRBM, крилаті ракети, літаки, великі БПЛА
• Ракети в батареї: 32-96 (залежно від конфігурації)
• Час реакції: 15-25 секунд після виявлення цілі
• Вартість однієї ракети PAC-3 MSE: ~$4 млн (окремі партії — до $6 млн)
• Вартість батареї: $1-4 млрд залежно від складу

PAC-3 використовує метод “hit-to-kill” (удар для знищення): ракета-перехоплювач не підривається поряд із ціллю, а фізично таранить її з відносною швидкістю понад 5 км/с. Це критично важливо при перехопленні балістичних ракет із хімічними або ядерними боєголовками — бо вибух поряд не гарантує знешкодження заряду.

Радарна система AN/MPQ-65 — фазована антенна решітка (ПФАР), що сканує 120° по горизонталі. Це означає, що одна батарея “бачить” лише третину горизонту — суттєве конструктивне обмеження. Для кругової оборони потрібні щонайменше три батареї. Також система має обмежену стійкість до завад нового покоління та потребує значного часу для переналаштування після переміщення.

Досвід застосування Patriot в Україні

Перші батареї Patriot були передані Україні в 2023 році. За даними офіційного Києва (без незалежного підтвердження), Patriot збивав російські ракети Х-47 “Кинджал” — включно з тими, що позиціонувались як “невразливі гіперзвукові”. Принаймні декілька перехоплень підтверджені фото та відеосвідченнями на місцях. Водночас є підтверджені випадки прориву ракет через перевантаження системи масованими комбінованими атаками — коли одночасно летить 50+ дронів та 10+ ракет.

Критичний урок з України: Patriot коштовний і ефективний, але вразливий до стратегії “виснаження”. Росія свідомо використовує дешеві дрони Shahed для змушення системи витрачати дорогі ракети — бо ракета PAC-3 за $4 млн проти дрону за $300 є економічно невигідним обміном для захисника. Про революцію, яку FPV-дрони та безпілотники здійснили на полі бою, детально в матеріалі: FPV-дрони 2026: як квадрокоптер за $200 знищує танки і переписує тактику піхоти.

Слабкі місця Patriot у 2026 році

• Висока вартість: одна батарея = $1-4 млрд — більшість країн не можуть дозволити більше 1-2 батарей
• Обмежений кут огляду — 120°; для кругової оборони міста потрібно 4-6 батарей
• Вразливість до роїв: масована атака дешевих дронів може за 30-60 хвилин виснажити запас ракет всієї батареї
• Час розгортання і переміщення: від 15 до 60 хвилин для повного re-setup після зміни позиції
• Потреба в навченому персоналі: підготовка операторів займає від 6 до 12 місяців
• Ланцюжок постачання ракет: США мають обмежений виробничий темп PAC-3 — дефіцит ракет вже відчувається в умовах паралельних конфліктів, про що детальніше: Виснаження арсеналу США через війну з Іраном

NASAMS — модульний захист від крилатих ракет

NASAMS (Norwegian Advanced Surface-to-Air Missile System) — спільна розробка американської Raytheon і норвезької Kongsberg Defence & Aerospace. Система прийнята на озброєння у 1994 році і з тих пір пройшла три покоління модернізацій. У 2026 році стандартом є NASAMS 3. Важливо: попри “норвезьку” назву — це повноцінна американо-норвезька система, широко інтегрована в командні структури НАТО.

Технічні характеристики NASAMS 3

• Дальність перехоплення: 40-167 км (залежно від типу ракети: AIM-120C — 40 км, AMRAAM-ER — 75+ км)
• Висота: від 30 м до 21 км
• Цілі: крилаті ракети, літаки, вертольоти, великі БПЛА; обмежено — тактичні балістичні цілі
• Ракети: AIM-120 AMRAAM (стандарт), AMRAAM-ER (розширена дальність), AIM-9X Sidewinder (ближній бій)
• Час реакції: 10-15 секунд
• Вартість AIM-120C: $500,000-1,000,000 — значно дешевше за PAC-3
• Вартість батареї: $300-500 млн

Що робить NASAMS справді унікальним — система використовує серійні авіаційні ракети AMRAAM. Ті самі, що стоять на F-16, F/A-18 та Eurofighter. Це дає дві критичні переваги: по-перше, налагоджений і масштабований ланцюг постачання ракет (дефіцит малоймовірний); по-друге, бойовий потенціал авіаційного арсеналу стає доступним для наземної оборони.

Модульність як ключова перевага архітектури

На відміну від Patriot (в основному монолітна система, де всі компоненти зосереджені разом), NASAMS розгортається у вигляді розосереджених вузлів на відстані до 25 км один від одного. Пускові установки, радар і командний пункт можуть бути рознесені — що робить знищення всієї батареї одним ударом практично неможливим. Це прямий висновок зі спроб Росії знищувати батареї ПВО в Україні: системи з розосередженою архітектурою виживають значно краще.

NASAMS — це відкрита архітектура, сумісна з різними радарами: AN/MPQ-64 Sentinel, GM400, TRML-4D. Це означає, що систему можна інтегрувати в існуючу радарну мережу країни, не замінюючи все ПВО одночасно. Гнучкість і масштабованість — саме те, чого потребують середні та малі країни.

NASAMS в Україні: ефективність та обмеження

США передали Україні перші батареї NASAMS у 2022-2023 роках. За даними Пентагону (без незалежного підтвердження сторонніми аналітиками), NASAMS демонстрував ефективність ~90% проти крилатих ракет типу Х-101 та Х-55. Особливо ефективний проти цілей, що летять на малій і середній висоті, де Patriot менш оптимальний. Однак проти масованих роїв Shahed ефективність нижча — виникає та сама проблема вартості перехоплення.

Головне обмеження NASAMS: система не розрахована на перехоплення балістичних ракет з великою швидкістю (понад 4-5 Мах у фазі зниження). Для цього потрібен Patriot. Це ілюструє, чому жодна країна не може покладатися лише на одну систему.

IRIS-T SLM — захист нового покоління від маневруючих цілей

IRIS-T SLM (Infra-Red Imaging System Tail/Thrust Vector-Controlled — Surface Launch Medium range) — германська система виробництва компанії Diehl Defence. Це наймолодша і найбільш технологічно сучасна з чотирьох розглянутих систем: перші серійні поставки відбулись у 2022 році, і Україна стала одним з перших бойових полігонів для IRIS-T SLM у реальних умовах.

Технічні характеристики IRIS-T SLM

• Дальність перехоплення: до 40 км (SLM); до 80 км (SLX — версія, що розробляється)
• Висота: від 30 м до 20 км
• Цілі: крилаті ракети, літаки, вертольоти, БПЛА різного класу, тактичні балістичні ракети
• Час розгортання: ~15 хвилин (одна з найшвидших серед сучасних систем)
• Вартість системи: ~$150 млн за батарею — найдоступніша серед “западних” аналогів
• Час реакції: менше 10 секунд від виявлення до пуску

Ракета IRIS-T спочатку розроблялась як авіаційна ракета ближнього бою (air-to-air) для заміни AIM-9 Sidewinder на авіації НАТО. Адаптована для наземного базування, вона зберегла ключову перевагу: інфрачервоне самонаведення + тягово-векторне керування. Ракета може маневрувати після пуску з перевантаженнями до 60g — це значно більше, ніж у традиційних зенітних ракет. Результат: здатність перехоплювати активно маневруючі цілі, в тому числі новітні маневруючі боєголовки.

Ешелонована система Diehl: SLS + SLM + SLX

Унікальність підходу Diehl: компанія одночасно розробила три версії системи для різних дальностей: SLS (Short range) перехоплює малі цілі до 10 км, SLM (Medium) — до 40 км, SLX (Long) — до 80+ км. Всі три системи використовують одні й ті самі ракети та командний пункт, відрізняючись лише пусковими установками. Це дозволяє будувати повноцінну ешелоновану оборону з однієї “родини” систем — значна перевага для логістики та обслуговування.

IRIS-T в Україні: перевага проти дронів

Перша батарея IRIS-T SLM надійшла до України у жовтні 2022 року — буквально за тижні після масованих ракетних атак на цивільну енергетичну інфраструктуру. За даними офіційних джерел без незалежного підтвердження, ефективність проти крилатих ракет та дронів Shahed — понад 85%. Вважається найкращою системою серед переданих Україні для боротьби з низьколетячими маневруючими цілями.

Головне обмеження: порівняно мала максимальна дальність 40 км означає, що IRIS-T SLM не здатний прикрити велику площу. Для захисту столиці або великого промислового регіону потрібна мережа батарей. Крім того, проти балістичних ракет класу MRBM (з дальністю понад 1000 км) система має дуже обмежені можливості.

С-300 — радянський спадок між минулим і сьогоденням

С-300 (SA-10 Grumble за класифікацією НАТО) — радянська система ПВО, розроблена у 1975-1979 роках і прийнята на озброєння у 1979-му. Сьогодні — понад 45 років від моменту розробки базової концепції. Попри поважний вік, залишається однією з найпоширеніших систем ПВО у світі: за різними оцінками, понад 30 країн експлуатують ті або інші модифікації С-300. Для розуміння її місця в сучасному полі бою важливо розрізняти кілька принципово різних варіантів.

Сімейство С-300: не одна система, а ціла родина

• С-300П (ПС, ПМ, ПМ2) — зенітна ракетна система для ПВО країни
• С-300В — армійська зенітна система (фізично інша система, попри назву)
• С-300Ф — корабельний варіант
• С-300ПМ2 “Фаворит” — найсучасніша версія, 1997 рік
• С-400 “Тріумф” — наступник, 2007 рік (технічно інша система, але споріднена)

Технічні характеристики С-300ПМ2

• Дальність перехоплення: до 200 км (ракета 48Н6Е2) — найбільша серед порівнюваних систем
• Висота: від 10 м до 27 км
• Цілі: літаки, крилаті ракети, деякі балістичні ракети; обмежено — БПЛА
• Одночасне відстеження: 100 цілей; одночасний обстріл: до 12 цілей
• Час розгортання: ~5 хвилин — найшвидший серед порівнюваних
• Вартість батареї: $120-150 млн — найдешевша серед порівнюваних
• Вартість ракет 48Н6: $0.1-0.3 млн — значно дешевше за НАТО-аналоги

Ключові сильні сторони С-300: велика дальність (до 200 км), надзвичайно швидке розгортання (5 хвилин), відносна дешевизна ракет, та повна мобільність — всі компоненти на гусеничних або колісних платформах. Саме ці характеристики робили С-300 стандартом ПВО в СРСР і постсовєтських країнах протягом трьох десятиліть.

Критичні вразливості С-300 у 2026 році

Час безжалісний до будь-якої зброї. С-300 розроблявся проти загроз 1970-80-х — і по кількох ключових параметрах поступається сучасним аналогам:

• Застарілі радари: Радар 30Н6 — розробка 1980-х, ПФАР-антена замість сучасної АФАР. Обмежена стійкість до нових типів активних перешкод та stealth-цілей
• Вразливість до FPV та малих БПЛА: мінімальна висота перехоплення (10-30 метрів для різних ракет) — малі дрони типу Shahed, що летять на 50-100 метрах зигзагом, є проблемою для С-300. Про методи протидії БПЛА детальніше: Радіоелектронна боротьба 2026: як глушать GPS, дрони та зв’язок у сучасній війні
• Вразливість до HARM: американська ракета AGM-88 HARM прицільно знищує радари ПВО. Кілька позицій С-300 в Україні та Росії знищені саме так
• Застарілі алгоритми обробки даних: не оптимізовані для роїв дронів та гіперзвукових цілей нового покоління
• Деградація обладнання: системи, що перебувають у строю 20-30+ років без капітального ремонту, мають знижену надійність

До початку 2022 року Україна мала до 250 пускових установок С-300 різних модифікацій. За чотири роки повномасштабної війни значна частина знищена або виведена з ладу. Словаччина, Греція і Болгарія передали частину своїх батарей Україні, але це не компенсувало втрат. Росія паралельно використовує модернізований С-400 (технічний нащадок С-300) для захисту власної території — проте американські протирадарні ракети HARM неодноразово виводили з ладу і ці позиції.

Порівняльна таблиця: Patriot PAC-3 проти NASAMS 3 проти IRIS-T SLM проти С-300ПМ2

Яка система краща — неправильне запитання

Часто в медіа та в урядових заявах ставлять питання “Patriot чи NASAMS — що краще передати Україні?” або “С-300 застарів чи ні?”. Це неправильна постановка питання. Кожна система займає конкретну нішу в ешелонованій обороні, і порівнювати їх в абсолюті — те ж саме, що порівнювати хірургічний скальпель із долотом. Обидва інструменти, але для різних задач.

Patriot є незамінним для перехоплення балістичних ракет та захисту стратегічних об’єктів — столиці, великих міст, критичної інфраструктури. Проти Іскандера, Кинджала або будь-якої балістичної загрози — це єдина реальна відповідь серед наявних на озброєнні НАТО систем (крім THAAD, якого ще ніхто не передавав Україні).

NASAMS оптимальний для захисту від крилатих ракет та літаків на широкому фронті; має найкраще співвідношення ціна/ефективність та налагоджений ланцюг постачання ракет. Для середніх держав — найпрактичніший вибір як основна система.

IRIS-T SLM є найкращим для тактичного рівня — захист від дронів-камікадзе та низьколетячих крилатих ракет у зоні дій армії. Завдяки маневровим можливостям ракети — незамінний проти маневруючих цілей, з якими інші системи справляються гірше.

С-300 у 2026 році застарів як самостійна первинна система, але через масовість і відносну дешевизну ракет може використовуватись у ролі першого ешелону проти аеродинамічних цілей — доки ракети не закінчаться і поки вистачає технічного ресурсу.

ПВО в Україні: реальні уроки 2022–2026

Чотири роки повномасштабної війни дали безцінний — і дорого оплачений — бойовий досвід застосування ПВО в умовах реального конфлікту. Жоден навчальний полігон і жодна комп’ютерна симуляція не могли замінити цей досвід. Ось ключові уроки.

Кількість важливіша за якість окремих систем. Масовані атаки сотнями дронів Shahed показали: навіть найкраща система вразлива, якщо в неї закінчуються ракети. Росія свідомо розробила тактику “роїв” для виснаження дорогих ракет-перехоплювачів. У відповідь Україна та партнери шукають дешевші засоби нейтралізації дронів: від спеціалізованих IRIS-T SLS до мобільних зенітних гарматних систем і лазерних прототипів.

Мобільність є критичною для виживання. Системи, що стоять на постійних позиціях, рано чи пізно виявляються та знищуються. Україна відпрацювала тактику постійного переміщення батарей: позиції змінюються після кожного бойового застосування. Це зменшує ефективність кожного пострілу — але підвищує виживаність системи в цілому.

Радіоелектронна боротьба змінює правила гри. Системи ПВО залежать від радарів — а радари є мішенями для засобів РЕБ та протирадарних ракет. Докладніше про те, як глушать GPS і зв’язок у сучасній війні: Радіоелектронна боротьба 2026: як глушать GPS, дрони та зв’язок у сучасній війні.

Інтеграція з розвідкою визначає ефективність. Система повітряних спостерігачів ЗСУ, де тисячи волонтерів відстежують цілі через мобільний застосунок “Повітряна тривога” — унікальний для світової практики досвід. Раннє попередження дає системам ПВО критично важливі додаткові хвилини на підготовку до перехоплення.

Чому жодна система не може захистити сама — концепція шарованої оборони

Ідеальна сучасна протиповітряна оборона — це ешелонована (“шарована”) система, де різні компоненти доповнюють один одного, закриваючи вразливості попереднього ешелону. В класичній моделі НАТО це виглядає так:

• Верхній ешелон (100+ км): THAAD, Patriot PAC-3 — перехоплення балістичних ракет на траєкторії
• Середній ешелон (20-100 км): Patriot PAC-2/3, NASAMS — перехоплення крилатих ракет та літаків
• Нижній ешелон (до 20 км): NASAMS, IRIS-T SLM, Buk — перехоплення низьколетячих ракет та великих БПЛА
• Ближній ешелон (до 10 км): IRIS-T SLS, Gepard, Vulcan Phalanx — дрони, гелікоптери, FPV
• Точкова оборона: SHORAD системи, кулемети, лазери — останній рубіж

Саме так і побудована сучасна ПВО України: суміш Patriot + NASAMS + IRIS-T + С-300/С-125 + Buk + стрілецькі засоби + кулемети проти дронів. Кожен шар перехоплює свій тип загрози. Проблема — не якість систем, а їхня кількість. Для захисту всієї країни таких систем потрібно в рази більше, ніж Захід передав до сьогодні.

Майбутнє ПВО: що замінить ракети у наступному десятилітті

Досвід конфліктів 2022-2026 визначив три напрями, які змінять ПВО в найближче десятиліття:

Лазерна зброя. Boeing HELIOS (High Energy Laser with Integrated Optical-dazzler and Surveillance), Rheinmetall HEL Shield, ізраїльський Iron Beam. Вартість “пострілу” — $1-10 проти $500,000+ для ракети. Обмеження поки: атмосферне затухання в дощ і туман, потреба в потужному джерелі живлення. Перші системи вже тестуються в бойових умовах.

Мікрохвильова зброя. Raytheon Phaser та його аналоги здатні одночасно виводити з ладу рій із сотень дронів одним імпульсом. Жодна ракетна система не може зробити це настільки швидко і дешево. Основне обмеження: мала дальність (1-5 км) і потреба в розгорнутій енергетичній базі.

ШІ в управлінні вогнем. Системи управління з елементами штучного інтелекту вже здатні автономно ідентифікувати тип цілі, вибирати оптимальний боєприпас і розраховувати момент пуску — все за частки секунди. Це критично проти роїв, де оператор-людина фізично не встигає приймати рішення з необхідною швидкістю.

Часті запитання про системи ПВО

Чи може Patriot збивати гіперзвукові ракети?

За незалежно підтвердженою інформацією (включно з фізичними доказами уламків), Patriot PAC-3 MSE збив щонайменше кілька ракет Х-47 “Кинджал” над Україною у 2023-2024 роках. Теоретично здатний перехоплювати цілі зі швидкістю до 5+ Мах у фазі зниження. Але гіперзвукові ракети на крейсерській фазі (Циркон, Zircon) поза його можливостями.

Скільки батарей Patriot потрібно для захисту Києва?

Мінімум 4-6 батарей для кругової оборони міста-мільйонника. Кожна батарея покриває ~120° по горизонталі, тому три батареї = кругова оборона в теорії. На практиці потрібно більше — через мертві зони, резервування та потребу в ремонті.

Чому Україна не отримала достатньо Patriot?

Основні причини: вартість ($1-4 млрд за батарею), обмежений глобальний запас (у США є менше 40 батарей для всього НАТО), та конкуренція з потребами Ізраїлю, Тайваню, Японії та інших союзників. Паралельна іранська війна ще більше виснажила американські ресурси: Виснаження арсеналу США через війну з Іраном.

Чи може NASAMS збити Shahed?

Так, може — але ефективність залежить від висоти польоту та ракурсу атаки. Ракета AIM-120 AMRAAM значно дорожча за $300-500 Shahed, тому масові роями атаки є стратегічно вигідними для атакуючого. Для ефективної боротьби з дешевими дронами потрібні дешевші засоби перехоплення.

Яка система ПВО є у Польщі та країнах Балтії?

Польща розгортає найбільшу інвестицію: програма Wisła передбачає 8 батарей Patriot PAC-3 MSE (вартість ~$15 млрд). Паралельно — SHORAD система Narew (CAMM/MICA). Країни Балтії через участь у НАТО прикриті союзними системами, розгорнутими в регіоні, включно зі збільшеними після 2022 року ротаційними батареями Patriot.

Висновки: не системи вирішують війни — а кількість і інтеграція

Системи ПВО стали центром сучасної воєнної стратегії не менш важливими, ніж танки чи артилерія. Patriot захищає від балістичних ракет, NASAMS — від крилатих, IRIS-T — від дронів і тактичних ракет. С-300 залишається масовим і дешевим, але технологічно застарілим і дедалі вразливішим.

Жодна окрема система не є панацеєю. Реальний захист — це ешелонована оборона, де різні системи доповнюють одна одну, закриваючи вразливості. Україна — мимоволі — стала найбільшим бойовим полігоном цієї концепції. І досвід, отриманий у реальних умовах, вже змінює те, як НАТО і весь світ думає про повітряну оборону в епоху дронів, гіперзвукових ракет і роїв безпілотників.

Найстрашніший урок: навіть найкраща система безсила, якщо її ракети закінчуються раніше, ніж закінчуються дрони ворога. Це не технічна, а виробнича і фінансова проблема — і саме вона визначатиме майбутнє конфліктів у найближче десятиліття.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon