Die Deutsche-Bank-Türme (Greentowers) mit ihren paarigen dunklen Glasscheiben und der senkrechten Z-förmigen Fuge prägen das Frankfurter Bankenviertel, daneben weitere Hochhäuser und rechts ein ziegelverkleideter Wohnturm, vom Maritim Hotel aus gesehen. The Deutsche Bank Twin Towers (Greentowers) with their paired dark-glass slabs marked by the vertical Z-shaped groove dominate Frankfurt's banking district, with further high-rises and a brick-clad residential tower at right, seen from the Maritim Hotel.
Ранкінг-член сенатського комітету з фінансів Рон Вайден оприлюднив 4 серпня 2026 року звіт обсягом 67 сторінок під назвою «Looking the Other Way», у якому стверджує, що Deutsche Bank, JPMorgan Chase і Bank of America роками фіксували підозрілі операції Джеффрі Епштейна у власних внутрішніх документах, але передавали ці дані федеральним органам із затримкою від кількох років до семи. Усі три банки раніше уклали угоди з постраждалими, не визнавши при цьому провини.
Головне у документі — не те, що банки чогось не помітили. Комплаєнс помітив майже все і майже все записав. Питання, яке Вайден ставить на 67 сторінках, стосується проміжку між моментом, коли банк зафіксував операцію у себе, і моментом, коли він повідомив про неї державу.
- Шістдесят сім сторінок і три банки, названі поіменно
- 1 140 переказів на 7 мільйонів і жодного сигналу до 2019 року
- Модельні агентства і платежі до Росії, Білорусі й Туркменістану
- 0 мільйонів Леона Блека і формулювання, яке банк написав сам
- Мері Ердоуз, Джес Стейлі і ще троє прізвищ із JPMorgan
- Дві співробітниці, які й далі ведуть рахунки мільярдерів
- Інтервʼю, записане в березні і не показане в ефірі
- Що банки відповіли 4 серпня
- Підпис керівника раз на рік
- Більше матеріалів
- Gannett подала позов проти OpenAI за 0 млн за навчання ChatGPT
- Закрита пропозиція для інвесторів: вхід пулом у комерційне приміщення на першому штучному острові Чорного моря
- Як українські стартапи знаходять інвесторів у 2026-му: Brave1, акселератори і нові платформи
- Alphabet перед звітом 28 жовтня: Google Cloud +82%, але FCF від’ємний
- Маск визнав обмеження Starlink після тижня заперечень
- Apple переробить ATT: Bundeskartellamt зробив зміни обов’язковими
Шістдесят сім сторінок і три банки, названі поіменно
Звіт спирається на банківські записи та матеріали судових справ, які отримала команда сенатора, а також на документи Міністерства фінансів США, що досі не оприлюднені публічно. За підрахунками комітету, впродовж майже двох десятиліть — приблизно з 2002 по 2019 рік — через рахунки Епштейна у цих трьох установах пройшло понад мільярд доларів. Понад тридцять мільйонів з них отримала Гіслейн Максвелл, засуджена співучасниця Епштейна; ця цифра узгоджується зі свідченнями банкіра JPMorgan, який ще у грудні 2021 року підтвердив у суді переказ Максвелл 31 мільйона доларів.
За висновком слідчих комітету, про підозрілий характер операцій знали понад десять банкірів у трьох установах, і найраніші епізоди датуються 2002 роком. Тобто за сім років до першого арешту Епштейна у Флориді й за сімнадцять — до арешту 2019 року у Нью-Йорку.
«Не повідомляючи — або обираючи не повідомляти — про його підозрілі фінансові операції федеральним правоохоронцям, ці банки дали Епштейну змогу надсилати готівкові платежі й банківські перекази його жертвам, друзям і співробітникам по всьому світу.»
Зі звіту «Looking the Other Way», комітет Сенату США з фінансів, 4 серпня 2026
Формально йдеться про Suspicious Activity Report — повідомлення про підозрілу операцію, яке американський банк зобовʼязаний подати до підрозділу FinCEN Мінфіну протягом 30 днів після виявлення ознак. Цей документ не є звинуваченням і не потребує доведеної провини клієнта: достатньо, щоб операція не мала очевидного економічного сенсу. Саме тому затримка на роки має інше значення, ніж помилка аналітика: механізм не вимагає впевненості, він вимагає своєчасності.
Вайден описав зібране як інструкцію для тих, хто захоче довести справу до суду.
«Готова дорожня карта для прокурорів, слідчих і членів Конгресу, щоб нарешті почати притягати до відповідальності клас Епштейна.»
Рон Вайден, сенатор від Орегону, ранкінг-член комітету Сенату США з фінансів, 4 серпня 2026
Це не перший документ комітету на цю тему. Розслідування апарату Вайдена триває щонайменше з 2025 року: у липні 2025-го сенатор публічно виклав для Мін’юсту схему «follow the money», у жовтні 2025-го звинуватив JPMorgan Chase в ухилянні від запитів, у січні 2026-го розширив перевірку на сотні підозрілих операцій у Bank of New York Mellon, а у червні 2026-го передав напрацювання щодо Леона Блека комітету Палати представників з нагляду. Серпневий звіт зводить ці лінії в один документ. Ширший контекст справи ми розбирали у хроніці мережі Епштейна з 2008 по 2026 рік.

1 140 переказів на $147 мільйонів і жодного сигналу до 2019 року
Найдетальніша частина звіту стосується Deutsche Bank — установи, яка прийняла Епштейна клієнтом у 2013 році, тобто саме тоді, коли від нього відмовився JPMorgan Chase, і вже після його вироку у Флориді 2008 року за схиляння неповнолітньої до проституції.
За даними комітету, банк не повідомив своєчасно про операції на суму понад 250 мільйонів доларів. Одне-єдине повідомлення про підозрілу активність, подане вже постфактум, охоплювало 1 140 банківських переказів на загальну суму 147 мільйонів доларів за період з 2013 по 2019 рік. Серед ознак, які слідчі комітету називають тривожними, — рух коштів через модельні агентства та платежі жінкам у Росії, Білорусі й Туркменістані. Про ці операції Deutsche Bank поінформував американські органи заднім числом, уже після арешту Епштейна у липні 2019 року.
Арифметика тут проста: 1 140 переказів за шість років — це приблизно один переказ кожні два дні протягом усього періоду обслуговування. Кожен з них проходив через ту саму систему моніторингу, яка згодом змогла їх усі перелічити в одному документі.
Для читача в Німеччині ця частина має пряме продовження. Deutsche Bank — установа з головним офісом у Франкфурті, під наглядом BaFin і Європейського центрального банку, і її стосунки з Епштейном уже коштували їй грошей у США. У липні 2020 року Департамент фінансових послуг штату Нью-Йорк наклав на банк штраф у 150 мільйонів доларів за неспроможність виявити або запобігти підозрілим операціям Епштейна; той самий consent order охоплював також кореспондентські відносини банку з естонською філією Danske Bank та кіпрським FBME Bank. Сукупно історія з Епштейном обійшлася Deutsche Bank більш ніж у 350 мільйонів доларів штрафів і виплат.
Штраф 2020 року стосувався саме нездатності моніторингу спрацювати вчасно. Звіт 2026 року стверджує, що моніторинг спрацював — і що результат просто лежав усередині банку. Це дві різні претензії, і друга серйозніша. Довшу історію установи — від 1995 року до сьогодні — ми розбирали окремо у профілі Deutsche Bank.
Модельні агентства і платежі до Росії, Білорусі й Туркменістану
Одна з ознак, яку слідчі комітету виділяють окремо, — географія і спосіб платежів. У звіті йдеться про кошти, що рухалися через модельні агентства, та про перекази жінкам у Росії, Білорусі й Туркменістані. Це не побічна деталь фінансової схеми, а її робоча частина: модельний бізнес у пострадянських країнах був у 2000-х і 2010-х роках одним з найзручніших легальних приводів для оформлення віз і переміщення молодих жінок через кордони.
Юридично комбінація з переказу через агентство-посередника до фізичної особи у країні з високим ризиком відмивання коштів — це саме той набір, який алгоритми банківського моніторингу позначають автоматично. Правила FinCEN прямо вимагають підвищеної уваги до операцій з юрисдикціями, які Група з фінансових заходів (FATF) відносить до зон підвищеного ризику. Росія і Білорусь у різні періоди потрапляли під посилений нагляд, Туркменістан десятиліттями лишається країною з непрозорою фінансовою системою. Ту саму групу юрисдикцій ми розбирали у матеріалі про кремлівські «пральні» на 230 мільярдів доларів.
Тобто йдеться не про операції, які треба було довго розпізнавати вручну. Йдеться про сполучення ознак, на яке система реагує за замовчуванням, — і яке, за даними комітету, справді зафіксували, звівши згодом у перелік із 1 140 переказів.
Про самих жінок, які отримували ці кошти, звіт майже нічого не повідомляє. Комітет Сенату працює з банківськими записами, а не з показаннями, і в документі вони фігурують як отримувачі переказів. Скільки з них були жертвами, скільки посередницями і скільки ні тим, ні тим, з фінансових документів не встановлюється — для цього потрібне кримінальне провадження, якого у США за цими епізодами не відкрито.
$170 мільйонів Леона Блека і формулювання, яке банк написав сам
Частина звіту про Bank of America побудована навколо одного клієнта — Леона Блека, співзасновника і колишнього генерального директора Apollo Global Management, одного з найбільших приватних інвестиційних фондів світу.
За висновками комітету, Bank of America провів 170 мільйонів доларів переказів від Блека до Епштейна у період з 2012 по 2017 рік. Блек пояснював ці виплати консультаціями з податкового планування та планування спадщини. Слідчі комітету зазначають, що задовільного пояснення, чому за такі консультації сплачено суми такого порядку без письмового договору, надано не було.
Показова деталь — динаміка самої цифри. У попередніх матеріалах комітету фігурувала сума 158 мільйонів доларів; у серпневому звіті вона зросла до 170 мільйонів. Різниця в 12 мільйонів зʼявилася не тому, що зʼявилися нові перекази, а тому, що слідчі отримали доступ до додаткових банківських записів.
Найважче для банку формулювання у цій частині звіту належить не Вайдену, а самому Bank of America. У власному повідомленні про підозрілу операцію установа записала, що частина цих переказів не мала «жодної очевидної економічної, ділової чи законної мети». Подала вона це повідомлення у лютому 2020 року — майже через вісім місяців після арешту Епштейна і, залежно від конкретного переказу, через пʼять-сім років після того, як гроші пішли.

Представниця Блека, адвокатка Сьюзен Естріч, назвала твердження щодо свого клієнта «обурливими й неправдивими». Блек послідовно заявляє, що не знав про злочини Епштейна. Кримінальних обвинувачень йому не висунуто. У березні 2026 року Вайден додатково запитував Блека про виплати, які у документах комітету описані як такі, що мають ознаки «грошей за мовчання», та про стеження за жінками; у червні 2026-го матеріали щодо Блека передали до комітету Палати представників з нагляду. Інші наші розслідування фінансових і корупційних схем зібрані окремим розділом.
Ця ж фактура вже одного разу вийшла за межі сенатського розслідування. У березні 2026 року Bank of America погодився виплатити 72,5 мільйона доларів за позовом постраждалих від Епштейна. Сума стала публічною із судових документів 27 березня 2026 року; клас позивачів охоплює жінок, яких Епштейн та повʼязані з ним особи використовували у період з 30 червня 2008 до 6 липня 2019 року. Позов стверджував, що банк «свідомо надавав фінансову підтримку та видимість інституційної легітимності».
«Адвокати, які представляли постраждалих, використали висновки мого розслідування, щоб довести: Bank of America свідомо дивився в інший бік, поки мільярдер Леон Блек платив Епштейну понад 170 мільйонів доларів.»
Рон Вайден, заява щодо угоди Bank of America з постраждалими, 16 березня 2026
Мері Ердоуз, Джес Стейлі і ще троє прізвищ із JPMorgan
JPMorgan Chase обслуговував Епштейна найдовше — приблизно з 1998 по 2013 рік, надаючи йому кредити й дозволяючи регулярні зняття готівки. Банк розірвав відносини з ним у 2013 році. Повідомлення про підозрілі операції на суму понад мільярд доларів, за даними комітету, він сформував лише після смерті Епштейна у 2019-му — тобто через шість років після того, як сам визнав клієнта неприйнятним.
Звіт містить і конкретніше твердження: керівники JPMorgan Chase, за формулюванням комітету, «інструктували Епштейна, як знімати готівку через компанії-оболонки замість особистих рахунків, допомагаючи йому приховувати інформацію від персоналу комплаєнсу та державних регуляторів». Це вже опис не бездіяльності, а дії.
Вайден запитував інформацію про роль пʼятьох нинішніх і колишніх керівників банку: Мері Ердоуз, яка очолює підрозділ управління активами та капіталом, Джеса Стейлі, який керував приватним банкінгом JPMorgan і згодом очолив Barclays, а також Джастіна Нельсона, Стівена Катлера і Вільяма Ленгфорда. Жодному з них у США не висунуто обвинувачень у звʼязку зі справою Епштейна.
У червні 2023 року JPMorgan погодився виплатити 290 мільйонів доларів за колективним позовом постраждалих — приблизно двомстам жінкам. У листопаді 2023-го суддя федерального окружного суду Джед Ракофф затвердив угоду, відхиливши заперечення групи генеральних прокурорів штатів. Банк не визнав провини. Повну хроніку претензій до установи ми зводили у матеріалі про JPMorgan і Джеймі Даймона.
Дві співробітниці, які й далі ведуть рахунки мільярдерів
Окремо у звіті названі дві банкірки Bank of America — Джейн Геллер і Карен Вайсс, які супроводжували рахунок Леона Блека і пропускали його платежі Епштейну. За даними комітету, обидві досі працюють у банку й керують портфелями інших надзаможних клієнтів.
Це найкоротший факт у документі. Він же й найпоказовіший: інституційна відповідальність за майже два десятиліття цієї історії була оплачена акціонерами трьох банків через штрафи та мирові угоди, тоді як персональна відповідальність конкретних співробітників не настала в жодному з описаних епізодів. Штраф платить баланс. Посаду зберігає людина.
Такий розподіл — не аномалія, а нормальна робота американського режиму протидії відмиванню коштів, де санкція за несвоєчасний SAR адресована установі, а не підписанту. Схожу структуру ми описували, коли розбирали справу HSBC і Банку Лівану.
Інтервʼю, записане в березні і не показане в ефірі
Разом зі звітом Вайден оприлюднив обставину, що стосується не банків, а того, як ця історія мала дійти до масової аудиторії. У березні 2026 року кореспондентка програми «60 Minutes» Шерін Альфонсі записала з ним інтервʼю про стосунки волл-стрітівських банків з Епштейном. Матеріал не вийшов в ефір.
Приблизно за два місяці після запису Альфонсі звільнили з CBS News. Публічно вона критикувала керівництво телеканалу і головну редакторку CBS News Барі Вайс через редакційне рішення щодо іншого, не повʼязаного з Епштейном сюжету. Сезон програми завершився у травні; сюжет про банки в ньому не зʼявився.
«Волл-стрітівські банки готові заплющувати очі на підозрілі операції надзаможних клієнтів, навіть якщо відмова перевіряти й повідомляти про ці операції прямо суперечить федеральному закону.»
Рон Вайден, з інтервʼю програмі «60 Minutes», записаного у березні 2026 року і не показаного в ефірі
Представник CBS підтвердив, що інтервʼю відбулося, але заявив, що сюжет «не склався вчасно для сезону, який завершився у травні». Відповісти, чи вийде матеріал у наступному сезоні, у телеканалі відмовилися. Ні інтервʼю з Вайденом, ні ширший сюжет про банківський слід Епштейна в ефір не виходили жодного разу.
Ми не стверджуємо, що між кадровими рішеннями CBS і темою сюжету є причинний звʼязок — таких доказів немає в жодному з доступних джерел. Фіксуємо перевірене: матеріал записано, кореспондентку звільнено, сюжет не вийшов, пояснення телеканалу стосується строків. Тиск на журналістику у США цього року має й прямі форми — про один такий епізод ми писали, коли ФБР доставило повістку фрилансеру The New York Times.
Що банки відповіли 4 серпня
Реакції трьох установ різняться за тональністю, але збігаються в одному: жодна не визнає порушення закону.
«Ми серйозно ставимося до наших юридичних і регуляторних зобовʼязань і, як ми вже говорили раніше, банк не сприяв протиправним діям.»
Речник Bank of America, коментар Al Jazeera, 4 серпня 2026
Deutsche Bank заявив, що «шкодує про наш історичний звʼязок із Джеффрі Епштейном», і додав: «Ми співпрацювали з регуляторними та правоохоронними органами щодо їхніх розслідувань і були прозорими в усуненні недоліків, паралельно інвестуючи у зміцнення нашого контрольного середовища». В іншому коментарі того ж дня банк від пояснень утримався.
JPMorgan Chase на запит Al Jazeera одразу не відповів. В окремій заяві банк повторив формулювання, якого дотримується з 2023 року: він «діяв належним чином з огляду на те, що знав, і тоді, коли знав».
Вайден адресував претензії не лише банкам. У звіті йдеться, що Міністерство юстиції та Міністерство фінансів не виявили належної ретельності у власній роботі з фінансовим слідом Епштейна. Це продовження давнішого конфлікту: сенатор уже вимагав від міністра фінансів оприлюднити банківські файли, а частина документів, на які спирається звіт, і досі не є публічною. Про те, як Мінʼюст поводився з судовими вимогами у цій справі, ми писали, коли відомство проігнорувало наказ судді розкрити імена.
Підпис керівника раз на рік
Практичний висновок звіту зводиться до законодавчої пропозиції. Вайден анонсував законопроєкти, які зобовʼязували б старших посадовців банків щороку особисто підписувати підтвердження того, що перевірка надзаможних клієнтів проведена належним чином, і встановлювали б наслідки для тих, хто ігнорує ознаки підозрілої активності. Логіка проста: перенести точку відповідальності з балансу установи на конкретний підпис.
Політичний календар тут не нейтральний. Звіт вийшов приблизно за три місяці до проміжних виборів у листопаді, і демократи послідовно використовують тему файлів Епштейна проти адміністрації. Водночас у самій справі є рідкісна двопартійна складова: у листопаді 2025 року обидві палати Конгресу ухвалили закон, що зобовʼязав Мінʼюст оприлюднити всі файли протягом 30 днів. Відомство заявило, що станом на січень 2026-го оприлюднило все, але обсяг закреслень викликав критику з обох боків. Зараз у Конгресі зареєстровано новий законопроєкт — про кримінальну відповідальність за ненадання постраждалим і місцевим правоохоронцям повного доступу без купюр.
Дональд Трамп заперечує будь-яку обізнаність зі злочинами Епштейна і наполягає, що їхнє задокументоване знайомство припинилося на початку 2000-х. Віцепрезидент Джей Ді Венс нещодавно визнав, що адміністрація «зіпсувала» публічну комунікацію навколо файлів, але заперечив намір щось приховати. Кілька опитувань показують стабільне незадоволення американців рівнем прозорості у цій справі.
Редакція вважає найважливішим у цьому звіті не суми, а те, що вони взагалі відомі. Кожна цифра, яку Вайден оприлюднив 4 серпня, походить із документів, які банки склали самі, вчасно й акуратно — і поклали в шухляду. Система протидії відмиванню коштів у цьому епізоді працювала бездоганно як архів і не працювала взагалі як сигналізація; поки санкцією за пізній SAR лишається штраф на користь бюджету, а не персональна відповідальність підписанта, така конфігурація для банку раціональна.
З понад мільярда доларів, які, за підрахунками комітету, пройшли через рахунки Епштейна у трьох банках, постраждалим за мировими угодами присуджено 362,5 мільйона — 290 мільйонів від JPMorgan Chase і 72,5 мільйона від Bank of America. Deutsche Bank угоди з постраждалими не укладав; його виплати були штрафами на користь держави. Суддя Джед Ракофф має розглянути остаточне затвердження виплати Bank of America 27 серпня 2026 року. За майже два десятиліття операцій, описаних у звіті, кримінальні обвинувачення у США висунуто двом людям — Епштейну і Максвелл.
Джерела: Al Jazeera, «Senate Democrat’s report says major banks ‘looked the other way’ on Epstein» · Bloomberg, «Deutsche Bank, JPMorgan, BofA Enabled Epstein, Wyden Report Says» · NPR / Connecticut Public, «Senate Democrats say banks turned blind eye to suspicious moves by Jeffrey Epstein» · Raw Story, «’60 Minutes’ Epstein-banks story vanished amid CBS upheaval» · U.S. Senate Committee on Finance, «Wyden Statement on Bank of America Settlement with Epstein Survivors»
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon






1 thought on “Звіт Вайдена назвав банкірів, які вели рахунки Епштейна”
Comments are closed.