
Chat Control 2.0 — це нова версія регламенту Європейського Союзу про обов’язкове сканування приватного листування, яку Рада ЄС готує до повторного голосування у червні 2026 року. Якщо документ ухвалять, кожне повідомлення у Signal, WhatsApp, Telegram, iMessage та будь-якому іншому месенджері в межах ЄС буде автоматично перевірятися ще до шифрування — на пристрої користувача. Для 25 мільйонів українців у Європі, які щодня листуються з родичами вдома про чутливі речі (мобілізація, перетин кордонів, фінансова допомога), це означає кінець приватності в одному з останніх сегментів цифрового життя.
У жовтні 2024 року перша версія регламенту (Chat Control 1.0) була фактично заблокована — Німеччина, Польща, Австрія та ще декілька держав відмовилися його підтримати. Тоді ми писали про цю перемогу приватності. Однак європейська бюрократія не здається. Данське головування у Раді ЄС (друге півріччя 2025 року) переписало текст, прибрало найгучніші формулювання, додало “добровільність” — і тепер під назвою “Регламент про захист дітей в інтернеті” намагається протягнути ту саму ідею через задні двері. Голосування заплановано на 12 червня 2026 року.
- Що насправді пропонує Chat Control 2.0
- Хронологія: чому Chat Control повертається кожні 18 місяців
- Як технічно знищується end-to-end шифрування
- Що буде з популярними месенджерами
- Хто за і проти у Брюсселі
- Юридичні аргументи проти
- Що це означає для української діаспори у ЄС
- Як захиститися — практично
- Чому Chat Control 2.0 буде повертатися знову і знову
- Висновок: ваша приватність — ваша відповідальність
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
Що насправді пропонує Chat Control 2.0
Офіційна назва документа — Regulation laying down rules to prevent and combat child sexual abuse (CSAR). Захист дітей — це фасад, з яким складно публічно сперечатися. Реальний механізм описаний у статтях 10–14 проєкту. Якщо коротко:
- Client-side scanning (CSS). Перед тим як ваш месенджер зашифрує повідомлення для відправки, операційна система чи саме застосунок мають порівняти його хеш із базою “забороненого контенту”. Якщо співпадіння — повідомлення передається на сервер ЄС для перевірки людиною.
- Сканування зображень, відео, посилань. Включно з фото, які ви робите, і скріншотами екрану. Базу хешів формує новий орган — EU Centre on Child Sexual Abuse, заснований у Гаазі.
- “Detection orders”. Національні суди можуть видавати накази на пошук конкретних типів контенту в реальному часі — фактично, дозволи на масовий перехват.
- Обов’язкова вікова верифікація. Користувачі мають довести, що їм понад 17 років — через банківську карту, цифровий ID або біометрію. Анонімні акаунти стають незаконними.
- Заборона “high-risk” функцій. Якщо застосунок не може гарантувати сканування (наприклад, повноцінний end-to-end), оператор має або запровадити CSS, або обмежити функціонал, або заблокувати застосунок у ЄС.
Ключове слово, навколо якого крутиться вся пропаганда документа, — “добровільність для бізнесу“. У преамбулі написано, що компанії можуть впровадити сканування. Однак стаття 7 додає: якщо ризик “поширення CSAM” в сервісі вищий за певний поріг, регулятор зобов’язаний видати наказ. Тобто на практиці добровільність зникає для всіх популярних месенджерів.
Хронологія: чому Chat Control повертається кожні 18 місяців
- Травень 2022: Єврокомісарка з внутрішніх справ Ілва Йоганссон вперше представляє законопроєкт. Він викликає скандал — Едвард Сноуден, Signal Foundation, EFF, ЄПД (European Data Protection Supervisor) називають його несумісним з Хартією основних прав ЄС.
- 2023: Парламент ЄС у листопаді ухвалює власну версію — без CSS, але з обов’язковою віковою верифікацією. Голосування у Раді (державах-членах) відкладається.
- Червень 2024: Бельгійське головування намагається протягнути компроміс — “сканування лише посилань і медіа, не тексту”. Німеччина, Польща, Естонія блокують.
- Жовтень 2024: Угорське головування відкликає проєкт після нової хвилі протестів. Журнал Politico публікує внутрішні документи, які підтверджують: компроміс не існує — для роботи системи потрібно зламати шифрування.
- 2025: Польське, потім кіпрське головування намагаються знайти “технічно нейтральне” формулювання. Жодне не проходить.
- Листопад 2025: Данія головує і повертає документ із новою назвою та “пом’якшеннями”. Реальний механізм залишається тим самим.
- Травень-червень 2026: Запланована остаточна голосування у Раді ЄС.
Це не випадковість. У Брюсселі існує постійна коаліція з трьох сил, які проштовхують Chat Control незалежно від того, хто головує. Це: європейські поліцейські структури (Європол, національні поліції), частина єврокомісарів зі сфери внутрішніх справ, та лобі великих технологічних корпорацій — Microsoft, Google, Apple. Останні зацікавлені, бо вже мають CSS-системи (Apple намагалася впровадити PhotoDNA на iPhone у 2021–2022) і хочуть нав’язати конкурентам ту саму інфраструктуру.
Як технічно знищується end-to-end шифрування
Прихильники регламенту повторюють: “ми не зламуємо шифрування, ми скануємо до шифрування”. Це лінгвістичний трюк. Якщо контент перевіряється на пристрої перед шифруванням, а потім частина повідомлень передається третій стороні (поліції) у відкритому вигляді — це й є зламане шифрування. Вся ідея end-to-end полягає в тому, що ніхто, крім відправника й одержувача, не має доступу до тексту. Client-side scanning ламає цей принцип.
Технічно CSS працює так:
- Месенджер під час встановлення завантажує “базу нелегального контенту” — насправді базу хешів (PhotoDNA, NeuralHash, чи аналогічні алгоритми).
- Перед відправкою кожного зображення/файлу/посилання застосунок обчислює хеш і порівнює з локальною базою.
- Якщо є збіг — оригінал автоматично передається на сервер ЄС.
- Якщо немає — повідомлення йде шифрованим каналом.
Проблема №1: хто складає базу. Сьогодні це CSAM. Завтра — “терористичний контент”. Післязавтра — “дезінформація”, “ворожі наративи”, “критика влади”. Хеш-базою керує орган, який підпорядковується Єврокомісії. Парламентського контролю над її змістом не передбачено. У Великій Британії Online Safety Act 2023 вже містить положення про сканування “терористичного контенту” — і британські експерти показали, що той самий хеш можна підмінити, додавши, наприклад, мем про чинного прем’єра.
Проблема №2: помилкові спрацювання. У 2022 році батько у Сан-Франциско надіслав педіатру фото свого хворого сина для консультації — Google автоматично заблокував його акаунт, повідомив у поліцію, втратив доступ до пошти, фотографій, телефонного номера. Після року судових процесів виявилося, що це лікарська комунікація. Google визнав помилку, але акаунт не повернув. У сценарії Chat Control 2.0 такі історії стануть масовими — мільйони людей у ЄС, втрата доступу до месенджерів, кримінальні справи на основі алгоритмічних помилок.
Проблема №3: супротивники режиму у небезпеці. Угорщина, Словаччина, Чехія за останні два роки змінили владу на націоналістичну/проросійську. Якщо в одній з цих країн уряд внесе у “хеш-базу” список опозиційних мемів чи фотографій з протестів — система автоматично почне доносити на учасників. Журналісти, активісти, дисиденти втратять останній безпечний канал зв’язку.
Що буде з популярними месенджерами
Signal. Фундація Signal публічно заявила: якщо ЄС ухвалить регламент із CSS, Signal залишить європейський ринок. Президентка Мередіт Вітакер у виступі в Європарламенті у березні 2024 року сказала: “Ми не вбудуємо backdoor у наш протокол ні для якого уряду світу. Якщо це означає, що Signal не буде доступний у ЄС — нехай так”. З технічного боку Signal вже зашифровує метадані за допомогою Sealed Sender, тому навіть сам Signal не знає, хто з ким переписується.
WhatsApp. Meta заявляла, що “буде відстоювати” end-to-end. На практиці компанія вже впровадила штучний інтелект, який сканує повідомлення для “захисту користувачів” — у бета-версіях. Якщо CSS стане законом, Meta швидше за все погодиться, бо WhatsApp у Європі — це 200+ мільйонів користувачів та €2 млрд річної реклами в Indonesia/India трафіку, який крутиться через європейські сервери.
Telegram. У стандартних чатах Telegram не end-to-end (тільки в Secret Chats), тому формально CSS вже легко вбудовується. Дуров публічно проти, але після його арешту у Франції в серпні 2024 року й переходу Telegram до співпраці з французькою владою (передача даних користувачів за судовим запитом) політика змінюється. Очікувано: у Telegram сканування включать “за замовчуванням”.
iMessage та FaceTime. Apple має готову технологію (NeuralHash) і вже намагалася її розгорнути в США. Компанія її офіційно “відмінила” у 2022 році, але код залишився в iOS. Якщо ЄС ухвалить CSS, Apple увімкне сканування для європейських користувачів за оновленням системи.
Matrix/Element. Як децентралізований протокол, Matrix не може бути зобов’язаний єдиним наказом. Кожен сервер незалежний. Однак великі публічні Matrix-сервери (matrix.org, t2bot.io) можуть отримати накази. Self-hosted Matrix залишиться поза досяжністю.
SimpleX, Briar, Session. Ці месенджери технічно майже невідстежувані — у них немає центрального сервера або акаунтів. Регламент їх не може зачепити юридично, але може зобов’язати магазини застосунків (Google Play, App Store) їх видалити. Тоді встановлення відбуватиметься через F-Droid, sideloading чи APK.
Хто за і проти у Брюсселі
Активно за: Франція (МВС Жеральд Дарманен довгий час очолював лобі), Іспанія (соціалісти Санчеса), Італія (Меллоні), Греція, Кіпр, Мальта. Усі хочуть розширення повноважень поліції на цифровий простір.
Проти: Німеччина (зокрема СвДП до жовтня 2024 року, тепер ХДС обережніше), Польща (як після, так і до зміни уряду — це рідкісний приклад консенсусу), Австрія, Естонія, Нідерланди, Чехія. Як правило, це країни з сильними цифровими правами та з історичною травмою тоталітарної слежки (Штазі, КГБ).
Невизначені: Литва, Латвія, Болгарія, Хорватія, Словенія, Словаччина, Угорщина. Часто залежать від політичної кон’юнктури і тиску з Берліна чи Парижа.
У Європарламенті позиція протилежна — більшість фракцій (зелені, ліві, ліберали, праві) проти. Це парадокс: законодавчий орган проти, виконавчий за. Голосування у Раді — це остання битва.
Юридичні аргументи проти
Європейський інспектор з захисту даних (ЄПД) у двох офіційних висновках (2022 і 2024) назвав документ “найзагрозливішою для приватності ініціативою у сучасній історії ЄС”. ЄПД зазначає три фундаментальні проблеми:
- Стаття 7 Хартії основних прав ЄС (право на повагу до приватного життя). Масове сканування без підстав — несумісне з принципом пропорційності.
- Стаття 8 Хартії (захист персональних даних). Без юридично-обґрунтованих підстав. Принципи GDPR (мінімізація даних) порушено повністю.
- Стаття 11 Хартії (свобода вираження). Самоцензура неминуча — коли люди знають, що кожне повідомлення сканується, вони перестають говорити вільно.
Якщо регламент таки буде ухвалений, австрійські та німецькі правозахисні організації вже готують позови до Суду ЄС у Люксембурзі. Прецедент є: у 2014 році Суд скасував Директиву про збереження даних (Data Retention Directive) як несумісну з Хартією. Шлях через суд займе 2–4 роки, протягом яких регламент буде діяти.
Що це означає для української діаспори у ЄС
Близько 6 мільйонів громадян України живуть у ЄС після лютого 2022 року. Більшість зосереджена в Польщі, Німеччині, Чехії, Італії. Для цих людей месенджери — основний канал зв’язку з родичами, які залишилися в Україні. У повідомленнях обговорюється:
- чи можна зараз їхати додому (нерідко це інформація про мобілізацію, патрулі ТЦК — те, що в Україні може бути використано проти людини);
- фінансові перекази родичам (під CBDC і AML6 ці транзакції стають видимими);
- обмін інформацією між активістами, журналістами, волонтерами;
- приватні фото, медичні дані, конфіденційні робочі документи.
Якщо ЄС впровадить CSS, всі ці повідомлення стануть доступні для аналізу — спочатку алгоритмами, потім, при підозрі, людьми у поліцейських структурах. У теорії — лише при збігу хешів. На практиці, як показує досвід Великої Британії та США, обсяг “false positives” вимірюється сотнями тисяч на рік на кожен великий месенджер.
Окрема загроза — обмін даними між ЄС та Україною. Якщо угода Europol-СБУ буде розширена (а це обговорюється у пакеті “Україна-кандидат у ЄС”), хеші, видані в Україні, можуть автоматично потрапити в європейську базу. Тоді під сканування потраплять, наприклад, фото з протестів проти ТЦК або матеріали критичної до української влади опозиції.
Як захиститися — практично
Якщо регламент буде ухвалений (що ймовірно, але не гарантовано), час на адаптацію — приблизно 18 місяців до повного впровадження. Що робити вже зараз:
- Перенесіть найчутливіші розмови у месенджери без центрального сервера. SimpleX Chat, Briar, Session — три варіанти. У SimpleX немає акаунтів узагалі. У Briar з’єднання йде через Tor або Bluetooth/WiFi. Session використовує мережу нодів (Service Nodes), не залежить від єдиного оператора.
- Розгляньте self-hosted Matrix. Якщо є технічні навички — поставте власний Synapse або Conduit сервер на VPS поза ЄС (Ісландія, Швейцарія, Сербія). Element як клієнт, шифрування Olm/Megolm. Жодне сканування неможливе — система не передбачає такого функціоналу.
- Переходьте на GrapheneOS або CalyxOS. На звичайному Android чи iOS клієнт-сайд сканування рано чи пізно вб’ють у систему. GrapheneOS повністю усуває Google-сервіси, тому ОС не може примусово запровадити Apple/Google-каналізовані хеш-перевірки.
- Тримайте F-Droid як основне джерело застосунків. Магазин Google і App Store стануть точкою примусу — через них поширюватимуть оновлення з CSS. F-Droid містить лише вільне ПЗ, перевірене спільнотою.
- Використовуйте VPN із не-ЄС юрисдикцією. Mullvad (Швеція все ж пробл, але без логів), IVPN (Гібралтар), Proton (Швейцарія). Це не захистить від CSS на пристрої, але мінімізує метадані, які бачать інтернет-провайдери.
- Шифруйте локально все, що зберігаєте у “хмарі”. Cryptomator, rclone з crypt-режимом, KeePassXC для паролів. Хмара (Google Drive, iCloud, Dropbox) — це перша лінія сканування, ще до повідомлень.
- Підпишіть петицію Stop Scanning Me. Європейська коаліція European Digital Rights (EDRi) збирає підписи. Це не вирішить проблему, але створює тиск на парламентарів напередодні голосування.
Чому Chat Control 2.0 буде повертатися знову і знову
Навіть якщо у червні 2026 року Рада ЄС знову заблокує документ, це не кінець. Логіка масової сканінгової інфраструктури не зникла. Вона повернеться — під новою назвою, з іншим обґрунтуванням (терор, дезінформація, ШІ-генерований контент). Європейські уряди системно прагнуть отримати доступ до приватних розмов 450 мільйонів громадян. Бо це найбільший непідконтрольний інформаційний простір на планеті.
Стратегічна відповідь — не лише блокування одного законопроєкту. Це побудова децентралізованої інфраструктури, яку юридично неможливо примусити сканувати. Mesh-мережі (LoRa, Meshtastic, Reticulum), peer-to-peer протоколи (Briar, Tox), self-hosted сервери у країнах з конституційним захистом приватності (Швейцарія, Ісландія, Естонія) — це той фундамент, який не зможе зруйнувати жоден брюссельський регламент.
Ми багато років писали про архітектуру глобального стеження від Social Credit до Palantir, про цифрові ID та біометрію, про те, що готують центробанки. Chat Control 2.0 — це наступна цеглина у тій самій стіні. Хто починає будувати свій захист сьогодні — той зустріне 2027 рік готовим. Хто чекає на новини — побачить, як зачинилися двері.
Висновок: ваша приватність — ваша відповідальність
Європейські держави — не вороги. Багато європейців у Парламенті, у НГО, у судах щиро борються за приватність. Однак інституції, які мають бажання масової слежки (МВС, поліція, певні комісари), діють постійно і скоординовано. Громадянське суспільство мобілізується лише навколо моментів голосування, потім розслабляється — і знову прокидається через 18 місяців під новим Chat Control.
Українці у Європі мають окремий, важкий контекст. Вони залишили країну, де власна влада використовує цифрові технології для пошуку, мобілізації, обмеження свободи виїзду. Вони шукали в ЄС не лише фізичну безпеку, а й свободу від тотального контролю. Chat Control 2.0 ставить цю свободу під загрозу. Тому захист приватності — це не теоретична дискусія, а практичне завдання дня.
Подивіться, який месенджер ви використовуєте з найближчими людьми. Замініть, якщо він — Telegram чи WhatsApp, на SimpleX, Signal або self-hosted Matrix. Перевірте, чи ваш телефон отримує оновлення безпеки (старі Android — небезпечні; iPhone — підконтрольний Apple). Розкажіть про ці зміни одній людині щотижня. За пів року 25 мільйонів українців у Європі можуть створити власну приватну мережу — недосяжну для жодного брюссельського регламенту.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon







4 thoughts on “Chat Control 2.0: ЄС знову хоче сканувати ваші месенджери”
Comments are closed.