Болгарія: Радєв і «Прогресивна Болгарія» здобули більшість — що означає для ЄС та НАТО

Вісімнадцяте голосування — і нарешті більшість

19 квітня 2026 року Болгарія провела своє восьме парламентське голосування за останні п’ять років — і вперше з’явилися реальні шанси на стабільність. Центристсько-ліва партія «Прогресивна Болгарія» під керівництвом 62-річного Румена Радєва здобула переконливу перемогу: після підрахунку 98.3% бюлетенів — 44.7% голосів виборців і приблизно 130 із 240 місць у парламенті. Це — конституційна більшість.

Впродовж п’яти років Болгарія жила у вирі нестабільності: коаліції розпадалися, уряди падали, а виборці знову і знову змушені були йти на дільниці. Корупційні скандали, протести, дострокові вибори — країна із 6.6 мільйона жителів ніяк не могла сформувати дієздатну владу. Теоретично перемога Радєва мала б покласти цьому край. Але аналіз показує: ціна цієї стабільності для ЄС і НАТО може виявитись дуже неприємною.

Хто такий Румен Радєв

Радєв — колишній командувач ВПС Болгарії та президент країни, який пропрацював на цій посаді майже десять років, перш ніж у січні 2026-го пішов у відставку, щоб очолити партію та йти у прем’єри. Він позиціонує себе як «зовнішній кандидат», борець з «олігархічною моделлю управління» — і зумів переконати в цьому достатньо виборців.

У 2025 році Радєв підтримав антикорупційні протести, які зрештою повалили консервативний уряд прем’єра Росена Желязкова. На передвиборчому мітингу минулого тижня він пообіцяв «вигнати корумповану, олігархічну модель управління з політичної влади». Це прозвучало добре. Але ось що залишилося за кадром.

Проблема: зовнішньополітичні сигнали, які б’ють по тривозі

Радєв засудив вторгнення Росії в Україну 2022 року. Це важливо зафіксувати. Але далі починається складніша картина. За даними Al Jazeera, він виступав проти надання Болгарією військової допомоги Україні та закликав до «практичних відносин з Росією на основі взаємоповаги та рівного ставлення». Він також заперечував проти 10-річного оборонного пакту між Болгарією та Україною, підписаного в березні 2026 року. Більше того, Радєв закликав до відновлення російського імпорту до Європи — попри санкції ЄС на російську нафту та відповідні рішення щодо її заборони.

Коли порівнюєш це з тим, що відбулося в Угорщині — де нещодавно завершилася ера Орбана після перемоги Мадяра — картина стає ще виразнішою. Якщо Угорщина на очах ЄС рухається у бік демократизації після тривалого авторитарного дрейфу, то Болгарія, схоже, робить крок у протилежному напрямку — до балансування між Брюсселем і Москвою.

Що означає «антикорупційна» риторика в контексті Болгарії

Болгарія є членом ЄС з 2007 року і досі залишається країною з одним із найнижчих рейтингів верховенства права та антикорупційних показників серед держав Євросоюзу. Протягом десятиліть Єврокомісія критикувала Болгарію за нереформованість судової системи, вплив організованої злочинності та зрощення бізнесу та влади.

Радєв обіцяє «очистити» систему. Але «антикорупційна» риторика в країнах з глибокими структурними проблемами — це нерідко не програма реформ, а інструмент мобілізації незадоволених виборців. Питання не в тому, чи хоче Радєв боротися з корупцією — питання в тому, чи достатньо цього наміру без зміни орієнтирів у зовнішній та безпековій політиці.

Цікаво, що приблизно тоді ж, коли в Угорщині Петер Мадяр будує нову Угорщину після краху ставки MAGA, Болгарія зупинилась на розвилці: стабільність — так, але яким коштом для трансатлантичної єдності?

Ризики для ЄС і НАТО: конкретна загроза чи просто риторика?

Болгарія є членом НАТО з 2004 року. На її території розміщені натовські бази та сили швидкого реагування, що особливо важливо в контексті безпеки Чорноморського регіону. Перемога Радєва породжує кілька конкретних питань:

• Оборонні витрати: чи Болгарія зберігатиме взяті зобов’язання щодо 2% ВВП на оборону, яких НАТО вимагає від усіх членів?
• Допомога Україні: навіть якщо за міжнародним тиском Радєв не зможе повністю заблокувати транзит зброї через болгарську територію, він може суттєво ускладнити нові домовленості про постачання.
• Санкційна політика: будь-яка спроба відновити торгівлю з Росією в обхід санкцій ЄС загрожує Болгарії серйозними наслідками від Брюсселя, аж до фінансових штрафів і обмеження доступу до фондів ЄС.
• Консенсус у ЄС: Болгарія — ще один потенційний «ключ вето» в Раді ЄС поряд з Угорщиною (яку нині трансформує Мадяр) і Словаччиною під керівництвом Фіцо.

Тут важливо не перегнути: Радєв — не Орбан. Болгарія не відмовляється від ЄС і не заявляє про вихід з НАТО. Але «проросійський нейтралітет», навіть без офіційного оголошення, де-факто підриває єдність Заходу. А саме ця єдність є одним із головних стратегічних активів у протистоянні з Москвою.

Антикорупційний фасад і реальний запит суспільства

Варто поставити собі просте питання: чому болгари голосували за Радєва? Відповідь очевидна — не тому що вони хочуть «добрих відносин з Росією». Більшість голосувала тому, що втомились від хаосу, від зміни урядів, від порожніх обіцянок старих партій. Вони хочуть, щоб система нарешті запрацювала. Це цілком зрозумілий і легітимний запит.

Проблема не в болгарських виборцях — проблема в тому, що Радєв одночасно є носієм двох ролей: реформатора всередині і потенційного розбалансувальника ззовні. Якщо перемагає перша роль — Болгарія стабілізується і залишається в євроатлантичному таборі. Якщо починає домінувати зовнішньополітичний дрейф — ЄС матиме чергову головну біль у Центральній Європі.

Перший реальний тест: 100 днів нового уряду

Перші кілька місяців нового уряду Радєва покажуть, в якому напрямку справді піде країна. Конкретними маркерами будуть: позиція щодо нового пакету допомоги Україні (якщо він виноситиметься на голосування в ЄС), голосування щодо санкцій проти Росії, а також те, чи зупиниться Болгарія у відносинах з Москвою на рівні «дружньої нейтральності» або піде далі.

Вибори в Болгарії нагадують про ширший тренд: навіть у рамках ЄС, де будуються єдині регуляторні стандарти та захисні механізми, окремі країни-члени здатні суттєво послаблювати загальну позицію — особливо коли мова йде про голосування, де потрібен консенсус усіх 27 держав.

Болгарія зробила свій вибір. Тепер ЄС і НАТО мають вирішити, як із цим жити.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon