Президент США Дональд Трамп у ніч проти 11 травня 2026 року офіційно відкинув відповідь Ірану на американську пропозицію припинити війну. У дописі на Truth Social він написав: «Щойно прочитав відповідь так званих “представників” Ірану. Мені вона не подобається — АБСОЛЮТНО НЕПРИЙНЯТНО». На цій реакції ціни на нафту знову стрибнули: Brent зростав на 4,1% до $105,50 за барель, американський крюд — на 4,4% до $99,80. Хорумузька протока залишається фактично заблокованою, а гасолін у США перевалив за $4,50 за галон.
Сьогодні — день 73 війни США та Ізраїлю проти Ірану. Активна фаза розпочалась 28 лютого 2026 року. Перемир’я набуло чинності 8 квітня, 21 квітня Трамп продовжив його безстроково. Але по факту бойові дії не припинились: США тримають блокаду іранських портів, Іран — блокаду Хормузу, у Перській затоці регулярні зіткнення. Переговори про вихід із війни тривають уже понад місяць — і у цей понеділок отримали найжорсткіше публічне «ні» з обох сторін.
- Що саме Іран запропонував через Пакистан
- 14 пунктів Вашингтона: що відмовляється підписати Тегеран
- Перемир'я, якого фактично немає
- Нафта, інфляція і Spirit Airlines
- Пекін як точка повороту
- Що каже Нетаньягу і що це означає для Вашингтона
- Що це означає для звичайних людей
- Висновок: переговори триватимуть, війна — теж
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
Що саме Іран запропонував через Пакистан
Іранське напівофіційне агентство Tasnim опублікувало основні пункти відповіді Тегерана, переданої через Пакистан, який виступає посередником на цій стадії переговорів. Іран вимагає:
- негайного припинення війни на всіх фронтах;
- зняття військово-морської блокади США з іранських портів;
- гарантій того, що подальших ударів по Ірану не буде.
Це класичний «status quo ante» — повернення до стану до 28 лютого. Жодного слова про збагачений уран, жодної згоди передати ядерні матеріали, жодної відмови від програми збагачення. Президент Ірану Масуд Пезешкіан, не посилаючись прямо на відповідь, у неділю сформулював позицію країни так: «Ми ніколи не схилимо голів перед ворогом, і якщо мова йде про діалог або переговори, це не означає капітуляцію або відступ».
Військовий речник Мохаммад Акрамінія через агентство Irna попередив сусідів Ірану: судна, що проходитимуть Хормузом і не координуватимуть прохід із Тегераном, отримають «суворі наслідки». «Американці ніколи не зможуть перетворити цю величезну територію на півночі Індійського океану на справжню блокаду, накривши її своїм флотом», — додав він. Деталі того, як саме Тегеран передав відповідь Вашингтону, ми розбирали у матеріалі за 10 травня.
14 пунктів Вашингтона: що відмовляється підписати Тегеран
За даними Axios із посиланням на двох американських офіційних осіб та двох додаткових джерел, поінформованих про переговори, у американському меморандумі — одна сторінка, чотирнадцять пунктів. Основні: призупинення збагачення урану Іраном, поступове зняття санкцій, відновлення вільного проходу через Хорумуз. Багато умов меморандуму набудуть чинності лише після остаточної угоди — тобто перетворені на торг.
Червона лінія для Тегерана — уран. Іран оцінено має понад 400 кг урану, збагаченого до 60% — лише крок до зброєвого 90%. Речник МЗС Есмаїл Багаї заявив минулого місяця, після того як Трамп оголосив, що Іран нібито погодився віддати матеріал США: «Збагачений уран для нас такий же святий, як іранська земля, і не буде переданий нікуди ні за яких обставин». Тегеран наполягає на праві на власну програму мирного збагачення. Вашингтон вимагає її повного припинення. Тут переговори ходять колом уже з кінця березня. Повний розбір 14 пунктів меморандуму ми публікували раніше.
На додачу — позиція Ізраїлю, яка перекреслює навіть гіпотетичну домовленість. Прем’єр Беньямін Нетаньягу в інтерв’ю CBS «60 Minutes» прямо сказав: «Є збагачувальні майданчики, які треба демонтувати… запаси збагаченого урану мають бути вилучені». Поки уран всередині країни — війна, з точки зору Єрусалима, не закінчена. Жодне дипломатичне рішення цю позицію не закриває.
Перемир’я, якого фактично немає
Формально війна на паузі від 8 квітня. По факту — щотижнево зіткнення. 4 травня американські F/A-18 знешкодили два іранських танкери ударом у димоходи поблизу Хормузу — деталі того інциденту. Іран продовжує погрожувати суднам, які заходять у протоку, не отримавши дозволу Тегерана. У неділю Південна Корея оголосила, що корейський вантажний корабель був вражений двома «невпізнаними летючими об’єктами» у Хорумузі ще 4 травня — спалахнула пожежа, пошкоджена корма. Сеул досі розслідує інцидент.
На цьому тлі Лондон у суботу оголосив про відправлення військового корабля Королівського флоту на Близький Схід — він може приєднатися до міжнародної місії з охорони судноплавства. Раніше у регіоні вже діє французький авіаносець Charles de Gaulle, направлений у Червоне море ще в кінці квітня. Європа поступово перебирає на себе функції безпеки, які раніше виконував винятково Пентагон — і це окремий сигнал про те, що Вашингтон більше не тримає монополію на безпеку Хормузу.
Нафта, інфляція і Spirit Airlines
На відмову Трампа від відповіді Тегерана ринки відреагували миттєво. Brent зростав на 4,1% до $105,50 за барель, WTI — на 4,4% до $99,80. З моменту початку війни нафта вже літала туди-сюди в коридорі $90-$120, але стабілізації немає й близько. Galon бензину в США в середньому коштує $4,50 — до війни було менше $3. На зарплату середньої американської родини це додає $40-60 щомісяця тільки на пальне, без врахування побічних ефектів через подорожчання перевезень, продуктів та електроенергії.
Перші великі корпоративні жертви війни вже названо: Spirit Airlines зупинила польоти через паливний шок ще на початку травня — 17 тисяч робочих місць під загрозою. Великі нафтові компанії, навпаки, рекордно заробляють: Saudi Aramco у I кварталі 2026 збільшила прибутки більш ніж на 25% порівняно з тим же періодом 2025. BP подвоїла квартальний прибуток, Shell теж рапортує про різке зростання. Війна, як завжди, ділить світ на тих, хто платить, і тих, хто заробляє.
На макрорівні — це інфляційний поштовх для всієї світової економіки. Газові ціни в ЄС піднялись слідом за нафтою, азійські імпортери — Японія, Південна Корея, Тайвань — поплатились першими. Хормуз пропускає близько 20% світового експорту нафти і газу. Поки протока заблокована, кожен тиждень війни — це новий поштовх до глобальної рецесії.
Пекін як точка повороту
На фоні провалу переговорів Трамп готує візит до Китаю — поїздка, спершу запланована на початок року, переносилась через початок війни в лютому. Старший представник адміністрації, спілкуючись із журналістами на умовах анонімності, сказав, що Трамп зможе «натиснути» на Пекін у питанні Ірану — насамперед на закупівлях іранської нафти та продажах товарів «подвійного призначення».
Міністр фінансів США Скотт Бессент минулого тижня прямо звинуватив Китай у фінансуванні війни: «Іран — найбільший державний спонсор тероризму, а Китай купує 90% його енергоносіїв, отже Пекін фінансує найбільшого державного спонсора тероризму». Китай при цьому відмовляється визнавати односторонні санкції США проти іранського нафтового сектора і продовжує закуповувати нафту через тіньовий флот. Минулого тижня глава МЗС Ірану Аббас Арагчі вже їздив до Пекіна — подробиці тих переговорів ми публікували раніше.
У делегації Трампа — топ-керівники Boeing та кілька великих сільськогосподарських компаній. Очевидно, головна тема для адміністрації — економіка: тарифи, рідкоземельні метали, торгівля. Іран — інструмент тиску, а не самоціль. Якщо Сі Цзіньпін відмовить — Трамп залишається без важелів. Якщо погодиться — змусити Тегеран до капітуляції стане суттєво легше.
Що каже Нетаньягу і що це означає для Вашингтона
Один із найцікавіших елементів інтерв’ю Нетаньягу CBS — заява про намір «звести до нуля» американську військову допомогу Ізраїлю. «Ми отримуємо $3,8 мільярда на рік. І я вважаю, що настав час відмовитись від решти військової підтримки», — сказав прем’єр. Він додав: «Почнімо зараз і зробімо це за наступне десятиліття». Це — ключова відмінність від звичної риторики: Ізраїль, який воює з Іраном, заявляє, що готовий більше не залежати від США. Це або сигнал самоупевненості, або тактичний крок під готування різкого згортання американських гарантій.
Поєднайте це з тим, що Трамп уже виводить війська з Німеччини у відповідь на конфлікт із канцлером Мерцом, і з тим, що паралельно Вашингтон веде окремі переговори про припинення вогню в Україні (де Путін у неділю заявив, що конфлікт «йде до кінця» — аналіз цієї заяви ми опублікували ввечері), — і ми бачимо контури нової конфігурації світу. Адміністрація Трампа намагається завершити одночасно дві війни — іранську й українську — щоб сконцентруватись на Китаї. Поки що жодну з них завершити не вдається.
Що це означає для звичайних людей
Для українсько-мовного читача в Німеччині, Польщі чи США головний практичний наслідок цього протистояння — ціни. Бензин, опалення, продукти. Поки Хорумуз заблокований, ці витрати лише ростуть. Війна США-Іран — це не далекий конфлікт у пустелі: це безпосередній удар по нашому щоденному бюджету.
Другий наслідок — політичний. Поки великі держави торгуються за уран та нафту, людські страждання продовжуються. Іранці живуть у страху перед поновленням бомбардувань. Ліванці гинуть під ізраїльськими ударами щодня. Українці на фронті продовжують вмирати, поки Зеленський, Путін і Шредер торгуються за форму майбутніх переговорів. Повна хронологія війни США-Іран 2026 — від першого ультиматуму до сьогоднішнього «totally unacceptable» — оновлюється у нашому центральному pillar-матеріалі.
Третій наслідок — інформаційний. Жодного офіційного тексту 14-пунктового меморандуму ані відповіді Ірану публічно немає. Усе, що ми знаємо, — переказ через анонімні джерела США та Tasnim. Обидві сторони грають у тінях, бо публічна угода зв’яже їм руки на внутрішньому полі. Це означає одне: будь-яка «остаточна» новина наступних тижнів може виявитись просто черговою фігурою у пере-говірному танці. Сприймайте її саме так.
Висновок: переговори триватимуть, війна — теж
День 73 — це не точка повороту, це момент фіксації: Трамп публічно відмовив Тегерану, Тегеран публічно відмовив Вашингтону, Хормуз закритий, нафта летить, Європа надсилає кораблі, Пекін мовчить. Війна перейшла в режим «постійної ескалації при формальному перемир’ї» — стан, який може тривати тижнями або обвалитись у відкритий удар у будь-який день. Найімовірніший сценарій: ще декілька тижнів торгу, новий пакет санкцій або ударів, новий раунд цін на нафту. І, можливо, після візиту Трампа до Сі — нова конфігурація тиску на Тегеран. Поки що — ні миру, ні війни. Лише дорога нафта і людський страх.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon
