
У січні 2020 року журналістка The New York Times Кашмір Гілл попросила кількох поліцейських прогнати її фото через невеличкий застосунок, про який тоді майже ніхто не чув. Один офіцер зробив це — і за секунди отримав результат. А потім йому зателефонували з компанії й запитали, чому він шукає журналістку. Програма стежила за тими, хто стежить. Стаття називалася «Таємнича компанія, яка може покласти край приватності в тому вигляді, у якому ми її знаємо». Назва виявилася не метафорою.
Компанія називається Clearview AI. За шість років вона зібрала, за власними заявами, понад 60 мільярдів фотографій облич — зі Facebook, Instagram, LinkedIn, VKontakte, YouTube, з ваших профілів і профілів ваших дітей. Жодного дозволу ніхто не давав. Чотири європейські регулятори визнали це незаконним і виписали штрафів приблизно на 100 мільйонів євро. Clearview не сплатила жодного цента. І саме зараз, поки ви читаєте цей текст, її алгоритм працює на американську імміграційну поліцію за контрактом на 9,2 мільйона доларів.
Це історія про те, як троє людей у Мангеттені тихо демонтували саме поняття анонімного обличчя в натовпі — і чому штрафи їх не зупинили.
- Троє чоловіків і одна ідея, від якої відмовлявся навіть Google
- Як працює машина, що бачить усіх
- Хто шукав: 2 200 організацій у 27 країнах
- Європа сказала «ні» — чотири рази по двадцять мільйонів
- Шремс іде ва-банк: від штрафу до в'язниці
- 23% компанії замість грошей: дивна угода зі США
- Війна, ICE і нова фаза під Трампом
- Коли алгоритм помиляється — арештовують вас
- Чому ваше обличчя в Дортмунді вже в базі
- Що далі
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
Троє чоловіків і одна ідея, від якої відмовлявся навіть Google
Clearview AI заснували 2017 року в Нью-Йорку. Засновників троє: австралійський програміст Хоан Тон-Тат, колишній радник мера Рудольфа Джуліані Річард Шварц і скандальний праворадикальний активіст Чарльз Джонсон. Стартовий капітал — 8,4 мільйона доларів. Серед інвесторів — Kirenaga Partners і людина, чиє ім’я з’являється майже в кожній історії про приватизацію стеження: Пітер Тіль.
Тіль — той самий мільярдер, що профінансував Palantir, фірму, яка перетворила аналіз даних на інструмент держбезпеки для ЦРУ, ICE та армій. Те, що його гроші опинилися і в Clearview, не випадковість. Це той самий світогляд: дані про людей — це ресурс, який хтось обов’язково має монетизувати першим.
Іронія в тому, що технологію, яку зібрала Clearview, великі компанії могли побудувати раніше — і свідомо не побудували. Ще 2011 року тодішній голова Google Ерік Шмідт сказав, що розпізнавання облич — це та межа, яку Google не перетне, бо її можна використати «у дуже поганий спосіб». Facebook мав внутрішній прототип і поховав його. Тон-Тат підняв те, від чого відмовилися інші, і зробив із цього продукт. Різниця між ним і Кремнієвою долиною була не технічна. Вона була етична.
Сам Тон-Тат ніколи не вибачався. Свою позицію він формулював через Першу поправку: мовляв, існує «право Першої поправки на доступ до публічних даних». Якщо фото висить у відкритому профілі — воно публічне, а отже, його можна забрати. Цей аргумент стане головною лінією оборони компанії в десятках судів. І в Європі він розіб’ється об стіну.
Як працює машина, що бачить усіх
Принцип Clearview простий до брутальності. Боти компанії безперервно «вичісують» інтернет — публічні дописи, відкриті профілі, новинні сайти, навіть кадри з відео. Кожне обличчя, яке трапляється, перетворюється на математичний вектор — унікальний цифровий відбиток геометрії вашого лиця. Цей відбиток зберігається разом із посиланням на джерело.
Далі — застосунок. Поліцейський (або, як виявилося, будь-хто з доступом) завантажує фото незнайомця. Система за секунди порівнює відбиток із базою й видає збіги: ось ця людина, ось її профіль у Facebook, ось стаття, де вона у весільному альбомі друга, ось її LinkedIn. У жовтні 2021 року компанія заявляла про понад 10 мільярдів зображень. До 2025-го цифра у заявах Тон-Тата зросла до 50 мільярдів і вище. Сьогодні фігурує число 60 мільярдів.
Для масштабу: населення Землі — близько 8 мільярдів. Тобто в базі Clearview в середньому по сім-вісім фотографій на кожну людину планети. Звісно, розподіл нерівномірний — той, хто активний у соцмережах, представлений сотнями кадрів. Але суть від цього не змінюється.
Тон-Тат публічно стверджував, що точність системи — «приблизно 100%». Незалежні тести цю цифру не підтвердили жодного разу. І саме розрив між рекламною «майже бездоганністю» та реальними хибними збігами стане причиною того, що невинних людей заарештовуватимуть за чуже обличчя.
Хто шукав: 2 200 організацій у 27 країнах
Спершу Clearview продавала себе як секретний інструмент винятково для поліції, що ловить педофілів і вбивць. Реальність виявилася ширшою. У лютому 2020 року стався витік внутрішнього списку клієнтів — і він показав картину, яку компанія старанно ховала.
Доступ до системи мали понад 2 200 організацій у 27 країнах. Серед них — не лише силовики, а й приватний бізнес.
«Те, що робить Clearview, — це масове стеження, і воно незаконне.»
Даніель Тер’єн, на той час Комісар із приватності Канади, 2021
У списку засвітилися поліція Нью-Йорка (понад 11 тисяч пошуків), ФБР (близько 5 700 пошуків), Секретна служба США, Управління боротьби з наркотиками, поліція Чикаго, яка платила $49 875 за дворічну ліцензію. Але поряд із ними — банк Bank of America, мережі універмагів Macy’s і Kohl’s, девелопер Rudin Management. Технологію, продану під гаслом «ловимо вбивць», магазини використовували, щоб упізнавати дрібних крадіїв і небажаних відвідувачів.
Це і є справжня логіка приватизованого стеження: інструмент ніколи не залишається в межах, обіцяних на старті. Те саме ми бачили з ізраїльським шпигунським софтом Pegasus від NSO Group — продавали для боротьби з тероризмом, а закінчилося стеженням за журналістами й опозиціонерами. Технологія тотального бачення завжди дрейфує туди, де є попит і немає контролю.
Європа сказала «ні» — чотири рази по двадцять мільйонів
Якщо в США Clearview балансувала між судами й контрактами, то в Європі вердикт був однозначний: ваша діяльність незаконна, бо порушує Загальний регламент захисту даних (GDPR). І регулятори почали виписувати рахунки.
Італійський наглядач Garante оштрафував компанію на 20 мільйонів євро ще 2022 року й наказав видалити дані всіх осіб на території Італії. Грецький регулятор — також 20 мільйонів. Французька CNIL — 20 мільйонів, із додатковими штрафами за добу прострочення, коли Clearview проігнорувала припис. Британський ICO спочатку виставив £17 мільйонів, потім знизив до £7,5 мільйона — і навіть це компанія оскаржила.
Найбільший удар прийшов із Нідерландів. У вересні 2024 року голландський орган захисту даних наклав штраф у 30,5 мільйона євро, назвавши базу Clearview «незаконною базою даних з мільярдами фотографій облич», включно з обличчями громадян Нідерландів. Регулятор пішов далі за всіх: він прямо попередив, що використання Clearview голландськими компаніями теж незаконне.
Сумарно — близько 100 мільйонів євро штрафів від чотирьох держав. Скільки з них сплатила Clearview? Нуль. Компанія заявила, що не має юридичної присутності в ЄС, не веде там бізнесу, а отже, європейські регулятори над нею не владні. Юридичний трюк: я не у вашій юрисдикції, тож ваші закони — це ваша проблема.
Шремс іде ва-банк: від штрафу до в’язниці
Коли стало зрозуміло, що адміністративні штрафи Clearview просто кидає в кошик, австрійська організація з цифрових прав noyb зробила хід, якого компанія не очікувала. 28 жовтня 2025 року noyb подала кримінальну скаргу проти Clearview AI та її керівників в Австрії.
Логіка проста й безжальна. Штраф можна не платити, ховаючись за океаном. А ось кримінальне провадження працює проти конкретних людей — менеджерів — і запускає механізми загальноєвропейського переслідування. Підставою стали стаття 84 GDPR і § 63 австрійського Закону про захист даних, які допускають кримінальні санкції за порушення.
«Clearview AI, схоже, просто ігнорує фундаментальні права ЄС і плює в обличчя європейським органам влади.»
Макс Шремс, засновник noyb, 28 жовтня 2025
Шремс — не випадкова фігура. Це той юрист, чиї позови двічі обвалювали угоди про передачу даних між ЄС і США (рішення Schrems I та Schrems II). Він знає, де в європейського права є зуби. Його аргумент звучав майже знущально точно:
«Ми навіть запускаємо транскордонні кримінальні процедури через крадені велосипеди — тож сподіваємося, що прокурор діятиме й тоді, коли вкрадено персональні дані мільярдів людей.»
Макс Шремс, noyb
Розпізнавання облич Шремс назвав «надзвичайно інвазивним»: воно «дозволяє масове стеження та миттєву ідентифікацію мільйонів людей». Це не перебільшення активіста. Це опис того, що технічно вже існує і вже працює.
Битва Clearview з Європою — частина ширшої війни, яку Брюссель веде сам із собою. Бо поки одні структури ЄС штрафують компанію за стеження, інші просувають Chat Control — план сканувати всі приватні повідомлення, цифровий гаманець особи eIDAS та цифровий євро. Європа одночасно карає приватне стеження й будує державне.
23% компанії замість грошей: дивна угода зі США
В Америці головну загрозу для Clearview становив один штат — Іллінойс. Там діє BIPA, Закон про приватність біометричної інформації, один із найжорсткіших у світі. Він вимагає згоди людини, перш ніж збирати її біометрію. Clearview згоди не питала ні в кого.
Американський союз громадянських свобод (ACLU) подав позов 28 травня 2020 року. Справа тяглася чотири роки й завершилася в червні 2024-го угодою, яка не має аналогів. У Clearview не було готівки, щоб виплатити компенсації позивачам. Тому компанія запропонувала натомість 23% власної частки в капіталі — пакет, оцінений приблизно у 52 мільйони доларів. Потерпілі від незаконного збору їхніх облич стали, по суті, співвласниками компанії, яка ці обличчя зібрала.
Окремою умовою раніше — ще 2022 року — Clearview погодилася не продавати доступ до бази приватним особам і компаніям по всій території США. Тобто Macy’s і Bank of America з клієнтського списку офіційно мали відпасти. Залишився головний покупець, проти якого жодна угода не діє: держава.
Війна, ICE і нова фаза під Трампом
Clearview знайшла два ринки, де питання приватності відходять на другий план: війна і депортації.
Після повномасштабного вторгнення Росії Clearview безкоштовно надала свою систему Міністерству оборони України. До квітня 2022 року українські відомства зробили вже понад 5 000 пошуків. Інструмент використовували, щоб ідентифікувати загиблих російських солдатів за фото з місць боїв, викривати диверсантів, упізнавати воєнних злочинців. Компанія наголошувала, що в українців є доступ до «понад 2 мільярдів зображень із російської соцмережі ВКонтакте». Тут технологія стеження працювала проти агресора — і це чесна частина історії, яку не варто замовчувати. Але вона ж показує, наскільки потужним є інструмент, коли його спрямувати на конкретну людину.
Другий ринок — внутрішній американський. У грудні 2024 року Хоан Тон-Тат пішов із посади CEO. З 19 лютого 2025-го компанію очолили двоє співкерівників: член ради й ранній інвестор Хел Ламберт і співзасновник Річард Шварц. Ламберт — відомий republican-фінансист. Зміна керівництва збіглася з новим стратегічним курсом: бити по федеральних контрактах за адміністрації Трампа.
Курс спрацював. 5 вересня 2025 року Імміграційна та митна служба США (ICE) підписала з Clearview контракт на суму до 9,2 мільйона доларів — найбільший в історії компанії. Офіційне формулювання: ідентифікація жертв і злочинців у справах про сексуальні злочини проти дітей та осіб, підозрюваних у «нападах на правоохоронців». Сумарно різні федеральні відомства тримають контрактів із Clearview майже на 10 мільйонів: ФБР — на $407 тисяч, Служба маршалів — на $95 тисяч, армія (Форт-Брегг) — на $75 тисяч.
Проблема в тому, що під «нападами на правоохоронців» і «підозрюваними» можна підвести майже кого завгодно. А запобіжників не лишилося.
«ICE тепер, схоже, використовує це без жодних запобіжників, щоб ідентифікувати будь-кого, кого вважає підозрілим.»
Джеремі Д. Скотт, Electronic Privacy Information Center, жовтень 2025
Тут є гірка деталь. Поліція штату Іллінойс користуватися Clearview не може — їй заборонено за результатами тієї самої угоди ACLU. А от ICE може. Бо угода, за словами сторін, «не поширювалася на федеральні правоохоронні органи, включно з Міністерством внутрішньої безпеки». Та сама технологія, що заборонена місцевому копу в Чикаго, дозволена федеральному агенту, який депортує людей.
Ба більше: політику щодо розпізнавання облич, ухвалену в DHS за Байдена, після приходу Трампа просто прибрали із сайту відомства. За даними Ради з нагляду за приватністю та громадянськими свободами, «незрозуміло, чи ця політика досі діє, чи її оновлюють». Правила зникли — інструмент лишився. Це і є архітектура нового ICE, яку ми розбирали в матеріалі про депортаційну машину Стівена Міллера.
Коли алгоритм помиляється — арештовують вас
«Приблизно 100% точності» — рекламна обіцянка. Тепер про ціну хиб.
Сенатор Едвард Маркі сформулював технічну проблему прямо: технологія розпізнавання облич «упереджена й неточна, особливо коли її застосовують проти спільнот людей із кольором шкіри». Це не ідеологія, а статистика: алгоритми частіше помиляються на темношкірих і азійських обличчях, бо їх гірше тренували. Кожна така помилка — це реальна людина в наручниках.
У березні 2026 року поліція Фарго, Північна Дакота, помилково заарештувала жінку з Теннессі за збігом, який видала система — попри докази, що свідчили на її користь. Це не перший такий випадок і не останній. За оцінками правозахисників, лише за 2026 рік щонайменше восьмеро людей були помилково затримані через хибні спрацювання подібних систем. Логіка тут перевернута: машина каже «це він» — і тягар доводити, що ти не той, лягає на тебе.
Сенатор Дік Дербін публічно бив на сполох щодо відкату захисних механізмів приватності. Але законодавчого гальма на федеральному рівні США досі немає. Розпізнавання облич у Штатах не регулює жоден загальнонаціональний закон — лише клаптики на рівні окремих штатів і міст.
Чому ваше обличчя в Дортмунді вже в базі
Можна сказати собі: це американська компанія, американські суди, мене не стосується. Не обманюйтеся.
Боти Clearview не питали громадянства, коли вичісували Facebook та Instagram. Якщо у вас є відкритий профіль, якщо подруга позначила вас на фото з дня народження, якщо ви потрапили у фон чужого відео в парку — ваш цифровий відбиток обличчя з високою ймовірністю вже у базі. Саме тому голландський регулятор окремо наголосив на обличчях своїх громадян, а Шремс говорить про «персональні дані мільярдів людей». Українська діаспора в Німеччині, Польщі, Австрії — теж у цьому числі.
І ось у чому справжня небезпека для людини, яка виїхала з зони війни. Сьогодні Clearview працює на українську оборону проти росіян — добре. А завтра? Та сама база, той самий відбиток вашого лиця стають доступні будь-якій державі, що підпише контракт. Інструмент нейтральний. Нейтральними не бувають руки, що його тримають.
Це частина ширшої картини, яку ми збираємо по фрагментах: від Cambridge Analytica, що торгувала вашими психопрофілями заради виборів, до цілісної архітектури цифрового стеження 2026 року. Розпізнавання облич — її фізичний рівень. Воно прив’язує всі ваші онлайн-дані до єдиного, незмінного ідентифікатора, який ви не можете ні змінити, ні видалити, ні сховати, виходячи з дому. Пароль можна поміняти. Обличчя — ні.
Що далі
Clearview AI сьогодні — це компанія, яку чотири європейські держави визнали порушником закону, проти керівників якої порушують кримінальне провадження, чию технологію 23% передали жертвам її ж зловживань — і яка водночас підписує найбільші в історії контракти з американською владою. Усе це одночасно. Парадокс, у якому покарання й винагорода йдуть пліч-о-пліч.
Європейський експеримент покаже одну річ: чи мають закони про приватність хоч якусь силу проти компанії, що просто відмовляється платити. Якщо австрійський прокурор візьметься за справу Шремса — це буде перший випадок, коли за крадіжку мільярдів облич хтось ризикує не штрафом, а свободою. Якщо ж справу спустять на гальмах, висновок буде холодним: достатньо не мати офісу в ЄС — і GDPR перетворюється на лист, який можна не читати.
Анонімність обличчя в натовпі була мовчазною домовленістю цивілізації — ніхто її не голосував, але всі нею користувалися. Троє людей у Мангеттені скасували її без жодного референдуму. Питання вже не в тому, чи у базі ваше обличчя. Воно там. Питання в тому, хто наступним купить право його шукати — і чи спитає хтось вашої згоди хоч колись.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon







1 thought on “Clearview AI: 60 млрд облич, €100 млн штрафів і ICE”
Comments are closed.