Білі комірці вільні: 3 862 справи — мінімум із 1986 року, а еліту США перестали судити

У лютому 2025 року американська прокуратура відмовилася відкривати майже 11 000 кримінальних справ. За один місяць. Це найбільший показник відмов щонайменше з 2004 року — більше, ніж за будь-який місяць першого терміну Дональда Трампа, де попередній рекорд становив 6 500 справ у вересні 2019-го. Цифри здобула ProPublica з бази Transactional Records Access Clearinghouse при Сірак’юзькому університеті — майже чотири мільйони унікальних справ за двадцять років. А головний антикорупційний підрозділ Міністерства юстиції США на той момент уже втратив більшість штату: з 36 юристів, що ловили корупціонерів на повну ставку, лишилося двоє.

Це не «менше злочинів». Це політичне рішення — кого більше не чіпати.

За перші шість місяців другої адміністрації Трампа Мін’юст тихо закрив понад 23 000 кримінальних розслідувань: тероризм, шахрайство «білих комірців», наркотики, корупція. Водночас переслідування за фінансові злочини впали до найнижчого рівня за майже сорок років. Для українсько-мовного читача в Дортмунді чи Чикаго це не абстракція з-за океану. Це відповідь на питання, чому одних людей система ловить за дрібницю, а інших — мільярдерів, банкірів, чиновників — перестає бачити взагалі.

Цифри обвалу: 3 862 справи — менше, ніж у 1986-му

Почнімо з документа, який неможливо списати на політичну упередженість. 23 травня 2025 року TRAC — дослідницький центр Сірак’юзького університету, що десятиліттями збирає судову статистику через запити за Законом про свободу інформації, — опублікував звіт №760. Висновок звучить як вирок самій системі правосуддя.

«Офіси федеральних прокурорів подали 4 332 обвинувачення у злочинах “білих комірців” у 2024 фінансовому році — менш ніж половину від 10 269 обвинувачень, поданих у 1994-му, три десятиліття тому».

Звіт TRAC №760, Сірак’юзький університет, 23 травня 2025

А далі — гірше. За проєкцією TRAC, 2025 фінансовий рік мав закритися на позначці 3 862 обвинувачення. Це найнижчий показник переслідування фінансових злочинів щонайменше з 1986 року — відколи взагалі ведуть таку статистику. Для порівняння: пік припав на 1995-й (10 909 справ) і повторився у 2011-му (10 162). Тобто за тридцять років кількість справ проти корпоративних шахраїв, хабарників і фінансових махінаторів скоротилася втричі.

Окрема цифра, яка ламає звичну логіку. Історично прокурори відкривали справи за 30–50 відсотками заяв про злочини «білих комірців», що надходили до них. У 2025-му цей показник упав до 24 відсотків. Майже чотири з п’яти заяв про фінансові злочини тепер просто кладуть у шухляду.

Тепер контраст, який пояснює механіку. Загальний рівень переслідування за всіма категоріями справ у першій половині 2025-го становив 65 відсотків. Імміграційних справ — понад 90. Наркотичних — 57. А «білих комірців» — 24. Система не зламалася. Вона працює рівно так, як її налаштували: на тих, хто внизу, ресурс є завжди; на тих, хто нагорі, його раптом не стало.

Відділ, який розібрали на запчастини

У Міністерства юстиції є структура з нудною назвою — Секція публічної доброчесності (Public Integrity Section). Саме вона веде корупційні справи проти обраних посадовців, суддів, сенаторів, мерів. Це той орган, який має ловити владу за руку. У 1982 році, коли його сформували, там працювало 25 юристів. До приходу Трампа — 36 на повну ставку. На середину 2025-го лишилося двоє.

Розпад почався згори. У січні пішов керівник секції Корі Амундсон. Слідом звільнився виконувач обов’язків Джон Келлер — разом із трьома заступниками. Приводом став наказ закрити справу проти мера Нью-Йорка Еріка Адамса: команда Секції публічної доброчесності відмовилася його підписувати, бо вважала припинення необґрунтованим. Підпис поставив сенісний прокурор Ед Салліван — і його одразу підвищили до в.о. керівника. Під ним лишився єдиний слідчий, Александр Демпсі. Із понад десятка паралігалів вижив один.

Андрю Тессман, прокурор, що звільнився з підрозділу цього місяця, сформулював суть без евфемізмів.

«Для мене це просто кричить, що справи про публічну корупцію більше не є пріоритетом Мін’юсту. Я не можу зрозуміти, навіщо нам обмежувати цю секцію».

Андрю Тессман, колишній прокурор Секції публічної доброчесності, NOTUS

Майкл Романо, інший екс-прокурор підрозділу, пояснив, що відбувається з функцією, заради якої секцію колись створили — консультувати прокурорів по всій країні щодо складних корупційних справ.

«У вихолощеному відділі консультативна функція стає номінальною, якщо взагалі існує. Вона ніби існує на папері, щоб уряд міг сказати, що вона існує, і заявляти про дотримання закону».

Майкл Романо, колишній прокурор Секції публічної доброчесності, NOTUS

Подивіться, що сталося зі справами, поки відділ танув. Колишню губернаторку Пуерто-Рико Ванду Васкес Гарсед судили за корупцію — трирічне провадження розсипалося, обвинувачення переписали з тяжкого злочину на дрібний проступок. Розслідування щодо Тома Гомана, «прикордонного царя» Трампа, якого підозрювали в отриманні хабаря на 50 000 доларів, закрили. Адмірала Роберта Берка таки засудили — шість років за хабарництво, вересень 2025-го, — але це одна з останніх справ, доведених до кінця штатом, якого вже фактично не існує.

За цим стоїть конкретна постать. Меморандуми про скорочення підписував тодішній в.о. заступника генерального прокурора Еміль Бове — людина, яка згодом отримала довічну посаду федерального апеляційного судді. Кар’єра вгору в нагороду за демонтаж нагляду. Збіг? Ми у такі збіги не віримо.

Офіційна версія: «фокус, справедливість і ефективність»

Влада, звісно, не каже «ми вирішили не чіпати багатих». Влада говорить мовою менеджменту. 12 травня 2025 року керівник Кримінального відділу Мін’юсту Метью Галеотті розіслав усьому персоналу меморандум під назвою «Фокус, справедливість і ефективність у боротьбі зі злочинами білих комірців». Звучить бездоганно. Деталі — менше.

Документ запроваджує три «основні принципи»: фокус, справедливість, ефективність. На практиці кожне з цих слів — це двері, через які корпорація виходить без вироку. Раніше компанія, яка сама повідомила про порушення, мала презумпцію відмови від обвинувачення. Тепер формулювання тверде: за виконання критеріїв вона отримає відмову. Слово «presumption» замінили на «will». У юриспруденції різниця між «імовірно» і «гарантовано» вартує мільярди.

Далі — корпоративні монітори. Це незалежні наглядачі, яких суд саджає всередину компанії після великого шахрайства, щоб стежити за виправленням. Меморандум прямо наказує переглянути наявні моніторства, звузити їх або скасувати взагалі. Прокурорам велено «не затягувати розслідування, що порушують законну ділову активність». Перекладемо з канцеляриту: швидше закривайте, менше тисніть, не заважайте бізнесу.

І ключове рішення, яке випало з заголовків. У лютому 2025-го Білий дім призупинив застосування Закону про корупційні практики за кордоном (FCPA) — норми, що з 1977 року карала американські компанії за хабарі іноземним чиновникам. ProPublica нарахувала 25 відхилених справ за FCPA лише за перші місяці — більше, ніж за три попередні адміністрації разом узяті. Хабар іноземному міністру за контракт знову став, по суті, легальним інструментом. Для Європи це не нейтральна новина: десятиліттями саме американський FCPA був важелем, що стримував корпоративну корупцію в глобальних тендерах.

Офіційна реакція відомства на закид про 23 000 закритих справ була стандартною.

«Це Міністерство юстиції залишається відданим розслідуванню та переслідуванню всіх видів злочинів, щоб убезпечити американський народ».

Офіційна заява Міністерства юстиції США, ProPublica

Гарна фраза. Її легко перевірити цифрами — і цифри її спростовують.

Кому вигідно: дві системи правосуддя в одній країні

Тепер головне питання нашого видання — кому це вигідно. Бо коли держава перестає судити одну категорію людей, вона не просто «економить ресурс». Вона роздає індульгенції.

Подивіться, куди пішли вивільнені ресурси. За перші шість місяців адміністрація відкрила близько 32 000 нових імміграційних обвинувачень — майже втричі більше за темп Байдена і на 15 відсотків вище, ніж у перший термін Трампа. Приблизно кожного п’ятого агента ФБР перекинули на імміграційну роботу. Архітектором цієї машини депортацій став Стівен Міллер, чию роль ми вже розбирали окремо. Простий обмін: слідчого, який мав читати банківські виписки мільярдера, відправили перевіряти документи нелегального робітника.

А тепер інший бік ваг. Поки відділ корупції танув, верхівка фінансового світу отримувала помилування одне за одним. Засновника Binance Чанпена Чжао, що визнав провину у відмиванні коштів і фінансуванні тероризму, Трамп помилував — ми описували цю історію в деталях. Сем Бенкман-Фрід, засуджений за найбільше крипто-шахрайство десятиліття, подав заяву на помилування — і вона потрапила у дедалі довший реєстр крипто-індульгенцій. Джон Болтон, колишній радник із нацбезпеки, визнав провину у справі про секретні документи — і відбувся штрафом 2,2 мільйона доларів, без жодного дня за ґратами, у показовому прикладі вибіркового правосуддя від заступника генпрокурора Тодда Бланча.

Цей патерн не новий — він лише прискорився. Великі банки десятиліттями платили штрафи замість того, щоб їхні керівники сідали: і JPMorgan із Джеймі Даймоном, і Goldman Sachs у справі 1MDB виписували мільярдні чеки, тоді як жоден топ-менеджер не отримав реального строку. Різниця 2025 року в тому, що тепер навіть чеків можна уникнути. Систему демонтували не приховано — її розібрали відкрито, меморандумом із гарною назвою.

Колишній прокурор Джиммі Гуруле, що працював призначенцем казначейства за Джорджа Буша-старшого, висловився прямо.

«Мін’юст Трампа використовують як політичну зброю».

Джиммі Гуруле, колишній федеральний прокурор, ProPublica

Що приховує статистика «ефективності»

Найцинічніше у цій історії — те, як цифрами маніпулюють з обох боків. Майкл Гордон, колишній федеральний прокурор у справах 6 січня та фінансових злочинах, описав внутрішню кухню звітності одним реченням.

«Було або “дайте нам статистику, якою ми зможемо виставити себе у вигідному світлі”, або “дайте статистику, щоб показати, як усе погано”».

Майкл Гордон, колишній федеральний прокурор, ProPublica

За сухими відмовами стоять конкретні незакриті справи. ProPublica перелічує їх поіменно: розслідування про знущання з пацієнтів у будинку для літніх у Вірджинії; справи про профспілкове шахрайство в Нью-Джерсі, зокрема звинувачення у розкраданні; розслідування шахрайства проти крипто-інвесторів; постачальники прекурсорів фентанілу з Індії та Китаю; порушення FCPA великим автовиробником. Кожна з них — це конкретні жертви, які тепер не дочекаються справедливості.

Грейді О’Меллі, помічник прокурора з Нью-Джерсі, що пропрацював у системі до 2023 року, вказав на категорію, яка просто зникла з радарів.

«Ніхто не призначений вести справи профспілок, і профспілки мають усі підстави вважати, що ніхто не дивиться».

Грейді О’Меллі, помічник прокурора США (Нью-Джерсі, у відставці), ProPublica

Джозеф Гербасі, прокурор із 28-річним стажем, що пішов у відставку з посади в.о. заступника керівника відділу наркотиків, описав механіку руйнування по-інженерному точно.

«Усі будівельні блоки того, що мало стати успішними обвинуваченнями, було витягнуто».

Джозеф Гербасі, федеральний прокурор у відставці, ProPublica

Це і є відповідь на риторику «ми боремося з усіма злочинами». Не можна судити, коли нема кому. Двоє юристів фізично не закриють те, що раніше тягнули тридцять шість. «Ефективність» тут — евфемізм для капітуляції.

Чому це стосується читача в Берліні, Варшаві та Чикаго

Може здатися, що це внутрішня американська проблема. Це не так. Наша аудиторія — українці в Німеччині, Польщі, США — живе у світі, де правила задає Вашингтон. І коли найбільша економіка планети офіційно вирішує не судити «білих комірців», ефект розходиться колами.

Перше і найпряміше. Призупинення FCPA означає, що американські корпорації знову можуть давати хабарі іноземним чиновникам майже без ризику. Для країн Східної Європи, де великі інфраструктурні тендери й оборонні контракти і так є зоною корупційного ризику, зникнення цього зовнішнього важеля — погана новина. Менше нагляду згори — більше брудних угод унизу.

Друге — це принцип, а не географія. Коли держава ділить громадян на тих, кого судять, і тих, кого ні, вона руйнує саму ідею рівності перед законом. Український читач це впізнає миттєво: ми бачили, як працює вибіркове правосуддя вдома, де одних саджають за пост у соцмережі, а інші роками вивозять мільйони на офшори без жодних наслідків. Американський сценарій — та сама хвороба, лише в дорожчому костюмі.

І третє. Декриміналізація еліт не лишається в межах однієї країни — вона стає модою. Коли Вашингтон демонструє, що корпоративна злочинність більше не карається, кожен авторитарний лідер отримує готовий аргумент: «дивіться, навіть американці так роблять». Норма, яку десятиліттями експортували як стандарт, тепер експортується навиворіт.

Ми як незалежне видання без спонсорів і рекламодавців пишемо про це з простої причини: більше нікому. Мейнстрім подасть меморандум Галеотті як «реформу білокомірцевого правозастосування». Ми називаємо речі своїми іменами — це декриміналізація багатих, оформлена як підвищення ефективності.

Двоє юристів проти корупції на всю державу. Понад двадцять три тисячі закритих справ. Найнижчий рівень переслідування фінансових злочинів з 1986 року — а водночас рекордні депортації й помилування для тих, хто внизу й нагорі відповідно. Це не недбалість і не брак ресурсу. Це вибір. Хто наступний у черзі на індульгенцію — і хто підпише наказ її закрити?

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon