
Президент США Дональд Трамп у ніч проти 11 травня 2026 року офіційно відкинув відповідь Ірану на американську пропозицію припинити війну. У дописі на Truth Social він написав: «Щойно прочитав відповідь так званих “представників” Ірану. Мені вона не подобається — АБСОЛЮТНО НЕПРИЙНЯТНО». На цій реакції ціни на нафту знову стрибнули: Brent зростав на 4,1% до $105,50 за барель, американський крюд — на 4,4% до $99,80. Хорумузька протока залишається фактично заблокованою, а гасолін у США перевалив за $4,50 за галон.
Сьогодні — день 73 війни США та Ізраїлю проти Ірану. Активна фаза розпочалась 28 лютого 2026 року. Перемир’я набуло чинності 8 квітня, 21 квітня Трамп продовжив його безстроково. Але по факту бойові дії не припинились: США тримають блокаду іранських портів, Іран — блокаду Хормузу, у Перській затоці регулярні зіткнення. Переговори про вихід із війни тривають уже понад місяць — і у цей понеділок отримали найжорсткіше публічне «ні» з обох сторін.
- Що саме Іран запропонував через Пакистан
- 14 пунктів Вашингтона: що відмовляється підписати Тегеран
- Перемир'я, якого фактично немає
- Нафта, інфляція і Spirit Airlines
- Пекін як точка повороту
- Що каже Нетаньягу і що це означає для Вашингтона
- Що це означає для звичайних людей
- Висновок: переговори триватимуть, війна — теж
- Більше матеріалів
- Anthropic розкрила S-1: ,7 млрд збитку і ризик ШІ-шантажу
- Gannett подала позов проти OpenAI за 0 млн за навчання ChatGPT
- Закрита пропозиція для інвесторів: вхід пулом у комерційне приміщення на першому штучному острові Чорного моря
- Як українські стартапи знаходять інвесторів у 2026-му: Brave1, акселератори і нові платформи
- Alphabet перед звітом 28 жовтня: Google Cloud +82%, але FCF від’ємний
- Маск визнав обмеження Starlink після тижня заперечень
Що саме Іран запропонував через Пакистан
Іранське напівофіційне агентство Tasnim опублікувало основні пункти відповіді Тегерана, переданої через Пакистан, який виступає посередником на цій стадії переговорів. Іран вимагає:
- негайного припинення війни на всіх фронтах;
- зняття військово-морської блокади США з іранських портів;
- гарантій того, що подальших ударів по Ірану не буде.
Це класичний «status quo ante» — повернення до стану до 28 лютого. Жодного слова про збагачений уран, жодної згоди передати ядерні матеріали, жодної відмови від програми збагачення. Президент Ірану Масуд Пезешкіан, не посилаючись прямо на відповідь, у неділю сформулював позицію країни так: «Ми ніколи не схилимо голів перед ворогом, і якщо мова йде про діалог або переговори, це не означає капітуляцію або відступ».
Військовий речник Мохаммад Акрамінія через агентство Irna попередив сусідів Ірану: судна, що проходитимуть Хормузом і не координуватимуть прохід із Тегераном, отримають «суворі наслідки». «Американці ніколи не зможуть перетворити цю величезну територію на півночі Індійського океану на справжню блокаду, накривши її своїм флотом», — додав він. Деталі того, як саме Тегеран передав відповідь Вашингтону, ми розбирали у матеріалі за 10 травня.
14 пунктів Вашингтона: що відмовляється підписати Тегеран
За даними Axios із посиланням на двох американських офіційних осіб та двох додаткових джерел, поінформованих про переговори, у американському меморандумі — одна сторінка, чотирнадцять пунктів. Основні: призупинення збагачення урану Іраном, поступове зняття санкцій, відновлення вільного проходу через Хорумуз. Багато умов меморандуму набудуть чинності лише після остаточної угоди — тобто перетворені на торг.
Червона лінія для Тегерана — уран. Іран оцінено має понад 400 кг урану, збагаченого до 60% — лише крок до зброєвого 90%. Речник МЗС Есмаїл Багаї заявив минулого місяця, після того як Трамп оголосив, що Іран нібито погодився віддати матеріал США: «Збагачений уран для нас такий же святий, як іранська земля, і не буде переданий нікуди ні за яких обставин». Тегеран наполягає на праві на власну програму мирного збагачення. Вашингтон вимагає її повного припинення. Тут переговори ходять колом уже з кінця березня. Повний розбір 14 пунктів меморандуму ми публікували раніше.
На додачу — позиція Ізраїлю, яка перекреслює навіть гіпотетичну домовленість. Прем’єр Беньямін Нетаньягу в інтерв’ю CBS «60 Minutes» прямо сказав: «Є збагачувальні майданчики, які треба демонтувати… запаси збагаченого урану мають бути вилучені». Поки уран всередині країни — війна, з точки зору Єрусалима, не закінчена. Жодне дипломатичне рішення цю позицію не закриває.
Перемир’я, якого фактично немає
Формально війна на паузі від 8 квітня. По факту — щотижнево зіткнення. 4 травня американські F/A-18 знешкодили два іранських танкери ударом у димоходи поблизу Хормузу — деталі того інциденту. Іран продовжує погрожувати суднам, які заходять у протоку, не отримавши дозволу Тегерана. У неділю Південна Корея оголосила, що корейський вантажний корабель був вражений двома «невпізнаними летючими об’єктами» у Хорумузі ще 4 травня — спалахнула пожежа, пошкоджена корма. Сеул досі розслідує інцидент.
На цьому тлі Лондон у суботу оголосив про відправлення військового корабля Королівського флоту на Близький Схід — він може приєднатися до міжнародної місії з охорони судноплавства. Раніше у регіоні вже діє французький авіаносець Charles de Gaulle, направлений у Червоне море ще в кінці квітня. Європа поступово перебирає на себе функції безпеки, які раніше виконував винятково Пентагон — і це окремий сигнал про те, що Вашингтон більше не тримає монополію на безпеку Хормузу.
Нафта, інфляція і Spirit Airlines
На відмову Трампа від відповіді Тегерана ринки відреагували миттєво. Brent зростав на 4,1% до $105,50 за барель, WTI — на 4,4% до $99,80. З моменту початку війни нафта вже літала туди-сюди в коридорі $90-$120, але стабілізації немає й близько. Galon бензину в США в середньому коштує $4,50 — до війни було менше $3. На зарплату середньої американської родини це додає $40-60 щомісяця тільки на пальне, без врахування побічних ефектів через подорожчання перевезень, продуктів та електроенергії.
Перші великі корпоративні жертви війни вже названо: Spirit Airlines зупинила польоти через паливний шок ще на початку травня — 17 тисяч робочих місць під загрозою. Великі нафтові компанії, навпаки, рекордно заробляють: Saudi Aramco у I кварталі 2026 збільшила прибутки більш ніж на 25% порівняно з тим же періодом 2025. BP подвоїла квартальний прибуток, Shell теж рапортує про різке зростання. Війна, як завжди, ділить світ на тих, хто платить, і тих, хто заробляє.
На макрорівні — це інфляційний поштовх для всієї світової економіки. Газові ціни в ЄС піднялись слідом за нафтою, азійські імпортери — Японія, Південна Корея, Тайвань — поплатились першими. Хормуз пропускає близько 20% світового експорту нафти і газу. Поки протока заблокована, кожен тиждень війни — це новий поштовх до глобальної рецесії.
Пекін як точка повороту
На фоні провалу переговорів Трамп готує візит до Китаю — поїздка, спершу запланована на початок року, переносилась через початок війни в лютому. Старший представник адміністрації, спілкуючись із журналістами на умовах анонімності, сказав, що Трамп зможе «натиснути» на Пекін у питанні Ірану — насамперед на закупівлях іранської нафти та продажах товарів «подвійного призначення».
Міністр фінансів США Скотт Бессент минулого тижня прямо звинуватив Китай у фінансуванні війни: «Іран — найбільший державний спонсор тероризму, а Китай купує 90% його енергоносіїв, отже Пекін фінансує найбільшого державного спонсора тероризму». Китай при цьому відмовляється визнавати односторонні санкції США проти іранського нафтового сектора і продовжує закуповувати нафту через тіньовий флот. Минулого тижня глава МЗС Ірану Аббас Арагчі вже їздив до Пекіна — подробиці тих переговорів ми публікували раніше.
У делегації Трампа — топ-керівники Boeing та кілька великих сільськогосподарських компаній. Очевидно, головна тема для адміністрації — економіка: тарифи, рідкоземельні метали, торгівля. Іран — інструмент тиску, а не самоціль. Якщо Сі Цзіньпін відмовить — Трамп залишається без важелів. Якщо погодиться — змусити Тегеран до капітуляції стане суттєво легше.
Що каже Нетаньягу і що це означає для Вашингтона
Один із найцікавіших елементів інтерв’ю Нетаньягу CBS — заява про намір «звести до нуля» американську військову допомогу Ізраїлю. «Ми отримуємо $3,8 мільярда на рік. І я вважаю, що настав час відмовитись від решти військової підтримки», — сказав прем’єр. Він додав: «Почнімо зараз і зробімо це за наступне десятиліття». Це — ключова відмінність від звичної риторики: Ізраїль, який воює з Іраном, заявляє, що готовий більше не залежати від США. Це або сигнал самоупевненості, або тактичний крок під готування різкого згортання американських гарантій.
Поєднайте це з тим, що Трамп уже виводить війська з Німеччини у відповідь на конфлікт із канцлером Мерцом, і з тим, що паралельно Вашингтон веде окремі переговори про припинення вогню в Україні (де Путін у неділю заявив, що конфлікт «йде до кінця» — аналіз цієї заяви ми опублікували ввечері), — і ми бачимо контури нової конфігурації світу. Адміністрація Трампа намагається завершити одночасно дві війни — іранську й українську — щоб сконцентруватись на Китаї. Поки що жодну з них завершити не вдається.
Що це означає для звичайних людей
Для українсько-мовного читача в Німеччині, Польщі чи США головний практичний наслідок цього протистояння — ціни. Бензин, опалення, продукти. Поки Хорумуз заблокований, ці витрати лише ростуть. Війна США-Іран — це не далекий конфлікт у пустелі: це безпосередній удар по нашому щоденному бюджету.
Другий наслідок — політичний. Поки великі держави торгуються за уран та нафту, людські страждання продовжуються. Іранці живуть у страху перед поновленням бомбардувань. Ліванці гинуть під ізраїльськими ударами щодня. Українці на фронті продовжують вмирати, поки Зеленський, Путін і Шредер торгуються за форму майбутніх переговорів. Повна хронологія війни США-Іран 2026 — від першого ультиматуму до сьогоднішнього «totally unacceptable» — оновлюється у нашому центральному pillar-матеріалі.
Третій наслідок — інформаційний. Жодного офіційного тексту 14-пунктового меморандуму ані відповіді Ірану публічно немає. Усе, що ми знаємо, — переказ через анонімні джерела США та Tasnim. Обидві сторони грають у тінях, бо публічна угода зв’яже їм руки на внутрішньому полі. Це означає одне: будь-яка «остаточна» новина наступних тижнів може виявитись просто черговою фігурою у пере-говірному танці. Сприймайте її саме так.
Висновок: переговори триватимуть, війна — теж
День 73 — це не точка повороту, це момент фіксації: Трамп публічно відмовив Тегерану, Тегеран публічно відмовив Вашингтону, Хормуз закритий, нафта летить, Європа надсилає кораблі, Пекін мовчить. Війна перейшла в режим «постійної ескалації при формальному перемир’ї» — стан, який може тривати тижнями або обвалитись у відкритий удар у будь-який день. Найімовірніший сценарій: ще декілька тижнів торгу, новий пакет санкцій або ударів, новий раунд цін на нафту. І, можливо, після візиту Трампа до Сі — нова конфігурація тиску на Тегеран. Поки що — ні миру, ні війни. Лише дорога нафта і людський страх.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon








